Розширений ринок капіталу
Для забезпечення економічного зростання сьогодні необхідно розширювати ринок капіталу. Свого часу впровадження різних фінансових інструментів забезпечило прогрес і зростання добробуту. Так само сьогодні економіка потребує цифрових економічних інструментів.
Модель "боргової економіки" ( "Рейганоміки") , яка протягом останніх 40 років стимулювала споживчий попит на основі майбутніх зобов'язань, стала суспільним благом, що дозволило підняти рівень життя. Сьогоднішня потреба в інтеграції капіталу з "стійким розвитком" і "життєздатним майбутнім" повинна вирішити накопичені проблеми "боргової економіки", забезпечити зростання прибутку і доданої вартості, а також прискорити збільшення суспільного блага (включаючи цифрові та віртуальні блага, що виникають з розвитком Інтернету).
В основі економічного зростання і розширення ринку капіталу лежать питання власності, економічної інклюзії та суспільного блага.
У сфері власності сьогодні гостро стоїть проблема "цифрової власності" , яка передбачає вартісну оцінку різних цифрових активів в глобальній системі комунікацій і цифрової взаємодії. Економічна інклюзія означає необхідність реєстрації (регулювання, оподаткування та правового забезпечення) різних цифрових компаній для потреб бізнесу і управління цифровою власністю. А суспільне благо охоплюється Цілями сталого розвитку , які крім вирішення соціальних проблем передбачають протистояння планетарним і гео-природним ризикам і загрозам.
Потужним драйвером розширення ринку капіталу виступає сьогодні гармонізація відносин з природою ("living in harmony with nature"). Пріоритетність розвитку стійкої екологічної інфраструктури, здатної до відтворення потенціалу біосфери, а також поліпшення гео-природного ландшафту і навколишнього середовища були характерними економічними політиками другої половини минулого століття.
В сьогоднішніх умовах спостерігається зростаючий попит на стійку екологічну інфраструктуру. Відновлення та розширення національних і міжнародних програм, які показали свою ефективність в цій сфері, здатні залучити приватний капітал та інвестиції громадських фондів і забезпечити їх довгострокову прибутковість. Однак це вимагає нових механізмів багатостороннього співробітництва стейкхолдерів, нових систем управління змішаними фінансами і інтелектуальною власністю, а також пільг, преференцій, імунітету і гарантій для реалізації як масштабних транскордонних проектів, так і безлічі локальних проектів.