Пояснювальна записка

до “Угоди про створення Міжнародної Корпорації (Хабу)

з управління проектами сталого розвитку”

                                                               

 

 

1. АНОТАЦІЯ

 

1.1. Перехід до нових форм

 

Цивілізаційним проектом, який вводить “нову форму” для вдосконалення соціально-економічного простору, є концепція ООН сталого розвитку та Цифрова економіка, які визначають довгострокову стратегію і перехід до моделі міжнародного управління на основі цілісності, багатовимірних відносин та зворотних зв'язків.

У три-вимірній моделі реальності "місце-подія-час" сьогодні відбувся зсув компоненти "місця" в глобальну мережу Інтернет, що означає перехід до нової “розширеної реальності” (“нової онтології” економічних і соціальних сенсів).

Нова онтологія” і різке збільшення соціально-економічного різноманіття обумовили перехід до горизонтальних моделей взаємодії (соціальних мереж і спільнот, “розширених цифрових організацій”, e-Gov), індивідуалізованих форм діяльності, динамічного (цифрового) права, самоорганізації і авто-формалізації відносин.

Нова економічна онтологія, зміна швидкостей і топології процесів, Штучний Інтелект формують потребу в розширених правових інститутах, які забезпечать поєднання "місця-події-часу" в багатовимірному географічному, економічному, соціальному і інформаційному просторі.

 В свою чергу, нові розширені правові інститути формують багатовимірний інституційний фрейм, який, на відміну від сьогоднішнього права, впливає на причини процесів, а не наслідки, забезпечуючи сталий розвиток.

 

 

1.2. Міжнародний Хаб - нова форма міжнародного співробітництва

 

На основі результатів проведених в Україні наукових досліджень і експлуатації діючих прототипів моделей 8 червня 2017 року на Міжнародній робочій конференції в м.Києві була визначена невідкладна доцільність створення “Міжнародного Хабу для управління проектами сталого розвитку” (далі - Міжнародний Хаб).

Міжнародний Хаб є "новою формою" міжнародного співробітництва та новим базовим інститутом, який забезпечує ефективне управління проектами сталого розвитку.

 З одного боку, Міжнародний Хаб виступає платформою для створення і комунікаційної взаємодії інститутів міжнародного співробітництва, а з іншогоцентром підтримки нової онтологічної платформи для реалізації проектів сталого розвитку.

 

Проект передбачає:

1) ратифікацію "Угоди про створення Міжнародного Хабу з управління проектами сталого розвитку" (далі - Угода) або прийняття її відповідно до внутрішніх процедур підписантів;

2) розгортання в рамках діяльності Міжнародного Хабу цифрової онтологічної платформи (у вигляді віртуального програмного комплексу, який забезпечує цілісну, три-вимірну, замкнуту, однозв'язну модель горизонтальної взаємодії). Цифрова онтологічна платформа служить для впровадження цифрової приватної власності, Web-автоформалізаціі відносин і створення нових правових форм господарювання (цифрових компаній різних форм власності, самоорганізаційних центрів і т.п., реєстрація “id” яких проводиться в рамках платформи Міжнародного Хабу і в законодавчому полі країн-учасниць Угоди, особливо для нерезидентів).

3) У процесах соціально-економічної взаємодії в рамках діяльності Міжнародного Хабу вводиться модель демократії сталого розвитку та виконавча модель цифрового управління на основі фреймів, з переважаючою екзогенною (багатовимірною) складовою.

 

Модель демократії сталого розвитку передбачає консенсус міжгалузевих, соціальних відносин і природних ресурсів, що досягається шляхом:

- формування (на відповідних форумах) проектів сталого розвитку (Громадський Форум);

- конструювання і вбудовування (прийнятих на відповідних форумах) проектів в діючу систему взаємовідносин Міжнародного Хабу (Рада конструкторів);

- фінансування (Рада корпоративних інвесторів);

- правового забезпечення прийнятих проектів на міжнародному рівні (Рада керуючих);

- проведення навчання цифровому менеджменту (Міжнародна школа цифрової економіки та сталого розвитку).

Представлена ​​система надає суспільно креативним особистостям можливості виступати ініціаторами проектів і постановниками задач, брати участь в управлінні через зворотний зв'язок обігу цифрової приватної власності і через оцифровані соціальні процеси, які замикаються на систему прийняття рішень. Самі рішення пропонуються власниками цифрової приватної власності (з ідентифікацією по id і видах економічної діяльності) на відповідних галузевих і соціальних форумах Міжнародного Хабу (які втілюють принцип: система управління існує, поки вона підтримується динамікою більшості суб'єктів управління). Запропоновані рішення в подальшому узгоджуються з парламентами і реалізуються урядами в спільних проектах Хабу.

Хаб забезпечує: інституційно-правове розширення, яке відповідає сьогоднішній зміні просторово-часової розмірності процесів, збільшенню зворотньої складової часу (швидкості) і зміні нормативно-правового простору; створює загальну систему міжнародного управління проектами сталого розвитку.

Політико-правова форма управління діяльністю Міжнародного Хабу, яка реалізується на основі галузевих і соціальних форумів, дозволяє:

1) інституційно охопити зростаюче різноманіття і врахувати зростаючий вплив антропогенних чинників на процеси розвитку;

2) задовольнити давно очікувані потреби соціуму в “цифровому праві власності”, на базі якого розгортаються нові інститути раціональної діяльності людини: цифрові робочі місця, цифрові компанії і самоорганізаційні центри (провайдери) сталого розвитку;

3) використовувати модель демократії сталого розвитку (як найбільш досконалу форму демократії) для управління проектами сталого розвитку, як на національному, так і на міжнародному рівні.

З огляду на отримані результати, проект може бути реалізований через півроку.                                              

 

 

1.3. Задачі Міжнародного Хабу

 

1. Забезпечення сталого розвитку та розвиток інститутів демократії на основі реалізації цифрової приватної власності, цифрових засобів виробництва, розвитку Цифрової економіки і цифрового права. Створення цифрових робочих місць, цифрових компаній, організація цифрового ринку праці, забезпечення цифрового менеджменту сталого розвитку.

2. Виконання 17 Цілей сталого розвитку, визначених самітом Генеральної Асамблеї ООН 25-27 вересня 2015 року "Перетворення нашого світу: порядок денний в галузі сталого розвитку до 2030 року".

 

  

1.4. Переваги

 

Економічне обґрунтування Міжнародного Хабу як інструменту переходу до Цифрової економіки визначено Планом дій 2016-2017 рр. Комісії Східного партнерства з питань гармонізації цифрових ринків як відображення Декларації, прийнятої на Першій урядової зустрічі Східного партнерства по Цифровій економіці в липні 2015 року.

Серед додаткових переваг проекту:

• Розширення ринку праці за рахунок цифрових компаній, цифрових робочих місць.

• Реалізація наукоємних транс-логістичних проектів, гео-природних проектів і гео-фізичних проектів, що стосуються зміни клімату та створення життєздатної технологічної, урбаністичної та екологічної інфраструктури.

• Розвиток міжнародної торгівлі.

• Залучення інвестицій в міжнародні проекти під преференції міжнародного права.

• Збільшення зайнятості, зростання споживчого ринку, масовий розвиток бізнес-стартапів, розгортання індивідуальної індустріалізації.

• Для реалізації проекту немає необхідності в державному фінансуванні.

• Розширення банківських послуг і фондових операцій (очікується відкриття 150 млн. банківських рахунків для цифрових компаній).

 

1.5. Фінансування

 

Міжнародний Хаб створюється як високо прибуткова міжнародна організація за участю міжнародних організацій,  держав-учасниць, бізнесу та науки.

Фінансування проекту здійснюється Радою корпоративних інвесторів на основі проведення кампаній із залучення коштів. Фінансування може здійснюватися через міжнародні організації і інвестиції приватного капіталу. Членські внески країн-учасниць не потрібні.

 

1.6. Очікувані результати

 

• Розвиток інститутів демократії та цифрового права, створення цифрового ринку праці і подолання соціальної кризи шляхом масового створення робочих місць (цифрових компаній, цифрових робочих місць, цифрового підприємництва, індивідуальної індустріалізації, гео-природних, гео-фізичних проектів).

• Розгортання інвестиційної системи, заснованої на гарантіях і преференціях міжнародного права.

• Значні надходження до бюджету країн-учасниць Угоди за рахунок: гербових зборів з цифрових компаній, інвестицій, дії економічних мультиплікаторів, реалізації гео-природних і транс-логістичних проектів.

• Вирішення конфліктів за рахунок передачі в управління Міжнародному Хабу частини повноважень проблемних регіонів.

• Згладжування пікових значень надвеликих циклів кон'юнктури (відхід від циклів світових воєн).

 

Міжнародний Хаб підтримує нову онтологічну платформу на базі цифрової Фьючер-лайн платформи, дозволяє міжнародним організаціям, урядам країн і суспільно активним особистостям самостійно розгортати в екзогенному форматі (мета-форматі) національні моделі управління, індивідуальні моделі господарської і соціальної взаємодії. Це мотивує конкуренцію держав, бізнесу і населення в сфері розвитку ринку цифрової приватної власності і є головним драйвером розширення економічного суверенітету.

 

 

 

2. ОПИС МОДЕЛІ

 

Згідно Монтерейського консенсусу Міжнародної конференції ООН з фінансування розвитку (м.Монтерей, Мексика, 18-22 березня 2002), "світова спільнота має засоби і ресурси для вирішення проблем, пов'язаних із забезпеченням сталого розвитку". При цьому "для досягнення цілей сталого розвитку потрібні більш ефективні, демократичні і підзвітні міжнародні та багатосторонні організації для поліпшення міжнародної координації сталого розвитку та мобілізації національних і міжнародних ресурсів".

Такі організації повинні об'єднати соціальні, економічні та екологічні стратегії в рамках інклюзивних проектів сталого розвитку.

 

2.1. "Нова форма" міжнародного співробітництва

 

"Новою формою" міжнародного співробітництва, яка розширює економічні моделі на основі екзогенних форматів і антропогенних механізмів управління, є створення базового системоутворюючого інституту з управління проектами сталого розвитку - Міжнародного Хабу. Основою для реалізації проекту є ратифікація міжурядової Угоди про створення Міжнародного Хабу з управління проектами сталого розвитку (далі - Угода).

Проект являє собою систему глобального співробітництва по досягненню 17 Цілей сталого розвитку та розвитку демократії.

Проект передбачає залучення міжнародної підтримки міжнародних організацій, урядів, фондів, академічних та наукових установ, а також міжурядових та неурядових організацій, приватних інвесторів та науковців для реалізації міжнародних проектів в країнах-учасницях Угоди і в країнах-учасницях проектів Хабу.

Проект забезпечує вирішення двох завдань: 1) забезпечення розвитку на основі розгортання платформи для стимулювання нових видів діяльності; 2) рішення поточних проблем на основі екзогенних (багатовимірних) форматів управління, розширення економічних моделей відповідно до зростаючої складності процесів.

 

 

2.2. Модель

 

Модель Нової форми міжнародного співробітництва включає:

1) проект Угоди, яка формує організаційно-правові аспекти для інституціалізації цифрових економічних суб'єктів;

2) бета-версію цифрової Фьючер-лайн платформи, яка забезпечує механізми технологічної реалізації нових господарських форм.

Проект Угоди відповідає вимогам Віденської конвенції про право міжнародних договорів (1969).

Цифрова Фьючер-лайн платформа базується на онтологічній моделі, кібернетичному цифровому інтелекті і Web-автоформалізаціі процесів.

Угода та цифрова Фьючер-лайн платформа разом формують нову онтологію для розширення економіко-правового простору, створюючи умови для реалізації проектів сталого розвитку з багатьма стейкхолдерами.

 

Проекти сталого розвитку. Проекти сталого розвитку, які забезпечують економічне зростання, є важливим елементом “глобального економічного перезавантаження”.

            Система управління такими проектами має складатися з наступних елементів:

 

 

2.3. Функціонал моделі

 

Модель створює платформу для впровадження інституційного права власності в глобальній мережі Інтернет, а також генерує нові форми, які забезпечують розвиток Цифрової економіки і розгортання багатовимірних моделей управління на основі Web-автоформалізаціі відносин.

З практики масштабної дослідної експлуатації, проведеної в Україні, і частково в Білорусі, до функціоналу моделі можна віднести:

1) Цифрові засоби виробництва. Цифровими засобами виробництва, що забезпечуються моделлю, виступає комплекс сервісів, які мають цифрову ідентифікацію (юридичну значимість, правосуб’єктність та арбітраж) і дають можливість роботи з будь-якою інформацією, можливість вибудовувати будь-які відносини в цифровому просторі і забезпечують Web-автоформалізацію процесів залежно від індивідуальних уявлень і здібностей користувача.

2) Цифрові інститути. Цифрові сервіси моделі дозволяють створювати будь-які структурні та інформаційно наповнені Web-автоформалізовані форми (які виступають об'єктами власності) нових цифрових інститутів: від цифрових робочих місць до цифрових органів виконавчої і законодавчої влади. Також цифрові сервіси формують системи обмежень (цифрові фрейми зворотних зв'язків), що дозволяє технологічно підтримувати системи управління і прийняття рішень.

3) Цифрове право. Правовий потенціал моделі забезпечується проектом Угоди, статутом Міжнародного Хабу і іншими міжнародними угодами, а також програмним фреймом Фьючер-лайн платформи.

 

2.4. Правові аспекти проекту

 

Правовими підставами проекту Угоди є міжнародні акти ООН: Монтерейський консенсус Міжнародної конференції ООН з фінансування розвитку (г.Монтеррей, Мексика, 18-22 березня 2002), Йоганнесбурзький План виконання рішень Всесвітньої зустрічі на вищому рівні зі сталого розвитку (м.Йоганнесбург, Південно Африканська Республіка, 26 серпня - 4 вересня 2002), Дохінская декларація про фінансування розвитку (м.Доха, Катар, 29 листопада - 2 грудня 2008 року), рішення Конференції ООН зі сталого розвитку "РІО + 20: майбутнє, яке ми хочемо" ( 20-22 червня 2012 року, м.Ріо-де-Жанейро, Бразилія), Аддіс-Абебська програма дій Третьої Міжнародної конференції з фінансування розвитку (м.Аддіс-Абеба, Ефіопія, 13-16 липня 2015), рішення саміту Генеральної Асамблеї ООН 25-27 вересня 2015 “Перетворення нашого світу: порядок денний в галузі сталого розвитку до 2030 року”.

 

2.5. Позиція заінтересованих органів

 

Проект Угоди, відповідно до міжнародних вимог, затверджується на конференції, яка проводиться серед потенційних країн-учасниць і Міжнародних організацій, які потім визначають уповноважених представників урядів країн і міжнародних організацій, зацікавлених в реалізації проектів сталого розвитку

 

 

2.6. Регіональний аспект і національний суверенітет

 

Міжнародний Хаб підтримує цифрову Фьючер-лайн платформу, яка дозволяє урядам країн самостійно розгортати національні моделі управління з урахуванням культурних і національних особливостей. Це забезпечує ефективну реалізацію проектів сталого розвитку та залучення необхідних для цього ресурсів, а також підсилює державний суверенітет в умовах глобалізації.

Таким чином, екзогенний формат діяльності Хабу, усуваючи діалектичне протиріччя між глобалізацією і національним правом не тільки не обмежує національний суверенітет, а й мотивує конкуренцію держав, національний бізнес і населення до участі в проектах сталого розвитку.

 

2.7. Запобігання дискримінації

 

У проекті Угоди відсутні положення, які містять ознаки дискримінації. Громадська Анти-дискримінаційна експертиза не потрібна, оскільки проект є базовою платформою для реалізації інших проектів, які будуть узгоджуватися з громадськими організаціями країн, де будуть реалізовуватися проекти.

 

2.8. Запобігання корупції

 

У проекті Угоди відсутні правила і процедури, які можуть містити ризики вчинення корупційних правопорушень. Громадська антикорупційна експертиза не потрібна.

 

2.9. Громадське обговорення

 

Проект Угоди розміщений на офіційному сайті.

 

2.10. Позиція соціальних партнерів

 

Проект Угоди дозволяє розширити соціально-трудову сферу, права інвалідів та соціально вразливих верств населення (студенти, пенсіонери) на основі розвитку цифрового підприємництва, індивідуальної індустріалізації, нових видів економічної діяльності та нових професій.

 

2.11. Регуляторний вплив

 

Проект Угоди не є регуляторним актом, оскільки не містить положень, які носять регуляторний характер.

 

2.12. Вплив на ринок праці

 

Реалізація Угоди в значній мірі позитивно вплине на ринок зайнятості населення, оскільки передбачає за результатами реалізації проектів сталого розвитку створення нових і збереження існуючих робочих місць.

 

2.13. Прогноз результатів

 

Реалізація Угоди дозволить забезпечити виконання 17 Цілей сталого розвитку, залучити внутрішні та зовнішні інвестиції в розвиток країн, масово створити робочі місця нової якості, а також забезпечить міжнародну протидію як зовнішнім, так і внутрішнім викликам.

 


 

 

 

 


 

 

3. ОБГРУНТУВАННЯ

 

3.1. Відповідність моделі Цілям сталого розвитку

 

У резолюції саміту Генеральної Асамблеї Організації Об'єднаних Націй 25-27 вересня 2015 року "Перетворення нашого світу: порядок денний в галузі сталого розвитку до 2030 року" визначено 17 Цілей в галузі сталого розвитку. Досягнення цих цілей відбувається сьогодні двома шляхами: 1) реформування існуючих інститутів; 2) створення нових інститутів, які б розширили поле господарських відносин і забезпечили трансформацію економіки в новий уклад на основі ко-еволюційного співіснування різних форм.

Хоча для подолання економічної та соціальної кризи сьогодні застосовують різні механізми, але можливості другого підходу - створення нових інститутів з новим управлінським потенціалом - в повній мірі не використовується.

Йоганнесбурзький План виконання рішень Всесвітньої зустрічі на вищому рівні зі сталого розвитку ООН (м.Йоганнесбург, Південна Африка, 26 серпня - 4 вересня 2002) відзначав той факт, що "світова спільнота має засоби і ресурси для вирішення проблем, пов'язаних із забезпеченням сталого розвитку" . У той же час підкреслювалося, що "для досягнення цілей сталого розвитку потрібні більш ефективні, демократичні і підзвітні міжнародні та багатосторонні установи для поліпшення міжнародної координації сталого розвитку та мобілізації національних і міжнародних ресурсів".

Міжнародний Хаб є новим інститутом, який в рамках концепції сталого розвитку ООН вводить необхідне розширення правових (цифрове право) і господарських механізмів (на базі Фьючер-лайн платформи). На цій основі забезпечується цілісна модель управління Цілями сталого розвитку та Цифровою економікою (цифровою формою власності).

 

Модель Міжнародного Хабу спрямована на досягнення 17 Цілей сталого розвитку:

 

Мета 1. Покласти край бідності у всіх її формах у всьому світі. Міжнародний Хаб є інституціональною інновацією, яка розширює можливості господарської діяльності за рахунок введення нових правових форм, що забезпечують рівний доступ громадян до підприємницької діяльності, індивідуальної індустріалізації і участі в масштабних і регіональних проектах сталого розвитку.

Наприклад, створення нової правової форми суб'єктів господарювання - цифрових компаній - дозволяє масово залучити населення до економічної діяльності та забезпечити автоматичну оплату податків і платежів до бюджету.

 

Мета 2. Покінчити з голодом, забезпечити продовольчу безпеку, поліпшення харчування та сприяти сталому розвитку сільського господарства. Забезпечення продовольчої безпеки, поліпшення харчування та сприяння сталому розвитку сільського господарства здійснюється Міжнародним Хабом в рамках реалізації масштабних наукоємних гео-фізичних та гео-природних інженерних проектів (див. Мета 15), які вимагають координації зусиль держави, бізнесу і суспільства на міжнародному рівні.

 

Мета 3. Забезпечити здоровий спосіб життя і сприяти добробуту для всіх в будь-якому віці. Перехід від ідеології споживання до підвищення якості життя є головним напрямком сталого розвитку. Реалізація Міжнародним Хабом проектів сталого розвитку забезпечує досягнення цієї мети. Функціональні платформи, які будуть розгортатися Хабом, дозволяють впроваджувати будь-які інституційні інновації, наприклад, "безумовний базовий дохід", який визначає частку володіння національним багатством і отримання відповідних дивідендів на цю частку протягом усього життя без права передачі у спадок або продаж.

 

Мета 4. Забезпечити всеосяжну і якісну освіту, заохочувати можливості навчання протягом усього життя для всіх. Міжнародний Хаб, розширюючи поле господарської дії, вводить потребу і механізми реалізації постійної освіти і навчання протягом усього життя в результаті масової конкуренції в господарських процесах і прагнення до індивідуальної самореалізації.

 

Мета 5. Домогтися гендерної рівності та розширення прав і можливості всіх жінок і дівчат. Фьючер-лайн платформа Міжнародного Хабу забезпечує рівний доступ до проектів Хабу, їх реалізації та участі в їх впровадженні, що значно розширює потенціал участі жінок і дівчат, тим самим забезпечується гендерна рівність.

 

Мета 6. Забезпечити наявність і раціональне використання водних ресурсів і санітарії для всіх. Проекти Міжнародного Хабу, спрямовані на раціональне використання водних ресурсів і санітарії для всіх, засновані на впровадженні інноваційних технологій, технологій "зеленої економіки", а також на реалізації масштабних наукоємних гео-природних проектів згідно Цілі 15. З огляду на важливість даної мети, потрібна координація зусиль держав, бізнесу і суспільства, в тому числі в поширенні знань і санітарної обізнаності. Розвиток індивідуальної індустріалізації в рамках сталого розвитку також сприяє зменшенню забруднення водних ресурсів у порівнянні з великими підприємствами великої потужності.

 

Мета 7. Забезпечити загальний доступ до недорогого, надійного, стійкого і сучасного енергопостачання. Проекти Міжнародного Хабу, спрямовані на забезпечення доступу до недорогого, надійного, стійкого і сучасного енергопостачання, засновані на впровадженні технологій "зеленої економіки". Крім масштабних проектів в цьому напрямку велику роль відіграє перехід до індивідуальної індустріалізації, яка забезпечує зменшення енергозабезпечення в порівнянні з великою енергетичною потужністю промислових об'єктів.

 

Мета 8. Сприяти неухильному, всеосяжному і стійкому економічному зростанню, продуктивній зайнятості та гідній роботі для всіх. Досягнення цієї мети забезпечується шляхом реалізації Міжнародним Хабом проектів сталого розвитку, які раніше були недоступні через відсутність ефективної координації зусиль між державами, бізнесом і суспільством.

Серед проектів Хабу можна відзначити:

- проекти стабілізації міжнародних відносин;

- розвиток електронної торгівлі;

- розвиток індивідуальної індустріалізації на основі впровадження нової правової форми - цифрових компаній;

- реалізація масштабних наукоємних гео-природних проектів (наприклад, курортно-аграрних екосистем, інженерної системи водосховищ), впровадження технологій “зеленої економіки” і т.д.

Інституціалізація в рамках Міжнародного Хабу нових активів і нових видів діяльності, що з'являються під впливом інновацій, дозволять розширити господарську діяльність, це призведе до зростання фондових ринків і розвитку корпорацій як носіїв високотехнологічних активів.

 

Мета 9. Створити гнучку інфраструктуру, сприяти всеосяжній, стійкоій індустріалізації і заохочувати інновації. Проекти Міжнародного Хабу засновані на використанні Фьючер-лайн платформи і нових правових форм господарювання, що веде до створення гнучкої інфраструктури і дозволяє перейти від традиційного менеджменту, властивого ієрархічним структурам, до праксеологіі.

Розвиток Міжнародним Хабом індивідуальної індустріалізації сприятиме масовому використанню інновацій, які сьогодні гальмуються через відсутність правових форм і вимагають впровадження нових інструментів таких, як цифрові компанії.

 

Мета 10. Зменшити нерівність всередині країн та між ними. Створення масових робочих місць нової якості, наприклад, в цифрових компаніях, і розвиток індивідуальної індустріалізації призведе до зменшення нерівності усередині країн і між ними. Впровадження Хабом нових правових форм, заснованих на цифровому праві (яке здійснює арбітраж на основі системних алгоритмів) забезпечить необхідний розвиток свободи, справедливості і рівність.

 

Мета 11. Зробити міста і населені пункти відкритими, безпечними, життєздатними  і стійкими. Проекти сталого розвитку, які будуть реалізовуватися Хабом, спрямовані на безумовне досягнення даної мети.

 

Мета 12. Забезпечити стійкі моделі споживання і виробництва. Розгортання Хабом Фьючер-лайн платформи стійкого розвитку передбачає використання алгоритмів цифрового Штучного Інтелекту, який здатний в режимі реального часу координувати виробничі та споживчі процеси в багатовимірній цілісності екосистеми господарювання.

 

Мета 13. Вжити термінових заходів по боротьбі зі зміною клімату і його наслідками. Проекти Міжнародного Хабу, спрямовані на боротьбу зі зміною клімату, є одними з пріоритетних. Вони базуються на впровадженні технологій "зеленої економіки", а також на реалізації масштабних наукоємних гео-природних проектів (див. Мета 15). Здійснення таких проектів на рівні національних держав є вкрай недостатнім у зв'язку зі зростаючою загрозою і потребує нового механізму реалізації на основі кооперації зусиль.

 

Мета 14. Зберігати і раціонально використовувати океани, моря і морські ресурси в інтересах сталого розвитку. Проекти Міжнародного Хабу спрямовані зокрема на розвиток індивідуальної індустріалізації, коли товари за рахунок нових технологій можливо виробляти безпосередньо на місці їх споживання, що істотно зменшує логістичне та техногенне навантаження на природу. Шкідливі викиди від транспортування товарів і руйнівного техногенного впливу від виробництва виходять на баланс з можливостями самовідтворення природи, що зменшує, зокрема, забруднення морів і океану.

Збереження та раціональне використання океанів і морів проходить також в розрізі впровадження технологій “зеленої економіки” та реалізації масштабних наукоємних гео-природних проектів (див. Мета 15).

 

Мета 15. Зберігати і відновлювати екосистеми суші і сприяти їх раціональному використанню, раціонально розпоряджатися лісами, боротися з опустелюванням, зупинити і повернути назад процес деградації земель і зупинити процес втрати біорізноманіття. Важливим напрямком роботи Міжнародного Хабу є реалізація масштабних наукоємних гео-природних проектів. Такі проекти поєднують в собі широкомасштабну боротьбу з глобальним потеплінням і запобігання природним катаклізмам, які безпосередньо є наслідком знищення лісів, опустелювання, деградації земель, забруднення водних ресурсів, втрати біорізноманіття тощо.

Гео-природні проекти є наукоємними і включають в себе масштабні заходи щодо поліпшення кліматичних умов в різних регіонах, заходи з охорони навколишнього середовища та отримання високих стійких урожаїв і додаткового прибутку. Метою таких проектів є запобігання засухам, піщаним і пиловим буревіям шляхом будівництва водойм, посадки лісозахисних насаджень і впровадження травопільних сівозмін. Результатом здійснення гео-природних проектів є збереження і відновлення екосистем суші, підвищення якості сільськогосподарських земель, збільшення лісових насаджень, зменшення ерозії ґрунтів, поліпшення водного балансу, зростання врожайності і збільшення біорізноманіття.

Гео-природні проекти внаслідок масштабності потребують міжнародної координації зусиль держав, бізнесу і суспільства і тому не можуть бути реалізовані в рамках національних природоохоронних програм.

 

Мета 16. Сприяти створенню мирних і вільних від соціальних бар'єрів співтовариств в інтересах сталого розвитку, забезпечувати доступ до правосуддя для всіх і створювати ефективні, підзвітні та засновані на широкій участі установи на всіх рівнях. Самоорганізація є важливим механізмом сталого розвитку, але вимагає певної інституційної платформи. Міжнародний Хаб надає, за рахунок розгортання Фьючер-лайн платформи, необхідні інструменти для створення самоорганізаційних і саморегуляторних фреймів, які відповідають очікуванням реалізації даної мети.

Також засобом реалізації даної мети є перехід від менеджменту до праксеологічного менеджменту, який спрямований на взаємодію суб'єктів господарювання в рамках господарської екосистеми, а не ієрархічних структур, властивих традиційному менеджменту.

 

Мета 17. Зміцнювати засоби досягнення сталого розвитку та активізувати роботу механізмів Глобального партнерства в інтересах сталого розвитку. Проект Угоди про створення Міжнародного Хабу відповідає досягненню Цілі 17.

 

 

3.2. Відповідність моделі критеріям

 

Проект Міжнародного Хабу є мета-моделлю, яка дозволяє охопити досягнуті і створити нові базові цінності і критерії в рамках цілісної концепції, заснованої на Фьючер-лайн платформі (реалізації економічних механізмів в рамках онтологічної платформи) і проекті Угоди (реалізації правових механізмів).

Ця концепція забезпечує введення права власності в глобальній мережі Інтернет, збільшує розмірність економічної діяльності в бік нових видів доданої вартості.

Цілісність концепції і мета-рівень моделі управління відрізняють проект від фрагментарних економічних і технологічних рішень.

 

3.2.1. Базові цінності

Модель спрямована на поліпшення якості життя, розвиток демократії, розвиток економічного суверенітету та національної ідентичності.

Спрямованість Міжнародного Хабу на реалізацію 17 Цілей сталого розвитку, визначених самітом Генеральної Асамблеї Організації Об'єднаних Націй 25-27 вересня 2015 року "Перетворення нашого світу: порядок денний в галузі сталого розвитку до 2030 року", відрізняє проект від технологічних цифрових платформ та інших проектів економічного розвитку .

 

3.2.2. Потенціал прийняття рішень

Формат прийняття рішень в рамках Міжнародного Хабу мотивує держави до участі в проектах, включаючи участь у фінансуванні і залученні ресурсів. Цьому сприяють не тільки перспективи забезпечення зайнятості та поліпшення якості життя, а й отримання прибутку і забезпечення економічного зростання, соціального, технологічного і гуманітарного розвитку.

Потенціал прийняття рішень в рамках моделі Міжнародного Хабу базується на використанні преференцій міжнародного права, цифрового права власності і на інституціалізації глобальної господарської взаємодії.

Рішення, прийняті на відповідних форумах Міжнародного Хабу по реалізації проектів відповідно до Угоди, приймаються простою більшістю уповноважених від міжнародних організацій та урядів країн, які є учасниками Міжнародного Хабу. Інші міжнародні організації та уряди держав представляють свої проекти (які наділяються міжнародними преференціями). Така система прийняття рішень знімає загрозу зволікань в ланцюжку "національний-глобальний" рівень і значно зменшує вплив негативної емерджентності.

 

3.2.3. Ефективність

Структурна мобільність Міжнародного Хабу забезпечує нові моделі прийняття рішень та реалізації проектів, нові концепції та мотивації. Це робить модель здатною вирішувати глобальні проблеми і дозволяє розгорнути фрейми (системи цифрових обмежень), які нейтралізують і унеможливлюють виникнення ризиків.

Дослідна експлуатація бета-версії моделі показала високу ефективність практичної реалізації рішень за рахунок перехресної (рекрематичної) взаємодії процесів прийняття рішень і процесів реалізації.

 

3.2.4. Ресурси і фінансування

Модель Міжнародного Хабу забезпечена достатніми кадровими та матеріальними ресурсами. Хаб створюється як високо прибуткова міжнародна організація за участю Міжнародних організацій та держав-учасниць, бізнесу та науки, дає можливість досягти значного рівня виконання цього критерію.

 

3.2.5. Довіра і транспарентність

Проведена дослідна експлуатація показала високий рівень довіри до моделі і створюваним інститутам, що обумовлено значною інформаційною підготовкою (цифровою обізнаністю) сьогоднішнього середнього і молодого покоління, прозорістю структури моделі і її сервісів і можливістю спостереження і прийняття участі в розробці та реалізації рішень.

 

3.2.6. Адаптивність

Для адаптивності і ефективного виконання проектів і рішень, відповідно до Угоди, вводяться інститути Громадського Форуму (цифрові інститути прямих і зворотних зв'язків, які працюють в тривимірному просторі "час-місце-подія" глобальної мережі Інтернет), Ради конструкторів, Ради державних уповноважених та Секретаріату, що забезпечує періодичний перегляд і вдосконалення структури і компонентів Міжнародного Хабу і систем управління проектами сталого розвитку на основі поєднання виконавчих рішень, наукових підходів і суспільних вимог.

 

3.2.7. Захист від зловживання владою

Запропоновані в моделі механізми і організаційна структура нових інститутів Міжнародного Хабу дозволяють прогнозувати і завчасно вжити адекватних заходів у разі перевищення повноважень (наприклад, невиправданого втручання у внутрішні справи національних держав) і виключити можливості сприяння особливим інтересам конкретних осіб, груп, організацій, держав або груп держав.

 

3.2.8. Відповідальність

Спрямованість моделі на досягнення 17 Цілей сталого розвитку і наявність цілісної структури у вигляді Угоди і цифрової онтологічної платформи закладає основи для успішної реалізації проектів.

Відповідно до проекту Угоди, особи, які приймають рішення по проектах Хабу, обмежені рамками своєї компетенції і не можуть впливати на рішення інших експертів і керівників.

 

 

ВИСНОВОК:

 

Усвідомлюючи цілісність вище викладеного, виникає безумовна необхідність створення “Міжнародної Корпорації (Хабу) з управління проектами сталого розвитку” на демократичних принципах справедливості, “коли права та можливості одних членів суспільства обмежені правами і можливостями інших”.

В умовах кризи і глобальної невизначеності Міжнародний Хаб забезпечить розвиток демократії, соціальної та економічної справедливості, стійке фінансування проектів, а також надання в рамках міжнародного права гарантій і преференцій для проектів сталого розвитку.