Нова система міжнародної безпеки –
інституціалізація хаосу
Синтез і забезпечення прибутковості, управління і розвитку в сьогоднішніх умовах невизначеності, гіперреальності та метаглобалізаціі
– Цифрове право: Цифрова Інституційна Платформа;
– Інклюзивний захист прав, інтересів і свобод: “суверенітет особистості” – цифрова власність;
– Передача кризових регіонів у міжнародне управління
Наукове обгрунтування нової міжнародної системи безпеки
Сьогодні мало хто очікував на такий затяжний та суттєвий спад. Ризики і невизначеність охоплюють все ширше коло питань. Форс-мажор охоплює вже не 3%, а 30% подій.
Світ вступає до сценарію “полікризи”, в якому загрози посилюють одна одну. Це означає наступні десятиліття нестабільності та хаосу. Світ стоїть на порозі кардинальних змін…
Ускладнення світу – це нова реальність, яка потребує нових рішень:
- Ускладнення вже вийшли за межі глобалізації. Нова “мета-глобалізація” потребує нової когнітивної парадигми для поєднання фізичної реальності і віртуальних світів, людського мислення та економічного індивідуалізму, приватних інтересів та суспільного блага.
- Виникає “нова соціальність”, коли в умовах ускладнення реальності соціум не створює системних організованостей, а формує нові “несистемні” (трансцендентні) соціальні організованості.
- Нові технології, інновації та Штучний Інтелект стають несумісними з індустріальним форматом суспільства.
- Головним трендом стає перехід від hi-tech до hi-Hume – до людиноцентричності та індивідуалізму в економіці, що означає потребу більшої свободи і більшої справедливості в суспільстві.
Все це потребує нового бачення майбутнього світу, а також практичних рішень для переходу до нової інклюзивної системи безпеки, нової когнітивної парадигми, впровадження трансграничної юрисдикції, розгортання економічного індивідуалізму та глобальної платформи багатостороннього економічного співробітництва.
Вихід із кризи
Сьогоднішня глобальна криза, збільшення війн та екзистенційних геопланетарних загроз досі не мають ефективних рішень, хоча суспільство має всі необхідні ресурси.
Цифровізація, інновації та Штучний Інтелект не тільки змінюють бізнес та економіку, але й призводять до суттєвих антропологічних наслідків – до неконтрольованого зростання кібер шахрайства, діпфейків, дезінформації, а також виникнення нової соціальності і нових несистемних форм організованості.
В цих умовах нової “мета-глобалізації” проявляється обмеженість як національних юрисдикцій, так і механізмів впливу ООН.
Як результат, на фоні стрімкого ускладнення реальності традиційні механізми стабільності стають чинниками безладу.
Результатом всього цього є сьогоднішня криза глобального управління.
Вихід з цієї кризи потребує: - розширення системи права; - нової інклюзивної архітектури безпеки; - нової економічної моделі.
1) Сьогоднішнє ускладнення і непередбачуваність суспільних відносин та поява несистемних форм організованості потребують впровадження системи цифрового права, яка забезпечить інституціалізацію та легітимізацію цифровоі власності, цифрових інститутів та цифрових ринків. Ці інструменти забезпечать дієву формалізацію та правову визначеність будь-яких відносин при впровадженні інновацій, віртуальних сутностей та Штучного Інтелекту, а також будь-якого ускладнення суспільної реальності.
Нова система цифрового права забезпечить необхідні механізми для передачі кризових регіонів (зокрема, регіонів військових конфліктів) у міжнародне управління та перетворення цих регіонів у точки економічного зростання через надання міжнародних пільг, преференцій, гарантій та імунітету.
2) Нова система міжнародної безпеки має забезпечити інклюзивний захист прав, інтересів і свобод на базі цифрового права.
3) Управління невизначеністю, новою “несистемною” реальністю і забезпечення життєздатного майбутнього потребують нових інструментів.
Таким новим інструментом виступає впровадження глобальної платформи багатостороннього економічного співробітництва.
Ця платформа базується на інституті “цифровоі власності”, яка означає легітимізацію економічного, соціального та інтелектуального “суверенітету індивідууму”. В такий спосіб забезпечується інституціалізація економічного індивідуалізму, Соціальної і Солідарноі Економіки та інклюзивне управління Цілями сталого розвитку ООН.
Нова формула миру: усунення протиріч між Глобальним Заходом та Глобальним Півднем
Проблема глобального зростання агресії та військових конфліктів (зокрема, Україна-росія, Ізраїль-Хамас) може бути вирішена шляхом передачі кризових регіонів у міжнародне управління.
Міжнародне управління забезпечує для таких регіонів нову формулу миру:
“Інноваціі - Інвестиції - Цифрове право: мир, справедливість і соціальний розвиток для всіх”.
“Інновації” - означають перенаправлення екстраординарного прибутку від глобального впровадження інновацій на соціальні програми, суспільне благо та проєкти сталого розвитку в кризових регіонах.
“Інвестиції” - означають інклюзивний захист прав, інтересів і свобод, а також надання міжнародних пільг, преференцій, гарантій та імунітету для інвестиційної діяльності.
“Цифрове право” забезпечує інклюзивні механізми безпеки і сталого розвитку, а також розширення економічної діяльності через впровадження цифрової власності, цифрових інститутів та цифрових ринків.
Ця формула миру усуває протиріччя між Глобальним Заходом та Глобальним Півднем і створює умови для переходу від ідеології “боротьби за життєвий простір” (lebensraum) до нової парадигми “спільне діло - спільне благо - спільне майбутнє”.
Інституціалізація “суверенітету особистості” – новий світовий порядок:
нова інклюзивна безпека, нова соціальність і нова економіка
Інновації, Цифровізація та Штучний Інтелект призводять сьогодні до “антропологічного переходу” – суспільство переходить від домінування ідеології колективізму до нової соціальності – індивідуалізму. Виникають нові несистемні форми організованості, які потребують розширення правової системи в бік “суверенітету особистості”.
Інституційна формалізація економічного, соціального та інтелектуального “суверенітету особистості” визначає правосуб’єктність індивідууму в нових глобалізованих, цифрових та віртуальних взаємодіях і відносинах.
Інституціалізація “суверенітету особистості” потребує впровадження “цифрової власності”, яка виступає дієвим інструментом для формалізації, правовової визначеності та регулювання будь-яких нових несистемних відносин.
Індустріальна економіка базувалась на енергетиці та “задоволенні потреб”. Нова ж економіка буде спиратись на “цифрову власність”, яка є правовою формалізацію “суверенітету особистості”, та парадигму “реалізації здібностей”, що робить когнітивну діяльність одним із головних драйверів економічного зростання.
Це означає новий світовий порядок, який передбачає: нову інклюзивну систему безпеки, нову соціальність та глобальне багатостороннє економічне співробітництво заради спільного життєздатного майбутнього.
Цивілізаційний перелом
Ми сьогодні є свідками “цивілізаційного перелому”, коли віртуалізація і різноманіття цифрових інтерпретацій реальності приводить до виникнення кардинально нових можливостей для “управління часом”, а також для “управління онтологіями (організованостями), сенсами, формами і мотиваціями”.
Традиційний менеджмент базується на незмінності плинності часу та усталеності онтології (сенсів, форм і мотивацій). За нових умов, коли виникає управління часом та онтологіями, традиційний менеджмент стає неефективним. Це призводить до втрати контролю і кризи глобального управління.
Як результат, національні і корпоративні бюрократії непридатні для регулювання сьогоднішнього глобалізованого, цифровізованого та непередбачуваного світу. Управління когнітивним різноманіттям, інноваціями, цифровими та когнітивними активами, а також протистояння планетарним загрозам потребують іншої архітектури менеджменту.
Зростають протиріччя між фізичною реальністю і віртуальними інтерпретаціями реальності (цифровим світом): між масовим цифровим доступом до знань і неможливістю їх використання в старій моделі економіки, між віртуальними і реальними благами, між фіатними грошима та біткоінами, між діпфейками і системою соціальної безпеки тощо.
Відбувається цивілізаційний перелом – змінюється когнітивна парадигма. Це означає, що світ потребує нової системи безпеки та нової архітектури управління для оперування різноманіттям онтологій та видів діяльності, а також для управління численними ризиками, новими видами капіталу та суспільного блага.
Як результат, економічна міць держави визначається сьогодні вже не контролем територій і ресурсів, а інтелектуальним суверенітетом – інклюзивною системою безпеки, системою управління інноваціями, а також власним баченням майбутнього розвитку.
Руйнівний характер глобальних трансформацій
Світ потерпає від глобальних трансформацій.
Штучний Інтелект докорінно трансформує цілі галузі і ринок праці та несе численні концептуальні ризики.
25 трлн.дол. капіталу сьогодні лежить без діла і не перетворюється в інвестиції.
Кіберзлочинність і збільшення негативного контенту та дезінформації в Інтернеті демонструють обмеженість національних юрисдикцій.
Екстраординарний прибуток від інновацій поглиблює кризу економічної нерівності і водночас відкриває широкі можливості для нових соціальних гарантій.
Зростання цифрових активів потребує інституціалізації та легітимізації цифрової власності.
Суспільство переповнене цифровим життям і технологіями. Паралізоване нескінченними руйнівними інноваціями. Технології починають “поїдати світ”. Суспільство втрачає змісти, форми, сенси і мотивації.
Структурні ризики і загрози
Цивілізаційний розвиток зайшов у "глухий кут": за наявності всіх необхідних ресурсів і технологій суспільство потерпає від збільшення екзистенційних ризиків і загроз.
Як приклад, згідно з незалежними оцінками, до 2030 року дефіцит води у світі становитиме 40%. А такі глобальні проблеми, як COVID-19 і зміна клімату будуть погіршувати ситуацію в економіці.
Боротьба зі зміною клімату та адаптація до неї, як очікується, становитиме трильйони доларів (https://www.worldbank.org/en/news/feature/2023/03/13/what-you-need-to-know-about-how-ccdrs-estimate-climate-finance-needs), які доведеться витрачати на заміну інфраструктури та наявних основних фондів – або тому, що вони застаріли, або тому, що їх знищили екстремальні події, викликані зміною клімату.
Згідно досліджень Oxfam, 82% світового багатства – в руках 1% людей. Як результат, битва зі зростанням нерівності доходів і багатства потребує зміцнення систем соціального захисту. Між тим у багатьох країнах спостерігається неспівмірне збільшення податків для запобігання бюджетного дефіциту, що знижує рівень життя і економічну стійкість.
Застарілість, обмеженість і спрощеність індустріальних систем управління призводить до ігнорування викликів і екзистенційних загроз та зосередженню на короткострокових економічних вигодах. Як результат, це провокує збільшення міжнародних конфліктів за глобальний поділ.
Структурні проблеми, пов’язані з прив'язкою економіки до застарілих технологій і ресурсів (зокрема, до викопного палива), призводять до активної урбанізації і, як наслідок, до великої кількості відходів, погіршення стану навколишнього середовища і розриву із біосферою.
Внаслідок відсутності нових інститутів інновації, цифровізація та Штучний Інтелект призводять до руйнування соціальної системи та зниження загального інтелектуального рівня суспільства, втрати соціального капіталу, алгоритмізаціі суспільства та поширення дезінформації, фейків і містифікацій реальності.
На часі криза глобального управління і руйнування міжнародної системи безпеки.
Між тим всім країнам потрібні рішення численних структурних проблем:
- Модернізація старої інфраструктури і будівництво нової потребують величезних інвестицій.
- Сталий розвиток та протистояння екзистенційним і геопланетарним загрозам потребує солідарних та інклюзивних форм економічного співробітництва.
- Цифровізація суспільства вимагає нової архітектури безпеки, регулювання та правового забезпечення для нових “несистемних” форм організованості та соціальності.
За цих умов суспільство потребує удосконалення систем управління та впровадження нових інститутів, розгортання нової інклюзивної системи міжнародної безпеки та глобальної платформи багатостороннього економічного співробітництва.
Вплив цифровізаціі – зміна формату взаємодіі
Інформаційний простір стає геополітичним фактором і напряму впливає на суспільні процеси та якість життя, але досі не має механізмів управління.
У цифровізованому та гіперзв’язаному світі взаємодія сутностей не підпорядковується жодним законам. Їх діяльність зумовлена власними автономними внутрішніми причинами. Події визначаються випадково, як результат нестабільності хаосу. Це призводить до картини “відкритого” світу, повного нестабільності, хаосу та квантових мультипроцесів, у якому щомиті з’являються нові можливості.
У цьому новому просторово-часовому континуумі розвивається нова економіка.
На фоні відсутності моделі управління держави починають втрачати суверенітет, а уряди втрачають монополію на управління суспільством.
Світ потребує захисту прав, інтересів і свобод. Світ потребує нової системи міжнародної безпеки. Світ потребує справедливості, сталого розвитку та життєздатного майбутнього.
Управління непередбачуваним світом
Розгортання 6-го технологічного укладу з різноманіттям іновацій, цифровізацією та Штучним Інтелектом змінює структуру споживання і призводить до неможливості аналізу та прогнозування попиту. Це означає перехід від традиційних моделей “витрати-випуск” з системами корпоративного менеджменту до інклюзивних моделей “споживання - виробництво” з автоформалізацією процесів багатостороннього співробітництва стейкхолдерів.
Впровадження такого переходу в рамках національних юрисдикцій є котрпродуктивним. Потрібно створення нової міжнародної господарської організації, яка б запропонувала новий формат інвестиційної діяльності із забезпеченням захисту, преференцій, гарантій та імунітету, а також прибутку на капітал.
Створення такої організації є вкрай актуальним на фоні зростання світової економічноі кризи, політичних, демографічних і геопланетарних ризиків.
Основу нової міжнародної господарської організації має складати цифрова інституційна платформа, яка забезпечить правову і економічну універсальність для спрощення комунікацій, співробітництва та когнітивних процесів.
Результатом створення такої організації стане: a) розгортання нової міжнародної системи безпеки для інклюзивного захисту прав, інтересів і свобод; b) формування нової когнітивної парадигми (нової онтології), яка забезпечить бачення майбутнього світу – більш справедливого, стійкого та життєздатного; c) впровадження нейроморфологічної архітектури управління, яка забезпечить метаконтур для регулювання, безпеки та правового забезпечення зростаючого різноманіття інновацій, активів і видів економічної діяльності, а також для протистояння планетарним ризикам і загрозам; d) створення інклюзивної цифрової платформи для глобального економічного співробітництва та економічного індивідуалізму.
Цифрова інституційна платформа
Розгортання цифрової інституційної платформи створює умови для монетизації екстраординарного прибутку, який виникає від цифровізації та інновацій. На цій основі виникає можливість виплачувати новий “соціальний базовий дохід” для подолання кризи економічної нерівності і переходу до більш справедливого, стійкого і життєздатного суспільства. Крім того, це дозволить забезпечити річні темпи зростання економіки на рівні 10%.
Цифрова інституційна платформа забезпечує розгортання цифрового права, яке створює нову концептуальність та механізми регулювання в непередбачуваному, глобалізованому та гіперзв‘язаному світі.
Цифрова інституційна платформа відкриває також широкі можливості для розгортання “віртуальних середовищ для створення бізнесів та інвестиційної діяльності”, які забезпечать: – автоформалізацію бізнес-процесів; – зниження ризиків на основі переходу до моделей “споживання-виробництво”; – забезпечення пільг, преференцій, гарантій та імунітету; – захист прав, інтересів і свобод; – інклюзивну безпеку.
Цифрова інституційна платформа забезпечує легітимізацію власності, інститутів та свобод, а також новий неструктуроваий менеджмент для управління невизначеністю, технологічною сингулярністю та когнітивними процесами на фоні зростаючих несистемних ризиків і екзистенційних загроз.
Нова когнітивна парадигма: поєднання фізичної реальності з віртуальним світом, управління новим континуумом можливостей і “несистемними” формами організованості
Фундаментом економіки останні сто років була енергія – газ, нафта, електрика, які забезпечували створювання доданої вартості і суспільний розвиток.
Сьогоднішня економіка розширює архітектуру доданої вартості, коли пріоритетом стають когнітивні ресурси – інформація, знання, комунікації, системи взаємодії, віртуальні середовища та Штучний Інтелект.
Виникає нова когнітивна парадигма, яка передбачає поєднання фізичної реальності з віртуальним світом.
У віртуальному світі, який одночасно створює численні інтерпретації реальності та забезпечує когнітивну діяльність, комунікації і взаємодію, не діють звичні конвенціональні закони та правила.
Це означає потребу в новій системі безпеки, новому баченні майбутнього і нових системах управління.
Гіперреальність суспільного розвитку
Ускладнення картини світу, збільшення ступенів свободи, а також виникнення численних віртуальних та цифрових інтерпретацій реальності мало наслідками формування нового суспільного явища - гіперреальності, яка характеризується втратою почуття реальності світу.
Соціальні медіа, гейміфікація, біткоіни, діпфейки все більше уводять суспільство в простір гіперреальності.
Перефразовуючи вираз Жана Бодрійяра, можна сказати, що "діпфейк ніколи не приховує правду, він і є правда, яка приховує, що її немає".
І політика, і економіка все більше набувають форму гіперреальності, так як відбувається заміна реального світу продуктами творчості та ілюзій. Реальність підміняється продуктами творчості мас-медіа, які створюють власну реальність.
Гіперреальність – це все більше інформації і все менше сенсу.
Таким чином, людина виявляється відірваною від реального світу, будучи зануреною в умови гіперреальності, за якою не стоїть якась реальність.
Як результат, це викликає кризу глобального управління і втрату драйверів розвитку.
Розгортання на базі цифрової інституційної платформи віртуальних середовищ створення бізнесу та управління проєктами, які забезпечують багатостороннє співробітництво стейкхолдерів та солідарну інвестиційну діяльність, поєднує реальну картину світу, реальну діяльність з віртуальною гіперреальністю. Це дозволяє спрямувати творчу енергію суспільства на економічне зростання та сталий розвиток і виводить суспільство із системної кризи, інтегруючи “рефлекс цілі” у суспільні процеси.
Цифрове право
У нових секторах ринку, які з’являються внаслідок розвитку інновацій, цифровізації та Штучного Інтелекту, виникає необхідність регулювання відносин між різними суб'єктами і конкретними секторами ринку, а також необхідність у створенні правових систем правил, норм і орієнтирів, що дозволяють суб'єктам ефективно вирішувати питання та розвиватися ринку.
Враховуючи трансграничний характер цих ринків, великого значення набуває формування систем “цифрового права”, спрямованого на вироблення наборів правил і процедур, юридична сила яких перебуває в цифровому середовищі і забезпечує необхідну “формальну правову визначеність” у сферах діяльності.
Обов'язкова сила цифрового права полягає у концептуалізації та регламентації регулюючих технологічних систем, які є ефективнішими за звичайне право. Цифрове право застосовується як фрейм, що, з одного боку, створює контекст, формулювання та контури, з опорою на які може діяти звичайне право; а з другого боку, забезпечує технологічні формальні процедури захисту прав, інтересів і свобод.
Цифрове право виступає розширенням традиційних правових систем і юрисдикцій на нові форми “несистемних” організованостей та відносин, які виникають у глобальному цифровому просторі та у віртуальних інтерпретаціях реальності. Воно дозволяє поєднати фізичну реальність та віртуальний світ, створюючи юридичні та інші зобов'язання між сторонами, дотримання яких забезпечується на основі технологічних формальних процедур, або в рамках звичних юрисдикцій з використанням формалізованих атрибутів.
Адаптація до глобальних кліматичних змін: солідарні системи реалізації проєктів
Глобальні зміни клімату та підвищення потужності екстремальних погодних умов (ураганів, посух тощо) сьогодні вже призводить до катастрофічних наслідків та економічних збитків.
Як результат, підвищуються ризики екзистенційних загроз: продовольчої безпеки, нестачі води, порушення логістики, розповсюдження хвороб, збільшення міграції та політичної нестабільності.
За цих обставин адаптація до змін клімату і розгортання стійкої життєздатної інфраструктури стають важливими напрямками інвестиційноі діяльності.
Вирішення цієї проблеми потребує цифрової інституційної платформи, яка забезпечить розгортання солідарних систем багатостороннього економічного співробітництва для мобілізації інтелектуальних, фінансових та матеріальних ресурсів задля реалізації проєктів, спрямованих на сталий розвиток і життєздатне майбутнє.
Перспективи, стійкість і життєздатність: відкритя нової цінності
Будь-який прогрес залежить від чогось нового, якоїсь нової комбінації ідей, нової перспективи, нових стосунків, несподіваного припущення, іншого способу стрибка вперед.
Безсумнівно, інновації та Штучний Інтелект можуть зробити все краще. Але магія, цінність, суть, занепокоєння, диво – усе це люди.
Люди є головними рушійними силами сьогоднішніх змін. Люди, які є геніальними та інноваційними. Цифрова інституційна платформа дає їм простір, час, захист і підтримку, щоб бути неймовірними.
Безперервний і всеохоплюючий розвиток і висока прибутковість цифрової інституційної платформи забезпечується людьми, які мають глибоку компетенцію в галузях, а також людьми, які бачать речі по-іншому, які з’єднують знання, які мають уяву.
Платформа надасть їм інструменти, інституції та безпеку, комунікацію та співпрацю, правосуддя та “нерівну для всіх рівність”.
Перехід до нового світового порядку
Перехід до нового світового порядку сьогодні відбувається хаотично за різними напрямками: - пошук нового валютного світу; - перехід до 6-го технологічного укладу; - війни; - деградація, тощо.
На фоні зростання глобальної системної кризи основним завданням є пошук нових науково обґрунтованих ідей розвитку. Потрібні рішення, які б забезпечили цивілізаційний перехід до більш справедливого суспільства, сталого розвитку та життєздатного майбутнього.
Базовою ідеєю є те, що суспільство управляється на основі цінностей та власності.
Суспільні цінності сьогодні поступово змінюються. Традиційне прагнення до “задоволення потреб” трансформується у нову парадигму “реалізації здібностей”.
А численні когнітивні ресурси потребують розширення власності у бік впровадження інституту “цифрової власності”.
Це означає суттєве розширення економіки та перехід до “цифрової мета-глобалізації”, що означає інституціалізацію та легітимізацію цифрового економічного індивідуалізму, цифрових інститутів та цифрового права.
Нова форма організованості – Цивілізм
Цивілізація змінюється. Суспільство рухається в бік нової форми організованості – до Цивілізму. Замість застарілої ідеї “боротьби за життєвий простір” новим суспільним наративом стає “спільне діло - спільне благо - спільне майбутнє”.
Висновки
Традиційна бюрократія і системи права сьогодні неспроможні управляти та регулювати новий бізнес, нову соціальність та нові нейроморфологічні форми організованості, які виникають в новому цифровізованому континуумі економічних можливостей.
Масове використання цифрових інформаційних та когнітивних систем, які створюють екстраординарний прибуток і збільшують ступені свободи, змінило економічний ландшафт і зруйнувало монополію ієрархічних бюрократичних систем, що привело до кризи глобального управління.
Сьогодні економіка повинна створювати нові інструменти: нові цифрові інститути, віртуальні економічні середовища, системи солідарноі концентрації капіталу, інклюзивні моделі “споживання-виробництво” та нові системи соціальних гарантій і суспільного блага. Глобальним трендом сьогодні є більш справедливе суспільство, сталий розвиток та життєздатне майбутнє.
Практичною реалізацією нових інструментів виступає впровадження “цифрової інституційної платформи” в рамках нової міжнародної організації – Міжнародного Хабу з управління проєктами сталого розвитку.
Ця нова міжнародна організація забезпечить передачу кризових і проблемних регіонів у міжнародне управління, а також перетворення цих регіонів у точки економічного зростання через надання міжнародних преференцій, гарантій та імунітету
= = = = = = = = = = = = = = = = = = = = = = = = = = = = = = = = = = = = = = = = = = = = = = =
Пропозиція для профспілок та інвесторів
На даний момент ми шукаємо країну для розміщення штаб-квартири нової міжнародної господарської організації, яка має детально розроблений і узгоджений Проєкт розвитку, дорожню карту та бізнес-план.
Запрошуємо інвесторів до розгортання в рамках Проєкту цифрової інституційної платформи для високодохідних інвестицій, яка забезпечить інклюзивну систему безпеки, а також пільги, преференції, гарантії і імунітет для бізнесу та капіталу.
Прибуток забезпечується розгортанням на базі цієї платформи різноманітних провайдерів Цілей сталого розвитку, ринку цифрової власності, а також віртуальних середовищ створення бізнесу та інвестиційної діяльності для Соціальної та Солідарної Економіки.
Запрошуємо до Проєкту профспілки для впровадження нового виду соціального захисту та соціальних гарантій – базового соціального доходу, який утворюється внаслідок екстраординарного прибутку від цифровізації та інновацій.
Реалізація Проєкту надає Профспілкам провідну роль у розгортанні Соціальної та Солідарної Економіки, у створенні масових робочих місць в проєктах сталого розвитку, а також у впровадженні солідарної системи інвестиційної діяльності для формування більш справедливого суспільства і забезпечення життєздатного майбутнього.
Contact us: contentnet.hub@gmail.com.