Суспільні діалоги

по проєкту Нової міжнародної системи безпеки

 

(Продовження – Додаток 7)

11.03.2024

 

 

Чи можливе блокування (доменних імен, хостингу тощо) Нової системи міжнародної безпеки?

Теоретично можуть заблокувати (як, наприклад, https://www.ukr.net/news/details/companies/38.html), якщо не буде визначений міжнародний статус Нової міжнародної системи безпеки. Звичайно нам потрібна полоса в Інтернеті вищого рівня, така яка є Фейсбуці.

 

 

Що таке “цифрова  платформа поліцентричних інститутів Web Mind Platform ”?

 

Цифрова   платформа (по аналогії з соціальними мережами) – це система господарських інститутів, об’єднана одним правовим полем цифрових комунікацій та зворотних зв’язків, що забезпечує правосуб’єктність та юридичну значимість для цифрової господарської взаємодії. Цифрова платформа включає в себе цифровий інформаційний ресурс, який самостійно генерується користувачами. Ця платформа базується на кібернетичних розробках, зокрема, надає широкі можливості для розгортання та взаємодії систем штучного інтелекту. Цифрова інституційно - господарська платформа пройшла дослідну експлуатацію.

 

Акаунти платформи (системні одиниці) представляють собою цифрові суб’єкти і мають наступну структуру: фронт-офіс, бек-офіс, система управління повідомленнями, система управління даними, цифровий підпис, система моніторингу, а також інші функціональні сервіси. Архітектура платформи базується на нейро-семантичних технологіях. Платформа проектувалася і підтримується відповідно до стандартів і вимог "Програмної інженерії" (рекомендацій IEEE Guide to the Software Engineering Body of Knowledge – SWEBOK).

   

        

 

 

 

 

 

 

 

Приклади акаунтів цифрової інституційно - господарської платформи http://c2n.biz/:

 

 http://c2n.biz/registration/index.php?id=2551 - Прототип цифрової компанії

 http :// www . c 2 n . biz / registration / index . php ? id =55   - Мінагрополітики

Приклади індивідуальних систем державних чиновників:

http://www.c2n.biz/registration/index.php?id=505  

 https://www.c2n.biz/registration/index.php?id=4945

https://www.c2n.biz/registration/index.php?id=4920

 http://www.c2n.biz/registration/index.php?id=4919

 https://www.c2n.biz/registration/index.php?id=4948

 

  Приклади державних структур:

http://content.net.ua/registration/index.php?id=142  - Департамент Житом аграр

  http://www.c2n.biz/registration/index.php?id=523  - Департамент Кіровоград аграр

 https://www.c2n.biz/registration/index.php?id=1622  -  Департамент охорони здоров’я

 http :// www . c 2 n . biz / registration / index . php ? id =1565& page _ id =61403& categ _ id =30678   - Департамент охорони здоров’я Вінниці

https://c2n.biz/registration/index.php?id=123&page_id=52598&categ_id=27561

 

Приклади :  школи, лікарні, підприємства.  

 http://www.c2n.biz/registration/index.php?id=2322

 http://www.c2n.biz/registration/index.php?id=1618

 http://www.c2n.biz/registration/index.php?id=5198

 http://www.c2n.biz/registration/index.php?id=2733

 http://www.c2n.biz/registration/index.php?id=4256

 http://www.c2n.biz/registration/index.php?id=5171

 http://www.c2n.biz/registration/index.php?id=1240

 http://www.c2n.biz/registration/index.php?id=1239&page_id=5354&categ_id=4350

 http :// www . c 2 n . biz / registration / index . php ? id =1622& page _ id =41589& categ _ id =25200  

 http://www.c2n.biz/registration/index.php?id=1299&page_id=46626&categ_id=27029

http://www.c2n.biz/registration/index.php?id=1239&page_id=33973&categ_id=4347

 http://www.c2n.biz/registration/index.php?id=5229&page_id=52794&categ_id=28743

 http://www.c2n.biz/registration/index.php?id=2482&page_id=42523&categ_id=25486

 http://www.c2n.biz/registration/index.php?id=2738&page_id=42710&categ_id=25576

 http://www.c3n.info/registration/index.php?id=1226

 http://www.c3n.info/registration/index.php?id=1300

 http://www.c3n.info/registration/index.php?id=1227

 http://www.c2n.biz/registration/index.php?id=5843  Защита –Агро

http://www.c2n.biz/registration/index.php?id=79   ДП РКЦ

https://c2n.biz/registration/index.php?id=1623

https://c2n.biz/registration/index.php?id=256  Стар Конст

https://c2n.biz/registration/index.php?id=3783

https://c2n.biz/registration/index.php?id=3675

https://c2n.biz/registration/index.php?id=4006

https://c2n.biz/registration/index.php?id=3695

https://c2n.biz/registration/index.php?id=4153

 

 

 Що таке “Угода про створення Міжнародної Хабу з управління проєктами сталого розвитку”?

 

Це міжурядова Угода з управління проєктами сталого розвитку, яка виступає інструментом переходу до нового технологічного укладу. Угода заповнює собою правовий розрив, який існує сьогодні між економічними потребами соціуму і можливостями національних законодавств, які намагаються здійснювати трансформації в умовах падаючих ринків, цифрових інновацій і “Нової реальності”.

Угода розрахована на застосування країнами, які здійснюють пошук виходу з кризової ситуації. Угода забезпечує коеволюційний генезис сталого розвитку як для окремих країн, так і для світової спільноти.

 

 

 Що є науковою основою проєкту?

 

Філософія Г.Сковороди, Австрійська економічна  школа (Л.Мізес, Ф.Хаєк), українська школа кібернетики (В.Глушков, М.Амосов), праксеологія (укр. економіст Є.Слуцький), розробки С.Біра (проєкт Кіберсін).

 

  Що лежить в основі правового забезпечення  Хабу?

 

Правова база з питань сталого розвитку: Монтерейський консенсус Міжнародної конференції ООН з фінансування розвитку (м.Монтеррей, Мексика, 18-22 березня 2002), Йоганнесбурзький План виконання рішень Всесвітньої зустрічі на вищому рівні зі сталого розвитку (м.Йоганнесбург, Південна Африка, 26 серпня - 4 вересня 2002), Дохінская декларація про фінансування розвитку м.Доха, Катар, 29 листопада - 2 грудня 2008), рішення Конференції ООН зі сталого розвитку "РІО + 20: майбутнє, до якого ми прагнемо" (20-22 червня 2012, м.Ріо-де-Жанейро), Аддіс-Абебськоая програма дій Третьої Міжнародної конференції з фінансування розвитку (Аддіс-Абеба, Ефіопія, 13-16 липня 2015), саміт Генеральної Асамблеї Організації Об'єднаних Націй 25-27 вересня 2015 року “Перетворення нашого світу: порядок денний в галузі сталого розвитку до 2030 року”.

 

Технологічний формат забезпечується на основі міжнародних регламентів і стандартів: ebXML, UDDI.

 

Угода відповідає міжнародним зобов'язанням країн ЄС - Східне партнерство (платформа 2, 3 і 4), а також Угоди про асоціацію Україна - ЄС, зокрема, розділу "Глава 13. Торгівля та сталий розвиток", яка стосується динаміки господарського розвитку.

 

Процедура прийняття Угоди відповідає Статуту ООН та загальноприйнятій практиці розробки та імплементації міжнародних угод. Правовий формат проєкту Угоди підтверджено Міністерством юстиції Україним  2015р. : https://c3n.info/biz_site/new/Add_2.pdf

 

 

6. Як Ви бачите перехід до стійкої моделі "виробництво-споживання"?

 

Через ведення в рахунку ВВП показників "екозатрат" і "екоприбутку", включаючи  моделі «споживання – виробництво» бюджетів  країн учасників. Проведенням державної політики направленої  на  індивідуальну індустріалізацію в єдиному полі інформаційної взаємодії, включаючи створення електронних інститутів цифрової економіки та сталого розвитку.

Приклад моделі споживання виробництво:

 

                                                                   Таблиця1

1. Рахунок валового продукту
1.1.  Чистий валовий продукт за фактичною вартістю (2.7) 1.2.  Непрямий податок (5.7) 1.3.  Субсидії (…) (5.2)	1.5.   Споживчі витрати населення (4.1) 1.6.   Витрати на утримання державного    апарату (5.1) 1.7.   Капітальні вкладення (3.2) 1.8.   Приріст запасів (3.1) 1.9.   Експорт (6.1) 1.10. Імпорт (-) (6.3) 1.11 Екологічний прибуток (7.1) 1.12 Екологічні витрати(-), (7.3)

 

 

 

Де знаходиться штаб-квартира Хабу?

 

Штаб-квартира буде знаходитись в країні, яка визначена Радою уповноважених країн - учасниць. Це може бути Київ, Відень, Осло і інші міста. Від цього залежить початкове фінансування Хабу.

 

 

Яка планується структура Хабу?

 

Після підписання Угоди розробляється Статут Хабу, який і визначає структуру. За існуючою міжнародною практикою, до основних структур можуть належати: Рада керуючих, Рада конструкторів і Виконавча дирекція. Під кожен проєкт Хаб створює відповідну керуючу структуру, яка користується міжнародними преференціями Хабу.

 

 

Як фінансується Хаб?

 

Первинне фінансування Хабу проходить за рішенням Ради уповноважених країн. Воно може включати надання будівель, земельних ділянок, залучення інвестицій великих корпорацій в створення цифрової торгово-фінансової системи, використання передових технологій і т.п.

 

Фінансування створення і діяльності Хабу також може проводитись:

 

·       через Міжурядовий комітет експертів по фінансуванню сталого розвитку, Форум ООН зі сталого розвитку (Комісія зі сталого розвитку ООН) і через Економічну і соціальну раду ООН;

·       шляхом залучення коштів та інших активів на створення цифрової екосистеми (он-лайн платформи - відповідно до Аддіс-Абебської програми дій Третьої Міжнародної конференції з фінансування розвитку) великих ІТ-компаній: Microsoft, Oracle, Facebook, Google, китайських цифрових компаній;

·       шляхом залучення коштів та інших активів до створення відкритої торгово-фінансової системи (відповідно до Монтеррейського консенсусу Міжнародної конференції ООН з фінансування розвитку) від міжнародних платіжних систем: Visa, MasterCard, східних (Китай) електронних платіжних систем;

·       шляхом залучення коштів приватних інвесторів, які можуть мати прибуток. В даному випадку Хаб виступає гарантом їх цільового використання та безпеки відповідно до отриманих преференцій та імунітетів міжнародного рівня;

·       шляхом залучення коштів відповідно до “Порядку денного в області сталого розвитку до 2030 року” Генеральної Асамблеї Організації Об'єднаних Націй 25-27 вересня 2015 року. Участь у фінансуванні проєктів сталого розвитку, де ООН передбачало щорічне фінансування до 5 трлн.дол;

• через Фонд інструменту Сусідства та Партнерства.
• Шляхом залучення через благодійний фонд – Міжнародна безпека і стслий розвиток який є стороною Угоди.

 

 

Які преференції Хабу? 

 

Як міжнародна організація, відповідно до Віденської конвенції про право міжнародних договорів (1969 р), Хаб і його проєкти звільняються від податків, якщо інше не передбачене або не узгоджено Радою керуючих. Майно Хабу є недоторканним і не може бути конфісковано, включаючи майновий комплекс, що входить в проєкти Хабу.

 

Яка роль громадянського суспільства в діяльності Хабу?

 

Громадянське суспільство відіграє основну роль. На відміну від соціальної мережі, де немає впливу на інструменти влади, в цьому проєкті надається можливість безпосередніх комунікацій з органами державної влади, які здійснюють свою діяльність в одному інформаційному просторі.  Хаб вводить інститути прямої демократії.

 

Як створюються робочі місця?

 

Робочі місця створюються за рахунок інвестування в проєкти Хабу, а також в цифрових  компаніях, які створюються суб'єктами господарювання.

 

 

13. Як залучаються інвестиції приватного капіталу?

 

Під міжнародні преференції і гарантії для Хабу та для його проєктів.

 

Чи є у Хаба програма або стратегія переходу до сталого розвитку?

При переході до нового технологічного укладу, цифрового суспільства та економіки сталого розвитку немає і не може бути будь-якої стратегії або програми, так як нові смисли, концепції та мотивації не мають чіткої формалізації.

 

Новий технологічний уклад – це відкрита господарська екосистема, яка саморозвивається на основі еволюційних змін самих економічних суб'єктів. Правова система не може охопити нові відносини та інновації, тому повинна бути створена цифрова інституційно - господарська  платформа, яка виступить системоутворюючою для розгортання нових інститутів регулювання, оподаткування та правового забезпечення, а також запровадить правові відносини між суб’єктами на основі технологічного права (правил, регламентів). Регуляція відносин при цьому відбувається на основі обмежень (фреймів), які вводяться на міждержавному рівні Радою керуючих.

 

Тому перехід до сталого розвитку базується в основному на розгортанні економічних інновацій, здатних запустити соціальні та економічні "двигуни" всередині суспільства з урахуванням цифрових фреймів обмежень. Причому ці фрейми забезпечують баланс між приватним інтересом та суспільними цінностями і суспільним благом.

 

Хаб вводить необхідне розширення правових і господарських механізмів, що виникають з появою нових засобів виробництва і пов'язаних з цим нових видів діяльності. Так, сьогоднішній Інтернет-простір має інший просторово-часовий континуум, дозволяючи здійснювати віртуалізацію фізичних процесів, в результаті чого інформаційна, комунікаційна та нематеріальна складові сьогодні превалюють в виробничих і бізнес-процесах. Це створює новий технологічний уклад, який не охоплюється рамками національного законодавства. В цих умовах Хаб, ґрунтуючись на міжнародному і існуючому праві, а також технологічному праві дозволяє подолати розрив між національним законодавством та інноваціями в економіці, яка сьогодні є глобальною.

 

 

 Які економічні інновації можуть бути реалізовані на основі Хабу?

 

У зв'язку з розширенням економіки і соціальних відносин в Інтернет-простір і розширенням психодинаміки з появою “homo digital” (людини цифрової) виникає гостра необхідність в нових економічних формах і соціальних інноваціях, які б забезпечували економічний і соціальний розвиток. З одного боку, цього вимагають зростаюча економічна різноманітність, віртуалізація бізнес-процесів, нові види підприємництва та глобалізація економіки. З іншого боку, поява все нових ступенів інформаційної свободи призводить до потреби формування нових демократичних інститутів і правових механізмів, які б забезпечували інформаційний суверенітет особистості і захищали права, свободи та інтереси в нових економічних реаліях.

 

Такою новою інноваційної формою є цифрові компанії - економічні суб'єкти, що з'єднують господарську діяльність з новим віртуальним менеджментом, механізмами технологічного права, а також з сучасними інформаційними, фінансовими, податковими інструментами, природними і трудовими ресурсами.

 

Цифрові компанії повністю відповідають соціальним очікуванням суспільства щодо більш демократичних форм господарювання, які створюють широкі можливості самореалізації із забезпеченням прав, свобод та інтересів в умовах глобалізованого, високодинамічного ринку.

 

Разом з тим специфіка діяльності цифрових компаній в віртуальному Інтернет-просторі вимагає інституційного вирішення цілої низки правових питань і, перш за все, демократичного забезпечення інформаційного суверенітету особистості. Коли виникає цифрова взаємодія суб'єктів в Інтернет-просторі, то, з точки зору економіки, неминуче повинна виникати правосуб'єктність і юридична значущість відносин.

 

Серед цих правових питань можна відзначити наступні:

- вільний доступ до інформації;

- можливість створювати інформаційні ресурси і брати участь в електронному бізнесі;

- захист інтелектуальної власності та авторських прав;

- захист персональних даних (прайвесі);

- розкриття інформації;

- аудит і арбітраж.

 

В рамках національних законодавств вирішити ці питання неможливо, тому що електронна взаємодія в віртуальному Інтернет-просторі не має національних кордонів, а нестиковка юрисдикцій є сьогодні слабкою ланкою електронної торгівлі та Інтернет-підприємництва.

 

Врегулювати ці питання, пов'язані з віртуальною електронною взаємодією, можливо на основі міжнародних інституцій і організацій, якою і є Хаб. Діючи в рамках міжнародного права і використовуючи механізми  права, такі інститути створюють платформу для розвитку нового технологічного укладу. А це означає створення робочих місць нової якості, зростання економіки і гармонізацію бізнесу, природи і суспільства в рамках парадигми сталого розвитку.

 

Інституціалізація в рамках Хабу нових активів і нових видів діяльності, які з'являються під впливом інновацій, призведе до зростання фондових ринків і розвитку корпорацій як носіїв високотехнологічних активів.

       

 

Що таке цифрові компанії і яка організаційна структура передбачається для компаній-нерезидентів? Що таке цифровий ринок?

       

Цифрові компанії – це суб'єкти економічної діяльності різних країн та різних форм господарювання, які зареєстровані в правовому полі країн-учасниць міжнародної цифрової інституційно-господарської платформи і які мають свій id (ідентифікатор) на цій платформі.

 

Взаємодія цифрових компаній є інноваційною формою організації бізнесу (цифрового  ринку), яка забезпечує юридично значимий перехід права власності, а також безперервну оптимізацію бізнес-процесів на базі цифрового менеджменту і систем бізнес-інтелекту.

 

Цифрові компанії створюються суб'єктами господарювання шляхом відкриття свого акаунта в Цифровій інституційно - господарській  платформі  і реєструються в державних реєстраційних центрах підприємництва країн - учасниць Угоди.

 

Цифрові компанії, використовуючи переваги праксеології (ефективного господарювання на основі психодинаміки, що не має жорстких процедур на відміну від традиційного менеджменту), стимулюють розвиток торгівлі і забезпечують суб'єктам цифрової інституційно-господарської платформи:

• правову ідентифікацію в законодавчому полі країни - реєстратора, яка є членом Хабу;
• бізнес-ідентифікацію в системах цифрового маркетингу та цифрових системах просування товарів і послуг;
• підключення до цифрових систем бізнес-взаємодії, систем доставки контенту, менеджменту, логістики, платежів, арбітражу і цифрового бізнес-інтелекту;
• юридично значиме укладання цифрових угод і проведення цифрових бізнес-транзакцій;
• динамічне відстеження бізнес-можливостей і автоматичне проведення бізнес-транзакцій на основі систем цифрового бізнес-інтелекту.

 

Основним завданням функціонування цифрових компаній є прискорення переходу права власності при здійсненні господарських операцій для стабільного, стійкого розвитку. Цифрові компанії забезпечують збільшення товарообігу та оптимізацію господарської діяльності з метою досягнення сталого розвитку та з огляду на фактор кліматичних змін.

 

Цифрові компанії створюються з наступним статусом:

• цифрові компанії приватного підприємництва (ЦКПП), до яких відносяться:  виробничі компанії (ПК),  інвестиційні компанії (ІК),  холдинги та фінансові компанії (ХФК), компанії які займаються роялті (КР), торгові компанії (ТК) , біржі (БР),  банки (Б), торгові мережі (ТМ),  системи соціального інвестування (Ессі) та інші ;
• цифрові державні компанії та цифрові державні підприємства (ЦДКіП);
• цифрові компанії державно-приватного партнерства (ЦКДПП).

Приклад реалізації:

 

http://www.c2n.biz/registration/index.php?id=2551 - Прототип

 http://www.c2n.biz/registration/index.php?id=5843    - Захист-Агро

http://www.c2n.biz/registration/index.php?id=79        -  ДП РКЦ

 http://www.c2n.biz/registration/index.php?id=984

http://www.c2n.biz/registration/index.php?id=992

http://www.c2n.biz/registration/index.php?id=2503

https://c2n.biz/registration/index.php?id=2499&page_id=6526&categ_id=4853

https://c2n.biz/registration/index.php?id=2151&page_id=3834&categ_id=3547

https://c2n.biz/registration/index.php?id=2151&page_id=3834&categ_id=3547

https://www.content.net.ua/registration/index.php?id=2924

https://www.c2n.biz/registration/index.php?id=78

 

Резиденти, зареєстровані відповідно до чинного законодавства країн - членів Хабу, створюють свої цифрові компанії шляхом реєстрації діючих компаній.

 

Прикладами умов реєстрації нерезидентів може бути:

• реєстрація цифрових компаній нерезидентів здійснюється резидентами країн - членів Хабу;
• для реєстрації цифрової компанії уповноважені нерезидентами резиденти подають документи, перелік яких визначається реєстраційним державним органом;
• після державної реєстрації компанія проходить реєстрацію в національних центрах і отримує статус цифрової компанії;
• національні центри вправі відмовити в реєстрації при виявленні невідповідності даних, наданих в державні органи реєстрації, і даними електронної реєстрації в цифровій екосистемі, а також іншими даними, що говорять про недобросовісність акціонерів або директорів.

 

Вимоги, що пред'являються до цифрових  компаній затверджуються Радою керуючих. Прикладом таких вимог може бути таке:

·       мінімальна кількість акціонерів компанії становить одна людина;

·       мінімальна кількість директорів - два, один з них – резидент країни - члена Хабу (спеціалізація - інформаційний менеджмент, інформаційний маркетинг цифрового ринку, комунікатор глобальних Інтернет-ресурсів), при цьому акціонер може виконувати функції директора;

·       резиденти можуть бути директорами не більше ніж в трьох діючих компаніях;

·       наявність оголошеного статутного капіталу, крім банків і страхових компаній, не обов'язково;

·       статутний капітал банку або страхової компанії не може бути менше встановленої законодавством величини;

·       країни - члени Хабу не проводять валютний контроль діяльності зареєстрованих цифрових компаній - нерезидентів, крім як за наявності статутного капіталу банків і страхових компаній;

·       цифрові компанії нерезидентів вправі самі визначати необхідність проведення зборів акціонерів, а також необхідність опублікування, здачі фінансових звітів та відкриття імен акціонерів;

·       якщо цифрові компанії  - нерезиденти проводять свою діяльність в країні - члена Хабу, то їх дії підпорядковані національному законодавству;

·       ліквідація цифрових компаній не проводиться, при відсутності діяльності компанія залишається у власності акціонера і може бути перепродана, подарована, передана у спадок або заморожена з подальшим відновленням діяльності.

 

Цифрові компанії є основними суб'єктами (одиницями) цифрової інституційно-господарської платформи та цифрового ринку.

 

Податки і збори можуть бути змінені за рішенням Ради керуючих.

 

Прикладом податків і зборів може служити наступне: податки і збори від діяльності цифрових компаній-нерезидентів: збір при інкорпорації / мито на оголошений Статутний капітал; щорічний реєстраційний збір; податок на компанії; податок на спадщину та дарування; податок на збільшення капіталу; податок на дивіденди; податок на відсотки; податок на роялті; збір до пенсійного фонду.

 

Цифрові компанії нерезидентів можуть мати право на покупку нерухомості для власних потреб, а також право експортувати базові продукти економіки країн-членів Хабу та здійснювати інвестиції на їх території.

 

Зрозуміло, що господарські взаємовідносини цифрових компаній утворюють Цифровий ринок

 

 

Як здійснюється міжнародне управління Хабом?

 

Політика країн-учасниць Міжнародного Хабу спрямована на практичне виконання завдань, поставлених Самітом Генеральної Асамблеї Організації Об'єднаних Націй 25-27 вересня 2015 року "Перетворення нашого світу: порядок денний в галузі сталого розвитку до 2030 року" .

 

 

 Якими проєктами керує Хаб?

 

·       Розвиток міжнародної торгівлі на основі цифрової інституційно-господарської платформи.

·       Розвиток електронної торгівлі та індивідуальної індустріалізації.

·       Наукоємні транс-логістичні проекти для розвитку міжнародної торгівлі: будівництво прикордонного автобану Люблін (Польща) - Маріуполь (Україна); створення вільної економічної зони (Румунія - Молдова - Україна в низов'ях Дунаю);

·       Наукоємні гео-природні проекти, протидія кліматичним змінам, "зелена" економіка, створення курортно-аграрних екосистем.

·       Фінансування проєктів, орієнтованих на продуктивну зайнятість населення, поліпшення наукових і культурних можливостей.

 

 

Чи може з'явитися можливість запуску Цифрової економіки країн - учасниць Проєкту за півроку?

 

Без сумніву. Після ратифікації Угоди та прийняття Статуту, яким визначено створення Національних хабів. Національні центри-хаби у взаємодії з національним Хабом реєстрації адміністративних послуг проводять реєстрацію цифрових компаній, концентруючи свою діяльність на створенні компаній - нерезидентів. Компанії нерезидентів платять щорічний внесок (гербові збори), що відноситься до непрямих податків рахунків ВВП (Таблиця 1).

 

Створення цифрових компаній, кількість транзакцій і змін інформаційних ресурсів в своїй динаміці відноситься до нестійких рядів кореляції великих чисел, що відповідає психодинаміці генома людини і тому кількість цифрових компаній буде постійно зростати і перевищувати кількість акаунтів в Фейсбуці.

 

З огляду на той факт, що рахунки компаній відкриваються в банках країн - учасниць Угоди, які здійснюють проведення транзакцій, то запускається розвиток національних банківських систем.

 

Крім цього розміщення ресурсів компаній - нерезидентів на цифровій інституційно-господарській платформі в єдиному полі цифрового ринку надає можливість запуску національних стартапів індивідуальної індустріалізації країн - учасниць Угоди.

 

Все разом створює ринок споживання для корпоративного сектора економіки. Працює і розвивається банківська сфера, корпоративна та індивідуальна індустріалізація.

 

Тому все залежить від часу створення Хабу і введення в дію Цифрової інституційно - господарської  платформи в технологічну експлуатацію.

 

 

 

Яка діяльність Хабу передбачається в сфері боротьби зі змінами клімату, збереженням природних екосистем, боротьби з опустелюванням і деградацією земель?

 

Проєкти Хабу, спрямовані на боротьбу зі зміною клімату та вирішення природно-екологічних проблем, є одними з пріоритетних. Вони базуються на впровадженні технологій "зеленої економіки", а також на реалізації масштабних наукоємних гео-природних проектів. Здійснення таких проєктів на рівні національних держав є неможливим у зв'язку зі зростаючою загрозою економічної кризи і потребує нового механізму реалізації на основі кооперації зусиль.

 

Такі проєкти поєднують в собі широкомасштабну боротьбу з глобальним потеплінням і запобіганням природних катаклізмів, які безпосередньо є наслідком знищення лісів, опустелювання, деградації земель, забруднення водних ресурсів, втрати біорізноманіття тощо.

 

Гео-природні проєкти є наукоємними і включають в себе масштабні заходи щодо поліпшення кліматичних умов в різних регіонах, заходи з охорони навколишнього середовища та отримання високих стійких врожаїв. Метою таких проєктів є запобігання засух, піщаних і пилових бур шляхом будівництва водойм, посадки лісозахисних насаджень і впровадження травопільних сівозмін.

 

Результатом здійснення гео-природних проєктів є збереження і відновлення екосистем суші, підвищення якості сільськогосподарських земель, збільшення лісових насаджень, зменшення ерозії ґрунтів, поліпшення водного балансу, зростання врожайності і збільшення біорізноманіття.

 

Гео-природні проєкти внаслідок масштабності потребують координації зусиль держав, бізнесу і суспільства і тому не можуть бути реалізовані в рамках національних природоохоронних програм, а виключно в рамках міжнародної інституції з управління проєктами, якою є Хаб.

 

        

 

 

 

 

 

 

 

 Які вигоди для країн від участі у Хабі?

 

-      Масове створення робочих місць нової якості як основи ринку споживання (менеджмент цифрових компаній, особливо компаній - нерезидентів), робота в цифровій індустрії, інвестиції в масштабні наукоємні гео-природні і транс-логістичні проєкти.

-      Прямі щорічні реєстраційні та гербові збори з цифрових компаній.

-      Доходи від економічних мультиплікаторів та реалізації гео-природних і транс-логістичних проектів.

 

  Які вигоди для Хабу?

 

Отримання доходів Хабу:

-      від управління проєктами сталого розвитку - за рахунок їх розробки і впровадження, а також від використання гарантій і преференцій, які отримуються Хабом згідно міжнародного права;

-      від підтримки відкритої торгово-фінансової системи;

-      від реклами, Інтернет-роумінгу інформаційних ресурсів і статистичного моніторингу для розробки країнами-учасницями стійких моделей "споживання-виробництва";

-      від розширення ліквідності діючих міжнародних ринків і застосування нових механізмів для стимулювання економічного зростання.

 

 

Де є приклади таких систем?

 

Першим прикладом є “ЗДАС - Загальнодержавна автоматизована система обліку та обробки інформації” 1961 р. - проєкт системи автоматизованого управління економікою країни на принципах кібернетики, що включав в себе обчислювальну мережу, яка б зв'язувала центри збору даних, розташованих в усіх регіонах.

 

Другий приклад - проєкт КІБЕРСІН (1970-1972 рр.), реалізований в Чилі.

 

Сьогодні - це Сінгапур, де всі правові відносини в господарській діяльності і торгівлі побудовані на технологічному праві.

 

 

Яку кількість робочих місць (основа ринку споживання) планується створити за умови запуску Проєкту і скільки може отримати бюджет країн - учасниць Хабу?

 

Якщо в Фейсбуці налічується понад 1 млрд користувачів, то якщо 10% підключиться до бізнес-екосистеми Хабу, це складе 100 млн. Якщо від цієї кількості цифрових компаній резиденти країн - учасниць Угоди будуть працювати в трьох, то це більше 30 мільйонів робочих місць нової якості. Цифрові компанії заплатять гербових реєстраційних зборів до бюджетів країн - учасниць 10 млрд Євро в рік, якщо реєстраційний внесок становитиме 100 євро в рік (100 млн x 100 Євро).

 

Основна маса робочих місць створюється за рахунок індивідуальної індустріалізації і реалізації проєктів Хабу. Створення робочих місць створює ринок споживання.

 

 

Які першочергові завдання можуть стояти перед Хабом?

 

Першочергові завдання, які може вирішити Хаб, це:

 

-      масове створення робочих місць нової якості, що створює ринок споживання шляхом впровадження нового господарського інституту - цифрових компаній і індивідуальної індустріалізації, що знімає соціальну кризу;

-      введення інвестиційної системи, яка, базуючись на перевагах міжнародного права, надає гарантії приватним інвестиціям;

-      вирішення збройних конфліктів на основі передачі компетенції органів державної влади в проблемних регіонах створеному Міжнародному Хабу сталого розвитку;

-      пріоритетне застосування в адміністративних і господарських відносинах механізмів технологічного права для забезпечення сучасних потреб економіки, демократії і подолання корупції;

-      бути гарантом за кредитними зобов'язаннями перед МВФ, Світовим Банком та іншими міжнародними фінансовими організаціями для країн - учасниць Хабу, що звільняє від фінансової залежності.

 

 

 

Як  інший суб'єкт може пробити шлюз до міжнародного технічного центру? Ніяк. Це не передбачено національним мемом до конвенції. То чого ви хочете насправді?

Не розумію, про що ви. З національним законодавством в Україні дуже складно. Тому ніколи не працював на рівні національних законодавств. Це завжди був міжнародний рівень. Ви ж бачили лист від ЄС там зовсім інше розуміння і легше прийняти Угоду там, а тут ратифікувати, тільки Україна як завжди не буде мати свого геополітичного проєкту.

 

 

Листом НАТО повідомляє сутність міжнародної кібербезпеки для України та НАТО.

Ну, нехай НАТО і займається. У нас інша кібербезпека. Ну який хакер виступить проти ІТ - профспілки. Його вирахують і заб'ють як мамонта. Я тісно спілкувався з ІТ молоддю і знаю, що такого хакера знайдуть навіть в Даркнеті. У них там свої відносини і мораль ІТ громади міжнародного рівня не дасть нанести шкоду.

 

 

 

Про труднощі у переході до цифрового суспільства.

 

Як їх побороти?

 

Як і в кожний перехідний період виникають вагомі соціальні технологічні недоліки процесів переходу до Цифрового суспільства. Разом з іншими проблемами (війна в Україні, кліматичні зміни, наслідки глобальної пандемії, військові конфлікти, зростаюча соціальна нерівність, невизначеність економічного розвитку, уразливість фінансово-банківської системи) це суттєво поглиблює вирву світової соціальної кризи.

                                    

Можна констатувати наступні факти:

 

1.     Широке використання комп’ютерних технологій у США не збільшило продуктивність праці. Продуктивність праці там не тільки не виросла, але в деякі роки навіть впала.

2.     Факти говорять про те, що більшість людей не встигає за шаленим розвитком  технологій. Хоча рівень соціальної забезпеченості в цілому зростає, на його тлі якість життя населення середнього та низького рівня достатку різко падає.

3.     Виникає соціальний парадокс – прогрес застосування цифрових технологій дійсно видно, але його вплив на соціальний добробут настільки мізерний, що його можна ігнорувати.

 

Склалася ситуація, коли “цифрова індустріалізація” і використання Штучного Інтелекту спрямовані на глобальне скорочення робочих місць, на згортання демократичних свобод і створення “цифрового концтабору” і ніяким чином не вирішують проблем, які найбільше хвилюють людство .     

 

В свою чергу, реалізація Проєкту Нової системи міжнародної безпеки (далі – Ініціатива), який спрямована на подолання кризових явищ і виправлення провальних технократичних підходів, ставить головним пріоритетом людину, її права та відповідальність , а не Штучний Інтелект. Людина Homo Sapiens (а не Homo Digital і не Штучний Інтелект) стає головним драйвером в процесах створення Цифрового суспільства.

 

Проєкт  передбачає “інституціалізацію” цифрового простору і розширення інституційної бази суспільних відносин шляхом впровадження глобальних інститутів: цифрової власності, цифрових компаній, поліцентричних інститутів (самостійних центрів прийняття рішень), а також цифрової інституційної платформи поліцентричних інститутів Web Mind Platform. Проєкт визначає зростаючу роль особистостей у нових відносинах “цифрової індустріалізації”, а також забезпечує регулювання, оподаткування і розвиток розмаїття господарської діяльності і інновацій.

 

 

Висновок один – Поки не буде інституціалізований ВЕБ – простір, людству не вдасться перейти до наступного етапу свого розвитку. Настав час переходити від соціальних мереж до цифрового господарської діяльності і її інституціалізації.

 

 

Про Нове інституційне середовище: Цифрова економіка.

 

Що з нем робити?

Інновації, технології, а також глобальні загрози, починаючи від війни в Україні, загроз атомного колапсу зі сторони росії, кліматичних змін і наслідків пандемії COVID -19, безпрецедентно ускладнюють економіку, змінюють мислення і мотивації.

При цьому існуючі економічні інститути не дозволяють знайти відповіді на складні і комплексні виклики. В цій ситуації (згідно “закону про необхідність різноманіття” В.Ешбі) необхідним є розширення інституційного середовища, щоб реагувати на зміни, що відбуваються в економіці, соціумі та навколишньому світі.

Таким новим інституційним середовищем виступає Цифрова економіка. Цифрові платформи дозволяють охопити все різноманіття раціональних, ірраціональних і трансцендентних процесів, не спрощуючи дійсність, а представляючи її у безлічі інтерпретацій і забезпечуючи управління зростаючою складністю. Нова Цифрова економіка здатна забезпечити нові моделі глобальної економічної взаємодії, а також економічне зростання і життєздатне майбутнє.

На практиці Цифрова економіка означає розширення чинних економічної моделі і створення 4 нових галузей економіки:

галузь цифрових сервісів, Штучного Інтелекту і IoT;
галузь віртуальних середовищ, VR/AR і віртуальних розваг;
галузь цифрових господарських платформ і систем управління;
галузь проєктів сталого розвитку і розвитку інновацій.

Ці галузі потребують формалізації та інституціалізації нових відносин власності (перш за все цифрової власності), на яких розгортаються нові системи управління і нові інститути.

Цифрова власність, цифрові системи управління та нові інститути забезпечать регулювання, оподаткування, правову базу, безпеку та розвиток економічних відносин в рамках нових галузей. Враховуючи, що всі ці нові економічні сутності передбачають механізми глобальної взаємодії, то вони можуть бути легітимізовані виключно на міжнародному рівні, що потребує створення міжнародної інституції-Хабу.

 

Щодо Концептуальності моделі

Як регулювати зростаюче різноманіття людського капіталу, яке виникло на основі масового оволодіння знаннями, засобами виробництва та доступністю до комунікацій?

Цифрова економіка поступово охоплює весь світ. Інтернет, Штучний Інтелект, VR/AR, криптовалюта стали масовою "Новою реальністю". Пандемія COVID-19 з її "економікою - не виходячи - з дому" і "соціальною дистанцією" істотно прискорила процес цифровізації, забезпечивши зростання е-торгівлі, цифрової взаємодії і віддаленої роботи.

Разом з тим правові інститути  поки не в змозі ані регулювати зростаюче розмаїття цифрових трансграничних процесів, віртуальних систем і мікро-транзакцій, ані забезпечити безпеку, вартісний обмін інформацією та знаннями, що знаходяться під у власності користувачів.

Сьогоднішня цифровізація сконцентрована переважно на технологіях і обмежується в основному "приватним інтересом" інвесторів, автоматизації форм е-урядування. Щоб стати економікою, цифровізація повинна базуватися на інститутах, а разом з "приватним інтересом" охоплювати також цінності і суспільне благо. Цей перехід "від технологій - до інститутів" наштовхнувся сьогодні на "фазовий бар'єр", який загальмував економічне зростання і породив кризові процеси.

Проєкт Нової системи міжнародної безпеки, який передбачає створення інституційної платформи для проєктів сталого розвитку та Цифрової економіки, покликана подолати цей "фазовий бар'єр".

Цифрова інституційна платформа (інституційний фрейм) створює середовище для формування "поліцентричних інститутів" [Е.Остром] на глобальному, регіональному і локальному рівнях, а також забезпечує взаємодію нових цінностей, нового суспільного блага і "приватного інтересу". Цей фрейм реалізується на основі Угоди про створення Міжнародної організації  (Хаба) з управління проектами сталого розвитку відповідно до Віденської конвенції про право міжнароднх договорів (1969).

Цінності індустріального періоду базувалися на демократичних свободах. Цінності Цифрової економіки розширені в сторону "демократичного індивідуалізму" ("істинного індивідуалізму" згідно Ф.Хайєка), який означає вищу ступінь відповідальності особистості перед суспільством і Природою.

У міжнародних відносинах також починають превалювати цінності, а не інтереси. Це означає, що хоча інтереси країн різняться, але цивілізаційні цінності по суті комплементарні і з’єднуються в Цілях сталого розвитку.

Цифрова інституційна платформа Web Mind Platform забезпечує механізми багатостороннього співробітництва стейкхолдерів для досягнення Цілей сталого розвитку. При цьому, базуючись на "демократичному індивідуалізмі" і захисті прав, інтересів і свобод економічних суб'єктів, ця цифрова платформа розширює сферу суспільного блага як в сторону цифрових і віртуальних благ, так і в область захисту навколишнього середовища і відтворення потенціалу біосфери відповідно до програмних документів ООН.

 

Про Цифрові інститути

Будьте простіше. Це нагальна проблема. Це координати системи з алгоритмами

Основою Цифрової економіки виступають її інститути, які забезпечать регулювання, оподаткування, правову базу, безпеку і розвиток в умовах постійних інновацій, а також глобальних і планетарних ризиків (війн, соціальних, кліматичних, екологічних, демографічних).

З огляду на глобальний характер інновацій і планетарних ризиків, нові інститути виходять за рамки національних законодавств і існуючої системи міжнародного права. Створення інститутів Цифрової економіки вимагає розгортання глобального інституційного фрейму - цифрової платформи Web Mind Platform, що забезпечує економічну взаємодію для розмаїття економічних суб'єктів.

Необхідність такого фрейму обумовлена наступними факторами:

Інтернет та інновації привели до появи кардинально нових форм капіталу і джерел отримання доходів, що вимагає інституціалізації нової власності і розгортання нових систем управління;

для впровадження нових інститутів, технологій та інновацій необхідні мотивації, а також механізми персональної зацікавленості та відповідальності, які реалізуються на базі персональних "цифрових економічних акаунтів";

для взаємодії нових форм капіталу необхідна платформа, яка забезпечить механізми багатостороннього співробітництва, конфіденційність і арбітраж.

Виходячи з цього, цифровий інституційний фрейм передбачає два ключових моменти: модернізацію відносин власності і модернізацію управління. Фрейм забезпечує впровадження трьох фундаментальних системоутворюючих інститутів: цифрових компаній, цифрової власності та цифрової інституційної платформи бізнес-взаємодії Web Mind Platform.

Інститути цифрових компаній і цифрової власності абсолютно адекватні тій новій реальності (новій онтології), яка склалася сьогодні в економіці, технологіях і соціумі. Вони забезпечують перехід до більш справедливого світу, для якого характерним є більш справедливий розподіл активів і пасивів в суспільстві, виходячи з кількості і якості праці, інтелекту, талантів і мотивацій індивідів.

Інститути цифрових компаній і цифрової власності забезпечують зайнятість і "економічну інклюзію", коли кожен індивідуум може стати учасником різних бізнес-процесів. При цьому досягається гармонія між особистими мотиваціями, приватним прибутком і суспільним благом.

Цифрова платформа бізнес-взаємодії означає багатовимірну модель економічної взаємодії на основі цифрового інтелекту і віртуалізації процесів. Платформа забезпечує механізми багатостороннього співробітництва стейкхолдерів, управління зворотними зв'язками, систему обліку пайової участі, автоформалізацію процесів, арбітраж, а також постійної динаміки створення і функціонування "поліцентричних інститутів".

Щодо Цифрової  власності

Чи потрібна нам цифрова власність?

Фундаментальним питанням будь-якої економічної моделі є розв'язання проблеми власності: визначення форм і методів володіння та управління активами й пасивами. З іншого боку, питання про власність є ключовим мотиваційним чинником економічного розвитку для бізнесу, держави та соціуму в цілому.

Перехід до нової економіки неможливий без розв'язання питання про власність - володіння, розпорядження, управління новими активами (цифровими, інтелектуальними, екологічними).

Важливою властивістю власності (і грошей, зокрема) є здатність переносити цінність із сьогодення в майбутній час. Функції заощадження, накопичення і багатства є найважливішими економічними характеристиками власності та грошей.

Інтернет-ресурси та цифрові гроші не мають цієї функції. Цифрові активи мають умовну цінність, що стосується в основному теперішнього моменту без перенесення в майбутнє. Якщо ж ці активи забезпечити цифровою власніттю та інкапсулювати в бізнес-процеси, відносини та комунікації, що мають довгостроковий характер, то виникає стійка цінність, виникає власність і капітал.

Сьогоднішня "монетизація" цифрових активів на основі концепції "товаризації" не приводить до розширення економіки та створення нових ринків. Для розширення економіки необхідна інституціалізація нових форм власності та систем управління.

Проблема інституціалізації цифрових активів вирішується шляхом впровадження інститутів цифрових компаній, цифрової власності та цифрової інституційної платформи. В рамках цих нових інститутів цифрові активи стають довгостроковою цінністю, якою можна володіти, розпоряджатися та управляти. Це істотно розширює економічний простір і забезпечує "економічну інклюзію".

 

Цифрові компанії та цифрова власність: Визначення.

Цифрові компанії і цифрова власність виступають важливими інструментами для справедливого розподілу цифрової доданої вартості, яка утворюється при цифровізації господарської діяльності та характеризується екстраординарними прибутками на вкладений капітал.

Цифрові компанії – це суб'єкти економічної діяльності різних країн та різних форм господарювання, які зареєстровані в правовому полі країн-учасниць міжнародної цифрової інституційної платформи , яка розгортається на базі “Угоди про створення Міжнародної Корпорації (Хабу) з управління проєктами сталого розвитку” , і які мають свій цифровий код та  id (ідентифікатор) на  платформі Web Mind Platform.

Цифрова власність – це індивідуальні та загальнодоступні знання, інформація, відносини та функціональні системи, які виражені в цифровій формі та розміщені в глобальній системі комунікацій для створення доданої вартості, суспільного блага та отримання прибутку.

Цифрова власність в юридичному сенсі – це нематеріальне благо, що є об’єктом цивільних прав, має вартість та виражене сукупністю даних в електронній формі. Існування та оборотоздатність цифрової власності забезпечується системою її обороту - цифровою інституційною платформою. Цифрова власність може посвідчувати майнові права, зокрема права вимоги на інші об'єкти цивільних прав.

Цифрова власність може бути власністю індивідуумів, компаній, спільнот та суспільства. Операції з цифровою власністю, її регулювання, оподаткування та правове забезпечення здійснюються через цифрові компанії, облікові системи (регістри та репозитарії), а також через цифрові рахунки банків та транзакційних систем.

Цифрова власність є легітимізацією нематеріальних активів на базі міжнародних цифрових інститутів, фінансово-банківської системи і національних юрисдикцій.

Перехід від "документарної власності" до "цифрової власності" підвищує безпеку активів, бізнес-операцій і задіє весь потенціал правової системи для забезпечення захисту прав і свобод в Цифровому суспільстві.

 

Питання, які стосуються Проєктів сталого розвитку

Реалізація проектів сталого розвитку

В якості пріоритетних проєктів сталого розвитку сьогодні є передача кризових регіонів у міжнародна управління, проєкти системної модернізації інфраструктури, а також масштабні наукоємні геоприродні проєкти, націлені на боротьбу та адаптацію до змінам клімату, збереження природних екосистем, боротьбу з опустелюванням і деградацією земель.

Такі проєкти внаслідок масштабності вимагають координації зусиль держав, бізнесу і суспільства і тому не можуть бути реалізовані в рамках національних економічних і природоохоронних програм. Їх реалізація можлива виключно в рамках міжнародного інституту, здатного забезпечити масштабне інвестування, а також пільги, преференції, гарантії й імунітет.

Проєкт створення Міжнародного Хаба з управління проєктами сталого розвитку представлений у Новій системі міжнародної безпеки забезчує їх реалізацію через створення інститутів цифрового суспільства.

 

Які основні принципи поліцентричних інститутів?

Основні принципи функціонування в рамках
“цифрового фрейму ” цифрової інституційної платформи поліцентричних інститутів

“Поліцентричні інститути ” – це можливість створення та функціонування необмеженої кількості центрів прийняття рішень, якими виступають економічні суб’єкти (компанії, організації, інститути) та їх проєкти, які формально незалежні один від одного. Поліцентричні інститути, якщо вони діють в рамках єдиної інституційної платформи (ВЕБ юрисдикції), забезпечують значне спрощення господарських відносин з використання різних ресурсів для досягнення суспільних благ, отримання приватного прибутку та розвитку інновацій, що забезпечує економічне зростання та сталий розвиток.

В рамках цифрової інституціональної платформи поліцентричних інститутів, яка пропонується проєктом “Нової системи міжнародної безпеки ”, принципи функціонування поліцентричних інститутів, визначені Е.Остром [Нобелівська премія по економіці за 2009 рік], мають свої особливості: єдина загальна юрисдикція у Веб-просторі, зменшення часу створення інститутів та часу прийняття рішень, а також більш досконалий механізм вироблення своїх “правил”. Своєю чергою, значне розширення поля діяльності і прискорення процесів в рамках “цифрового інституційного фрейму” дають можливості спрямувати зусилля на прийняття більш раціональних рішень, формування зворотних зав’язків та удосконалення правил таких інститутів.

Загалом, поєднання принципів з створення “поліцентричних інститутів”, визначених Е.Остром, з “цифровою платформою” значно підвищує їх інституційну стійкість, ефективність та життєздатність.

Принципи:

Перший принцип: встановлення чітких координат по реєстрації групи (спільноти, громади) щодо поєднання її ресурсів, а також хто входить до групи і які ресурси забезпечать її створення.

Другий принцип: правила роботи таких інститутів повинні пропонувати нові можливості, накладати прості й зрозумілі обмеження, а також регулювати відносини та розподіл прибутку, враховуючи пропорційність внеску. У випадку, якщо хтось із членів групи не несе затрат по підтримці спільних ресурсів, то з часом інші учасники групи перестають виконувати прийняті правила.

Третій принцип: більшість учасників групи повинні брати участь у розробленні правил такого інституту. Вони повинні враховувати, що такі правила є чесними і справедливими.

Четвертий принцип: контроль за виконанням правил проводиться членами групи спільно, або з постійною ротацією членів групи, які проводять контроль.

П’ятий принцип: для досягнення успішності у правила повинна бути включена шкала градуювання стимулів і санкцій, яка залежить від здобутків і порушень в контексті того, коли вони були зроблені.

Шостий принцип: потрібно створення цифрового ресурсу з необмеженим доступом кожного учасника групи і Адміністрації, де можливо вирішувати конфліктні ситуації.

Сьомий принцип: права й обов’язки учасників групи повинні бути підпорядковані загальним правилам “цифрової інституційної платформи” і бути схвалені його Адміністрацією. Через Адміністрацію проводиться погодження цих прав та обов’язків з урядами та відповідними інституційними установами, де проводиться реалізація проєктів учасників групи.

Восьмий принцип стосується масштабних проєктів. Він визначає, що в управлінні ресурсами таких проєктів одночасно брати участь різні організації, які мають свої правила, тому потрібне чітке визначення прав і обов’язків таких організацій. Це забезпечується правилами “цифрової інституційної платформи”, які мають більш високий рівень юридичної сили.

Об’єднання “поліцентричних інститутів” єдиною правовою системою у рамках “цифрової інституційної платформи” надає можливість досягти зростання економіки в кризових умовах, війн пандемії, фінансової невизначеності та глобальних ризиків, де корпоративні методи втрачають свою значущість.

Для визначення алгоритмів дії з досягнення мети можуть бути використані можливості з ухвалення рішень в умовах невизначеності. До яких відносяться
Критерій Байєса – Лапласа., Критерій Севіджа. Критерій Гурвіца. Критерій Ходжа-Лемана. Критерій Гермейєра. BL (MM)критерій, Критерій добутків.

 

Проблематика та розв'язання питань переходу до цифрового суспільства. Що чекають суспільства від науки?

Цифрові інновації кардинально змінюють життя суспільства. Але вони стають катастрофою для багатьох бізнесів і урядів, якщо виходять за межі правової системи і системи управління. Інтернет, з його новим просторово-часовим континуумом, в якому місце, процеси й події віртуальні, інтелектуальні границі розширені, а реальність представлена​​у вигляді безлічі інтерпретацій, вимагає абсолютно іншої інституційної основи, яка виходить далеко за рамки національних законодавств і юрисдикцій.
У цих умовах бізнес, уряди і суспільство чекають від науки нову модель розвитку, яка забезпечила б досягнення Цілей сталого розвитку та безпечне, життєздатне майбутнє.

Нова модель - це нові інститути, нова ідеологія, нова архітектура ринку і новий фрейм глобального управління. Нова модель повинна подолати "кризу глобального управління", забезпечити новий формат міжнародних відносин, управління планетарними загрозами та ризиками, розгортання нової індустріалізації, нових ринків праці, нових джерел прибутку і нових видів суспільного блага.

Суспільство чекає опису того, як добробут створюється, управляється і зберігається у світі, наповненому інноваціями, складністю, невизначеністю і безпрецедентною динамікою змін. Суспільство чекає від науки нового "образу майбутнього", наповненого новими концепціями, сенсами й мотиваціями.

Проєкт розгортання цифрового суспільства з явно вираженими інститутами, що забезпечує подолання "фазового бар'єру" розвитку і вихід з сьогоднішніх кризових процесів, представлений у Новій исистемі міжнародної безпеки: c3n.info .

 

Відстоювання справедливого розподілу цифрової доданої вартості в Цифровому суспільстві:

Захист прав і свобод. Яка Організаційна форма?

Благодійний фонд та Незалежні Профспілки або їх об’єднання (надалі – Менеджери проєкту), які  у вирішенні сьогоднішніх соціально-економічних проблем, стають авангардом в побудові Цифрового суспільства, розглядаючи його як впровадження нових суспільних і економічних інститутів та справедливості, рівності та благочинності

Виходячи із захисту прав, інтересів і свобод,  Менджери проєкту виступають за справедливий розподіл цифрової доданої вартості у нових цифрових економічних відносинах.

Менеджери проєкту що об’єднують найбільш свідомих та активних представників різних галузей та працівників нових “цифрових ” професій (“цифрових комірців”), сповідуючи принцип справедливості - при досягненні свого власного інтересу враховують потреби суспільного блага та сталого розвитку, створюючи для цього суспільні інститути на принципах “поліцентричності”, незалежності та розвитку “цифрової демократії ”.

Менеджери  є власниками і головною рушійною силою Нової міжнародної системи безпеки яка  забезпечує об’єднання зусиль різних стейкхолдерів, бізнесу і урядів для досягнення сталого розвитку, життєздатного майбутнього, більш справедливого світу і процвітання.

Менеджери проєкту стоять на трьох головних принципах гуманістичної “теорії справедливості” (у відповідності до положень Австрійської соціоекономічної школи ):

- принципу “егалітаризму” , тобто усунення “привілеїв”, які заважають суспільному розвитку;

- принципу “демократичного індивідуалізму” як вищого ступеня відповідальності індивідуума перед суспільством;

- принципу “відповідальності держави за захист свободи своїх громадян”.

Організаційна форма

Організаційною формою для забезпечення діяльності є Цифрова Інституційна Платформа Web Mind Platform,

На чому базується Нова система міжнародної безпеки і що таке солідарний життєвий простір?

Основною Міжнародної системи міжнародної безпеки є цифровий Солідарний життєвий простір – “lebensraum планетарного значення” – який базується на принципах “цифрового індивідуалізму”, який розширює економічний простір шляхом нового просторово-часового континууму Інтернет, нових інститутів “цифрової власності” та “цифрових компаній”, збільшення частки нематеріальних активів у створенні доданої вартості товарів і послуг, а також шляхом ринкових механізмів, які базуються на вільному створенні “поліцентричних інститутів” для розв'язання нагальних проблем і забезпечення сталого розвитку.

Нова система міжнародної безпеки закладає Поняття “солідарного життєвого простору”яке є витоком з наукового і філософського доробку українського філософа XVIII сторіччя Григорія Сковороди, Австрійської економічної школи, зокрема лауреата Нобелівської премії Ф.Хайєка (“Індивідуалізм і економічний порядок”), праць лауреатів Нобелівської премії 2009 р. Елінор Остром та Олівера Вільямсона, а також результатів дослідної експлуатації “цифрової інституційної бізнес-платформи”, яку було проведено в Україні і яка передбачала багатосторонню взаємодію 25 тисяч господарюючих суб’єктів у цифровому просторі.

 

 

Проблема міжнародного права. Яка логіка подій які керують сьогодні нами?

Дві проблеми початку XXI століття. Двісті років тому “доктрина Монро” сформувала жорсткий, прагматичний підхід до міжнародних відносин, який стояв і стоїть на позиції відстоювання свого “життєвого простору” – lebensraum. Сьогодні в умовах технологічних і суспільних досягнень світ, фактично, не реформував парадигму “життєвого простору” і не зробив жодних зрушень у цьому напрямку, попри глобалізацію суспільних та індивідуальних відносин і збільшення планетарних загроз та ризиків (кліматичних, екологічних, демографічних). Спроби ООН визначити “Цілі сталого розвитку”, які б сприяли об’єднанню зусиль людства заради життєздатного майбутнього, наштовхується на обмеженість Вестфальської системи міжнародних відносин, яка ставить пріоритетом національні інтереси. Механізми багатостороннього співробітництва та взаємодії у вирішенні планетарних питань життєзабезпечення та розвитку на сьогоднішній день відсутні.

Інша проблема полягає в тому, що всі економічні теорії, які були основами нашого життя з часів Жана-Жака Руссо, не тільки “не посилили нашу владу над подіями, а фактично привели нас до такого стану речей, якого ніхто не очікував”, коли некеровані події мають владу над нами. Приклад –  сьогоднішнє розширення війн починаючи зі вторгнення росії в Україну, пандемія Ковід-19 і тотальний локдаун в економіці.

Як результат, нами керує спонтанна, неформальна логіка подій, яку ми марно намагаємося ігнорувати, тим самим поглиблюючи воронку кризи. Своєю чергою, уряди збільшують цю вирву кризи реформами застарілої індустріальної системи, спрямованими на соціальні, фінансові і економічні політики, не пропонуючи суспільної філософії для нової динаміки розвитку.

 

 

Про пошук філософії Нової міжнародної системи безпеки. Яка предтеча ідеології?

Взаємодія індивідуумів vs. колективістські форми примусу. “З вісімнадцятого століття і революції, як із загального джерела, вийшли дві течії: перша вела людей до вільних інститутів, тоді як друга направляла їх до абсолютної влади” (Алексіс де Токвіль).

Логіка “життєвого простору” lebensraum та наші закони постійно примушували нас до колективізму, що уособлювало “соціальну машину страху” і прокладало пряму дорогу до невизначеності і втрат особистих моральних якостей індивідуального людського капіталу, які знецінювались тиском лідерів від нищівної сірої загальності.

У зв’язку з нинішнім періодом пікових значень великих циклів кон’юнктури (К-циклів), теорії капіталізму та соціалізму – як теорії, які в той чи інший спосіб вели до абсолютної влади, втратили своє значення. Світ переходить до цифрового простору з іншим просторово-часовим континуумом і значною часткою нематеріальних активів у створенні доданої вартості товарів і послуг.

Склалася ситуація, яка знову визначає два шляхи, але вже для розвитку цифрового середовища:

1. Діяти на основі принципу “економіки як взаємодії індивідуумів” і їхньої здатності вільно створювати “поліцентричні інститути” суспільного життя, де принципи індивідуалізму, спонтанність, інстинкти і здоровий глузд формують механізми і закони цифрового простору, “які поєднують внутрішні частки ситуацій дії із зовнішніми правилами” (Е.Остром).

2. Знову передати цю функцію комусь, і ті хтось створюватимуть цифрові закони в ієрархії примусу національного рівня, що приведе нас знову до відстоювання свого “життєвого простору” lebensraum. Цей шлях багато експертів вважають небезпечним, називаючи його “цифровим концтабором”.

У колективній формі організації насильство і колективний тиск є єдиним механізмом підтримки життєздатності системи. Цей механізм, заснований як колективна машина страху, істотно проявляється при соціалізмі. Своєю чергою, ієрархічний тиск різних форм адміністративних вертикалей, спрямований на підпорядкування правилам, досягає мети на основі механізму індивідуальної боязні, що повсякденно використовується при корпоративних демократіях.

Світ потребує нового ідеологічного фундаменту дій, фундаменту суспільної філософії, що охоплює філософію від міжнародних відносин до індивідуума.

Пошук такої філософії приводить до розуміння:

1. Необхідності зміни міжнародних відносин обстоювання свого “життєвого простору” (lebensraum) на “Внесок особистостей, народів і країн у світовий розвиток” з відповідними рейтингами та соціально-економічними показниками, що ліквідує згубну дію великих К-циклів кон’юнктури.

2. Істинного індивідуалізму як другого фундаментального соціального витоку XVIII століття, принципи якого стають основою у сьогоднішньому цифровому просторі і планетарному форматі господарського розвитку людства.

Поєднання цих парадигм – базова підстава для визначення горизонту майбутнього, нового, вже трансіндустріального світу.

Змагальний процес у такому світі зумовлений новим всеохоплюючим принципом “Внесок особистостей, народів і країн у світовий розвиток”. Своєю чергою, принципи індивідуалізму як основоположний фундамент соціального життя стають основою розвитку такої філософії, яка забезпечує планетарну безпеку та подальший демократичний, соціальний прогрес у цифровому просторі нової форми транс-індустріальних відносин.

 

 

Індивідуалізм – це основна ідеологія Нової міжнародної та індивідуальної системи безпеки?

Вільна взаємодія індивідуумів в рамках нового цифрового інституційного фрейму приводить до вільного створення різноманіття “поліцентричних інститутів”, спрямованих на економічне зростання, створення робочих місць і життєздатне майбутнє. Такі інститути можуть створюватись не тільки шляхом якогось логічного розрахунку, а і спонтанно, і більшою мірою інтуїтивно у глобальному цифровому співтоваристві. Поліцентричні інститути є соціальними двигунами творчості індивідуумів і альтернативою до прямого і позаособистого примусу, який був основною рушійною силою в процесі індустріального розвитку людства.

Цифрова взаємодія надає можливість у новому, віртуально-прискореному цифровому часі проводити суспільний, природний відбір тих інститутів і тих нових принципів і форм, які сприяють подальшому загальному коеволюційному розвитку.

Індивідуалізм. Визначення:

“Істинний індивідуалізм – це індивідуальний вплив на інших людей, виходячи із їх очікуваної поведінки”.

Ми застосовуємо термін “цифровий індивідуалізм” стосовно цифрового простору, цифрової власності, цифрових компаній, які стають основою глобальних економічних відносин замість загальноприйнятого глобального “енергетичного ресурсу”, який був матеріальною основою колективізму в епоху індустріалізації.

Істинний індивідуалізм ми називаємо демократичним, тому що він сформував демократію і в сьогоднішньому розширеному розумінні цього вислову означає: “права однієї людини, країни повинні бути обмежені правами інших людей, країн і правами природи”.

Принципи істинного (демократичного) цифрового індивідуалізму, які закладені в проєкті “Внесок особистостей, народів і країн у світовий розвиток” як основа “солідарного життєвого простору” – “lebensraum планетарного значення”:

1. “Хто обділяє одного, той обділяє нас всіх. Хто знущається і ігнорує Природу, той ігнорує кожного з нас...” Це головний принцип істинного індивідуалізму як вищого ступеня відповідальності індивідуума перед суспільством. Це основний постулат солідарності індивідуумів і справедливості сьогодення. Це головний драйвер побудови Цифрового суспільства, в якому забезпечується створення і взаємодія “вільних інститутів”, спрямованих на суспільний розвиток, процвітання і життєздатне майбутнє.

2. Індивідуалізм сам формує свої інститути, які виникають без якогось наперед сформованого проєкту. Вони виникають в процесі результатів людської діяльності. Форми цифрових спільнот, інститути, як і форми та інститути, які створювались протягом всієї історії людської діяльності, ведуть свій початок з інстинктів і рефлексів, а не розуму і сенсу. Життєздатність інститутів визначається як тривимірна, замкнута, єдинопов'язана система, яка гомеоморфна простору поширення дії інституту. Такі інститути вкрай важко знищити з огляду на їх природнє походження, що забезпечує їх цифрову та економічну безпеку. Своєю чергою, вони можуть зникнути в процесі природного відбору.

3. Спонтанне співробітництво вільних людей у цифровому просторі створює творіння реального світу більш величаві, чим їх індивідуальний розум може досягти повною мірою.

4. Можна констатувати факт, що найбільша частина порядку в людських справах є непередбачуваний результат індивідуальних дій. Це стає одним із дієвих механізмів цифрового простору.

5. Головним фактором динаміки індивідуалізму є себелюбство (не плутати з егоїзмом), яке є наслідком інстинкту самозбереження. Головне не в тому, щоб знищити або послабити себелюбство, що по суті робили всі раціоналістичні теорії і влади – від демократії давньої Греції до теперішніх днів, а надати йому, у цифровому просторі, такої направленості, яка буде сприяти суспільному інтересу і суспільному благу при досягненні свого власного.

6. Людина не є високо раціональною і непогрішимою особистістю – її помилки корегуються в ході суспільного процесу. При цифровій взаємодії цей процес коригування проходить в N-раз швидше.

7. “Все твориться людиною нерозумною”. Цей тезис безпосередньо і явно проявляється в цифровому просторі, коли успішними стають проєкти, що лежать за межами раціональної логіки та створюють нові інтерпретації реальності.

8. Те, що навкруги нас створено Людиною, не є результатом, який притаманний людському генію. Це результат часу, накопиченого досвіду, генезису думки та зовнішніх факторів впливу людської та природної діяльності. Те ж саме стосується цифрового простору, але в значно прискореному вимірі завдяки значно збільшеній величині зворотної складової часу – швидкості цифрових соціальних процесів.

9. Людина позаособисто досягла всього, не дивлячись на те, що вона не тільки раціонально “скерована розумом, до того ж вкрай обмеженому і недосконалому”, а більшій мірі скерована ірраціональністю, що разом коригувалося суспільним інтересом. В цифровому просторі такі процеси коригування відбуваються у значно прискореному вимірі, що зумовлює зменшення часу на зворотний зв'язок для управління реалізацією особистих і суспільних потреб індивідуумів.

10. Спонтанність соціальних процесів, їх розвиток гальмуються “соціальним договором”, який по своїй суті ставить під контроль індивідуальність у переважаючому напрямку до колективізму, а значить веде до ілюзорної свободи. В цифровому просторі діють принципи індивідуалізму, що надає можливість створення вільних інститутів, які коригують людську діяльність не на основі примусу, а на основі цифрової направленості, яка буде сприяти суспільному інтересу при досягненні свого власного.

11. Якщо надати людям свободу, вони можуть досягти значно більше ніж індивідуальний людський розум чи штучний інтелект, поставлений керувати ними. Така свобода надається у цифровому просторі завдяки принципам істинного індивідуалізму.

12. Сила обставин більшою мірою заставляє людину поводитися обачно і розумно, для того, щоб пристосувати свої засоби для своєї мети. В цифровій економіці таким ресурсом сили обставин є ціновий механізм та цифрова власність, які через правову форму цифрових компаній стимулюють кожного господарюючого члена суспільства робити те, що в основному відповідає суспільному благу.

13. Головне не те, що людина може досягти, а головне – це не чинити шкоду. Цифровий індивідуалізм – це порядок, коли негативні люди здатні нанести найменше зло. Така соціальна система не потребує чесних і добропорядних людей для управління суспільством і не вимагає того, щоб люди стали кращими, або створювали класовий поділ із визначенням гегемонії одного класу чи партії.

14. Цифровий індивідуалізм в різних сферах відповідальності не повинен бути підпорядкований меті, яка йому може бути поставлена і яку він повинен досягти. Це також не повинно мати форму передачі йому визначених ресурсів, що теж є примусом для виконання чиєїсь мети.

15. Поведінка людей, яка є передбачувана, не зменшить невизначеності. Справжнє скорочення невизначеності досягається шляхом збільшення індивідуального знання, яке, своєю чергою, формується цифровими ресурсами, комунікаціями та діями. Ніколи не зменшити невизначеність шляхом створення перешкод у використанні людьми нових знань.

16. Цифровий індивідуалізм не заперечує владу та бюрократію, але потребує її обмеження тими сферами, де вона потрібна для запобігання насильству, зловживань та для здійснення арбітражу.

17. Демократичні ідеали походять з основних принципів індивідуалізму. Індивідуалізм стверджує, що будь-яке правління повинно бути демократією, проте у нього немає забобонного схиляння перед рішеннями більшості, він шукає однодумців, з якими сам формує свої цифрові поліцентричні інститути меншості. Таким чином утворюється конкурентне цифрове середовище по досягненню суспільних благ.

18. Цифровий індивідуалізм – це не анархізм і не народовладдя, які сповідують принципи колективізму і ведуть нас до ілюзорної свободи. Це – демократія на принципах індивідуалізму. Це – суспільні закони на принципах цифрового індивідуалізму. Це – нова форма капіталу і економічних відносин в сучасну трансіндустріальну епоху.

Індивідуалізм означає вищий ступінь відповідальності людини перед суспільством і природою. Тому сьогоднішній перехід від колективістських форм економіки до взаємодії індивідуумів означає перехід від індустріального дуалізму "людина – суспільство" до тріади "людина – природа – суспільство", яка лежить в основі нового трансіндустріального розвитку. Формат цього переходу представлений 17 Цілями сталого розвитку, прийнятими ООН у 2015 році. Досягнення цих Цілей можливо шляхом створення глобальних інститутів для управління багатостороннім співробітництвом стейкхолдерів в рамках зростаючої економічної різноманітності, складності, невизначеності та сингулярності, а також для забезпечення нового, життєздатного майбутнього на тлі глобальних планетарних ризиків і загроз (кліматичних, екологічних, демографічних).

Для економічного зростання потрібна нова концептуальна модель розвитку. Перемагає той, хто захоплює майбутнє. Захопити майбутнє можна тільки новими смислами, які визначають цілі, регулюють взаємовідносини та породжують творчу діяльність.

Солідарній життєвий простір базується на інституціалізації відносин між широким спектром юридичних осіб, індивідуумів і інституцій на основі розгортання середовища для створення "поліцентричних інститутів". Ця "екосистема інститутів" регулює зростаюче розмаїття відносин шляхом цифрової підтримки процесів взаємодії, а також цифрової фіксації проєктів, ідей, активів, транзакцій і комунікацій в рамках досягнення Цілей сталого розвитку ООН і руху в бік нового, життєздатного майбутнього.

Безперечно, що системотворчим інструментом солідарного життєвого простору Цифрового суспільства є Міжнародний профспілковий рух. Своєю чергою поєднання з благодійною діяльністю, яку представляє Благодійний фонд утворять замкнену реальність досягнення Нової міжнародної системи безпеки.

 

 

Демократичний централізм це не форма колективізму?  

Демократичний централізм це термін придуманий леніними. Демократичний централізм — принцип побудови політичної комуністичної партії, держави ленінського типу. Авторитарна система колективного примусу.  Зараз епоха  демократичного індивідуалізму.

 

 

Досягненням цивілізації є структура прийняття колективних і персональних рішень, а не підміна одного іншим на потребу дня. Жоден принцип не має значення якщо немає межі відповідальності між колективним та Індивідуальним.

В основі демократії стоїть природний індивідуалізм. Суверенітет особистості - це рівність і свобода. В Українському суспільстві індивідуалізм який бере свій початок від цивілізації скіфів (філософія Анахарсіса) де на першому плані стоїть особиста незалежність, що було поширено Скіфами Сарматами на Північні народи Європи. Колективізм (колективізація) ніколи не були основою Українства. Колективний примус не те що заперечувався він відкидався і був і є нам генетично не зрозумілим. Україні потрібен проєкт міжнародного впливу. У цифровому суспільстві - суспільстві індивідуумів Український індивідуалізм повинен відіграти значущу роль у досягнені світової справедливості. Українець з його ставленням до праці - рівної праці хазяїна і його найманих працівників доводить це твердження без всякої відповідальності. Відповідальність це інструмент колективізму, який у крайніх випадках приводить до Стокгольмського синдрому.

 

Межею між колективним і індивідуальним є вищий  принцип відповідальності індивідуалізму за свою особист,у за свободу своїх близьких і за свободу народу без всякої відповідальності, без всякого принципу матеріальної зацікавленості або примусу. та

 

 

Яка архітектура нової солідарної та соціальної системи міжнародного управління?

Що забезпечує умови для вільного формування “поліцентричних інститутів”?

Новий солідарний фрейм міжнародного управління – це самоорганізаційна система управління, що забезпечує багатосторонню взаємодію економічних суб'єктів, об'єктів і полісуб'єктних середовищ в рамках цифрової інституційної платформи поліцентричних інститутів. Система фрейму є:

1) тривимірною, яка об’єднує трансцендентний, раціональний та ірраціональний виміри економічної діяльності та ринкових відносин;

2) взаємозв’язаною та замкнутою, що забезпечує єдиний операційний простір для різноманітних систем та єдине правове поле для різних країн.

Такий функціонал робить систему фрейму гомеоморфною [Г. Перельман] до господарської діяльності як регіонального, так і глобального масштабу і забезпечує розвиток та управління економікою “знизу вгору та з середини, а не зверху вниз”.

Архітектура фрейму складається з цілої низки взаємопов'язаних інституційних контурів, що забезпечує його життєздатність [Стаффорд Бір], саморозвиток і саморегулювання:

1. Контур суспільного Форуму, який є виразником суспільної думки.

2. Контур Міжнародного профспілкового руху, який забезпечує притримання вимог справедливості та солідарності.

3. Контур цифрових компаній, які конвертують знання, інформацію, комунікації та відносини, які є сьогодні основними факторами виробництва, в бізнес-процеси, прибуток і капітал.

4. Контур цифрової власності, що забезпечує дохід і капітал (самозростальну вартість) в складному ландшафті взаємодії: нематеріальних активів і фізичного капіталу, споживання і виробництва, приватного прибутку і суспільного блага, ринкової кон'юнктури та життєздатного майбутнього.

5. Монетарний контур для забезпечення конфіденційності, контролю і безпеки бізнес-транзакцій.

6. Контур цифрового бізнес-інтелекту для автоформалізаціі бізнес-процесів на основі поєднання внутрішніх виробничих процесів з екзогенними (зовнішніми) економічними факторами, правилами та ризиками.

7. Контур ціноутворення і регулювання цін на основі ринкових зворотних зв'язків.

8. Контур "солідарного сталого розвитку", що базується на 17 Цілях сталого розвитку і генерує проекти, спрямовані на створення життєздатної інфраструктури, адаптацію до кліматичних змін, збереження і збільшення біорізноманіття, а також на довгострокове економічне зростання і життєздатне майбутнє.

9. Контур "поліцентричних інститутів" [Е.Остром] – середовище для вільного створення, функціонування і взаємодії інститутів, що збільшують економічну різноманітність і забезпечують економічне зростання, створення робочих місць нової якості, а також рух до життєздатного майбутнього. Поліцентричні інститути спрямовані на зростання суспільного блага в умовах глобалізації та інновацій, на протистояння планетарним загрозам, війнам, а також на захист прав людини і природи.

10. Контур Віртуальних економічних середовищ (ВЕС) – функціональні системи, що забезпечують об'єднання інформаційних ресурсів, комунікацій, компетенцій і бізнес-процесів для організації ринків, реалізації масштабних проектів, створення та функціонування різних спільнот. ВЕС забезпечують багатостороннє співробітництво стейкхолдерів, управління безліччю процесів, завдань і проектів, а також механізми змішаного фінансування.

11. Середовище створення бізнес-проектів (сервісів, бізнесів, ринків, спільнот), яке містить регістри, репозитарії, бізнес-шаблони, системи менеджменту, необхідні для швидкого запуску бізнес-проектів, структуризації бізнес-простору і стимулювання економічної інклюзії.

12. Контур соціальної дистанції для забезпечення освітніх, медичних та інших суспільних комунікацій у структурованому, організованому, захищеному, інституційному та правовому цифровому середовищі.

13. Контур благодійності який спрямовує пожертви малозабезпеченим та постраждалим індивідуально без посередників.

14. Контор цифрової рівності подолання негативних проявів агресії, надмірності та узурпації та властолюбства. Цифрова рівність (через віддалені робочі місця та правовий, поліцентричний цифровий ринок) може забезпечити знецінення ментальних традицій рабства. Рівність, що робить незалежними один від одного, формує в суспільстві бажання свободи. Особиста незалежність формує поняття політичної свободи та прихильності до неї, викликає неприйняття репресивного свавілля та тоталітарності

15. Контур цифрової кібербезпеки, який підтримує необхідний рівень безпеки технологічних рішень і правових відносин в системі фрейму.

 

Які можливості розширення економіки? Ризики.
Створення нових галузей та цифрової інституційної поліцентричної платформи

Економіка сьогодні стрімко розширюється. Технологічні інновації та віртуалізація бізнесу кардинально змінюють структуру ринку і соціальних процесів.

Однак при всьому цьому інституційна структура економіки не змінилася. Не виникло нових галузей, ринків праці та капіталу, а також нових систем суспільного блага. Економіка натрапила на "фазовий бар'єр". Обмеженість інституційної системи в умовах висхідної складності неминуче веде до системної кризи.

В результаті, регулювання, оподаткування та правове забезпечення економіки, що розширюється, неможливо забезпечити ні в рамках національних юрисдикцій, ні на базі чинних систем управління. Глобальний характер економічних процесів не вписується в національні кордони, а інновації не вкладаються в колишню структуру галузей і інститутів.

Втрата інституційного контролю над інноваціями моментально породжує деструктивні процеси. Наприклад, ризики, створювані 5G, Інтернетом речей (IoT) і Штучним Інтелектом (AI), являють собою набагато більш масштабну версію загроз, ніж сьогоднішні проблеми кібербезпеки.

Дослідники Cybersecurity Ventures прогнозують, що світові втрати через кіберзлочинність зростатимуть на 15% щорічно до 2025 року і сягатимуть 10,5 трлн дол, тоді як у 2015 році цей показник становив 3 трлн дол. Розвиток “цифрових валют” також створює безліч питань щодо конфіденційності та приватності і разом з новими можливостями породжує нові ризики. Навіть виникнення і розповсюдження “DeepFake-компіляцій”, які здатні створювати вигадані, але реалістичні зображення, несе пряму загрозу національній безпеці.

Новий масштаб проблем вимагає іншого, глобального інституційного фрейму, що забезпечує контроль і управління конфіденційністю, зворотними зв'язками й обмеженнями, а також стимулює розвиток на основі нових сенсів, концепцій і мотивацій.

На практиці такий фрейм може бути створений шляхом розгортання міжнародних цифрових господарських інститутів, розширенням переліку галузей і впровадженням цифрової інституційної поліцентричної платформи з новими механізмами управління.

 

 

 

Щодо питання  розширення міжнародних цифрових господарських інститутів.

Паралельно традиційній економіці "товарів і послуг" сьогодні бурхливо розвиваються нові сфери, пов'язані з виробництвом і використанням знань, інформації та нематеріальних активів. Причому ці нові активи починають переважати як в структурі доданої вартості, так і в структурі доходів.

Будучи результатом праці та продуктом економіки, ці нові активи стають предметом власності. Тому володіння, розпорядження та управління знаннями, інформацією і нематеріальними активами, тобто нематеріальною власністю – це сьогодні головний вектор розширення економіки.

Економічною метрикою для оперування цією власністю може виступати цифрова власність, яка дозволяє позиціювати ці активи в глобальній системі бізнес-відносин, транзакцій і комунікацій.

Для формалізації та інституціалізації цифрової власності й пов’язаних з цим правових відносин потрібні нові інститути та нові системи управління. (Інститути – це самостійні організації, які мають повноваження і спеціальні механізми управління і примусу, і які встановлюють правовий порядок в певній сфері).

Використання нематеріальних активів, що мають глобальний характер, неможливо регулювати в рамках національних юрисдикцій. Для цього необхідне створення міжнародних організацій, які б забезпечили середовище для розгортання та функціонування цифрових господарських інститутів, здатних регулювати виробництво і логістику інформації, знань і нематеріальних активів.

Прикладом такої організації є проєкт створення Міжнародного Хабу

з управління проєктами сталого розвитку.

 

 

Про необхідність розширення переліку галузей.

Розширення існуючої економічної моделі означає розширення переліку галузей і включення їх до Класифікатору видів економічноі діяльності (КВЕД). Це забезпечить інституціалізацію доходів від інновацій і, як наслідок, зростання інвестицій, створення нових ринків праці та капіталу та забезпечить аналіз підприємгицької діяльності на основі моделі "затрати - випуск".

Наприклад, розвиток Цифрової економіки потребує створення таких нових галузей:

галузь цифрових сервісів, Штучного Інтелекту і IoT;
галузь віртуальних середовищ, VR/AR і віртуальних розваг;
галузь цифрових господарських платформ і систем управління;
галузь проєктів сталого розвитку і розвитку інновацій.

 

Які складові  Цифрової поліцентричної інституційної платформи?

Інновації, нематеріальні активи, Інтернет, цифровізація, збільшення планетарних ризиків та екологічних загроз вимагають нових механізмів управління, які реалізуються в рамках різних "поліцентричних інститутів". Однак розгортання цих інститутів вимагає функціонального середовища – інституційної платформи, яка буде забезпечувати функціонування і взаємодію різних інститутів.

На практиці така платформа являє собою набір системоутворюючих контурів, що забезпечують створення різноманітних самостійних інститутів, що мають доступ до множинної системи комунікацій і різних додатків.

Можна запропонувати наступний перелік таких контурів:

Інфраструктурний контур – інституційне забезпечення для системної модернізації інфраструктури та розгортання нової стійкої інноваційної інфраструктури (екологічної, промислової, технологічної, урбаністичної); трансграничних інфраструктурних проєктів з відтворення потенціалу біосфери і поліпшенню геоприродного ландшафту і навколишнього середовища, адаптації до змін клімату.

Виробничий контур – інституційне забезпечення для Індустрії 4.0, NBIC-конвергенції, Штучного Інтелекту, VR/AR, IoT, 5G.

Контур споживання – інституційне забезпечення для моделей "споживання-виробництво"; "зеленої економіки"; цифрових споживчих спільнот.

Контур управління – інституційне забезпечення для глобального фрейму управління, поліцентричних інститутів, механізмів багатостороннього співробітництва, змішаного фінансування, оптимізації інновацій.

Розширений ринок капіталу – інституційне забезпечення для економічної і фінансової інклюзії, нових форм капіталу (цифрових компаній, цифрової власності), зайнятості та цифрових суспільних благ.

Контур регулювання, оподаткування, правового забезпечення та законодавства.

Контур соціальних машин (смислів, концепцій, мотивацій) – інституційне забезпечення для розширення умов для творчої діяльності, підвищення індивідуального вкладу в економіку, збільшення індивідуальної соціальної відповідальності та індивідуального вкладу в поліпшення навколишнього світу.

 

 

Про втрату тригерів розвитку. Вирішення подолання "фазовий бар'єр" розвитку

Суть сьогоднішньої кризи – у втраті тригерів розвитку і точок прикладання капіталу. Зростаючий масштаб проблем і глобальний характер інновацій вимагають нової інституційної платформи, яка забезпечить економічне зростання, досягнення Цілей сталого розвитку та життєздатне майбутнє.

Інституційне розширення економічної моделі завжди забезпечувало подолання кризових періодів. Таким розширенням могли виступати або великі інфраструктурні проєкти, або запуск нових глобальних або локальних економічних інститутів.

Інституційне розширення ринку в бік цифрових нематеріальних активів, суспільного блага і Природного капіталу дозволить подолати сьогоднішній "фазовий бар'єр" розвитку і перейти до більш справедливого світу, життєздатного майбутнього і процвітання на відміну від тригера (спускового крючка) який зараз працює - періоду війн, злиднів та зубожіння.

 

Щодо пошуків нових рішень у новій реальності. Проєкт Нової системи міжнародної безпеки. Нові інститути.

Світ змінився і вже не буде таким, як раніше. Війна в Україні, Клімат, екологія, неконтрольовані інновації, віртуалізація економіки, економічна невизначеність, фінансова не стабільність, соціальні наслідки пандемії COVID-19... Проблеми стають все більш глобальними. Світ ускладнюється. Виникла "Нова реальність".

У цій "Новій реальності" традиційні економічні моделі, орієнтовані на прості, раціональні бізнес-процеси, не дозволяють знайти відповіді на складні і комплексні виклики.

Потрібні нові рішення для економічного зростання і створення робочих місць. Потрібні рішення, які б забезпечили управління сьогоднішнім різноманіттям проблем і трансцендентними процесами. Потрібні рішення для системної модернізації інфраструктури, протистояння планетарним ризикам і забезпечення життєздатного майбутнього.

Іншими словами, потрібні нові інститути, нові механізми управління і нова модель економічної взаємодії.

Даний проєкт в якості рішення пропонує створення Нової міжнародної системи безпеки зі виконавчим органом Міжнародним Хабом з управління проєктами сталого розвитку, що забезпечує середовище для розгортання “поліцентричних інститутів” і механізмів багатостороннього співробітництва для глобальної економічної взаємодії, суверенітету особистості та ще один інструмент безпеки. Цифрова рівність (через віддалені робочі місця та правовий, поліцентричний цифровий ринок) може забезпечити знецінення ментальних традицій рабства. Рівність, що робить незалежними один від одного, формує в суспільстві бажання свободи. Особиста незалежність формує поняття політичної свободи та прихильності до неї, викликає неприйняття репресивної влади та тоталітарної системи. Ми це повинні розуміти, щоб росія ніколи не була загрозою для Українських прийдешніх поколінь. Поглиблення сьогоднішньої Світової кризи працює на безповоротність створення і реалізації цього чи іншого подібного проєкту.

Проєкт вводить новий інститут цифрову інституційну поліцентричну платформу, яка з одного боку, орієнтована на реалізацію проєктів сталого розвитку зі складними технологіями, змішаним фінансуванням, міжгалузевою взаємодією і багатостороннім співробітництвом стейкхолдерів. При цьому проєкти забезпечуються масштабним інвестуванням на основі пільг, преференцій, гарантій і імунітету, що надаються міжнародним правом.

З іншого боку, цифрова інституційна поліцентрична платформа забезпечує розвиток Цифрової економіки шляхом розгортання інститутів цифрової власності, облікових систем і комунікацій для управління цифровими активами та пасивами, створення робочих місць і розподілу доходів між учасниками Цифрового ринку, а також для регулювання, оподаткування та правового забезпечення інновацій, які виходять за рамки існуючого законодавства.

Розгортання цифрової інституційної поліцентричної платформи вимагає масштабного наукового забезпечення та супроводу. Управління знаннями, інформацією, компетенціями і експертизою необхідні як при створенні нових економічних інститутів, так і при реалізації наукоємних проєктів сталого розвитку.

Створення інституційних рішень є найважливішим завданням науки в період кризи і глобальних потрясінь, якими є сьогодні перерід війн та конфронтацій між авторитарними та демократичними системами.

 

 

Ще раз роз’яснення щодо Цифрової власності

Фундаментальним питанням будь-якої економічної моделі є розв'язання проблеми власності: визначення форм і методів володіння та управління активами й пасивами. З іншого боку, питання про власність є ключовим мотиваційним чинником економічного розвитку для бізнесу, держави та соціуму в цілому.

Перехід до нової економіки неможливий без розв'язання питання про власність - володіння, розпорядження, управління новими активами (цифровими, інтелектуальними, екологічними).

Важливою властивістю власності (і грошей, зокрема) є здатність переносити цінність із сьогодення в майбутній час. Функції заощадження, накопичення і багатства є найважливішими економічними характеристиками власності і грошей.

Інтернет-ресурси та цифрові гроші не мають цієї функції. Цифрові активи мають умовну цінність, що стосується в основному теперішнього моменту без перенесення в майбутнє. Якщо ж ці активи інкапсулювати в бізнес-процеси, відносини і комунікації, що мають довгостроковий характер, то виникає стійка цінність, виникає власність і капітал.

Сьогоднішня "монетизація" цифрових активів на основі концепції "товаризації" не приводить до розширення економіки і створення нових ринків. Для розширення економіки необхідна інституціалізація нових форм власності та систем управління.

Проблема інституціалізації цифрових активів вирішується шляхом впровадження інститутів цифрових компаній, цифрової власності та цифрової інституційної платформи. В рамках цих нових інститутів цифрові активи стають довгостроковою цінністю, якою можна володіти, розпоряджатися і управляти. Це істотно розширює економічний простір і забезпечує "економічну інклюзію".

 

 

 Про фінансове міжнародне управління розвитком в новій реальності

Сьогоднішнє різноманіття технологій, інновацій і реформ змінило економічну парадигму: від моделі "раціональної" економіки світ перейшов до економічної системи з "іманентною ірраціональністю". Колишня модель "попиту-пропозиції" і фінансове управління економічними політиками поступилися місцем детермінованому хаосу, породжуваному безліччю спонтанних зрушень, флуктуацій та трансформацій.

Традиційні моделі директивного (детермінованого) управління стають неефективними в умовах нової економічної динаміки.

На думку Міжнародного Валютного Фонду (МВФ), сьогоднішня "невизначеність економічної політики, високі рівні боргу, зростаюча фінансова вразливість і знецінені можливості економічної політики обмежують перспективи зростання". Щоб забезпечити економічне зростання, "директивним органам необхідно приступити до відновлення механізмів економічного зростання і проводити структурні реформи в області систем управління і розвитку потенціалу".

 

 

Про  нову економічну модель. "Глобальне економічне перезавантаження"

За заявою екс- Директора-розпорядника МВФ Крістіни Лагард, сьогодні відбувається "глобальне економічне перезавантаження", викликане тотальним оновленням основних продуктивних сил суспільства (Індустрія 4.0, IoT, VR / AR, AI).

В економічному просторі виникли нові виміри: Цифрова економіка & Цифрові гроші, Цілі сталого розвитку до 2030 року, системи управління знаннями. Це відкриває широкі можливості і породжує нові економічні, неекономічні і цивілізаційні сенси і мотивації.

Відповідно до "принципу необхідного різноманіття" В.Ешбі, зростання складності середовища вимагає збільшення розмірності системи управління. В економічному плані це означає необхідність міжнародних програм розвитку, які на основі вдосконалення архітектури глобального економічного управління забезпечили б перехід до нової економічної моделі (нової економічної онтології) шляхом створення нових інститутів, моделей і форм управління.

Сформулювати визначення нової економічної моделі можна в форматі "соціум-право-економіка":
• Соціум: "демократичний індивідуалізм + цифрова власність + соціально-господарська мережа".
• Право: "громадянське право + фінансове право + цифрове право".
• Економіка: "цифрова власність + цифрові компанії + цифрова торгівля (цифрове просування товарів і послуг, Індустрія 4.0, Штучний когнітивний Інтелект)".

Перехід до нової економічної моделі забезпечує скорочення транзакційних витрат в економіці, розширює промисловий базис, створює нові джерела вартості (капітальні активи), стимулює зростання промисловості, реального сектора і загальну продуктивну зайнятість, дозволяє гармонізувати технологічний розвиток і екологію, а також забезпечити боротьбу з кліматичними змінами .

Сьогоднішні індустріальні інститути функціонують в дво-вимірній економічній онтології "право - фінанси" і базуються виключно на прямих позитивних зворотних зв'язках ("попит - пропозиція", "витрати - випуск", "інфляція - облікова ставка"). Створення системи управління для управління зростаючою різноманітністю на основі множинних зворотних зв'язків можливо тільки в трьох-вимірній економічній онтології "право - фінанси - глобальна мережа Інтернет", що передбачає інституциализацію Інтернет простору.

Новій економічній моделі повинні відповідати нові інститути і нові моделі управління, що базуються на моделі Пуанкаре, доведеній Г. Перельманом. Ця модель визначає, що тільки трьох-вимірний, замкнутий, однозв'язний простір є гомеоморфним навколишньому світу. Проект Міжнародного Хабу відповідає сьогоднішнім потребам в інституціалізації інновацій, включаючи відповідність базовій моделі Пуанкаре-Перельмана, що забезпечує правове управління в умовах невизначеності і множинних трансформацій.

 

Які досягнення у реалізації Проєкта Міжнародного Хаба?

Проєкт “Угоди про Створення Міжнародного Хабу з управління Проєктами Сталого Розвитку” (далі - Угода, Міжнародний Хаб) був розроблений колективом авторів Консорціуму.

Була проведена Міжнародна робоча конференція https://c3n.info/biz_site/new/Conference_Resolution.htm

 з обговорення тексту Угоди. Проєкт Угоди був погоджений Міністерством юстиції України : https://c3n.info/biz_site/new/Add_2.pdf,

 діяльність Консорціуму з створення Хаба і проведення Міжнародної конференції були підтримані від імені пані Ф.Могеріні https://c3n.info/biz_site/new/Add_111.pdf,

Верховного представника ЄС із закордонних справ і політики безпеки. Технологічна платформа Хабу пройшла масштабну дослідну експлуатацію в Україні, що дозволило встановити соціальні, психологічні і технологічні особливості переходу до нової економічної моделі, а також ефективні механізми просування товарів і послуг на світові ринки

 

 

 

 Як проєкт вплине проєкт на збільшення міжнародного ринку капіталу?

Проект Міжнародного Хабу забезпечує "розвиток потенціалу" і "стимулювання економічного зростання" відповідно до Глобальної програми заходів економічної політики МВФ (ГПЕП) (IMF Managing Director's Global Policy Agenda) https://www.imf.org/en/Publications/Policy-Papers/Issues/2018/10/10/gpa-am102018-rising-risks-a-call-for-policy-cooperation).

Це досягається на основі цифрової індустріалізації, розробки стратегічного інституційного фрейму для Цифрової економіки, вирішення завдань сталого розвитку, застосування нового фрейму управління в сфері інфраструктури, проектів підвищення стійкості до війн, стихійних лих та ін. Як результат, проект Міжнародного Хабу розширює міжнародний ринок капіталу.

Національний дохід за формулою Кондратьєва (Кондратьєв Н.Д. "Модель економічної динаміки капіталістичного господарства") можна визначити як E = m √AK, де Е - національний дохід або внутрішній валовий продукт, А - кількість працездатного населення, К - національний капітал і m - рівень інституціалізаціі базових інновацій в їх кількісному впливу на господарювання.

Для забезпечення високого рівня інституціалізаціі інновацій m необхідно розгортання інвестиційного фрейму, який включає в себе: 1) систему інвестування та реалізації високоприбуткових, безризикових проектів сталого розвитку, що використовують інновації в поєднанні з новими сенсами, концепціями і мотиваціями; 2) ефективну систему просування товарів і послуг на світові ринки; 3) ринок індивідуального капіталу.

Сьогоднішній ринок характеризується використанням горизонтальних економічних моделей і в недалекому майбутньому призведе до розгортання цифрових глобальних інвестиційних платформ з можливостями інвестиційного регулювання та управління зворотними зв'язками. Розгортання таких платформ було передбачено в “Інвестиційному Плані для Європи” ("Плані Юнкера") в частині стимулювання малого та середнього бізнесу (ринку індивідуального капіталу), а також відповідає Глобальній програмі заходів економічної політики МВФ (ГПЕП) в частині інклюзивної політики і "допомоги державам-членам в зміцненні стійкості і поліпшенні перспектив зростання" відповідно до "Комюніке Тридцять восьмої наради МВФК: Глобальні перспективи та пріоритетні завдання політики ".

Ринок індивідуального капіталу спрямований на забезпечення максимально можливого внеску індивідуума в економічний розвиток і забезпечує економічну інклюзію, яка зводить до мінімуму прояви радикалізму, сепаратизму і популізму в суспільстві.

Інституціалізація ринку індивідуального капіталу (наприклад, у вигляді реєстрації цифрових компаній і відкриття банківських рахунків) забезпечить глобальне зростання ринку капіталу.

 

 

Яка модель отримання прибутку (доходу) учасниками Хабу.

Наведемо можливості отримання прибутку всіма інституційними учасниками Хабу.

Відповідно до ст.IV Пункт A, Проєкт Угоди, Хаб має в своєму складі: Громадський Форум, Раду керуючих, Раду корпоративних інвесторів, Раду конструкторів, Міжнародну школу цифрової економіки та сталого розвитку, Секретаріат.

До основних учасників відносяться також цифрові компанії як володарі цифрової власності відповідно до ст.IV пункт Е, підпункт viii Угоди, і банки країн - учасниць Угоди, в яких обслуговуються цифрові компанії та Благодійний фонд Міжнародна безпека та сталий розвиток.

Ці ортогональні контури відповідають кібернетичній теорії й "моделі життєздатної системи" (VSM) Стаффорда Біра (реалізував в Чилі проєкт CyberSyn), що вказував на необхідність не менше 5 контурів управління для стійкості системи.

Прибуток (дохід) Громадського Форуму

Прибуток учасників Громадського Форуму формується динамікою процесів (трендів), "які не підкоряються принципу кумуляції" в сенсі "фундаментальних зв'язків" (по Кондратьєву). Тобто всі учасники можуть досягти прибутку від доступу до швидкоплинної кон'юнктури й цифрового менеджменту, яким займається персонал цифрової компанії. Прикладом такого ринку сьогодні є зростаючий (але не інституціалізований) ринок фрилансер.

При цьому цифровий споживчий ринок є безпечним середовищем для використання нових цифрових фінансових інструментів: криптовалют, ICO (Initial Coin Offering, первинне розміщення токенів - метод краудфандингу для організації стартапів), смартконтрактів. Відмінністю цих цифрових фінансових інструментів є те, що вони працюють поза національними кордонами на глобальному світовому ринку і можуть масово працювати не тільки з невеликими сумами, а й з мікросумами та мікроінвестиціями (квантовимиінвестиціями).

Фінансовий потік, який може створити цифровий споживчий ринок, забезпечує довгострокові перспективи для розвитку банківської та фінансової системи, а також для корпоративного сектору економіки.

Громадський Форум, націлений на проєкт сталого розвитку, дозволить розгорнути високоефективні VR / AR-додатки (наприклад, такі, як Virtual Geographic Environments). Це істотно спростить реалізацію масштабних інфраструктурних і геоприродних проєктів, перевівши самі проєкти в розряд смарт-проектів (за аналогією зі смарт-контрактами). Смарт-проекти змінюють моделі менеджменту і моделі соціальної поведінки в бік змішаного і спільного використання ресурсів бізнесу, урядів і суспільства для досягнення Цілей сталого розвитку. Це вкрай актуально, тому що сьогодні проекти, що реалізуються бізнесом, урядом і суспільством, фінансуються окремо через відсутність змішаних управлінських платформ. 

 

 

 

 

Прибуток (дохід) Ради керуючих (країн - учасниць Хабу)

Рада керуючих представляє країни, які є засновниками (сторонами) Хабу. Тому прибуток Ради керуючих - це, в першу чергу, прибуток країн-учасниць Хабу, який формується з наступних складових.

Гербові збори (прибуток від щорічної реєстрації цифрових компаній). Якщо припустити, що мінімально можлива кількість цифрових компаній може скласти 10% від акаунтів Facebook, соціальних мереж і AliBaba (3+ млрд.), то це 300 млн. учасників. При реєстраційному зборі $100 в рік загальний дохід країн складе $30 млрд. щорічно. Взагалі, розмір щорічних гербових зборів може визначатися кожною країною самостійно.

Зацікавленість країн у створенні Хабу виражена також через створення робочих місць. Якщо на цифровій інституційній платформі буде створено 300 млн. цифрових компаній і з них, наприклад, 190 млн. компаній-нерезидентів, то за умови, що в цифровій компанії повинен бути присутнім цифровий менеджер-резидент країн-учасниць (який може обслуговувати 10 цифрових компаній), то кількість робочих місць для таких країн складе 19 млн. робочих місць з високим рівнем кваліфікації і доходу. В умовах сьогоднішніх падаючих ринків така кількість робочих місць забезпечить довготривале зростання.

Дохід країни за формулою Кондратьєва визначається як E = m √AK, де Е - національний дохід, А - кількість працездатного населення, К - національний капітал і m - рівень інституціалізації базових інновацій в їх кількісному впливі на господарювання. Тобто m є основним показником приросту національного бюджету. Введення в обіг цифрових активів через цифрову інституційну платформу, відкриття рахунків в банках країн-учасниць для Цифрових компаній, ефективне просування товарів і послуг, а також різке підвищення кількості робочих місць - все це дозволяє підвищити національний дохід.

 

Прибуток Хабу

Хаб отримує прибуток від реалізації проектів, від просування товарів і послуг на світові ринки, реклами, генерації трафіку, обслуговування авторських прав тощо. Рівень є співставний прибуток провідних світових Інтернет-компаній, а з урахуванням управління проектів - перевищує його.

Прибуток Ради корпоративних інвесторів

Рада корпоративних інвесторів отримує прибуток від залучених інвестицій та фінансового управління в області реалізації проектів Хабу.

Прибуток Ради конструкторів

Прибуток Ради конструкторів серед іншого включає також авторські права, передані Хабу і реалізовані в проектах Хабу.

Прибуток Міжнародної школи цифрової економіки та сталого розвитку, Секретаріату

На розсуд Ради керуючих навчання й управління проектами може бути збитковим. У цьому випадку фінансування проводиться з прибутку Хабу. Можливі також змішані форми, що враховують комерціалізацію процесів навчання і обслуговування проектів Хабу.

 

 

Прибуток від інфраструктурних проектів

Як приклад інфраструктурних проектів сталого розвитку можна привести модернізацію і реконструкцію мостів, побудованих більше 50-ти років тому. З одного боку, такі проекти вимагають залучення значних фінансових ресурсів. З іншого боку, для управління процесами проектування, виконання робіт, контролю якості та технічного обслуговування необхідна модель, яка забезпечить інклюзивну взаємодію безлічі стейкхолдерів (держави, бізнесу і суспільства) з підрядними організаціями.

Забезпечити фінансування таких проектів можна тільки шляхом прискореного розвитку Цифрової економіки, в якій генерується значна частина доданої вартості й забезпечується розширена база оподаткування як макро-, так і мікротранзакцій. При цьому можливе спільне (краудфандингове) залучення коштів з боку урядів, бізнесу та суспільства для фінансування проектів.

Прибуток від інженерних геоприродних проектів

Прибуток від інженерних геоприродних проектів визначається значним зменшенням виплат страховими компаніями та витратами держав, понесеними від техногенних катастроф і стихійних лих, що дозволяє направити ці кошти в економіку для цілей розвитку.

З урахуванням загальновідомих прогнозів, найбільшими загрозами сьогодні є: нестача питної води, опустелювання, підвищення рівня океану в результаті танення льодовиків.

Наприклад, посушливі регіони і пустелі займають 41% земної суші. На цій території проживає понад 2 млрд людей. Під загрозою деградації земель знаходиться 110 країн світу. Обсяг втрачених доходів внаслідок опустелювання та деградації земель щорічно складає $42 млрд. ООН оголосила 2010-2020 роки "Десятиліттям ООН, присвяченим пустелям і боротьбі з опустелюванням".

У зв'язку з тим, що нестача води впливає на 40% населення планети, ООН оголосила 2018-2028 роки Міжнародним десятиріччям дій "Вода для сталого розвитку".

Тому одним з провідних проектів Хабу може бути проект створення глобальної інженерної мережі геоприродних водоймищ. Цей проект дозволить не тільки розв'язувати проблему питної води і боротьби з опустелюванням, а й створити систему комплексного геоприродного управління біорізноманіттям, продовольчою і кліматичною безпекою на основі моніторингу кліматичних показників і інженерного управління мережею водосховищ. Проект створить безліч супутніх видів діяльності (агровиробництво, курорти, туризм), забезпечить підвищення рівня добробуту суспільства і стійкість економік, а також підвищить життєздатність природних екосистем.

У реалізації інженерних геоприродних проектів накопичений значний досвід. Раніше проектами геоінжинірингу в широкому форматі "людська діяльність - біоекосистеми - геохімічні цикли - клімат" займалася, в основному, держава, що забезпечувало інституціалізацію геоінжинірингу в юридичній, адміністративній, нормативній (стандарти) і онтологічній формі. Сьогодні екологічні та кліматичні проблеми скорочені до простих схем типу "людська діяльність - CO2 - клімат" і обмежені дискурсом (проведенням конференцій, підготовкою звітів) і фрагментарними рішеннями (забороною пластикових пакетів, декарбонізацією та ін.).

Прибуток банків (які обслуговують цифрові компанії)

Міжнародний Хаб виступає системо-утворюючою платформою-аттрактором для інтеграції банків в будь-які економічні процеси для обслуговування оф-лайнових, он-лайнових та віртуальних угод, а також макро- і мікро-транзакцій. Хаб інтегрує банківські рахунки, банківські продукти і додатки з економічними процесами.

Прибуток банків в проектах Хабу визначається як отримання доходу від фінансово-розрахункового обслуговування цифрових компаній, кредитування систем просування товарів і послуг і виконання інфраструктурних проектів. 

 

 

 

 

Які Нові міжнародні економічні механізми зосереджені в фінасовому управлінні при реалізації проєктів Міжнародного Хабу.

Основним завданням Міжнародного Хаб  є підтримання глобальної моделі економічної взаємодії. Досягнення цієї мети має "сприяти процесу розширення і збалансованого росту міжнародної торгівлі ..., підтримки високого рівня зайнятості і реальних доходів, а також розвитку виробничих ресурсів усіх держав-членів, розглядаючи ці дії як першочергові завдання економічної політики" - із прогамних документів МВФ..

Створення Хабу дозволяє вирішити такі стратегічні питання, представлені в "Комюніке тридцять восьмої наради МВФК" (https://www.imf.org/ru/News/Articles/2018/10/10/ communique-of-the-thirty-eighth- meeting-of-the-international-monetary-and-financial-committee):

• створити умови для можливості зменшення ризиків та підвищення довіри в торгівлі, завдяки цілісності і единозв’язаності фінансово-валютної, соціальної та інформаційних систем макроекономічного рівня;
• визначити детермінанти (показники) економічної політики, які сприяють економічному зростанню та інвестиціям;
• забезпечити просування фінансових і структурних реформ для підвищення темпів потенційного зростання і зайнятості, зміцнення стійкості;
• уникати проциклічності; підвищувати якість інфраструктури і кваліфікацію працівників;
• забезпечити вільне, справедливе і взаємовигідне просування товарів, послуг і інвестицій для зростання економіки і створення робочих місць;
• забезпечити впровадження сучасної міжнародної податкової системи на основі Цифрової економіки;
• здійснити досягнення Цілей сталого розвитку до 2030 року;
• підвищити стійкість до макроекономічних наслідків війн пандемій, кібер-ризиків, зміни клімату та стихійних лих, енергетичного дефіциту, конфліктів, міграції, криз біженців та інших гуманітарних криз, а також сприяти подоланню цих проблем;
• забезпечити розширення залученості Міжнародного Хабу в роботу з питань управління, в тому числі в боротьбу з корупцією, застосування нових платформ цифрового управління; розробки нових стратегій для соціальних витрат; інструментів Цифрової економіки, питань управління в сфері інфраструктури; демографічних зрушень і питань гендеру та нерівності.

Що показує аналіз ефективності запровадження проєкту. Мета та реалізація.

Ретроспективний аналіз показує, що довгострокову економічну перевагу отримує група держав, де концентруються і легко реалізуються нові технологічні та соціальні досягнення, що підвищують ефективність соціально-економічного розвитку (Модель Кондратьєва - Валлерстайна). Такою технологічно-соціальною перевагою сьогодні є випередження в інституціалізації цифрового простору, що дозволяє подолати кризу, викликану різким скороченням доданої вартості в промисловому секторі виробництва, соціальною незадоволеністю і потребою в нових фреймах управління.

Створення Міжнародного Хабу по Управлінню Проектами Сталого Розвитку відкриває “вікно ” нових можливостей:
• За рахунок інституціалізації цифрової власності проект забезпечує істотне розширення приватної власності, що є фундаментальним механізмом економічного зростання. Цифрова власність створює стратегічний фрейм для Цифровий економіки і нових моделей управління.
• Проект має на меті створення Глобальної системи управління запобіганню війн через ще один безперечний і основний інструмент безпеки. Цифрова рівність (через віддалені робочі місця та поліцентричний цифровий ринок) забезпечує знецінення ментальних традицій авторитаризму та рабства. Рівність, що робить незалежними один від одного, формує в суспільстві бажання свободи. Особиста незалежність формує поняття політичної свободи та прихильності до неї, викликає неприйняття репресивної влади та тоталітарної системи. Створення такої системи виступає сьогодні системо-утворюючим фактором економічного зростання, спрямованим на поліпшення якості життя людини, гармонізацію бізнесу, природи і суспільства, а також на підвищення стійкості по відношенню до стихійних лих.

• Проект реалізує створення Глобальної системи управління кліматичними змінами на основі інженерних гео-природних проектів. Створення такої системи виступає сьогодні системо-утворюючим фактором економічного зростання, спрямованим на поліпшення якості життя людини, гармонізацію бізнесу, природи і суспільства, а також на підвищення стійкості по відношенню до стихійних лих.
• Проект відстоює принципи "демократичного індивідуалізму", які є  ідеологічною та соціально-господарською основою демократії, здатні абсорбувати різні ідеологічні і соціально-господарські світові моделі індустріальної епохи.

Проект забезпечить подальше лідерство ідей демократії в світі і розширить демократичні основи глобальних господарських та соціальних відносин

 

 

 

 Які приклади реалізаційних можливостей модель функціонування  Цифрових компаній?

 

 

Представлені приклади випробувані при проведенні дослідної експлуатації.

 

      

 

 

Модель моніторингу економічних показників  Цифрової компанії

 

 

 

 

 

Питання – відповіді: Благодійний Фонд “Міжнародна безпека та сталий розвиток”

 

 

Про що Ваш фонд?

 

Благодійний фонд “Міжнародна безпека та сталий розвиток” (далі - Фонд) створено у сьогоднішні непрості часи. У ці непрості часи, коли уряди і корпорації не мають позитивного образу майбутнього, а мають кризу, війну, зношену інфраструктуру та деградацію людського капіталу.

 

Здатність урядів профінансувати вирішення сьогоднішніх інфраструктурних, економічних та соціальних проблем за рахунок підвищення податків, міжнародної допомоги та залучення приватних інвестицій є вкрай обмеженою. Уряди не можуть надати необхідні пільги, гарантії та імунітет для довгострокових інфраструктурних інвестицій, не можуть забезпечити безпеку і захист прав, інтересів і свобод у кіберпросторі та новій трансграничній та віртуальній економіці.

 

Фонд створено, щоб спільними зусиллями вирішувати суспільні проблеми розвитку.

 

Фонд просуває позитивний образ майбутнього: філософію та ідеологію економічного і цифрового індивідуалізму, суверенітет особистості, поліцентричну нейроморфологічну горизонтальну архітектуру цифрового права, платформу глобальної цифровоі взаємодіі, цифрову власність,  інституційну інфраструктуру цифрового ринку та базовий соціальний дохід, а також неможливості війн,  відновлення природного капіталу та створення стійкої інноваційної інфраструктури.

 

Міжнародна безпека, Соціальна та Солідарна Економіка, відновлення природного капіталу, протистояння геопланетарним загрозам, життєздатне майбутнє - це головні напрямки, під які Фонд залучає благодійні внески та здійснює підтримку.

 

Значні зусилля Фонду спрямовані на підтримку створення нової цифрової інституційної інфраструктури, яка б відповідала на сьогоднішні антропологічні, ментальні, економічні і соціальні виклики, а також на кіберзагрози і геопланетарні ризики.

 

 

Про благодійність як Лобізм Нової системи міжнародної безпеки

 

Одним з головних напрямків діяльності Фонду є сприяння створенню Новоі системи міжнародної безпеки.

 

Традиційна політика стримування агресіі вже не працює. Світ зіштовхнувся з руйнування старої системи міжнародної безпеки і її наслідками.

 

Особливої гостроти ця агресія набуває під час пікових значень великих економічних циклів Кондратьєва, що саме і відбувається сьогодні.

 

Як результат, війна в Україні вже позиціонується як зіткнення Глобального Заходу і Глобального Півдня. Світ невідворотньо зіштовхується з новими гібридними формами агресіі, а суспільства продовжують мислити в форматі війн минулого.

 

Між тим сьогодні вже є можливість уникнути агресії та екзистенційного протистояння. Весь світ чекає, на міжнародний проєкт розвитку, який забезпечить "позбавлення від ризиків" і переведе перманентну “боротьбу за життєвий простір” (lebensraum) у новий цивілізаційний формат розбудови життєздатного майбутнього.

 

Світ чекає рішень, щоб заповнити існуючі інституційні прогалини щодо забезпечення міжнародної безпеки, міжнародного розвитку та захисту прав, інтересів і свобод серед зростаючої невизначеності та хаосу.

 

Закінчення війн, відновлення інфраструктури та ментальна перебудова суспільства потребують розширення нової інституційноі архітектури та глобального порядку, що протокує  забезпечення легітимізації новоі власності, активів і капіталу, гарантії безпеки, нові соціальні гарантії та подальшу стратегію розвитку.

 

Це сприятиме закінченню війн, дозволяючи уникнути негативних суспільних наслідків (війн на виснаження, втоми від війн, застосування нетрадиційних видів зброї, масової міграції, нестачі ресурсів та продовольства, погіршення морального стану суспільства).

 

Суспільство чекає нових форм розвитку економіки, захисту державного, інформаційного та інтелектуального суверенітету, протистояння гібридним формам агресіі, а також розвитку міжнародного партнерства

 

Збір пожертв має  унікальну направленість. В перше в історії розвитку люди надають донати на Міжнародну систему безпеки. Якщо уряди її не можуть створити, то створимо її ми. 

 

 

Фонд є агрегатор проєктів сталого розвитку?

 

Діяльність Фонду спрямована на заохочування громадян і суспільства до розвитку ініціатив в сфері сталого розвитку.

 

Фонд надає технологічну та правову Платформу для розгортання будь-яких розробок і інновацій та залучає під них фінансування та ресурси.

 

Платформа забезпечує поетапне фінансування та звіти про використання коштів, а також виступає хабом по виплаті роялті за цифрову власність.

 

Ця Платформа для реалізації проєктів сталого розвитку має вигляд віртуального проектного середовища, яке забезпечує глобальну економічну взаємодію стейкхолдерів та солідарні механізми фінансування.

 

Фонд діє як інформаційний та комунікаційний хаб, де накопичується та поширюється інформація про всі доступні проєкти та можливості. Фонд просуває не лише власні проєкти, а й ініціативи партнерів, щоб суспільство отримувало якомога більше якісних проєктів.

 

Платформа забезпечує проєктам можливість обміну ідеями, аргументами, креативними підходами, підвищуючи вимоги до стандартів роботи і створюючи шаблони ефективних рішень.

 

Крім того, Платформа створює правове поле, на якому можна будувати мости між бізнесом, громадськістю та органами влади.

 

Платформа сприяє підприємницьким талантам у галузі сталого розвитку. За кожним проєктом завжди стоять люди, які вміють бачити позитивні цілі, перемагати обставини та досягати результату і успіху.

 

Головне у проєктах сталого розвитку – не тільки пройти всі бюрократичні бар‘єри і стреси, але сформувати команду та суспільний інтерес, знайти нестандартні шляхи вирішення проблем, створюючи нові робочі місця і задовольняючи потреби суспільства у прагненні кращого майбутнього.

 

Платформа для реалізації проєктів сталого розвитку у вигляді віртуального проектного середовища формує у суспільстві стійкий рефлекс цілі, що забезпечує розвиток та ментальне і психологічне здоров‘я суспільства.

 

 

 

Адвокація сталого розвитку та життєздатного майбутнього це місія фонду?

 

Так. Проєкти сталого розвитку достойні бути почутими. Щоб суспільний інтерес до цих проєктів не згасав, Фонд формує та підтримує позитивний імідж проєктів.

 

Результати досліджень Фонду свідчать про наступне:

·       Хоча образ сталого розвитку в суспільстві є позитивним, проте існує інерційність мислення, стереотипів та ігнорування ризиків і загроз.

·       Міжнародна та національна політика сталого розвитку є недостатньою та потребує вдосконалення.

·       Ігнорування сталого розвитку є серйозною проблемою, яка потребує негайного вирішення.

·       Потреби сталого розвитку є різноманітними, що потребує об’єднання зусиль в різних сферах діяльності.

·       Перешкоди для реалізації проєктів сталого розвитку є значними та містять як зовнішні, так і внутрішні фактори.

·       Проєкти сталого розвитку зіштовхуються з проявами байдужості та ігнорування в процесі отримання фінансування.

·       Однією з найбільших перешкод для проєктів сталого розвитку є бюрократія в органах виконавчої влади.

 

 

Яка експертиза проєктів сталого розвитку?

 

Створення умов для проєктів сталого розвитку є одним із суттєвих факторів, який вказує на те, що суспільство зріле й не відкидатиме ризики майбутнього. Тому в розвинених країнах виділяються мільярдні бюджети на програми сталого розвитку.

 

Фонд націлений бути провідним консультантом для підтримки проєктів сталого розвитку.

 

Розширюючи міжнародне співробітництво, Фонд просуває інноваційні рішення в сфері сталого розвитку.

 

 

Фонд це лобіст проєктів сталого розвитку?

 

Так. Фонд активно виступає на захист проєктів сталого розвитку, представляючи їх перед державними структурами, організаціями та суспільством.

 

Фонд забезпечує безплатний консалтинг для ініціаторів проєктів сталого розвитку.

 

Також експерти фонду долучаються до розробки законопроєктів та просування їх впровадження.

 

Фонд формує довгострокові програми, завдяки яким створюються умови для солідарноі участі суспільства у творенні життєздатного майбутнього.

 

 

Які проблеми розвитку Соціальної і Солідарноі Економіки?

 

У 2023 році у світі було 5,3 млрд користувачів інтернету (65,7% населення планети) та 5,6 млрд абонентів мобільного зв’язку (69,4%).

 

У 2023 році соцмережами користувалися понад 4,95 млрд людей, що становить 61,4% від загальної кількості населення планети.

 

Однак в останні роки соцмережі переживали глибокі структурні зміни. Результатом свідомої політики соцмереж стали реклама та зосередження на розвагах і професійному контенті, що призвело до відриву від реальності.

 

Колишня соціальна взаємодія у віртуальному просторі перетворилася на звичайне споживання контенту. Унаслідок цього в людей зменшується бажання діяти, віддаючи перевагу перегляду відео, шопінгу та спостеріганню “ідеального” професійного контенту.

 

Як результат, соцмережі, де зареєстровано понад половину населення планети, здебільшого просто споживають контент (з переважним пріоритетом брендів), а не сприяють власній активності користувачів і співробітництву між ними.

 

Це руйнує ідею платформи соцмереж як універсального сайту для спілкування та взаємодіі.

 

Користувачі соцмереж перетворюються на пасивних споживачів ідеалізованого контенту, втрачаючи зв'язок з реальним життям. Соцмережі пережили себе. Час, який люди витрачають на соцмережі, зростає, але активність там падає.

 

Внаслідок цього суспільство сьогодні чекає громадської платформи, яка б забезпечила повернення особистості із соціальних мереж до реальності, створюючи стійкий рефлекс цілі в напрямку реалізації здібностей, більш справедливого суспільства та життєздатного майбутнього.

 

Обмін інформацією, взаємодія та єднання людей набагато ефективніше відбуваються у спільній діяльності. Це забезпечується проєктами сталого розвитку, а також розбудовою Соціальної і Солідарноі Економіки.

 

 

Фонд – це інститут захисту прав, інтересів і свобод: суверенітету особистості, цифрової власність, створення соціального базового дохіду?

 

Уряди керуються інтересами, а суспільства спираються на цінності. В умовах екзистенційних загроз на перший план виходять цінності: життя, мир, справедливість, суверенітет особистості та етика. Головним драйвером розвитку стає потреба у “реалізації здібностей” особистості та захист її прав, інтересів і свобод.

 

Коли на початку XX-го століття з‘явились фіатні гроші, то це кардинально змінило суспільний розвиток. Почали розвиватися нові технологіі, виникати нові активи, зростати суспільне благо і формуватися соціальні гарантії і свободи. Інститут фіатних грошей став драйвером розвитку на ціле століття.

 

Сьогодні світ стоїть на порозі появи нових інститутів, які легітимізують нові змісти, нову безпеку, нову власність, нові драйвери розвитку та новий образ майбутнього.

 

Війна, яка сьогодні відбувається, це не лише за процвітання і демократію, але й за глобальний антропологічний перехід до нового, більш справедливого та людиноцентричного суспільства, до новоі цивілізації - Цивілізму.

 

Правовою формалізацію людиноцентричності та “суверенітету особистості” є “цифрова власність”.

 

Як фіатні гроші у XX-му столітті, так “цифрова власність” сьогодні буде створювати інституційну інфраструктуру суспільного розвитку.

 

Легітимізація “суверенітету особистості”, “економічного індивідуалізму”, цифровоі власності та “соціального базового доходу” створює нову горизонтальну глобальну архітектуру управління в умовах невизначеності, гіперреальності та мета-глобалізації.

 

Все це забезпечує безкризовий розвиток економіки (на базі інклюзивних моделей “споживання-виробництво”), сталий розвиток та життєздатне майбутнє.

 

Фонд є новим інстутом  для переходу до нового, більш справедливого та людиноцентричного суспільства.

 

 

 

Як фонд вибудовує партнерство: залучення проєктів та фахівців?

 

Фонд націлений фінансувати рішення, які прискорюють прогрес щодо створення Нової системи міжнародної безпеки, досягнення Цілей Сталого Розвитку ООН та розгортання Соціальної і Солідарної Економіки.

 

Фонд шукає партнерів, які зможуть знайти типові рішення для вирішення різноманітних проблем і вдосконалення інструментів щоденного використання.

 

Фонд звертається до розробників та організацій створювати ініціативні проекти, які вирішують соціальні, екологічні проблеми та проблеми кіберпростору та відповідають критеріям реалістичності.

 

Фонд надаватиме підтримку шляхом поєднання фінансування, консультацій і технічної експертизи.

 

У цьому відношенні Фонд прагне просувати проекти в широкому спектрі сфер соціального впливу та рівнів технічної експертизи. Тобто запрошення відкрите для всіх, хто зараз розробляє рішення з трансформаційними ідеями для кращого світового розвитку та життєздатного майбутнього.

 

Фонд допомагає некомерційним організаціям і підприємствам навчитися застосовувати шаблонні рішення для соціальних, гуманітарних і екологічних проблем.

 

Фонд допомагає зрозуміти типи проблем, які потрібно вирішити, навчиться ідентифікувати та підготувати проекти, застосовувати найкращі практики розробки проектів, а також ознайомитися з рекомендаціями щодо відповідального розвитку та впровадження.

 

Фонд спрямований на допомогу людям, підприємствам і некомерційним організаціям, які бажають зробити внесок у безпеку, розвиток і соціальне благо.