МЕТА УКРАЇНЦІВ У ХХІ СТОЛІТТІ — ПЕРЕХІД ДО ІНФОРМАЦІЙНОГО СУСПІЛЬСТВА  

Виключною, знаменною подією кінця 2009 року стало створення міжнародного консорціуму «Міждержавний інформаційно-маркетинговий центр» в м. Києві.

Створений за ініціативи Президента України, на виконання нормативно-правових актів міжурядових рішень країн СНД, ЄврАзЕС, ГУАМ, міжнародний консорціум є визнанням за Україною пріоритетів в розробці нових інформаційно-економічних відносин у побудові світового інформаційного суспільства. Розуміючи значимість цього проекту, з погляду на світові кризові тенденції, консорціум запроваджує розвиток нових економічно-господарських відносин, що мають стати основою формування посткризової світової економіки.

З огляду на зазначене, вважаючи ідейні та духовні принципи основою нового світового суспільствотворення, консорціум декларує цей маніфест.

МАНІФЕСТ УКРАЇНСЬКОГО ІНФОРМАЦІЙНОГО СУСПІЛЬСТВА

Ми, українці, усвідомлюючи необхідність у формуванні глобального інформаційного суспільства як нової цивілізаційної форми суспільних відносин, спираючись на свої можливості і свою історію, яка засвідчує вільний архетип українського індивідуума, цим маніфестом проголошуємо основи суспільного розвитку в умовах нової цивілізаційної ери глобалізованого суспільства.

Знаходячись між Сходом і Заходом, ми ввібрали ідейність першого і практицизм другого. Ми — нація вільних особистостей, витоки якої ідуть від Київської Русі, Козаччини, спротиву більшовизму та устремлінь побудови сьогоднішньої найбільш вільної держави. Ми сильні своєю свободою, своєю вірою, своїми знаннями та своїми ідеями.

Ми вводимо нову форму інформаційної громади, яка закладає нову форму (онтологію) для розбудови інформаційної державності, яка створюється на істинно демократичних засадах, коли уряди ведомі народом, коли права і свобода одного індивідуума обмежена рівними правами і свободами інших, коли слововиявлення кожної особи мають право на практичне втілення та перевірки цього втілення потребою суспільства.

Ми визнаємо, що соціалізм — це утопія, яка направлена на створення інституціональної агресії, що індустріалізм з його лівими та правими течіями — це корпоративна агресія, які разом нищать свободу творчості, свободу думки, не дають можливості відтворення практичного знання, що їх ідеологія — це авторитаризм, який підминає під себе індивідуальність кожної особи.

В ХХІ столітті, коли знання стали масовими, а самовираження набуває глобальних геополітичних форм, що спричиняє виникнення різних антиглобалістських, анархічних, екологічних та інших рухів, не виникає сумнів, що сьогодні потрібна нова форма цивілізаційного вибору, яким стає інформаційне суспільство.

Зрозуміло, що сьогоднішня форма демократії як представництво народу в законодавчих органах є хибним рішенням проблеми демократії. Демократія — це влада народу, а не влада його представників. В свою чергу, партії — це форма сьогоднішньої диктатури. Партії — це групи людей, які відстоюють не патріотичні уподобання, а скоріше свої егоїстичні принципи по захисту своїх інтересів та нав’язування своєї ідеології суспільству з метою своїх ідейних втілень.

Ми створюємо інформаційне суспільство, де проходить поєднання і розпад різних суспільних інтересів, де люди на основі власного вибору діють і контролюють вірність прийнятих рішень, де виховуються сильні особистості, здатні на створення і втілення інновацій, де державність визначається не за територією, а за приналежністю до інформаційного суспільства.

Ми будуємо суспільство в Інтернеті та інших телекомунікаційних мережах на основі електронної взаємодії незалежних інформаційних суб’єктів, які самостійно створюються будь-яким суб`єктом нового інформаційного суспільства.

Ми сповідуємо принципи рівності доступу до мережного середовища, створюємо нові електронні інститути соціального розвитку, адекватні новим формам суспільних відносин. Ми спираємось на розвиток відкритої суспільної мережі, яка базується на відтворенні індивідуумами своєї діяльності, неколегіального прийняття рішення, а самостійного його відпрацювання та впровадження для самого себе, для свого подальшого розвитку, який передбачає розвинення мережних сервісів по створенню нових робочих місць та досягнення благополуччя і добробуту усіх членів нового інформаційного суспільства. Ми підтримуємо авторське право суб`єктів нашої мережі та впроваджуємо механізми його втілення. Ми втілюємо свою систему «копірайту» (використання ліцензованої інтелектуальної продукції), яку основано на праві вибору захищених і незахищених авторських прав.

Безперечно, що розпочатий в 1990-х роках процес світового формування інформаційного суспільства, який був проголошений Окінавською хартією та Туніським Саммітом, не досяг визначених результатів. Світове суспільство знову скотилося до банального отримання прибутку, тепер вже за рахунок інформаційних технологій. Зросла цифрова нерівність, Інтернет в його нинішньому вигляді не відповідає задоволенню нових соціальних потреб, соціальна теорія сьогодні вже неадекватна глобалізованому світу і відірвана від практики, яку несуть сучасні інновації, вона не сприяє формуванню нових інформаційних інститутів і не може відтворити нову світову парадигму інформаційних відносин.

Ми відкидаємо економіку, яка займається пошуком об’єктивних законів ринку, абстракціями «попиту» та «пропозиції», балансуванням окремих ресурсів та рівновагою теоретичних показників, незважаючи на те, що технологічний та товарний простір сьогодні стають безкінечними, а господарська діяльність складається не з виробництва товару, а з необмеженої кількості можливостей використання товарів на основі все нових і нових знань. Як персональний комп’ютер — це товар, який породжує безліч видів діяльності, завдяки якому створюються нові мегаекономічні процеси інформаційного суспільства.

Ми втілюємо нові принципи господарювання, ведення діяльності та здійснення взаємодії, які ґрунтуються на розробках Львівсько-варшавської школи логіки і видатних українських кібернетиків, досягненнях семіотики, праксеології, тектології та теоретичних здобутках австрійської економічної школи, які заклали основи суб`єктивізму як головного принципу ведення діяльності.

Ми розуміємо, що суспільство живе і розвивається поки воно вирішує соціальні проблеми і може відповідати на зовнішні і внутрішні виклики. Тому ми вводимо нові, засновані на суспільній Мережі, інститути соціального захисту як основу буття інформаційного суспільства, як основу його органічного наповнення для забезпечення суспільного розвитку, що має для суб`єктів інформаційного суспільства характер конвергентної соціальної еволюції.

Ми визнаємо, що кожний відносно стійкий вид суспільства є свого роду «тупіком еволюції», тому політика безпеки нашого розвитку — це постійні еволюційні процеси суспільства, які досягаються за рахунок особистої ініціативи, розкриття скритих талантів і потенціалів, розвитку індивідуальності та створення умов самовираження у динамічному інформаційному просторі.

Для своєї безпеки ми запроваджуємо відповідні запобіжні або обмежувальні інститути, які не надають можливості розповсюдження в суспільній мережі антисоціального контенту, спаму, вірусів та програмних засобів, які руйнують творчу етику нашого суспільства.

Ми втілюємо в суспільній мережі електронні інститути арбітражу, які визначають відповідність інформаційних ресурсів моральним принципам і нормам, які досягаються за рахунок механізмів консенсусу на електронних форумах, де кожен учасник може висловити свою думку.

Ми чітко усвідомлюємо, що глобалізація — це вже не процес, сьогодні це сучасний образ життя.

Масова інформація, електронні комунікації, Інтернет та електронні процеси інформаційної взаємодії увійшли не тільки в цілі галузі, а й у господарську діяльність малого та середнього бізнесу, у розвиток академічної науки та освіти, знайшли своє відображення в суспільних процесах.

Іде ера глобального змагання, яка прискорює процес диверсифікації суспільних відносин і потребує нових суспільних взаємодій. Не можна, щоб молодь, люди, підприємці, які вже активно використовують глобальний інформаційний простір для соціальних комунікацій, знайомств, розваг, електронних видів підприємницької діяльності, були відокремленими із своїми соціальними процесами від держави та державних інститутів, які, на жаль, поки перебувають поза Всесвітньою мережею, тобто поза інтересами свого народу.

Ми готові прийняти глобалізаційні виклики та протидіяти їм за рахунок вільних дій індивідуумів в суспільній мережі, які забезпечать швидкий розвиток та безпосередню участь кожного у створенні електронних систем інституціонального вибору, що надасть можливість використовувати ідеї і творчість кожного суб`єкту суспільства для зростання добробуту.

Ми створюємо електронні системи суспільних інститутів, які спрямовані на забезпечення розподілу прибутків, формування бюджетів, видачі ліцензій, збирання податків та інше. Тобто ми повністю відмітаємо корупцію з її бюрократичним апаратом. Інститути у вигляді електронних автоматизованих систем не беруть хабарів, так як у їх діяльності не приймає участь людина.

Ми відкидаємо політику протистояння негативним реакціям, пов`язаним з інформаційним суспільством. Ми розуміємо, якщо в Україні і за кордоном з`являються імпульси і рухи до протекціонізму, то досягти домовленості неможливо. Тому ми створюємо суспільство, де кожен індивідуум не є провідником чиїхось протекціоністських ідей, він сам особисто приймає активну участь у формуванні глобальної мережі інформаційного суспільства, створюючи електронні соціальні та господарські інститути за рахунок технологічних стандартів та обмежень, які на умовах консенсусу сприймаються всіма особистостями.

Електронні інститути працюють для всіх учасників соціальних відносин. Прибуток від застосування електронних інформаційних та мережних технологій та прибуток, який іде від електронних господарських операцій (по отриманню ліцензій, дозволів, торгових операцій та інше), використовується на задоволення потреб соціально незахищених верств населення, на науку і її розвиток, на подальше створення та удосконалення автоматизованих систем суспільних відношень. Ми використовуємо соціальні нанотехнології в суспільній мережі, що веде до запровадження систем штучного інтелекту, які розширюють можливості кожного суб`єкта суспільства і відкривають нові перспективи суспільного розвитку.

Ми даємо можливість отримання доступу і вільного спілкування зі всім світом, тобто ми створюємо інституціональні сервіси, які забезпечують швидке і доступне отримання інформації. Ми особливо звертаємо увагу на практичну інформацію, яка вже використовується, що надає можливість її практичного застосування у реалізації власних ідей. Запорукою такого доступу є відповідний рівень освіти, який визначається рівнем володіння інформацією та технологічними інструментами, такими як веб-технології, мережні сервіси та соціальні інженерні системи штучного інтелекту. Тому ми вводимо програми дистанційного навчання з отриманням відповідних сертифікатів.

Ми закладаємо механізми, коли еволюційні процеси будуть направлені на постійне самопроектування змін структури і, відповідно, функцій інформаційного суспільства, а також направлені на зміну методів суспільних взаємодій, що, безумовно, призведе до постійного утворення нових робочих місць, спрямованих на інформаційне, технічне, програмне, правове, лінгвістичне, соціально-інженерне забезпечення суспільних відносин у глобалізованому світі. Такий підхід дозволить запровадити інститути самовдосконалення соціальних механізмів суспільства, його методів, засобів, технологій.

Ми стверджуємо, що для удосконалення функціонування інформаційного суспільства необхідно використати нові представлення про соціальні механізми, а також запровадити корінні зміни соціальних відносин.

Ми запроваджуємо програмні комплекси та автоматизовані системи, що містять функціонально-діагностичні методи та технології когнітивного управління, які забезпечують збір практичної інформації про електронні суспільні взаємодії, виявлення проблем та прийняття рішень на основі використання практичної інформації.

Ми розуміємо, що державні і політичні діячі, які приймають ті чи інші законодавчі акти, фактично управляють суспільним розвитком, але роблять це хаотично, що приводить до різних перекосів структури соціальних відносин та як результат до виникнення кризових явищ. Тому ми вводимо інститути у вигляді автоматизованих систем суспільного управління та соціального розвитку, управління державними проблемами, структурного та цінового регулювання.

Ми знаємо, що ефективність розробки та впровадження інновацій у мережному електронному середовищі зростає в рази, в той час як сучасні нейромережі дозволяють збільшити ефективність використання інновацій ще значніше. Тому швидкий розвиток науки і технологій в мережному інформаційному суспільстві є найбільш високодинамічним та енергоємним капіталом. Ми використовуємо позитивізм як форму спрощення і збільшення рівня доступності філософії наукового пізнання або методології наукових досліджень на початковому етапі розвитку інформаційного суспільства. На сьогоднішній день наука і технології, які є інструментами виконання бажань людства, самі по собі стають джерелом таких потреб. Тому ми створюємо електронні програми, які попереджають такі ситуації, коли люди будуть страждати від власних бажань.

Розвиток науки у інформаційному суспільстві починається із спостереження та вивчення явищ, із збору даних і фактів, що дозволяє розробляти інноваційні продукти, які пов`язують зазначені факти, а також дозволяють зробити їх опис і надати їм пояснення. Далі ці інновації можуть розвиватися без повернення до спостережень і фактів, що надає змогу передбачати зміни, які діють під впливом інших фактів. Потім ці теоретичні висновки перевіряються за допомогою нових фактів і досліджень. Якщо висновки відповідають даним дослідженням, то вірність інноваційних проектів збільшується, у іншому випадку їх відкидають або продовжують далі їх удосконалювати. Такий підхід стосується не тільки наукових розробок у різних сферах досліджень, а перш за все застосування електронних інститутів інформаційного суспільства. Таким чином, основним кредо інноваційного прогресу в інформаційному суспільстві стає те, що усі реформи повинні бути перевірені поясненням фактів, а не логічними вправами сьогоднішніх законотворців.

Ми стверджуємо, що в інформаційному суспільстві покоління, яке буде старішати, своїм досвідом і практикою буде використовуватися суспільством незалежно від пенсійного віку, що в значній мірі підсилює життєву енергію суспільства.

Ми не будемо забезпечувати старіюче покоління за рахунок молоді. Це забезпечення проводиться за рахунок реалізації автоматизованих систем електронних інститутів, нових електронних механізмів технологічного і господарського потенціалу.

Ми вирішуємо негативні проблеми урбанізації, так як суб`єкти інформаційної спільноти можуть працювати і розвивати свій потенціал з любого місця світу.

Ми відкриті для еміграційної політики, коли індивідууми незалежно від мовних ознак та місця проживання можуть вільно приймати участь у роботі та розбудові інформаційного суспільства.

Вважаючи на те, що соціальна еволюція — це результат органічного поєднання природи і людини, а людина, маючи розумові здібності, може управляти природою, ми формуємо інститути культури екологічного та природно-охоронного характеру, які виконують функції динамічного поєднання природи та дій індивідуумів з урахуванням зворотних зв`язків у їх інтеграційних процесах.

Ми забезпечуємо культуру енергозбереження, яка не тільки зводиться до загально прийнятих програм та використання альтернативних її видів, ми міняємо культуру життя, коли інформаційно-програмні продукти надають значне заощадження природно-енергетичних ресурсів шляхом зменшення застосування транспортних засобів, експлуатації офісних приміщень, витрат на паперові носії. Ми застосовуємо соціо-інженерне проектування інформаційного суспільства в поєднанні з його втіленням у матеріальне виробництво.

Ми відкидаємо поняття управління «зверху донизу», що призвело до возвеличення бюрократії. Ми представляємо владу як дію окремих особистостей по створенню електронних інститутів нашого суспільства та автоматизованих систем, що діють на основі відповідальності перед іншими членами інформаційного суспільства, постійно будуючи нові соціальні сервіси в контексті плюралістичних відносин.

Сьогодні індивідууми довірили самоорганізацію в суспільстві різним організаціям. Але виникає ряд питань, на які сьогоднішні суспільства не дають позитивної відповіді. Чи задовільно працює така система? Чи правильні такі правила? Чи в достатній мірі забезпечені права тих, хто надав повноваження такій системі? Чи виправданні очікування від реалізації таких прав? Чи досягнута самоорганізація? Чи діє діалог між людьми, які передали повноваження і які їх отримали? Тому ми створюємо інформаційне суспільство, яке будує структуру самоорганізації і управління суспільними відносинами в істинному розумінні. Зрозуміло, що такий підхід потребує пріоритету в розробці нових електронних інституціонарних відношень між індивідуумами і організаціями — державними, комерційними, освітніми.

Ми добре усвідомлюємо, що Україна, щоб бути сильною державою, потребує запровадження глобальних проектів, які б надали українським особистостям можливості приймати найактивнішу участь у створенні нових робочих місць, перерозподілі фінансових потоків та збільшенні національного капіталу на глобальному рівні.

Тому ми вважаємо, що таким проектом є розвиток інформаційного суспільства, якій відкриває широкі можливості для українців і України в ХХІ столітті.

Міжнародний консорціум «Міждержавний інформаційно-маркетинговий центр» (www.c2n.info)