Суспільні діалоги

по проєкту Нової міжнародної системи безпеки

 

(Продовження – Додаток 8)

02.09.2024

 

 

 

Про Цифрове право та Цивілізм

 

 

Що чекає світ?

Про це  у виступі п.Найіб Букеле на Генеральній Асамблеї ООН. Повний виступ (з російським перекладом)  https://www.youtube.com/watch?v=IDNAfvUqQJk

 

 

Український індивідуалізм - національна ідея яка робить справу всесвітньої історії.

Сьогодні стає зрозумілим, що український індивідуалізм — це перш за все історія України. Більше того, це, за критеріями всесвітньої історії, це найважливіший у всій  історії України інгредієнт, починаючи від скіфів та їх представника Анахарсіса який був одним із засновників античної філософії, хуторянства Куліша яке дало змогу вижити, зберегти культуру, мову, традиції. Цей інгредієнт індивідуалізму  є  основою формування принципів цивілізму з його невідчужуваною власністю для всіх, благодійністю, а не боргом.
Це той зірковий випадок, коли національна історія робить справу всесвітньої історії.
Робить тому, що здатна це зробити й бачить у цьому свою власну справу та всесвітньо-історичну місію. Саме в Україні в її історії зроблено всю чорнову роботу всесвітньої історії, пов'язану з історичною практикою  індивідуалізму та становлення його як основного підґрунтя для Цифрового суспільства.

Відповідь знайдено.

 

Відповідь знайдено — цивілізм зі невідчужуваним правом кожного на громадянську власність якою є індивідуалізована цифрова власність у цифровому суспільстві. Це і є міжнаціональна ідея Цифрового суспільства, український внесок у всесвітньо-історичний прогрес свободи та рівності людей.

Автори відкривають новий світ інституцилізованого Веб простору який дозволяє закінчити вічні війни, отримати прибутку від цифрових сервісів кожному жителю планети, мати  мінімальний  пасивний дохід,  та створити нову систему міжнародної безпеки для кожного.

 

 

Це місія Українського народу.  України яка є історичною  лінією зіткнення цивілізацій, має своє історичне надбання, свою історичну філософську школу виживання, та є  найбільш підготовлена для такої глобальної миротворчої місії.

 

Щоб закінчити вічні війни світ зацікавлений в тому щоб Україна мала свій геополітичний проєкт та отримала гарантії безпеки. Хватить завойовувати Україну!  Потрібно зрозуміти, що завойовувати взагалі ні кого і нічого не потрібно. Цифрове суспільство, Цивілізм переформатовує всі завоювання на мир, стабільність та сталий розвиток.

 

 

 

У цифровому суспільстві кожна людина отримує у власність цифрові засоби виробництва (цифрові сервіси) від благодійного фонду, завдяки їм вона може, використовуючи свої думки, знання, природне уміння мислити, створювати товари, послуги, нові цифрові  засоби виробництва та нові цифрові схеми (цепочки, ланцюги) споживання.

 

Але основне, це кожна людина у кожній точці земної кулі отримує індивідуалізовану цифрову власність на яку нараховується прибуток кожному від реклами, фінансових та інших транзакцій та сервісів загального використання, включаючи використання штучного інтелекту. Це справедливо розподілений дохід який визначає, що

 кожен набуває юридичний титул власника і реально стає власником рівної частки цифрової власності як учасник ринку споживання.

 

Омріяні  свобода рівність та справедливість знаходять своє втілення у цифровому суспільстві  набуваючи правових основ громадянської індивідуалізованої власності яка є у всіх.

Основною функцією держави є захист прав та свобод свої громадян. У цифровому суспільстві цю функцію виконує цифрова інституційна платформа  наділена цифровими  інститутами суверенітету особистості, цифрової власності з невід’ємною часткою  індивідуалізованої власності, поліцентричними інститутами, інститут благодійності, цифрової фінансова-валютної системи та механізмами  трансформації глобального управління безпекою у кризових точках планети. Створені інститути діють у межах  Цифрового права, яке через набір сервісів  утворюють обмеження прав одного індивідууму по відношенню до прав інших.

 

"Єдиним виходом для розв’язання таких гарячих проблем, як криза в Україні та ізраїльсько-палестинський конфлікт, є просування миру та переговорів" https://tsn.ua/politika/kitay-nazvav-yediniy-vihid-dlya-viyni-v-ukrayini-2659152.html  Китай назвав "єдиний вихід" для війни в Україні

Ні ще раз Ні

 Це Нова система міжнародної безпеки яка включає : інституціалізацію Веб-простору та  трансферт глобального управління безпекою у кризових точках планети . Це новий ринок заснований на цифровій власності з невід’ємним доходом для кожного. Це нова міжнародна організація – Міжнародний Хаб по управлінню проектами сталого розвитку з іншими процедурами прийняття рішень на відміну прийнятого статуту ООН вісімдесят років тому https://www.un.org/ru/about-us/un-charter/full-text   Це той новий ринок куди Китай можуть і не пустити.

 

 

Ви ігноруєте факт відібрання прав з причин, мені не зрозумілих.


Війна які права? Одні обов'язки. Людина яка тільки но народилась уже має обов'язки. Служити в армії, віддавати борги за державу, платити податки. Вона народилося з боргом. Про це у книзі (Дэвид Гребер Долг:
первые 5000 лет истории) Як цього позбутись у наших книжках. Права однієї людини обмежені правами інших за Кантом, але вони обмежені державою яка є виразником більшості і яка приводить до авторитарного, або колективного примусу. Значення цієї фрази Канта може бути застосований до Цифрового суспільства, до солідарної та соціальної економіки де держави грають не основну роль в глобальному Веб просторі. Прочитайте книгу.

Цивіліз "привид який уже блукає світом".

XX століття - час практичної реалізації та перевірки соціальних ідей. Початок XXI століття - час формування цифрового суспільства перехід до Цивілізму як поєднання різних ідеологій на основі цифрвоого суверенітету особистості, цифрового економічного індивідуалізму. Це час закінчення вічних війн, досягнення, свободи справедливості та рівності. Тепер, на рубежі тисячоліть, світом вже блукає примара Цивілізму. Але спроби звільнитися від індустріального етапу розвитку скоріше нагадує провалля , ніж продуманий рух в історичному часі та просторі.
Звичайно, у загальному вигляді ясно, що та чи інша концепція постіндустріального розвитку залежить від того, як розуміється і трактується сама свобода, рівність та справедливість та що таке Цифрове суспільство та Цивілізм.
Разом з тим можна сказати, що лише Цивілізм виявляє справжню природу і суть процесів дітжелітизації. Сенс нашого минулого об'єктивно-історично визначиться нашим цифровим майбутнім.
Майбутнє — це завжди якийсь підсумок та резюме всього попереднього розвитку. Про сенс минулого його представлення боротьби за свободу, рівність, та досягнення благополуччя та сьогодення об'єктивно можна судити лише за зрілими результатами майбутнього. Про це у Євангелії сказано: за їхніми плодами пізнаєте їх.

Про діалектику переходу до Цифрового суспільства


Характер постіндустріального ладу багато в чому визначив та позначив напрямок розвитку всієї наступної всесвітньої історії. Вебпростір епохи індустріалізму заклав основи традицій Діджиталізації виробив різні принципи від цифрового концтабору, до індустрії 5.0 та устремлінь народних мас до суверенітету особистості та побудови правового вільного цифрового суспільства Звідси й істотне значення тієї чи іншої концепції для розуміння, трактування та оцінки як Цифрового суспільства, так і історичного процесу загалом.
Тут ми маємо справу з діалектикою всесвітньої історії. І логіку руху від індустріалізму до постіндустріалізму можна адекватно усвідомити лише в руслі історичного розвитку та зміни форм права, у контексті всесвітньо-історичного прогресу рівності, свободи та справедливості.
Ми живемо в рідкісний час – час оновлення як самої історії, так і її розуміння. Сучасний крах епохи індустріалізму позначив початок нового великого повороту всесвітньої історії - поєднання людей різних народів у цифровому суспільстві, досягнення правового суверенітету особисті, економічному індивідуалізмі, відходу від управління побудованого на боргових забов'язаннях та побудові соціальної та солідарної економіки на основі благодійності. У такий період змін епох з'являється об'єктивна можливість заглянути за майбутній історичний поворот і завдяки такому новому баченню майбутнього по-новому оцінити, що безцінного і потрібно взяти з минулого та сьогодення у наше спільне майбутнє.

 

Це не кінець історії свободи?

У конкретно-історичному плані йдеться про подолання епохи індустріалізму та перемогу нового цифрового ладу, заснованого на суверенітеті особистості її виходу на рівень міжнародних відносин (людина стає суб'єктом міжнародного права), економічного індивідуалізму приватній та визнання неформальній, а дійсно фактичній правової рівності для всіх, тобто про перехід від індустріалізму до глобального цифрового суспільства. Всесвітня історія як прогрес свободи при формуванні Цифрового суспільства по суті закінчується цим цифровим ладом, оскільки,  вже неможливо нічого принципово
нового у розвитку та формоутворення права і свободи (понад вільної приватної власності, загальної формально-правової рівності та відповідного сформованому Глобального Цифрового громадянського суспільства та його правової організації) знайти.
Хід історії свободи на глобальному рівні на цьому етапі перейде у форми пульсації законів діалектики через суверенітет особистості на міжнародному рівні у Цифровому суспільстві та спустить в унітаз боротьбу за суверенітет короля та суверенітет країн. Наша перемога не у дипломатії, не воєнних діях наша перемога у новій системі міжнародної безпеці – у Цивілізмі.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Чому виник смітник міжнародних правовідносин та який вихід із кризи?

Виникнення сьогоднішньої світової кризи яка переростає у світову війну спричинено новими соціальними процесами які утворилися на основі всесвітньо просторових інновації,  та небувалого розвинення глобального Веб – простору, інклюзивної диджиталізації.
https://unic.un.org/aroundworld/unics/common/documents/publications/uncharter/UN%20Charter_Ukrainian.pdf
https://molodyivchenyi.ua/index.php/journal/article/view/1470/1437
Запобігти цим процесам могла Організація об’єднаних націй яка була створена в з метою впорядкування міждержавних відносин, забезпечення миру та безпеки, широкого співробітництва в економічній, соціальній і гуманітарній сфері, а також захисту прав людини, фактично проігнорувала цей глобальний соціальний фактор. Тим паче, що зараз  ООН не може розв'язувати безпекові питання окремо від політичних інтересів окремих гравців. Це було закладено в основу роботи ООН на самому початку, «коли п’ять держав вирішили, що вони можуть бути рівнішими за інших» Більшість конфліктів, в які були залучені постійні члени Ради безпеки ООН, або не вирішуються, або неможливо ніяк відреагувати і Рада не може нічого зробити через політизацію цього процесу.

Для того, щоб перемогти весь комплекс світових негативних тенденцій, якісно покращити стан справ у суспільстві, закінчити війну перемогою України, необхідний новий курс світових перетворень, заснований на стратегії послідовного та неухильного руху до Цифрового суспільства, https://www.un.org/ru/content/digital-cooperation-roadmap/ , до його назрілої історико-діалектичної форми – Цивілізму (правовому інституційному Веб-простору у розрізі Пакту майбутнього з метою трансформації глобального управління прийнятого ООН).

Ця цивілітарно націлена стратегія на суверенітет особистості та створення інститутів у Веб - просторі і є в ситуації, що склалася, головний орієнтир і основний критерій для всіх аспектів процесу поступової та цілеспрямованої зміни нинішньої світової критичної ситуації, перемогою демократії, можливостями закінчити вічні війни та виконанням цілей сталого розвитку.

Тактика та конкретна програма заходів щодо реалізації цивілітарного курсу залежать, зрештою від ініціативи України яка може очолити цей процес соціально-політичних сил на глобальному рівні, яке уже сформоване у Веб - просторі. Кількість інтернет-користувачів по всьому світу складає 4,66 млрд осіб, Це 59,5% від населення планети. Соціальними мережами ж користуються 4,2 млрд чоловіків або 53,6% від населення.

 

Україна може, і це наше виживання, своє місце у геополітичних відносинах та економічному розвитку, бути ініціатором створення Нової міжнародної організації яка візьме на себе фунції інституціалізації Веб- простору та трансформації глобального управління безпекою --передачі цій організації кризових регіонів у міжнародне управління з іншою процедурою прийняття рішень чим у ООН. Тільки такий підхід, створить нову систему міжнародної безпеки яка відповідає сьогоднішньому розвитку людства..

 

 

 

 

Капіталізм, соціалізм, Цивілізм.

Соціалізм та капіталізм зробили свою роботу в історії людства, і вони мають піти. Корінні розбіжності між правими та лівими партіями, їх зміщення до популізму мають бути подолані. І час для цього настав. Однак цю проблему не можна вирішити за «принципом Карфагена» — механічним знищенням. Соціалізм і капіталізм неможливо подолати, не усвідомивши цих ідеї в належній цивілізаційній (тобто в економіко-правовій) формі, з її історичним місцем та значенням. Неможливо  просто перекреслити зміст цієї найбільш напруженої та тяжкої ділянки в історії людства та не можливо зрозуміти, що цей етап розвитку закінчився.

Цивілізм, Цифрові технології, ІТ-сфера, соціальні мережі, цифровізація.

Тут пульсує нерв всесвітньої історії, сюди привела історична боротьба за прогрес свободи та рівності, тут коригується вектор історичного руху, тут визначаються контури майбутнього. Або — вперед, до чогось справді нового, до розвинення демократії, до цифрового суспільства, до Цивілізма соціальної та солідарної економіки, або назад до авторитаризму, світових війн, втрати завоювань демократії. . Третього не дано в силу принципової несумісності авторитаризму та демократії..

 

Про проблеми.

Проблеми які виникають у світі не можна вирішувати на національному рівні Їх не можна вирішити на рівні діючих міжнародних організацій.

Потрібна нова форма соціального розвитку заснована на інституціалізації Веб - простору, цифровому суспільстві, глобальній солідарній і соціальній економіці, яка у свою чергу базується на  благодійності, а не кредиті (боргах). Тому створення Нової міжнародної організації – назрілий час вирішення проблем.

 

Що значить новий світовий порядок?

Це нова система міжнародної безпеки. Це не поділ країн світу на зони впливу. Це ера цивілізму який є наступним етапом розвитку людства, який забезпечує суверенітеи особистості, економічний індивідуалізм та утворює правове цифрове суспільство солідарної та соціальної економіки.

 

Про світопорядок. https://www.un.org/ru/about-us/un-charter/full-text Статут ООН

Напрямок всесвітньо-історичного розвитку визначалися у XX ст. антагонізмом між капіталізмом та соціалізмом, боротьбою між комуністичною та буржуазною ідеологіями. Зараз це значно спростилося і набуло форму боротьби між демократією та авторитарними режимами і у той же час ускладнилося завдяки всеохоплюючого розвитку політичного популізму, що неминуче призведе до авторитаризму.
Глобальне значення у цьому зв'язку набуває проєкт Нової системи міжнародної безпеки який спрямований на розвинення демократії та побудову Цифрового суспільства. Характер Цифрового суспільства безперечно визначить напрямок розвитку подальшої світової історії. Йдеться про шляхи розвитку всієї людської цивілізації. Тому цей шлях ми називаємо Цивілізмом, як шлях синкретичного поєднання на основі суверенітету особистостей різних суспільних об’єднань. Це единий шлях демократичного розвитку для досягнення стійкого розвитку і міжнародної системи безпеки перед лицем третьої світової війни, перед неминучими кліматичними змінами та екологічними катастрофами.

ФІЛОСОФІЯ ЦИФРОВОЇ ЛЮДИНИ І ЦИФРОВОГО СУСПІЛЬСТВА: ТЕОРІЯ І ПРАКТИКА Монографія Agile-метод

https://dspace.znu.edu.ua/xmlui/bitstream/handle/12345/6591/0048996.pdf?sequence=1&isAllowed=y

У більшості питань  погодитись не можна.  Затхлий запах індустріалізму заснований на примусі більшості або авторитарності. Цифрове суспільство – це не алгоритмізація людського життя, якого сьогодні прагнуть технократи. Це – створення інститутів, середовища і суспільних відносин, коли Людина має можливості і свободу не підлаштовуватись під обставини, а формувати їх для власного розвитку і добробуту.

 

У Цифровому суспільстві Людина віддана своїй свободі, бо свобода годує і надихає її…

 

 

Яким видається світ сьогодні? (Ну це не Земля на трьох Китах?)

Відображення світу можна представити як 196 (по числу країн в ООН) точкових вертикально структурованих систем, та Веб-простору Цифрового світу відкритих горизонтальних систем міжсистемного рівня . Управління у вертикально інтегрованових системах проходить на принципах колективного (більшістю над меншисттю), або авторитарного примусу в основі якого є управління боргом (забов’язаннями, кредит). Веб простір це вільне глобальне середовище, яке поки не виробило своєї системи правового управління і є стихією не підпорядкованою логіці управління. Горизонтальна структуризація Веб – простору направлена сьогодні на створення своїх  інститутів які є не залежними від діючих структур і знаходяться на мета рівні по відношенню до вертикально вертикальних систем. Основним інститутом вільного Веб простору Цифрового суспільства  є благодійність яка властива у різних типах систем,  та дозволяє забезпечити Нову систему міжнародної безпеки для кожного. До основоположних інститутів відноситься і власність, цифрова інституційна платформа та цифрове право, цифрова солідарна та соціальна економіка.

 Ми можемо говорити про Цифрове суспільство тільки тоді коли воно створить свої інститути правого управління де основним інститутом є не забов’язання – борг створений власністю, а благодійність власності, правова свобода,а не примус.

Про індивідуалізм як принележність собі і свободу.

Хто не любить самотності - той не любить свободи, бо лише на самоті можна бути вільним. Артур Шопенгауер.
Свобода може функціонувати тільки у рамках автономії та суверенітету особистості у соціальних правовідносинах.

Про факти які уже не факти.

Світ дуже швидко змінюється. Сьогоднішні факти, завтра уже не факти. Аналіз подій і фактів не доречний. Замість емпіричних методів які на основі аналізу дають якусь невизначено загальну функцію, та  яка не встигає нас спонукати  до дії, нам залишається дедуктивний метод який на основі знання та навиків дає миттєве охоплення ситуації для прийняття відповідного рішення.

Про світовий порядок .

 

У своїй новій книзі "Світовий порядок"

Генрі Кісінджер аналізує стан світової політики та приходить до невтішного висновку про провал єдиної системи балансу сил та необхідність реконструкції міжнародної системи. Як це зробити він не пропонує. Це запропоновано у книзі Смітник геополітики та

Українська гра впливу

на міжнародній шахівниці та має продовження

 

Можна конститувати факт, що у мислителів індустріального періоду розвитку, проєкту з виходу з закономірно, ними ж  утвореної воронки світової кризи не має.

“Говорили балакали, сіли та заплакали”.

Про світову кризу  років десять тому, заговорили  усі: Олбрайт, Крістіна Лагард, Кіссинджер, Бжезинський,. . . . . . . . . . – кризу епохи індустріалізму. Про наступний етап розвитку, яким є Цифрове суспільство – ні хто. “Може досить штопати й латати, може будем будувати”. Реформи й модернізація динаміки системи, яка знаходиться в кризі завжди ведуть до поглиблення кризи такої системи.(Закон кібернетики). Потрібний новий проєкт і це проєкт Цивілізму.

Радикальна перебудова нічого не дає у розрізі окремо взятої країни.

“Радикальна перебудова системи політичного менеджменту як політичного інституту є складовою частиною загального процесу трансформації українського суспільства у напрямку становлення і розвитку інститутів громадянського суспільства, де тенденція щодо урахування законів відкритих соціально-економічних систем стає все очевиднішою, а самі закони починають реально "працювати". Знання законів політичного менеджменту і пов’язаних з ними політичних, економічних і соціальних параметрів цілеспрямовано може бути використане для впливу на розвиток суспільного життя”.

Це шлях в нікуди.  Громадські інститути як і цифрове суспільство у вертикально інтегрованих системах побудувати не можливо. Реформи динаміки діючої системи яка знаходиться у кризі тільки збільшать воронк кризи (Закон кібернетики).

Громадські інститутити можна створити у Веб просторі, що започаткує створення Цифрового суспільства яке має мета рівень та безпосереднє впливає на динамікі вертикально інтегрованих суспільств. Основним громадським інститутом є інститут благодійності який є зрозумілим кожному.

 

Урахування нелінійних законів управління соціальними системами спроможне змінити кінцевий результат?

При вертикально інтегрованій системі управління ні.

При горизонтально структурованій, безперечно так.

Як можна вплинути на розвиток інновацій?

Знання та іновації доступні кожноній людині. Вплинути на них не можливо, а от спрямувати їх на соціальний розвиток, так. Це можна робити визначивши рефлекс мети та пріорітетне  застосування іновацій. Це не досягнення  прибутку.  Це благодійність. Однак слід мати на увазі, що для цього треба розуміти процеси суспільної рефлексології  при вповадженні інновацій, що досягається проєктами сталого розвитку, що відносятся до компетенції Міжнародного Хабу сталого розвитку (Додаток 3 Першого тому Смітник). Потрібно врахувати плив Ініційовацій при впровадженні змін у поліцентричних інститутах, а також знати, якими будуть наслідки  (колосальний за силою результат можливих впливів), та можливостей майбутнього заміною одних іновацій іншими (передбачати процесс Апроксимації).

Про не лінійність економіки.

“ Суспільство вже усвідомлює, що економіка за своєю природою є принципово нелінійною. І, насамперед, тому, що це властивість генетично визначена нелінійністю соціально-економічних систем (середовищ). Ще важче звикнути до того, що ці системи є нерівновагомими, бо неминуче зазнають впливу потоків енергії, речовини та інформації.” (Менеджмент у контексті інноваційної моделі розвитку Микола Василенко, доктор фізико- математичних наук, професор Одеського регіонального інституту державного управління Української академії державного управління при Президентові України https://ipiend.gov.ua/wp-content/uploads/2018/07/PM_01_6.pdf )

 

 

Про лінійність і відкритість.

Традиційний підхід до правового керування соціально-економічними процесами ґрунтується на лінійному уявленні про функціонування соціально-економічних систем. Відповідно до нього, результат зовнішнього керуючого впливу “завжди прямо пропорційний бажаній реакції системи”.

Однак концепція лінійності в описі соціально-економічних процесів остаточно втратила актуальність після побудови концепції –  відкритих систем. Відкритих у розумінні екзогенності.  Тому відкрита система Цифрового суспільства завжди буде   мати результат при впливі на лінійні вертикальні системи.  Доведено дослідною експлуатацією.

Про апроксимацію.

https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%BF%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%81%D0%B8%D0%BC%D0%B0%D1%86%D0%B8%D1%8F

Закони попиту і пропозиції, мають нелінійний характер. Апроксимація нелінійних залежностей до форми прямо пропорційних залежностей різко спрощує їхній формально-аналітичний опис і подальше пракселогічне дослідження. Цей підхід вже достатньо науково і методологічно обґрунтований: розробкою та постановкою економіко-математичних моделей, алгоритмів і программ, розв’язання економічних задач. Зараз цим  зайняті  тисячі фахівців. Слід зауважити, що “життя” попиту і пропозиції має досить короткий проміжок часу (окрім базових активів) тому переформатування одного виробництва на інше повинно бути закладено уже на етапі його  проєктування (приведено у лекції Направлені онтологічні схеми Цифровового суспільства додається).

Поліцентричні інститути - інститути самоорганізації.

При не лінійності економіки (відсутності наказів, доручень, постійних методологій, стандартів, вказівок) і відкритому суспільстві завжди виникають процеси самоорганізації, створюються нові поліцентричні інститути з не великим проміром часу своєї життєздатності. Цей проміжок часу обмежений новою іновацією, яка надає змогу виникнення нових поліцентричних інститутів, або переформовуванням уже чинних. Структуризація простору економіки нелінійна вона постійна знаходиться у пульсації тимчасової структуризації поліцентричних інститутів завдяки змінам які несуть у собі інновації.

Про резонансний вплив.

"Слабкий, але резонансний вплив, як правило, дуже ефективний. Тут важливо "вколювати" середовище в потрібний час і в потрібному місці, топологічно узгоджено з його власними структурами збуджувати, тоді система буде розгортати все багатство своїх форм і структур". Резонансний вплив це інновація яка переформатовує або створює нову структуру поліцентричного інституту. Вона впроваджується на самоорганізаційному рівні, а масова її реалізація утворює тимчасову систему балансу цифрової інституційної платформи – працює пульсуюча модель попит - пропозиція.

Управління соціальними процесами.

Управління соціальними процесами зводиться до самоскординованого управління інноваціями. Звісно, що це можливо якщо створена система координат та відповідний базис правовідносин (цифрове право).

 

Не лінійність, відкритість, горизонтальна структуризація, розіяність, Як це ввести у правові відносини.?

Єдиний вихід це обхопити (обийняти) единою формою мета рівня правовою трьохвимірною, замкнутою, єдинозв'язаною платформою яка гемеоморфна еконономічному світу який фунціоноє у не лінійністі, відкритісті, горизонтальній структуризації, розіяністі. Вироблення таких взаємовідносин формулюється у Цифровому праві.

Необхідність у цифровому праві.

Потреба у новому правовому базисі та новій системі кординат.

Сьогодні об’єктивно необхідні новий базис правовідносин  і відповідні йому системи координат.  На основі, отриманих нових знань і вмінь тепер розв’язувати задачі економічного зростання і розвитку нерівновагового світу можливо тільки за умови  створенням цифрової економічної мережі зі своєю цифровою інституціальною платформою. Системою кординат такої платформи повинно стати цифрове право яке об'єднує динаміки цифрової власністті, цифровою інституціальною платформую і грунтується на загальній декларації прав людини ООН https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_015#Text та цифрових (технологічних) правовідносинах., а базисом виступити: поліцентричні інститути, інстититут благодійності та інститути державного управління які є споживачами іновацій та суб'єктами їх застосуванням у визначенній юрисдикції. (Проєкт Угоди)

Про глобальне значення Цифрового суспільства
Пост соціалізм, пост соціалізм. Цивілізм.

З часів Афін і зміною її демократі на авторитарне правління, а тоді знову перехід до демократії можна відстежити закономірний процес циклів людської діяльності спрямований на управління соціальними процесами в основі яких лежить власність. Два з половиною тисячоліття тому Платон пропонував свої проєкти подолання приватної власності та досягнення «фактичної рівності». А це — основна ідея всього комуністичного руху, у руслі якого у ХІХ ст. сформувалося марксистське пролетарсько-комуністичне вчення, а у XX ст. Фактично ліквідація приватної власності дозволила виникнути і утвердити соціалістичний лад у росії й інших країнах (у міру знищення там приватної власності та соціалізації засобів виробництва).

Академік Нерсесянц В. С. увів поняття Цивілізму як форми пост соціалізму яка базувалася на громадянській власності та могла бути реалізована тільки після соціалізму. Проєкт не пішов. Ми багато використали з ідеї академіка яка впроваджувалаля як постсоціалістичний етап після розвалу радянського союзу. Модель не могла бути використана для капіталістичного розвитку та ринкових відносин.

Проєктом Нової системи міжнародної системи безпеки вводиться поняття цифрової власності на цифрові коди які людина розробляє сама, купує продає, отримує у спадок, та які є об'єктом цифрового ринку. Цифрова власність є основним інститутом Цивілізму, але уже у вимірі глобального Цифрового суспільства.

Цифрове право, усвідомлення

Про відмінність цифрової власності.

Справа, зрештою, у тому, що за всіх своїх переваг цифрова приватна власність відрізняється низкою властивостей, що демонструють її соціально-історичну важливість. За своєю природою цифрова приватна власність така, що є в усіх. Це ваші думки, напрацювання відображені у цифровому коді, це засоби виробництва у смартфоні, ноутбуки, це уміння створювати свої цифрові засоби виробництва їх доступність (3-д принтери, інші індивідуальні виробничі засоби виробництва), це  уміння розпоряджатися ними. Зумовлена ​​цим економічна не залежність набуває значення формально-правової рівності та породжує фактичну рівність.

Про рівність і свободу яка є правовою свободою. Що забезпечує цифрова власність і цифрове право?

Потрібно зрозуміти, що люди вільні в міру їхньої рівності та рівні в міру їхньої свободи, що забезпечується їх здібностями. Неправова свобода, свобода без загального масштабу та єдиної міри, словом, так звана свобода без рівності — це елітарні привілеї, а так звана рівність без свободи — ідеологія рабів (з вимогами ілюзорної «фактичної рівності», заміною правової антиправовою зрівнялівкою і т. д.). свобода у не правовій формі, чи свавілля навіть при рівності,  може перерости в економічну залежність, навіть не зважаючи на інститут благодійності який є інститутом досягнення рівності. . Третього тут не дано: без права – це завжди нерівність, несвобода та несправедливість, це завжди насильство та свавілля.

Чим відрізняється Цифрове право від загально прийнятого права?

Свободу людей, як про це свідчить вся історія цивілізації, можна визнати та висловити лише у правовій  формі — лише шляхом визнання фактично різних індивідів формально рівними суб'єктами права . У глобальному цифровому праві держави не має, замість нього виступає інститут благодійності. Тому Цифрове право завдяки своїй технологічній частині завжди відображає вираз формальної рівності — це і є загальний рівний захід (загальна для всіх норма) свободи та справедливості у суспільним відносина та відносинах цифрового суспільства. Посуті Це   інша форма вираження  рівності, свободи та справедливості в суспільному житті людей.

Цифрове Право - це наступний рівень свободи у всесвітній історії людства, яке є прогресуючим стимулом рівності людей як формально (юридично) вільних особистостей. Через механізм права - формальної (правової) рівності - спочатку невільна маса людей поступово, в ході історичного розвитку перетворюється на вільних індивідів. Цифрова правова рівність робить свободу можливою та дійсною у загальній нормативно-правовій формі, у вигляді певного правопорядку причому у рамках своєї свободи, індивідуум формує свої права у загально прийнятих правових нормах технологічного права цифрової інституціональної платформи.

Про неділимість свободи та рівності у визначенні Цифрового права.

Свобода і рівність пов'язані поняття. Пам'ятаєте те що відображено на п'ятисотенній купюри - різні по величезні горщики які наповнюються від фонтану достатку у вільній формі. (рівна не рівність, за Г. Сковородою)

Свобода не можлива без рівності у доступу до неї. З одного боку, вихідною та визначальною фігурою свободи у її людському вимірі є вільний індивід — необхідна основа правоздатності та правосуб'єктності взагалі; з іншого боку, цю свободу індивідів можна  визначити лише через загальний принцип - норми й форми рівності цих індивідів у сфері їх взаємовідносин, що може бути сформовано цифровим правом (технологічним засобом управління динамікою). Цифрове право не просто загальний масштаб і рівний захід технологічних сервісів, а це загальний масштаб і рівний захід  насамперед свободи індивідів. Вільні індивіди, суверенітет особистості, економічний індивідуалізм, сервісни технології у одній господарській інституціальній платформі - Modus vivendi  (згода сторін співіснувати з різними поглядами на певний об'єкт незгоди) - сенс цифрового права.

Еволюція розвитку свободи через правові взаємовідносини власності.

Еволюція свободи та права свідчить про те, що формування та розвиток вільної, незалежної, правової особи були пов'язані з визнанням людини суб'єктом відносин (комунікацій) власностіі. У цифрових правовідносинах кожна людина стає суб'єктом відносин власності на  міжнародному рівні. Розвиненні логіки таких взаємозв'язків власності, свободи та права укорінені у глибинні несумісності авторитаризму (тотальне заперечення приватної власності, її усуспільнення, тощо) з правом свободи відносин (комунікацій) власності при демократії. Цією ж логікою визначається зміна значення десоціалізації у процесі переходу від тоталітарного або колективного примусу до цифрового правового ладу. Людина - вільний суб’єкт відносин влаласності.

 

Цифрове право та вічні війни.

Зважаючи на відсутність у держави права на особисту власність соціальна конструкція держава в цілому як менеджера цієї власності є антиправовою.

Звідси ясно, що і постіндустріальна держава не має права власності на об'єкти суспільного, загальнонародного надбання і, отже, не має права управляти володіти, користуватися та розпоряджатися ними як своєю власністю.

Цифрове право це право глобального рівня суверенних особистостей які не використовують державу у своїх цілях, що знімає ризики початку вічних війн.

 

Який механізм відстоювання прав у цифровому суспільстві.

Там, де немає невизначеної безлічі суб'єктів права взагалі та суб'єктів права власності або таке право завжди під загрозою його втрати, там не може бути ні економічних відносин (зв'язків та відносин між відокремленими, самостійними власниками), ні відповідних правових форм цих відносин, у рамках яких власник має юридичні права володіння, користування та розпорядження. Держави на геополітичному рівні в силу своєї визначеності національних інтересів не мають права його відстоювати. У цифровому суспільстві як глобальній формі правових взаємовідносин ця функція покладається на Нову міжнародну організацію - міжнародний Хаб з управління проєктами сталого розвитку. https://c3n.info/biz_site/new/3_Agreement_En.htm

Сучасні дискусії і спроби побудови Цифрового суспільства.

Сучасні дискусії про цифрове суспільство поки що вельми поверхові та відрізняються великим розкидом думок. Так, одні вважають, що з «деформованого» капіталізму  треба йти до «справжнього» нью капіталізму, тощо. Інші вважають, що цифрове суспільство має бути побудоване на основі фінансово-валютної системи Індустрії 5.0 обмежень викидів, що сформує перехід до високотехнологічного розвитку.  Треті вбачають у цифровому суспільстві  відновлення казармових порядків «класичного» соціалізму. Четверті розраховують на модернізований варіант цифровий концтабі. П'яті хочуть запровадати рейтинг громадян у відповідності до якого визначати його рабське оцінювання, тощо.

У цих побажаннях та суб'єктивістських уявленнях залишаються по суті не з'ясованими об'єктивна природа та реально-історичні характеристики індустриалізму. Але ж справа не тільки і не стільки в тому, чого суб'єктивно хочемо ми і на яке «добре майбутнє» претендуємо. Не менш важливим є те, чого хоче і що може сама реальна історична дійсність суспільства. І лише відповідаючи об'єктивній логіці історичного процесу, суб'єктивний фактор, діяльність людей і загалом соціальний та політичний активізм можуть зіграти позитивну, творчу роль у суспільному розвитку.
Це розвиток цифрового права як послідовний розвиток правової свободи і рівності на  геополітичному рівні який може синкритично поєднати демократію і авторитаризм на основі правового суверенітету особистості, її цифрового індивідуалізму, що є безпереченим закінчить вічні війни, надасть можливості зростання світової економіки, та дозволить вирішити питання адаптації людства до змін клімату.

Цифрове право від еволюції до коеволюції

Уявлення, що капіталізм виявляється кінцем всесвітньої історії і його потрібно реформувати, модернізувати - по своїй історичній сутності є хибним. . Еволюція яка зараз має розширення більш розвиненого всесвітньо-історичного коеволюційного характеру  свободи, права, власності, державності, екологічних прав визначає інші тенденції суспільних правовідносин. Це розширення у  правовій формі може  повною мірою бути охоплено Цифровим правом та правовими процесами інституціалізації Веб-простору. Складності нових не лінійних економічних процесів та екологічних змін можна охопити тільки шляхом побудови правових відносин у цифрового суспільства на рівні Цивілізму який враховує, суверенітет особистості, суб'єктність особистості у міжнародних відносинах та права природи для розвинення можливостей формування нашого добробуту.

Майбутнє Цивілізму.

Визначальне значення для цифрового суспільства після суспільств з авторитарним чи капіталістичним розвитком має належне правове перетворення власності на індивідуалізовану цифрову власність усіх членів світового суспільства. І саме у цьому суттєвому пункті сконцентровано вирішальний вплив нашого минулого на наше майбутнє.
У Цивілізмі може бути лише таке майбутнє, яке підготовлене ним самим, яке узгоджується з всесвітньо-історичними перетвореннями (від традицій до принципів, від принципів до нової форми, що зараз вироблено у процесах цифровізації) у такому процесі утвердження Цифрового суспільства та його інститутів. Перехід жо Цивілізму  відповідає об'єктивній логіці історичного появу еволюції свободи індивідума, продовжує, долає, і діалектично «знімає» епоху індустріалізму, водночас перетворює його результати для реально можливого  майбутнього.

 

Цивілізм.

Про відмінність Цивілізму від інших соціальних форм.

Цивілізм повинен бути зрозумілий у своїй необхідності, а не як щось випадкове — у вигляді продукту теорії.
Принципова відмінність Цивілізму від усіх інших соціальних формацій — це ставлення до розширення приватної власності не тільки на матеріальні активи, а і на інтелектуальні напрацювання у цифровому визначенні суб'єктної автономії суверенносту особистості (не анонімності) та вільний її обіг (цифрової власності) на глобальному рівні Веб простору, при правовому забезпечені свободи та рівності у Цифровому суспільстві. Саме тут — глибинна суть та відмінна риса Цивілізму оскільки саме право (тобто правова форма організації Цифрового суспільства) є єдиною загальною та необхідною формою свободи людей.

Правові відносини і популізм.

Політичний популізм — політика і окремі дії, що ґрунтуються на пропаганді простих рішень задач, які таких рішень не мають, і використанні зазначеної пропаганди для протиставлення широких мас населення і політичних організацій та критики останніх (Вікіпедія)

Правові відносини — врегульовані відносини. Правові відносини виникають тоді, і тільки тоді, коли відношення регулюється нормами права.(Вікіпедія).

До того часу поки не буде інституціолізований Веб, – простір, утворено цифрове право ми будемо знаходитись під загрозою знищення демократії. Ми просто провалимось у демагогію і перетворимо демократію у авторитаризм.  Популізм продукт свободи слова в Веб просторі, тому потрібне правове інсттуціальне управління.

Цифрова інституціальна платформа та її сервіси (правові вимоги).

Цифрове право це Свобода і рівність які невіддільно пов'язані між собою. З одного боку, вихідною та визначальною фігурою свободи у її людському вимірі є вільний індивід — необхідна основа правоздатності та правосуб'єктності взагалі. З іншого боку, цю свободу індивідів можна лише задовільнити через загальний принцип, розроблених сервісів норм й форм рівності цих індивідів у сфері їх взаємовідносин у цифровій інституційній платформі. Цифрове Право не просто загальний масштаб і рівний захід, а загальний масштаб і рівний захід саме і насамперед свободи індивідів. Вільні індивіди - сенс цифрового права. Там, де
заперечується вільна індивідуальність, особистість, правове значення фізичної особи, там немає і не може бути права.Тому сервіси цифрової інституційної платформи повинні розроблятися тільки у такому напрямку і мають бути у розроблені у значній кількості, щоб індивід мав право вибору. Цифрова інституційна платформа повинна мати свій конструктор сервісів, доступний кожній людині для створення та задоволення своїх потреб.

 

Навіщо потрібна приватна цифрова власність.

Для можливості утворення Цифрового права.

Зараз склалася ситуація яка полемізує значення Цифрової (приватної) власності у Веб-просторі. Заперечення цифрової власності означає тотальне, всеохоплюче відчуження власності інформації від індивідів, кожного без винятку члена сьогоднішніх соціальних мереж та користувачів ІТ-технологіій на користь їх власників. Негативна сила цього привласнення спрямована всією своєю нищівною потугою насамперед проти індивіда («кожного окремо»), проти людей, проти всіх форм, відносин та явищ. Тут лежить глибинне коріння тоталітарності корпоративного примусу для всіх користувачів, скажені статки ІТ компаній, які базуються на можливості при власності прибутку у  динаміці контент ресурсу є беззаперечним фактом. Відсутність цифрового права за ілюзорним проявом свободи й рівності надає можливість без обмеженого збагачення.

Про рівність у Цифровому праві.

Правовому принципу формальної рівності у Веб-просторі, як ідеологія та і практика протиставляє вимогу так званої фактичної рівності. Досягти цього принципу на сьогоднішній день можливо через включення сервісу авторські права. Своєю чергою інформація, контент якої використовується як прибуток від них, у базових сервісах повинен іти на благодійність та на проєкти сталого розвитку, що дозволяє підтримувати фактичну рівність у різних суспільних проявах. Це стає основою Цифрового права.

Про сьогоднішню владу у Веб-просторі.

В силу своїх правозаперечних властивостей (знеособленість, над індивідуальність, «нічийність» тощо) контент ресурси, сьогоднішнього Веб простору, які є по суті є власністю індивідуума стали, монополією господарських суб'єктів. Поза особисте використання чужого контенту «» як специфічний феномен і є визначальною основою сьогоднішнього Веб простору. Це симбіозом монополії влади господарського суб'єкта, який протистоїть не тільки праву окремих індивідумів на свій особистий контент ресурс, а і державній владі. Маючи змогу впливу на контенти - ресурси такі господарські суб'єкти, чи окремі особи які володіють соціальними мережами заміщають державну владу та створюють прецеденти хаосу, поєднуючи владу над людьми з владою над державами.

Цивілізм і  цифрове право у контексті розвитку правових відносин.

Цивілізм, цифрове право - це історія прогресуючої еволюції правових відносин зосереджених заходах формальної (правової) рівності. Розвиток суверенітету особистості. Це збереження самого цього принципу як принципу свободи будь-якої системи права, права взагалі. Різним етапам історичного розвитку права у людських відносинах притаманні свій масштаб і свій тип свободи, своє коло суб'єктів і відносин, свій зміст принципу формальної (правової) рівності. Так що цифрове право це наступна форма права, що постійно історично розвивається і змінює одне на інше, — це формально-визначені та загальнозначущі способи вираження історично досягнень людства, рівності, свободи та справедливості.

Цивіліз "привид який уже блукає світом".

XX століття - час практичної реалізації та перевірки соціальних ідей. Початок XXI століття - час формування цифрового суспільства перехід до Цивілізму як поєднання різних ідеологій на основі цифрвоого суверенітету особистості, цифрового економічного індивідуалізму. Це час закінчення вічних війн, досягнення, свободи справедливості та рівності. Тепер, на рубежі тисячоліть, світом вже блукає примара Цивілізму. Але спроби звільнитися від індустріального етапу розвитку скоріше нагадує провалля (криза у міжнародного права), ніж продуманий рух в історичному часі та просторі.
Звичайно, у загальному вигляді ясно, що та чи інша концепція постіндустріального розвитку залежить від того, як розуміється і трактується сама свобода, рівність та справедливість та що таке Цифрове суспільство та Цивілізм.
Разом з тим можна сказати, що лише Цивілізм виявляє справжню природу і суть процесів дітжелітизації. Сенс нашого минулого об'єктивно-історично визначиться нашим цифровим майбутнім.
Майбутнє — це завжди якийсь підсумок та резюме всього попереднього розвитку. Про сенс минулого його представлення боротьби за свободу, рівність, та досягнення благополуччя та сьогодення об'єктивно можна судити лише за зрілими результатами майбутнього. Про це у Євангелії сказано: за їхніми плодами пізнаєте їх.

Про діалектику переходу до Цифрового суспільства


Характер постіндустріального ладу багато в чому визначив та позначив напрямок розвитку всієї наступної всесвітньої історії. Вебпростір епохи індустріалізму заклав основи традицій Діджиталізації яка виробила різні принципи від цифрового концтабору, до індустрії 5.0 та устремлінь народних мас до суверенітету особистості та побудови правового вільного цифрового суспільства Звідси  істотне значення тієї чи іншої концепції для розуміння, трактування та оцінки як Цифрового суспільства, так і історичного процесу загалом.
Тут ми маємо справу з діалектикою всесвітньої історії.  Логіку руху від індустріалізму до постіндустріалізму можна адекватно усвідомити лише в руслі історичного розвитку та зміни форм права, у контексті всесвітньо-історичного прогресу рівності, свободи та справедливості.
Ми живемо в рідкісний час – час оновлення як самої історії, так і її розуміння. Сучасний крах епохи індустріалізму позначив початок нового великого повороту всесвітньої історії - поєднання людей різних народів у цифровому суспільстві, досягнення правового суверенітету особисті, економічному індивідуалізмі, відхіду від управління побудованого на боргових забов'язаннях та побудові соціальної та солідарної економіки на основі благодійності. У такий період змін епох з'являється об'єктивна можливість заглянути за майбутній історичний поворот і завдяки такому новому баченню майбутнього по-новому оцінити, що безцінного і потрібно взяти з минулого та сьогодення.

Це не кінець історії свободи?

У конкретно-історичному плані йдеться про подолання епохи індустріалізму та перемогу нового цифрового ладу, заснованого на суверенітеті особистості її виходу на міжнародних відносин (людина стає суб'єктом міжнародного права), економічного індивідуалізму цифровій приватній власності та визнання неформально, а дійсно фактичній правової рівності для всіх, та переходу від індустріалізму до глобального цифрового суспільства. Всесвітня історія як прогрес свободи при формуванні Цифрового суспільства по суті закінчується цим цифровим ладом, оскільки, вже неможливо нічого принципово
нового внести у розвитку та формоутворення права і свободи ( вільної приватної власності, загальної формально-правової рівності та відповідного їм сформованому Глобального Цифрового громадянського суспільства та його правової організації його динаміки).
Хід історії свободи на глобальному рівні на цьому етапі перейде у форми пульсації законів діалектики через суверенітет особистості на міжнародному рівні у Цифровому суспільстві.

 

Пасивний та активний дохід від цифрової власності.

Свобода можлива лише в правовій формі, а цифрове право передбачає фактичну рівність індивідів, звичайно залежну від його здібностей. Цифрова економіка передбачає рівні можливості з володіння своєю цифровою власністю та комунікаційними можливостями по її комерціалізації. Своєю чергою благодійність спрямована на допомогу знедоленим які теж мають свою частку цифрової власності у цифровій інституціальній платформі, виконують корисну роботу у формуванні ринку попиту і мають свій споживчий кошик. звісно можуть отримувати свій пасивний дохід https://c3n.info/registration/index.php?id=79  від своєї пасивної участі). Цифрове межа свободи, її вищий і останній ступінь в історичному розвитку — це фактична правова рівність, визнання якої характерне для соціальної та солідарної економік. Діалектика історичного прогресу свободи та права розвивається на основі цифрової інституціональної платформи, та не може входити протиріччя з благодійністю.

Про дебати кандидатів у Президенти США. https://www.holosameryky.com/live/video/391/7779621

Можна констатувати факт – дебати показали Америка не бачить виходу з кризи, вони не розуміють, що єдиний історично коєволюційнй  вихід це Цифрове суспільство. Цифрове суспільство, це не те як вони його бачать, через викривлену призму,

діджиталізації індустріального розвитку. Це інституціалізація Веб простору.

 

Про різницю демократії і комуністичної ідеї.

 

“Принципова різниця тут у тому, що для Гегеля капіталізм – вершина історичного прогресу, а для марксизму та комуністичної ідеології – лише останній ступінь у «передісторії» людства, справжня історія якого, за марксистською версією, почнеться зі знищення капіталізму і скінчиться «повним комунізмом». Якщо Гегель відкидав комуністичну за своєю суттю вимогу «фактичної рівності» (рівність у володінні власністю тощо) через несумісність такої «фактичної рівності» з формальною рівністю (тобто з принципом права і свободи), то комуністична доктрина і практика, навпаки, відкидають принцип формальної рівності (а отже — право, держава, свободу, власність індивідів тощо) з огляду на її невідповідність вимогі «фактичної рівності».
І Гегель, і Маркс — за всієї радикальної відмінності їх позицій — однаково заперечували подальший прогрес права, можливість післябуржуазного типу права, т. е. можливість розвитку правової форми свободи, появи більш змістовної форми права, нової форми.”

Зараз ми визнаєм, що комуністична ідея виявилася ідеєю авторитарності. Ідея демократії капіталізму з людським обличчем зазнає свого краху .  Іновації Діджиталізації внесли свої правки і коритировку у ці діалектичне противоборства, визначивши  подальший прогрес права в історичному розвитку свободи, рівності, справедливості. Це цифрове право.

Про право у Веб просторі.

Природа подальшого розвитку права та виникнення цифрового права як ідеї та як практики (у вигляді розвинення авторського права періоду індустріалізму) така, що його справді (соціально-історично) можна розвинути та узгодити  з опорними цінностями: інститутами, формами та нормами людської цивілізації. Йдеться про праві форми задоволення вимог і водночас розширення економіки, ринків, прав і свобод, рівності у правовому способі міжцивілізаційного ладу. Суть правового підходу тут у тому, що загальний принцип правової рівності має бути послідовно застосований для економічної діяльності у Веб просторі.

Правова нормаграфічна форма цифрової власності.

Перехід до цифрової власності можна висловити в наступній юридико-нормативній (або, точніше, юридико-нормаграфічній) формі.


Цифрова власність є власністю кожного якщо людина має свій акаунт у Цифровій інституційній платформі;

Розпоряджатися цією власністю тільки індивід якому вона належить;

Усі акаунти цифрової власності стають об'єктами права цифрової інституційної платформи як рівних власників, власників рівних індивідуалізованих часток власності ;

Цифрова власність у всіх без винятку однакова.

Арифметичний розмір частки кожного індивіду відповідає мінімальному споживчому кошику у спільній власності

Юридичний статус та титул кожного індивіду як суб'єкта цифрової власності офіційно засвідчується належним правовим цифровим документом про право власності.

Право на цифрову власність має особистий, прижиттєвий і невідчужуваний характер.

Жоден індивід може бути позбавлений права цифрову власність.

Цифрова власність окремих індивідуумів не підлягає вилученню зі спільної власності цифрової інституційної платформи.. Право на цифрову власність не може бути повністю або частково передано іншій особі.

Для кожного індивідуума відкривається особистий рахунок, який у централізованому порядку надходить частка від доходів цифрової інституціональної платформи яка дорівнює споживчому кошику людини.

Інші доходи які у результаті всіх форм ринково-господарського використання цифрової власності розподіляються по фондах сталого розвитку.

Суб'єкти цифрової власності які займаються економічної діяльністю відкривають інші рахунки

За державами учасниками Угоди визнається лише право на податки, але не на доходи від об'єктів власності, при направленні інвестицій у їх юрисдикцію. Держави забезпечують   трансформації глобального управління безпекою у кризових точках планети.  

Повне відокремлення держави від цифрової власності і є необхідною умовою для остаточного розкріпачення населення, для формування вільних власників та вільного ринку, справжніх економічних та правових відносин, незалежного від політичної влади громадянського суспільства та формування на такій основі правового Цифрового суспільства..

Про взаємодія держав та цифрового суспільства.

Доведення того, що Цифрова інституційний рівень, де проходить обіг цифрової власності різних членів суспільств на метарівні, створює правові відносини входять у логічну норму своєї дії яка надає новий поштовх у розвинені демократії.

Не суспільства пристосовуються до держав, а держави – до світового суспільства та потреб його членів.

 

Індивідуалізована Цифрова власність як частка загальної власності цифрової інституційної платформи

Юридично кажучи,індивідуалізована  цифрова власність - це ідеальна частка кожного власника всіх індивідуумів у цифровій інституційній платформі. Яким є дійсний зміст такої ідеальної частки, покаже лише ринок – у міру залучення поліцентричних інститутів до товарно-грошових відносин. Фактично власник індивідуалізованої цифрової власності отримуватиме лише відповідну його ідеальній частці частину грошових доходів від реклами, хостінга, сервісів та благодійності. Ці грошові надходження на спеціальні рахунки кожного юридично можна позначити як реальну частку власника, якою він може розпоряджатися на власний розсуд. Сама ж індивідуалізована цифрова власність у вигляді ідеальної частки за своєю природою не може бути предметом будь-якої угоди, бо вона є загальною часткою споживчого активу. Вона має персонально певний, невідчужуваний характер і належить індивіду від народження до смерті. Майбутні нові індивіди (з-поміж тих, хто народився), як і всі  жителі землі, матимуть однакове право на рівну частку та доходів від обігу цифрової власністі.

 

 

Про утопізм та реальність Цифрового суспільства.

Погляди Платона (в «Законах»), Руссо та інших філософів моралістів були спрямовані на егалітарність (ідеї справедливості). Можна конституювати, що вони не мали чітко вираженого характеру, що відкидкидало ці теорії до утопічності. З цим пов'язаний і антиправовий, антиліберальний характер їхніх утопій. До того ж фактично рівна власність для них це шуканий ідеал егалітарністі

Веб простір.

- можна розглядати як просторово міжцивілізаціну інновацію, що надало можливості оперувати знаннями та спрямовує нас до  знайдення егалітарності.
 Індивідуалізована  Цифрова власність яка визначає рівне право на  власність у  цифровій інституціональній платформі передбачає розвиток цифрової власності (понад цього мінімуму власності частки яка генерує пасивний дохід ) та використання її в інших видах інвестицій у проєкти сталого розвитку та благодійністі для забезпечення світової системи безпеки. Тому це реальний механізм зі зворотнім зв'язками які створять баланс продуктивних сил та справедливий розподіл доданої вартості.

 

 

Про визначення цифрової власності.

Визнання цифрової власності відкриє дорогу для будь-якого економічно доцільного варіанта підприємницької діяльності, інвестицій та глобальних проєктів сталого розвитку. Це буде на користь кожного власника цифрової власності, це надає можливості досягнення рівності для малозабезпечених оскільки їх доходи (грошові надходження на їхні рахунки) безпосередньо залежатимуть від інтенсивності світового товарно-грошового обороту. На цій основі природним чином сформується необхідна громадська згода на перехід до цифрового ринку. Разом з тим, лише визнання цифрової власності та благодійності дасть реальну соціальну гарантію правомірності, стабільності та суспільної захищеності та побудову Нової міжнародної системи безпеки, що створить новий глобальний порядок..

 

 

Про Цивілізм, соціальна та солідарна економіка на основі інституту цифрової власності.


Цифрова приватна власність у соціально-економічному сенсі це не зовсім приватна власність у класичному розумінні. Річ у тому, що приватна власність (від античної до найбільш розвиненої, сьогоднішньої) передбачає наявність невласників, поділ суспільства на власників та невласників. Наділення всіх цифровою власністю радикально змінює всі відносини власності та сам тип суспільного устрою та розуміння економіки: одна справа антагонізм між власниками та невласниками, і зовсім інша справа – відносини між власниками більшої та меншої власності в умовах невідчужуваного права кожного на мінімум власності. Зрозуміло, що це створює новий економічний порядок соціальної та солідарної економіки та міжнародної безпеки.

 

Проблема відчуження власності та український досвід.

Введення в обіг цифрової власності її юридичне затвердження означатиме дійсне розв'язання проблеми відчуження. Це проблема над якою билися
Гегель і Маркс. Невідчужувана пасивна частка цифрової власності - це реальна гуманізація відносин власності, дійсне подолання відчуження від власності на користь кожного індивіда. Така власність перетворює тоталітарну спільноту «всіх разом» у громадянське суспільство незалежних, вільних і незалежних індивідуумів та створить необхідні умови для панування права у суспільному та політичному житті.

В українській історії така частка відокремлена від сімейного господарства була у жінки яка мала материнку і передавала її у спадок тільки по жіночій лінії, що робило дружину матеріально не залежною, пор суті знімало питання емансипації.

 

Цифрове право – це нове, після-капіталістичне та постсоціалістичне правоутворення.

Цифрове Право - це не просто нормальне формальне право, абстрактна правоздатність індивіда мати (або не мати) власність включаючи засоби виробництва, а вже набуте, готівкове та невідчужуване суб'єктивне право на реальну власність (цифрові засоби виробництва знання), та доходи від неї у вигляді пасивного доходу який створює активний ринок споживання.
Таким чином, Цифрове право – це нове, після-капіталістичне та постсоціалістичне правоутворення. Воно зберігає принцип будь-якого права, тобто. принцип формальної рівності, і водночас змістовно доповнює та збагачує його якісно новим моментом – рівним правом кожного на однаковий для всіх мінімум власності та пасивну частину доходу від загального обігу цифрових активів..

 

 

Що таке цифровий ринок?

 

Це ринок торгівлі знаннями виражених у цифрових кодах. Це ринок торгівлі цифрової власністю яка належить індивідуумам.

 

 

Цифрове право - вищий рівень свободи.

Цифрова власність – це реальна, юридично індивідуалізована власність - людина належить собі, знання людини належать їй. Це  не прийнята у загальному розуміння приватна власність. Цифрове право – справжнє право, але не капіталістичне або соціалістичне право.

Цифрове право - Право цифрового суспільства, за своїм змістом і рівнем розвиненості стоїть вище за попередні типи права у правовій формі втілює велику міру свободи людей і виражає більш високий ступінь в історичному прогресі свободи у людських відносинах.

 

Цифрове право основа розвитку демократії, яку популісти ставлять під загрозу знищення, що по своїй суті перетворить її на автократію..

Можна уже не припускати, а констатувати факт, що подальший прогрес свободи здійснюватиметься за цифровим правом за моделлю Цивілізму яка пропонує доповнення опорного принципу формально-правової рівності новими суб'єктивними правами, що не відчужуються.

Цим обумовлено і наша противага загально поширенні статті Ф.Фукуями, який (з посиланням на Гегеля та неогегельянця А. Кожева) дає гегельянське «добро» нинішньому процесу капіталізації соціалізму і в цілому капіталістичному (у дусі, як кажуть, сучасного західного ліберального, ринкового) і т. д. ладу) кінця світової історії та людської цивілізації. - Див: Фукуяма Ф. Кінець історії?

Процес свободити, рівності та справедливості  у Веб-просторі тільки починає наберати   історичних обертів і уже зараз потребує оновленого цифрового права яке є основою розвинення демократії.

 

Про прогрес свободи.

Цифрове право виражає більшу міру свободи індивідів, більш високий її ступінь. Прогрес свободи у соціальній історії можливий лише у правовій формі, лише як прогрес права (держави як правового інституту, а зараз міжнародної організації ООН, наприклад)

Для Цифрового права потрібна Нова міжнародна організація яка може не тільки сформувати таке право, а і бути дієвим виконавчим інститутом такого права. Ця міжнародна організація не повинна піддаватися Лобівським впливам. В основі такої міжнародної організації стоїть  благодійна благодійний фонд який має за мету  не отримання прибутків, інвестицій, кредитів, внесків держав він відходить  від основного механізму економіки – “боргу” і переводить її в економічний механізм – “благодійністі|, що сприяє зменшенню екзостаційних  загроз с боку державного суверенітету та направленості гегемонії одних держав над іншими. Він змінює парадигму економіки від економіки індустріального періоду з її основою кредиту (боргу) на благодійність. Хороша, добра та  людина яка займається благодійністю. Вона самостверджується. Вона вільна людина зрозумінням своєї значимості.

 

 

Про історичний процес права свободи та рівності.


У якому ж співвідношенні перебувають Цифрове право та загальна проблема історичного прогресу свободи та права з реаліями подальшої історії та практики  XXІ ст.? Особливо це питання актуальне у процесі сьогоднім загостренням між демократію та авторитаризмом.
Фундаментальний факт всесвітньо-історичного сенсу та значення полягає в тому, що з урахуванням найістотніших критеріїв (соціальних, економічних, правових, політичних, моральних тощо) відомий нам за практичним досвідом XX ст. це те,що Демократичне право та право авторитарного устрою не знайшли свого порозуміння.

Цифрове право усуває це загострення як право яке стосується кожного з його невіддільною  і неділимою часткою особистої власності,  забезпечує перемогу Цивілізму. , Право на фактичну свободу, рівність у подальшому розвитку на індивідуальному рівні. Головне тут розуміння яке доведено у першій книжці Смітник геополітики та Українська гра впливу на міжнародній шахівниці -“Ми цінуємо нашу свободу-свободанас годує і забезпечує нашу безпеку та добробут”.

Особиста незалежність, суверенітет особистості формують поняття політичної свободи, викликають неприйняття репресивної влади та тоталітарної системи це є основним результатом світової перемоги демократії.

Цивілізм - об'єднання людей різних народів, держав на рівні суверенітету особистостей  .

У якому ж співвідношенні перебувають версії сьогоднішніх правих та лівих сил у історичному прогресі досягнення свободи, рівності з реаліями подальшої історії та практики реального розвитку права XXI ст.?
Фундаментальний факт всесвітньо-історичного сенсу та значення полягає в тому, що з урахуванням найістотніших критеріїв (соціальних, економічних, правових, політичних, моральних тощо) відомі нам за практик капіталістичних та комуністичних напрямків розвитку не мають свого продовження. Боротьба за владу лівих чи правих ідей повертає нас до автократії. Якщо система не має розвитку вона завжди скочується до старої парадигми розвитку, стверджуючи що нове це забуте старе.

Але іноваційних шляхів розвиток спричинений Веб - простором, відкриває не обмежені можливості для історичного розвитку прав свободи та справедливості. Це визнано дорожньою картою ООН, що до побудови цифрового суспільства https://www.un.org/en/content/digital-cooperation-roadmap/, та рішеннями Генеральної асамблеї ООН яке стосується солідарної та соціальної економіки https://unsse.org/ Цивілізм як фактор об'єднання людей різних народів, країн не нарівні урядів, а на суверенітеті особистостей, це безперечне майбутнє нашого благополуччя, миру, свободи та рівності. Кант, Гегель, Маркс, Бжезинський, Кіссинджер, Фукуяма не мали можливості навіть, у кошмарних снах передбачити, створення Цифрового суспільства, соціальної та солідарної економіки, які введені у міжнародне право.

Лівий, правий рух їх популістичні течії та не розуміння Цивілізму.

В історичному русі досягнута рівність займає проміжне положення між запереченням минулого, розвитком сьогодення та утвердженням майбутнього

Тому за таким негативним моментом який виник сьогодні, необхідний і позитивний момент Цивілізму — досягнення й утвердження нової рівності, т. е. абсолютно необхідної вихідної бази нового права.

Негативні принципи лівих і правих зумовлений, зрештою не розуміння людей які поринули у Веб простір, що уже створило вільного індивіда якому бракує необхідної вихідної постаті (суб'єкта) права - суверенітету особистості та інституціалізації прав та свободи на основі цифрової рівності створення цифрового права..

Не можливість сприйняття розвитку та досягнення цілей сталого розвитку.

Негативний характер спрямований на поглиблення сьогоднішньої глобальної кризи зумовлений, зрештою, тим, що перехід до цифрової власності зовсім відсутній. Алгоритмізоване суспільство, яке сьогодні будують технократи і яке спрямоване на тотальний контроль, примус і обмеження прав – це результат відсутності у цифровому просторі формату “власність - право - інститути”. Без власності не можна побудувати “глобальну систему цифрового права”, на якій можливо створювати інститути та будувати суспільні відносини в глобальному цифровому просторі. Такий розвиток, який базується на такому принципі, це лише послідовне і всеосяжне не розуміння історичного розвитку свободи та рівності, що безперечно приведе до знищення демократії.

Цей негативний принцип виключає можливість розвитку правової рівності та права загалом.
З негативним характером сьогоднішнього розвитку, з відсутністю об'єктивно необхідної основи права пов'язані, зрештою, безпрецедентні проблеми процесу досягнення сталого розвитку https://www.undp.org/uk/ukraine/tsili-staloho-rozvytku. 

Демократія сьогодні демонструє болісну діалектику історичного регресу: суспільства, подолавши ціною величезних жертв попередню економічну нерівність, стало бранцем своїх досягнень. Цифрова власність є не просто однією з вихідних та важливих форм вираження прав і свобод людей, а й необхідним цивілізованим ґрунтом для свободи та права взагалі у його розвитку, у сьогоднішній глобальній інновації яким є Вебростір та  спрямованих дій на побудову цифрового суспільства.

 

Куди ми ідемо?

Головна проблема Цивілізму та побудови Цифрового суспільства пов'язана з тією чи іншою відповіддю на питання про те, куди і як можна йти далі від сьогоднішнього краху ринкової економіки з пріорітетами недоторканості приватної власності та  соціалістичного принципу відсутності приватної власності, чи до цифрового права, більшої рівності в економіці тощо.

Історичну місію капіталізму як і соціалізму повністю вичерпано сьогоднішньою, диджиталізацією, всеосяжною доступністю до знань, диджиталізацією засобів виробництва та штучним інтелектом. Про це переконливо свідчить  даремність спроб удосконалення епохи індустріалізму.
Як показують підсумки проведеної диджиталізації, введення в обіг цифрової валюти, штучного інтелекту. . . . . ., шляхи подальшого розвитку індустріалізму повністю заблоковані. Залишається шлях або до авторитаризму, або до Цифрового суспільства, солідарної та соціальної економіки.

 

 

Цифрове право. Рух до права благодійності. Звідки фінансується благодійність?.


Складність нашого шляху до справжньої власності (а водночас — до права, свободи тощо) полягає в тому, що від приватної власноручності необхідно перейти до індивідуалізованої власності, але це не може бути поверненням до приватної власності. Це власність кожного, яка виникає у Веб-просторі, та має свою частку прибутку як учасник споживчого ринку. Це кошти від реклами, фінансових транзакцій та сервісів виробників товарів та послуг які ідуть на благодійність.
Ми можемо через благодійність основу спрямовувати кошти на допомогу користувачам товарів і послуг збільшивши їх платоспроможність, що збільшить ринок споживання. Життєво необхідно від жорстких, тоталітарних ринкових форм перейти до правового ладу, коли егоїстичний напрямок має і благодійну спрямованість у розв'язання соціальних проблем. Рух у напрямку до благодійного права стає основою правових відносин Цивілізму та цифрового суспільства.

 

Шлях від капіталізму і соціалізму до Цивілізму.

Але якщо помилково повертатися назад до планової економіки у результаті якої створено соціалістичну власність — унікальне явище у всесвітній історії: уперше все багатство країни представлене у стані без власників і перебуває у неправовому режимі надбання «всіх разом» або ні кому. Тут коріння тоталітаризму, спрямованого передусім проти кожного окремо.

Також неможливо просто реформувати ринкове право сьогоднішнього розуміння приватної власності та економіки заснованої на боргах(кредиті) то до якого ж тоді права та якої власності можна спрямувати свої зусилля, та що може бути основою цифрової економіки?
Це питання можна сформулювати й інакше. Чи можливе таке право, яке визнавало б принцип загальної формальної рівності (тобто необхідний принцип будь-якого права, права взагалі) і водночас не було б ринковим правом? З цим питанням нерозривно пов'язане й інше питання: чи можлива така індивідуалізована власність коштом виробництва, чи коштом його обслуговування яка водночас була приватною власністю?
Позитивні відповіді на ці питання означали б подолання уявлень про капіталізм як «кінець історії», принципову можливість (за наявності відповідних об'єктивних умов) розвитку прогресу свободи, права, власності й т. д. і водночас подолання авторитарних орієнтирів та перспектив постсоціалістичного ладу.

 

Час переходу від неформальної власності до її формальної форми.


Час перетворення цього потенціалу на актуальний стан і переходу від негативної «рівності» несвободи до позитивної рівності свободи настав. Від надбання індустріального розвитку необхідно перейти до власності кожного окремо. Цей перехід зі стану (неформальної) власності до правої формальної власності може бути здійснений тільки за умови належним чином та за справедливістю здійснено лише правовим способом — за загальносправедливою та єдиною для всіх громадян Цифрового суспільства правовою мірою рівності.

 

 Цивілізм та цифрова власність кожного

Природа ринкових відносин, та комунізму як ідей  та як і їх практики ( така, що його справді (соціально-історично) можна подолати та залишити у минулому лише створення Цифрового суспільства на засадах  адекватним економіко-правовим задоволенням  вимог у їхньому раціоналізованому вигляді, узгодженому з опорними цінностями, інститутами, формами та нормами цивілізації. Йдеться про правової формі задоволення вимог і водночас одосконалення  ринкових форм  , у правовий спосіб переходу від неформальної до формальної власності. Суть правового підходу тут у тому, що загальний принцип правової рівності має бути послідовно застосований насамперед щодо ринкових відносин власності, у процесі перетворення її  на справжню індивідуалізовану власність, кожного на засоби виробництва які представлені як сервіси у цифровому просторі.

 

 

Цифрова власність та штучний інтелект.


З позицій права всі громадяни - мають право однаково володіти власністю. За кожним громадянином має бути визнано право на рівну для всіх громадян частку у всій власності цифрових сервісів послуг які може розробляти штучний інтелект та отримані як благодійність. У такий спосіб власність буде перетворена на індивідуалізовану громадянську власність Цифрового суспільства, і кожен громадянин стане володарем реального об'єктивного права на рівний всім мінімум власності. Крім цього понад об'єктивне право кожен матиме право на придбання будь-якої іншої власності — без обмежувального максимуму.

 

Цивілізм як комунікація  суверенітету особистостей civis — громадянин.

Новий, лад Цифрового суспільства з такою громадянською (цивільною, цивілітарною) цифровою власністю та відповідним цифровим  правом можна на відміну від ринкової економіки та та планової, авторитарної еконміки  назвати цивілізмом, цивілітарним устроєм (від латинського слова civis — громадянин).

Перехід від власності на засоби виробництва до громадянської власності на сервіси ШІ та інші сервіси які є засобами виробництва у цифрову епоху:

1. Для реалізації проєктів Цивілізму спрямованих на виконання цілей сталого розвитку та впровадження цифрової індивідуалізованої цифрової власності створюється Міжнародна організація основним інститут є Благодійний фонд.


2. Відповідно процесів індивідуалізованої цифрової власності всі її суб'єкти обєднані єдиною Цифровою інституційною платформою у рамках якої кожен громадянин має рівне право. Управління цифровою інституційною платформою здійснюється благодійним фондом який є стороною Міжнародної угоди - Міжнародного Хабу з управління проєктами сталого розвитку. Управління Хабом проводиться на основі статуту та Міжнародної угоди ратифікованої країнами учасниками створеного Хабу.


3. Індивідуалізована цифрова власності є в усіх без винятку, вона однакова. Арифметичний розмір частки кожного громадянина-співвласника у спільній власності з урахуванням числа зареєстрованих учасників Цифрового суспільства, тенденцій у динаміці народонаселення та необхідності резервного фонду цивільної власності встановлюється у вигляді частки спільної власності всіх учасників.
Розмір індивідуалізованої цифрової власності з урахуванням змін кількості учасників та інших обставин визначається кожні 5 років. У межах цього строку зміни серед учасників та у складі об'єктів спільної власності учасники не тягнуть за собою зміни самого арифметичного розміру громадянської власності.
4. Юридичний статус та титул кожного учасника як суб'єкт індивідуалізованої цифрової власності офіційно засвідчується належним правовим цифровим документом про право власності.
5. Право на індивідуалізовану цифрову власність має особистий, прижиттєвий і невідчужуваний характер. Жоден учасник не може бути позбавлений права індивідуалізованої цифрової власності. Індивідуалізована цифрова власність не підлягає вилученню зі спільної власності всіх учасників. Право на громадянську власність не може бути повністю або частково передано іншій особі.
6. Для кожного учасника відкривається особистий рахунок індивідуалізованої цифрової власності, на який у централізованому порядку надходить рівна для всіх частка від усіх доходів, що одержуються від загальної власності всіх громадян внаслідок усіх форм ринково-господарського використання об'єктів цієї власності.

 

Пояснення щодо взаємно зв'язків.

У порядку пояснень слід зазначити, що йдеться про безплатну індивідуалізацію та розподіл прибутку від використання всього обсягу знань якими оперує Штучний інтелект цифрової інституційної платформи, тобто всіх її форм та сервісів. Це, зокрема, означає послідовне заперечення як претензій держави учасників Міжнародної Угоди на індивідуалізовану власність, так і, отже, її права на частку в власності, що індивідуалізується.
За державою визнається лише право на податки, але не на доходи від об'єктів власності. Сервіси, необхідні для нормального функціонування державних органів у цифровому суспільстві спочатку мають бути надані із фонду спільної власності громадян на безплатне користування, але не у власність держави. Надалі можливий перехід і на платний режим користування подібними сервісами. Крім того, держава (і її органи) може, як і будь-яка інша юридична особа в умовах ринкової економіки, на загальних для всіх умовах можуть орендувати, купувати у власність тощо будь-який об'єкт, що знаходиться в товарно-грошовому обороті цифрового ринку.

 

 

Про взаємодію влади та Міжнародного Хабу з управління проєктами сталого розвитку.

Хаб розглядає багато проєктів по передачі кризових регіонів стихійних лих та кліматичних катаклізмів, але інституціалізація Веб простору є основний постійно діючий проєкт який відкриває Цифровий ринок та забезпечує справедливий та солідарний обіг індивідуалізованої цифрової власності

Повне позбавлення політичної влади права на індивідуалізовану цифрову власності є необхідною умовою для остаточного розкріпачення населення, для формування вільних громадян та вільних власників, реальних економічних та правових відносин, незалежного від політичної влади цифрової солідарної та соціальної економіки та затвердження на цій основі правового цифрового суспільства. Суспільству з цифровим правом та індивідуалізованою цифрово власністю необхідне для міжнародної системи безпеки, особливо перед загрозою кліматичного чи ядерного знищення. Не суспільство має пристосовуватися до держави, а держава — до суспільства та потреб його членів. При цьому основне призначення та головна функція держави — захист цифрового ладу, охорона системи індивідуалізованої цифрової власності та забезпечення її нормального функціонування разом із членами цифрового суспільства (самими власниками).

 

 

 

Реальний зміст індивідуалізованої цифрової власності

У своєму правовому вимірі та виразі індивідуалізовану цифрову власності - це ідеальна частка кожного власника у спільній власності усіх. Яким є дійсний зміст такої ідеальної частки, покаже лише ринок — у міру залучення об'єктів цієї спільної індивідуалізовану цифрову власності до товарно-грошових відносин. Фактично кожен окремий власник громадянської індивідуалізовану цифрову власності отримуватиме лише відповідну його ідеальній частці частину грошових доходів від використання об'єктів спільної індивідуалізовану цифрову власності. Ці грошові надходження зараховуються на спеціальні рахунки кожного співвласника юридично можна позначити як реальну частку власника, якою він може розпоряджатися на власний розсуд. Сама ж індивідуалізовану цифрову власності у вигляді ідеальної частки за своєю природою не може бути вилучена зі спільної цивільної власності й не може бути предметом будь-якої угоди. Вона має персонально певний, невідчужуваний характері та належить громадянину від народження до смерті. Індивідуалізована цифрова власність може тільки зростати шляхом поповнення новими знаннями інституціолізованого штучного інтелекту.

 

 

Цифрова власність та її правова інституціалізація.

Невідчужене право на індивідуалізовану цифрову власності — це, отже, природне право кожної людини на свою часку знань вироблених людством, це соціально-політичне, прижиттєве, особисте, суб'єктивне право кожного. Правом на індивідуалізовану цифрову власності Цифрового суспільства наділені усі жителі нашої планети не залежно від свого громадянства.
Рівність у власності необмежена та можлива лише як право на рівну індивідуалізовану цифрову власності яка тільки збільшується, через те, що об'єм знаннь тільки збільшуються у процесі історичного розвитку людства.

У концепції рівної власності мова, таким чином, йде саме про визнання і закріплення рівного права кожного на однакову частку власності, на знання закладені у штучному інтелекті. Зрозуміло, що ця рівність можлива лише правової формі, що передбачено проєктом Нової системи міжнародної безпеки.

 

Про шуканий ідеал.

Рівне право на однакову індивідуалізовану цифрову власності як частки викориної знаннь може з'явитися лише у цифровому суспільстві яке зформоване сьогоднішньою Діджиталізацію— у правовій формі рівності від застосування отриманих знань. Тому, наприклад, погляди Платона (в «Законах»), Руссо та інших егалітаристів щодо фактично рівної власності всіх висловлюють правильний підхід у розвинені уявлення про природу власності, права, рівності та свободи, але уже не нематеріальні цінності, а на знання які є надбанням людства. . З цим пов'язана можливість надати правові рамки, їх філософському надбанню уже не як утопіям. До того ж фактично рівна власність для них — шуканий ідеал і кінець розвитку. Рівне право на індивідуалізовану цифрову власності передбачає розвиток (понад цього мінімуму власності) також і всіх інших видів власності, тобто можливість і необхідність на основі рівної індивідуалізованої цифрової власності, проводити різні операційні можливості з різними майновими цінностями. У цифровому суспільстві кожен має право без будь-яких обмежень набувати, крім індивідуалізованої цифрової власності, будь-яку іншу власність, що є у ринковому обігу.

 

 

 

Розвинення демократії, та перехід до соціальної та солідарної економіки.

Визнання індивідуалізованої цифрова власність відкриє дорогу для будь-якого економічно доцільного варіанта розвитку політичних відносин, дає можливість розширення демократії та отримані перемоги над авторитаризмом, що створює нову систему міжнародної безпеки.Таке визнання буде на користь кожного власника індивідуалізованої цифрової власності, оскільки його доходи (грошові надходження на його рахунок) безпосередньо залежатимуть від інтенсивності цифрового товарно-грошового обігу. На цій основі природним чином сформується необхідна громадська згода переходу до цивілізму, яка недосяжна за нинішньої політичної ситуації. Індивідуалізована цифрова власність дасть реальну соціальну легітимацію та гарантію правомірності, стабільності та суспільної захищеності та розвиток  усіх інших форм власності, запустить в дію реальну соціальну та солідарну економіку.

 

Про правове розвинення рівності, справедливості та свободи.

Наділення всіх індивідуалізованою цифровою власністю радикально змінює всі відносини власності та сам тип громадського та державно-правового.
ладу: одна справа - антагонізм між власниками та невласниками, і зовсім інша справа - відносини між власниками більшої та меншої власності в умовах довічного невідчужуваного рівного права кожного на мінімум власності.
Відомо, що приватна власність при всіх своїх недоліках відіграла істотну роль у загальнолюдському прогресі, і досі найвищий ступінь свободи реально-історично досягнуто за умов розвиненої приватної власності. Доповнення власності індивідуалізованою цифровою власністю відкриє веде до нового ладу з більш змістовним принципом рівності та справедливості, з більш розвиненими формами власності, свободи та права.

 

Що дає цифрова власність.

Визнання кожного громадянина реальним власником породить у світі потужні та непереборні сили прагнення на об'єднання суспільств на основі цифрового суспільства, дозволить перейти в еру високих технологій, та стане фундаментом стабільного правопорядку та нової стабільної міжнародної системи безпеки. Справедливе розв'язання проблеми власності лише на рівні кожного індивіда значно послабит агресивну енергію, закінчить можливість конфліктів між країнами та надасть механізм боротьби з голодом, адаптацією для кліматичних змін та можливостями нової світової демократії.

 

Індивідуалізована цифрова власність основа гуманізації економічних відносин.


Введення індивідуалізованої цифровою власності означатиме дійсне розв'язання проблеми відчуження власності, реальну та загальну гуманізацію відносин власності на користь кожного. Така власність перетворює спільноту народи у громадянське глобальне Цифрове суспільство економічно та юридично вільних та незалежних індивідів та створює необхідні умови для утвердження правових цифрових відносин.

 

 

Індивідуалізована цифрова власність - розширення міжнародних та ринкових правовідносин.

Право на Індивідуалізовану цифрову власність - це не просто абстрактна правоздатність індивіда мати (або не мати) власність на засоби виробництва цифрового продукту якими є сервіси цифрового суспільства, а вже надане Благодійним фондом Міжнародна безпека та сталий розвиток , готове та невідчужуване суб'єктивне право на реальну власність. Таким чином, Цифрове право - це нове правоутворення. Воно зберігає принцип будь-якого (зокрема й міжнародного права) права, тобто принцип формальної рівності, разом із тим змістовно доповнює і збагачує його якісно новим моментом — реальним суб'єктивним правом кожного однаковою всім мінімумом власності.
Подібно до того, як Індивідуалізована цифрова власність — це справжня юридично  власність на засоби виробництва, але вже не ринкова приватна власність, так і право на Індивідуалізовану цифрову власність — справжнє право, і уже не ринкове. Цифрове право, таким чином, за своїм змістом і рівнем розвиненості стоїть вище за попередні типи права та,  у правовій формі втілює велику міру свободи людей і виражає більш високий ступінь в історичному прогресі свободи та рівності у людських відносинах.

 

 

Про нове право.

Можна стверджувати, що подальший прогрес свободи здійснюватиметься за цифровою моделлю права. Досягнення добробуту на правових умовах та доповнення опорного принципу формально-правової рівності новими суб'єктивним правом - індивідуалізованої цифрової власності, яка не відчужується. Це особливо підтверджується сьогоднішньою кризою економік, війнами та загрозою знищення демократії.

 

Контент Цивілізму.

У контексті об'єктивно-історичної можливості переходу від індустріалізму всі інші варіанти перетворення сьогоднішнього реального світу та спроби удосконалення (Індустрія 5.0, Китайський варіант розвитку цифрового суспільства. . . ) неминуче постають як відхилення від вектора історичного прогресу. У цьому сенсі, працює вектор сформованих історичних зусиль минулого націлений на вигоди одних за рахунок інших. Можна засвідчити нездатність скористатися результатами глобальної інновацій якими є Веб-простір та Диджиталізація.
Концепція цивілізму показує, що індустріалізм — не історична помилка і не марно витрачений час, що безпрецедентні жертви кількох поколінь наших попередників і співвітчизників не зникли даремно. Але глобальний інноваційний розвиток спрямовує історію до нового Цифрового суспільства, до Цивілізму, а визначення індивідуалізованої цифрової власності - новий етап рівності, свободи які є основними людськими цінностями. Цивілізм вперше створює передумови (у вигляді індивідуалізованої цифрової власності яку мають усі) для переходу до вищої, справедливішої, більш гуманної щаблини розвитку загальнолюдської цивілізації.

 

 

 

Знання які є у всіх та є основним засобом виробництва.

Реальний досвід і та об'єктивний розвиток права підготовлені в результаті індустріалізму. Індустріалізм його досягнення у боротьбі за свободу і рівність є передумовою для переходу до цивілізму як подальший розвиток свідчать про те, що шукана протягом тисячоліть «фактична рівність» може бути сформована у Веб просторі шляхом цифрової індивідуалізованої власності на знання які стають засобами виробництва. Знання є у всіх, що визначає «економічну рівность» в
економіко-правової формі у межах індивідуалізованої рівної цифрової власності як єдиного для всіх мінімуму власності, без обмеження максимуму.

Зрозуміло, що цивілізм, не кінець історичного прогресу свободи та рівності, а лише новий ступінь у його розвитку.

 

Про подолання епохи індустріалізму.

Для успішного подолання епохи індустріалізму (спадщини капіталізму та соціалізму) та переходом до цифрового правового ладу необхідний новий інститут цифрової поліцентричної платформи який повинен бути замкнутий, трьох вимірний у веб-просторі та однозв'язний зі світовими економічними процесами. Такий інститут визначає динаміку економічних процесів у відповідності принципів рівного права кожного на однакову для всіх громадян частку у всій власності знання якими він оперує.

 

 

Інноваційний розвиток початок Цивілізму.

Ідея індивідуалізованої цифровою власності — головний висновок із розвинення диджиталізації, веб-простору, соціальних мереж та штучного інтелекту, що надає новий світовий порядок, порядок Цивілізму. За часів індустріального періоду розвитку, цю ідею і такий напрямок розвитку історії неможливо було б і придумати.
Тільки інноваційний розвиток задовільнив вимоги «фактичної рівності» у своїй боротьбі проти пороків цивілізації. Тільки цифрова індивідуалізована власність відкриває нові цінності та досягнення загальноцивілізаційного процесу. Цифрова індивідуалізована власність - це історично знайдена форма задоволення і водночас  подолання руйнівних дій сьогоднішньої демократії у рамках людської цивілізації, тобто у формі права власності. Демократія Цивілізації при цьому зберігається і розвивається завдяки тому, що вона збагачується новим формоутворенням свободи — правом кожного, що не відчужується, на цифрову індивідуалізовану власність. Засобами індустріального розвитку цивілізації є всесвітньо-історична вимога більшої рівності, ніж попередня рівність, у межах індустріалізму не може бути розв'язана.

 

Що до корупції в Україні та розкручування цієї теми спрямоване на не вдоволення платників податків США.

США це не зовсім країна, це скоріше бізнес глобального масштабу. Цей бізнес ведуть вибрані народом представники за кошти платників податків та транзнаціональні компанії за кошти інвесторів. У бізнесі бувають підйоми й спади він залежить від настроїв всіх.

Сьогодні по заяві Р. Кеннеді корупція (яка має узаконений вигляд лобіювання) у США пронизала усі гілки влади в його передвиборчій програмі чітко та однозначно записано, - Усунення корумпованого впливу уряду, щоб наші агентства могли захищати громадськість, а не збагачувати корпорації.

При прийнятті закону України Про лобіювання корупція змінить свою форму стане бізнесом з якого будуть сплачуються податки. Але загрози з якими зіткнулись у США можуть виникнути та в Україні.

Безперечно це вказує що світу потрібна нова форма, бо модернізація, реформування старої веде лише до поглиблення кризи. Це форма Цифрового суспільства та Нової системи міжнародної безпеки. Про це у книжці.

 

До концепції Цивілізму у контексті міжнародного значення.

Концепція цивілізму має регулятивний потенціал для всіх форм ринкових відносин.. Це регулятивно-орієнтовне значення ідеї цивілізму (як новий категоричний імператив) можна в загальному вигляді сформулювати так: від ринкових форм епохи індустріалізму до ринкових форм цифрового суспільства. Конкретніше це означає: кожному — невідчужувану цифрову індивідуалізовано власність.
 У Канта, чиє поняття тут використовується, відсутня, зрозуміло, цифрову індивідуалізовано власність., поява якої історично та логічно склалася у процесі формування Цифрового суспільства. Це, до речі, дуже добре демонструє апостеріоризм  https://ir.lib.vntu.edu.ua/bitstream/handle/123456789/25186/%D0%91%D0%B0%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%B9%D1%81%D1%82%D0%B5%D1%80.%20%D0%90..pdf?sequence=1&isAllowed=y    реального змісту його категоричного імперативу, обмеженого соціально-історичними межами абстрактної правоздатності та приватної власності.
Концепція цивілізму вже містить адекватну правову відповідь сьогоднішнім соціальним процесам та є відповіддю на кризу індустріалізму. Прикладом уже не може бути ідея шведського соціалізму з його принципом перерозподілу доходів від власності. Цього виявиться мало: необхідно кожного наділити невідчужуваним правом на достатній мінімум власності на цифрові засоби виробництва якими є сервіси та які передасть у власність благодійний фонд Міжнародної безпеки та сталого розвитку, що надає змогу виділити  персонально визначену рівну частку кожного в рамках спільної власності всіх членів цифрового суспільства.

 

Про зрівнялівку та індивідуалізовану цифрову власність.

Концепція індивідуалізованої цифрової цивільної власності, за якою кожен набуває юридичного титулу власника і реально стає власником рівної частки цифрової власності, нічого спільного не має зі зрівнялівкою. За своєю суттю зрівнялівка - це завжди зрівнялівка споживчого зразка яка впроваджує антиправовий регулятивний засіб для досягнення та забезпечення так званої фактичної рівності. Зрівнялівка має справу з владно-примусовим розподілом (за правилами соціальних привілеїв) лише предметів споживання за умови відсутності економіко-правових відносин. Рівне право кожного на індивідуалізовану цифрову власність має на увазі дійсне право і справжню власність, тобто щось прямо протилежне зрівнялівці.

 

Звідки береться Індивідуалізована цифрова власність?

Вона передається на благодійній основі Благодійним фондом Міжнародна безпека та сталий розвиток.

Визнання права кожного на рівну громадянську власність — це не поділ або роздача об'єктів власності, а належна юридична форма визнана та закріплена правом на рівну частку у спільній власності усіх. Це місце у цифровій інституційній платформі з відповідними сервісами цифрових засобів виробництва. випливає звідси випливає, співвласник отримує рівну частину грошових доходів від платного використання цифрових об'єктів спільної цивільної власності не залежно від того використовує він свою власність чи ні.

 

Від чого залежить мінімум доходу від Індивідуалізованої цифрової власності

Зрозуміло, що розмір цього мінімуму залежатиме від співвідношення продуктивних сил, претензій та інтересів у цифровому суспільстві, ступеня його забезпечення, рівня життя населення та цілого ряду інших факторів, які у своїй сукупності визначать конкретний зміст дій у цифровій інституціональній платформі яка є платформою діяльності індивідуумів з цифровою власністю у загальному масштабі її використання.

 

Що може примирити людство?

За всіх відмінностей між Глобальним півднем та глобальним Заходом між лівими і правими силами, їх сьогоднішніми популіськими тенденціями, між урядами та опозицією, індивідуалізована цифрова власність яка є основою Цивілізму з новим рівнем рівності, свободи та справедливості, мають принципову єдність і типологічну спільну основу — довічне невідчужуване право кожного на Індивідуалізовану цифрову власність. Лише на такій принципово новій основі може бути подолано і знято сьогоднішній антагонізм який доведений до ядерного зниження людства. Розколений світ може примиритися лише з урахуванням цивілізму. На грунті й умовах майбутнього принципово нового ладу. Концепція цивілізу тим самим демонструє помилковість та ілюзорність уявлень про "конвергенцію між демократією та авторитаризмом" https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%B3%D0%B5%D0%BD%D1%86%D1%96%D1%8F_(%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F ). Йдеться насправді не про конвергенції, йдеться про перехід до цивілізму.

 

Про регуляторний вплив індивідуалізованої цифрової власності.

У історичному розвитку свободи можна впевнено сказати, що породжений і підкріплений глобальним інноваційним розвитком шлях побудови Цифрового суспільства у формі категоричного імперативу який базується на ідеї невідчужуваного права кожного на загальнообов'язкову індивідуалізовану власність, подолає опір відносин у сфері власності епохи індустріалізму. Індивідуалізована цифрова власність підпорядкує своєму регулятивному впливу ринкові відносини у новітню добу Цифрового суспільства. В історичних масштабах вектор розвитку суспільної практики збігається із напрямком та орієнтирами прогресу ідей викликаних глобальною інновацією - цифровим суспільством.

 

Цивілізм та майбутнє.

Цивіліз який є новою щаблиною історичного розвитку демонструє, що нове в історії (як і взагалі нове) — це, всупереч приказці, не добре забуте старе, а дійсно нове, сформоване глобальною інновацією - Веб простору як і індустрилізм сформований глобальною інновацією електрикою. Його не можна придумати або сконструювати лише з матеріалу минулого тільки з сьогодення. Можна сказати, що історичний простір, як і фізичний простір, викривлений і побачити, що нового за майбутнім великим історичним поворотом, можна лише після того, як такий поворот вже реально історично підготовлений і об'єктивно можливий. Диджиталізація, веб - простір уже сформували такий поворот. Достатньо створити цифрове суспільство і почати жити у майбутньому.

 

 

Цифровий та енергетичний інноваційний розвиток.

Стосовно соціально-історичних концепцій авторитарного (соціалістичного) та демократичного (капіталістичного) характеру можна сказати, що поза полем їхнього бачення і теоретичного осмислення неминуче виявилася об'єктивно-історична можливість формування невідчужуваного права, прав кожного на рівну індивідуалізовану власність і в цілому рух до цивілізму як вищого ступеня в прогресі свободи та права, відкрилася лише після інноваційного розвитку виявилося у процесі цифрового прогресу розвитку людства.

Енергетична інновація навпаки сприяла поглибленню їх розбіжностей, що приводило до конфронтації їх ідеології як на національних та глобальних етапах розвитку, що стало фактом світових війн, революцій, соціальним актам боротьби за права та свободи.

 

 

Цивіліз який переформатовує філософію, економіку та право.

 

При висвітленні шляху до цивілізму концепції демократії (закладеної Першою Хартією вольностей 1225 р. для Європи) та авторитаризмом (Яси Чингісхана 1206 р для Азії), від авторитаризму Спарти та демократії Афін, подальший розвиток цих концепцій у Гегеля та Маркса, становлять особливий інтерес саме тому, що їх напрацювання досі залишаються в теоретичному плані двома найбільш прогресуючих та водночас типологічно радикально протилежними концепціями. У силу неминучої об'єктивно-історичної обмеженості кожна з цих концепцій абсолютизувала для себе по-своєму, видаючи кінець видимого відрізка історії за кінець історії взагалі. І кожна з цих концепцій трактувала свою теорію як кінець історії перемогою соціалізму або перемогою капіталізму, а по суті перемогою авторитаризму чи демократії. Звідси й неминуча історична міфотворчість про невідоме майбутнє, що знаходиться за невидимим майбутнім, черговим великим поворотом історії.

Цивілізм, Цифрове суспільство надає новий цивілістичний подих розвинення людству. Визначальна індивідуалізована невідділена, унітарна цифрова власність, призводить до встановлення нового світового порядку, закінчення вічних війн, та визначення свого суверенітету, Свого Я, свого суверенітету особистості у міжнародній концепції світових напрацювань. Світу де не може бути вічних війн, де конфлікти мають міжособистий характер, а не зіткнення людських мас.

 

Кінець  протиборствам двох концепцій які посварили світ з 430 р. до н. е.(Демократія Афін та авторитарна Спарта)

Обмежена позитивна діалектика сьогоднішньої демократії насправді упирається в капіталізм, радикальна негативна діалектика авторитаризму завершується антикапіталізмом. Концепція цивілізму виражає, продовжує та розвиває діалектику історичного прогресу, долаючи обмеження сьогоднішньої демократії та негативізм авторитаризму у конфліктуючих процесах еволюції міжнародного історичного розвитку.

 

Про визнання цифрового права Цивілізму.

Цивілізм як вищий рівень розвитку права (свободи, рівності і справедливості) — це подолання колишніх концепцій діалектики всесвітньої історії та вираження нової цифрової діалектики. При цьому нове цифрове право це результат нової всесвітньої інновації якою є диджиталізація та веб простір. Цифрове право визнає (і стверджує) ринкове право і водночас долає його обмеження, що "засоби виробництва є не усіх". Стосовно комуністичного "неправа" на властність, цифрове право задовольняє комуністичну вимогу відмову від власності тим, що цифрова індивідуалізована власність є у всіх. Цифрове право розв'язує проблему цього антагонізму яке стосується власності на засоби виробництва дає рішення яке відповідає вимогам лівого та правого соціального руху, глобального Заходу та глобального півдня, визначає їх мету яка об’єднує всіх навідь “ ворогів”.

 

Про об'єктивну невідкладність переходу до цивілізму.


Якщо світ сьогодні упустить об'єктивну можливість для переходу до цивілізму, то це зовсім не означатиме втрати самої ідеї цивілізму. Як планують фахівці від науки протистояння закінчиться новим світовим порядком який обгрунтований зростанням світової економіки та планується після 2950 року, а до цього всесвітня криза економічної реальності, що безперечно приведе до воєнного протистояння. Але який той порядок? На це питання відповіді не має. Зрозуміло, що цей порядок в той чи інший спосіб без диджиталізації та веб простору побудувати уже не можливо. Сьогоднішні процеси які закладаються Індустрії 5.0 та Китайського цифрового суспільства входять в антагонізм правових відносин та розробляються на принципах індустріалізації з корпоративною ідеологією знищення рівності свободи та справедливості.Без визнання та затвердження правового інституту індивідуалізованої цифрової власності будь-яка цифрова власність буде за своєю природою приватною власністю з усіма властивими їй антагонізмами, а там, де є одна приватна власність, там неминуча і боротьба проти неї. Формування цифрового права, на основі індустріалізму, ні нові спроби його реформування не можливі. Сьогодні світ без нового права, скочується до світової війни та ядерного знищення.

 

 

Цивілізм і Україна.

Кривавий шлях до цифрового суспільства проходить Україна. Чому нам для досягнення добробуту потрібно пройти через страждання?

Розвиток правових взаємовідносин (еволюція права) відкриває можливості сталого розвитку та дає дорожню карту Цифрового суспільства: розвинення рівності, свободи, справедливості у правовому аспекті їх утвердження. Цей шлях позбавлений крові, війни та інших подібних надмотивацій, це не тільки абсолютно необхідний розвиток для будь-якої великої історичної справи, а й розвитку свободи, справедливості та сьогоднішньої направленості людських устремлінь (60% населення землі у ВЕбі), які необхідні для досягнення соціальної згоди уже з цифровою дійсністю, уже є . Зробити колишнє майбутнім не могли навіть олімпійські боги. Тим більше, що у нашому випадку уже«колишнє» (інновація - Веб простору), як показує концепція цивілізму, має потенціал, необхідний і достатній для досягнення сталого розвитку.

 

Цивілізм як міжнаціональна ідея людства.

Від Індустріалізму до цивілізму, цифрового суспільства — така діалектика всесвітньої історії та той всесвітньо-історичний контекст, в рамках якого можна адекватно усвідомити координати розвитку всесвітньої історії - зрозуміти, звідки та куди ми йдемо, яке майбутнє на нас чекає, які передумови та умови нашого переходу до права, до економічно, юридично та морально вільної особистості, цифрового суспільства, цифрового ринку, правової міжнародної платформи та створення Нової міжнародної організації з управління проєктами сталого розвитку, яке, нарешті, відхилення нашого реального руху від наших об'єктивних можливостей та потреб іти до цивілізму, чому виникають війни, та як їх можна закінчити назавжди, що можна протиставити кліматичним змінам та як адаптуватись до них.

У людської цивілізації є шанс.

Без цивілізаційної перспективи подальшого розвитку індустріалізм реально опинився в історичній пастці й постав як перехідний лад без переходів. Звідси й уявлення, про те що індустріалізм привів нас до знищення, що такий розвиток є останньою історичною помилкою людства та тупиковою гілкою суспільного розвитку спрямованому на самознищення атомною загрозою, штучним інтелектом, роботизацією.
Інновація Веь-простору, диджиталізація дала нам шанс, тому маємо надію, що історія і людська цивілізація не зупиняться, що це не кінець історії роду людського.
Цивілізм як концепція звільняє суспільства від комплексу історичної причетності до самознищення, демонструє шляху до утвердження вищої, щаблини людської свободи, рівності, справедливості та права.

 

Чому Україна?

 

Колеса індустріалізму (капіталізму, комунізму) особливо пройшлися по Україні в контексті кривавого розвитку всесвітньої історії Але тут була проведена робота на майбутнє.
Всі зазначені у цій книжці міркування та судження з цієї зрозумілої причини стосуються передусім і головним чином, України, де було розпочато роботу з створення цифрового суспільства на основі кібернетики (Глушков, Амосов, Міхалевич, Маленовский), праксеології (Слуцкий) які будувались на ментальній основі генома Українського народу  - індивідуалізму, По суті Цивілізм (от лат. civis — громадянин) це мрія Українського народу про свою державність, про побудову свого громадянського суспільства на основі  індивідуалізму який є вищим ступенем свободи.

Україна була є й буде, висловлюючись мовою Гегеля, носієм світового духу, виконавцем його доручення спрямованого на досягнення свободи, рівності, справедливості.
Сьогодні індустріалізм з його "Великими ідеологіями” (у тому числі й комуністичною) егоїстичні: він нехтує усім, включаючи  майбутніє, в ім'я збагачення, самозбереження навіть у вигляді застарілого та викритого міфу, що вже стає казкою як повернення до радянського союзу.
Цивілізм з ідеологією свободи, рівності, справедливості підкріплений благодійністю та реалізаційною формою побудови цифрового суспільства стає продовженням історії розвитку людства.

 

Від індустріалізму до цивілізму.

Контури цивілізму як майбутнього постіндустріалізму стали прояснюватися лише умовами стагнації й кризи. Криза виявила не можливість подальшого індустріального шляху розвитку і неадекватність доктринальних поглядів на капіталізм. З урахуванням глобальної інновації, диджиталізації, з урахуванням індивідуалізованої цифрової власності має розвинутися у цивілізм.
Очевидно, що до появи відповідних об'єктивно-історичних реалій періоду занепаду індустріалізму і кризи капіталізму, без глобальних інновацій, доступності знання кожному, що практично сіклося, не було можливості для з'ясування майбутнього. Отже, в історичному розвитку правових взаємно відносин не було умов для формування навіть уявлень про цивілізм як майбутнє для сталого розвитку.

 

Про перетворення дійсності.

Той чи інші сенси образу майбутнього, та чи інша концепція майбутнього у розрізі відповідного історичного явища (у нашому випадку — концепція майбутнього цивілізму) відіграє істотну роль у процесі пізнання та перетворення дійсності, у розумінні минулого та сучасного у їхньому взаємозв'язку та єдності з майбутнім.

 

Що дає цивілізм, заперечуючи індустріалізм.

Ні уявлення про індустріалізм з концепцією капіталізму як вершину історичного розвитку, ні марксистські уявлення про соціалізм з комуністичним майбутнім (поновленню радянського союзу росією), ні модель «Один пояс, один шлях» (Китайською: 一带一路; Англійською: Belt and Road Initiative (BRI, або B&R[2]) по суті не можуть допустити виникнення цифрової індивідуалізованої приватної власності, цифрового товарно-ринкового господарства, нового типу індивідуальної власності, нового типу права, ринку, громадянського цифрового суспільства без держави на глобальному рівні з економічними процесами заснованими не на страху боргу, а на благодійності..
І лише в концепції цивілізму, що заперечує перспективи індустріалізму , вперше обґрунтовується об'єктивно-історична можливість нового типу індивідуальної власності цифрової власності, цифрове право, цифрового ринку, цифрового правового суспільства.

Значення пасіонарності Українського народу у розвитку Цивілізму.

У цьому загальноісторичному сенсі закінчення вічних війн може дати лише концепція цивілізму. Решта ідей Дорожня карта побудови цифрового Китаю, https://ua.litengma.com/info/the-roadmap-for-the-construction-of-digital-ch-55119492.html, Індустрія 5.0 інші — це втрата історичного потенціалу свободи , відхід з арени всесвітньої історії на регіонально-історичні задвірки. Тільки концепція цивілізму яку може реалізувати українська пасіонарність виправдовує зусилля закінчення вічних війн, адаптації до кліматичних змін, розвиток свободи, рівності, справедливості та права.
У концепції цивілізму минуле і майбутнє набувають взаємопов'язаного й осмисленого характеру як ступеня єдиного, прогресивно історичного процесу, що розвивається. Тільки завдяки цьому можна концептуально, а не голослівно стверджувати, що світ не тільки має минуле, а й майбутнє, що має свою історію яка всесвітньо-історично продовжується та знімає загрози ядерної війни та знищення демократії.

 

Про перехід до справедливого для всіх членів світового суспільства цифрового ринку.

З позицій концепції цивілізму ясно, що труднощі переходу до Цифрового суспільства, правовим відносинам в міжнародній економіці, політиці тощо — це труднощі переходу пов'язані з не розумінням, алгоритмізоване суспільство, яке сьогодні будують технократи і яке спрямоване на тотальний контроль, примус і обмеження прав – це результат відсутності у цифровому просторі формату “власність - право - інститути”. Без цифрової власності її індивідуалізованої форми не можна побудувати “глобальну систему цифрового права”, що надасть можливості створювати інститути та будувати суспільні відносини в глобальному цифровому просторі.
Наприклад, Концепція 5.0 теза сучасних прихильників обмеженого ринку знаходиться у протидієвій позиції розширенню ринку з тотальним контролем Китайської моделі. Ці дві основні моделі ігнорують  альтернативу ринку при цивілізмі, на базі цифрової власності.
Боротьба, іде не за чи проти ринку, а за той чи інший тип ринку. Проблема полягає сьогодні не у тому, що наше суспільство проти ринку; швидше, навпаки, воно за ринок, але за такий ринок який забезпечує перехід до справедливого для всіх членів світового суспільства цифрового ринку, що виключає чиїсь привілеї. Інакше кажучи, світове суспільство готове до далекосяжних і дуже радикальних перетворень у дусі вимог принципу загальної справедливості, відкрите для утвердження цифрового ладу. Таке майбутнє представлено у концепції цивілізму яка наводиться у цій книзі.

 

Тільки Україна на основі пасіонарної та інклюзивної ідеї індивідуалізму може заснувати Нову систему міжнародної безпеки Цивілізму.


Як ідейно-теоретичний результат, цивілізм у загальнозначущих для загальнолюдської цивілізації категоріях всесвітньо-історичного прогресу свободи й права, того, що традиційно називається міжнародною ідеєю свободи, є по суті такою ідеєю, в якій світовий-історичний початок має не лише вузьконаціональне значення, але містить і виражає також загальнолюдські, всесвітньо-історичні цінності. Тільки за такого поєднання загальнолюдської значущості взагалі доречно говорити про національну ідею в історичному контексті та сенсі. Українською національною ідеєю є індивідуалізм про це більш докладно у першій книзі Смітник геополітики та Українська гра впливу на міжнародній шахівниці. Виходячи з зазначеного, саме Україна може ініціювати проєкт Нової системи міжнародної безпеки та заснувати нову міжнародну організацію - Міжнародний Хаб з управління проєктами сталого розвитку, як країна яка прагнула до свободи, рівності, справедивості на пасіонарній та інклюзивній ідеї індивідуалізму.

 

Згладжування циклічності. Політика.

На регіональному рівні країни демократії завжди мала циклічну функцію прямої залежності уподобань електорату. У Цивілізмі не має правих, лівих, центристів, не має Китаю зі своєю моделлю переходу від лібералізації останніх десятиліть до монолітної соціалістичної держави. Не має авторитаризму з довічним керівництвом, перемогою комуністичної ідеї чи демократії https://www.youtube.com/watch?v=6MFOoS_DfKo  Це система без систем, без політичних циклів, напружень і боротьби за сфери впливу.

Щодо емігрантської політики то вона іде в минуле через те, що віддалена робота та дохід від індивідуалізованої цифрової власності є у всіх а політика держав спокійна і виважена.
Своєю чергою Ідеологія помилковості та тупиковості авторитаризму, соціалізму, корупції у цифровому суспільстві стає комплексом історичної неповноцінності та відкидає таку форму управління на периферію соціально-історичного розвитку.

 

 Український індивідуалізм - національна ідея яка робить справу всесвітньої історії.

Тим часом стає ясно, що український індивідуалізм — це перш за все історія України. Більше того, це, за критеріями всесвітньої історії, найважливіше у всій історії України починаючи від скіфів та їх представника Анахарсіса який був одним із засновників античної демократії, хуторянства Куліша яке дало змогу вижити, зберегти культуру, мову, традиції та закінчуючи принципами цивілізму з його невідчужуваною власністю для всіх, благодійністю, а не боргу, до Цивілізму. Це той зірковий випадок, коли національна історія робить справу всесвітньої історії. Робить тому, що здатна це зробити й бачить у цьому свою власну справу та всесвітньо-історичну місію. Саме в Україні зроблено всю чорнову роботу всесвітньої історії, пов'язану з реалізацією та практичною перевіркою Цифрового суспільства. Відповідь знайдено — цивілізм із невідчужуваним правом кожного на громадянську власність якою є індивідуалізована цифрова власність. Це і є міжнаціональна ідея Цифрового суспільства, український внесок у всесвітньо-історичний прогрес свободи та рівності людей

 

 

 

 

Про правову рівність у цифровому суспільстві.

Рівність у власності обмежена межами розумінням, що в одних вона є в інших її не має. У часи соціалізму радянського періоду вона була лише як
декларація про рівну громадянську власність.

У концепції рівної індивідуалізованої (громадянської) цифрової власності Цивілізму мова йде, про визнання та закріплення права кожного на рівну частку в загальній цифровій власності яким є спадок всесвітніх знань які використовуються у різних формах економічних взаємно відносин. Прибуток який дає реклама, сервіси, включаючи штучний інтелект, цифрові мережі та інше повинен бути розподіленим між усіма. Оскільки рівність взагалі (у тому числі й у відносинах власності) можлива лише у правовій формі то і така власність повинна бути закріплена цифровим правом.

 

 

Наслідки індустріалізму та не визначення міжнародних суспільних відносин.


Сьогоднішня політична практика, як відомо, пішла шляхом спроб і помилок не дослухаючись до науки. Загалом у результаті не визначення подальшого руху міжнародна політика потрапила в конфронтацію Глобального Заходу та Глобального Півдня та опинилася в якісно іншій соціально-економічній, державно-неправовій, геополітичній та міжнародній ситуації.
В умовах глобальної кризи розвалу економіки політичного популізму в країніах та світі індустріалізм зіткнувся з потребою нового етапу розвитку яким є Цифрове суспільство та Цивілізм з глобальною індивідуалізованою цифровою власністю яка є у всіх. Ці поняття не дивлячись уже на їх визначення ООН(мається на увазі дорожна карта по цифровому суспільству, та рішення по солідарній та соціальній економіці), продовжує залишатися затабуйованим для ідеологів реформ, які досі не запропонували суспільствам, будь-якої продуманої програми перетворень і нічого виразного не сказали про кінцеву мету цих перетворень — про шуканий майбутній лад, міжнародний порядок та нову систему безпеки.

 

Демократія та авторитаризм. Подолання розриву який захищав авторитаризм.

Проголошені демократією правові засади та вимоги (в галузі прав і свобод людини і громадянина, правової системи, основ громадянського суспільства, правової держави, федералізму і т. д.) за своїм соціально-історичним змістом не можуть сприйматися авторитарними суспільствами. Вибраний курс демократичних перетворень (так зване роздержавлення через приватизацію колишньої соціалістичної власності) привів поки що не до демократії, а до вельми нерозвинених, докапіталістичних (добуржуазних, феодальних) соціальних, економічних, політичних та правових форм і відносин росії та в інших країнах бувшого радянського союзу. Не маючи інструменту який може оперувати власністю демократія зазнає провалу. Проголошення індивідуалізованою цифрової власності та доходу на не неї, розуміється всіма. Ця нова форма власності знімає неподоланий розрив між демократії та авторитаризмом.

 

Про перемоги авторитаризму та демократії

Коли ідеологи демократії говорять про перемогу демократії в інших країнах шляхом обрання демократичних урядів вони не розуміють, що ідеологи з комуністичною ідеєю авторитаризму навчилися оперувати цими політичними технологіями та перемагати демократію https://www.youtube.com/watch?v=6MFOoS_DfKo

   Тим часом головним та визначальним фактором всього процесу розвитку стає цифрова індивідуалізована власність проведеної диджиталізації яка є дійним одержанням прибутку для всіх. У цьому — суть справи, решта (в економіці, політиці, законодавстві тощо) — наслідок. Ця обставина заслуговує на більшу увагу, бо є безпечним інструментом розширення демократії до рівності і свободи цивілізму наступної доби розвитку людства якою є доба Цифрового суспільства

 

.

 Право цифрового суспільства.

 

Про захист прав і свобод кожної людини у будь-якому місці земної кулі.

Саме в ході сьогоднішнього пошуку нової форми співіснування демократії та авторитаризму дослідження не проводяться зовсім. Не має розуміння якої надзвичайної сили є глобальні інновації Веб-простору та диджиталізації та як їх можна використати для переходу до Цифрового суспільства в економіко-правовому сенсі. Інституціалізація Веб-простору, вирішення корінної причини власності та переходу її в цифрову власність з індивідуалізованою її частко, це нове Цифрове громадянське право яке забезпечить Нову систему міжнародної безпеки, яка на геопланетарному рівні бере на себе основну державницьку функцію захисту прав і свобод кожної людини у будь-якому місці земної кулі.

Жити треба не за рахунок один одного, жити треба разом за принципом рівної не рівності.

У кожній країні демократії свої проблеми. Це ліві праві популіські течії, це ситуації діючої тенденції приватизації контролюючих державних органів (корпоративного захоплення наших регуляторних органів, із передвиборчої кампанії Кеннеді молодшого), криза мігрантських тенденцій все це призведе до послаблення демократії та спрямованості до її знищення.

Тільки перехід до Цифрового суспільства, цивілізму може забезпечити сталий розвиток. Порятунок демократії може розглядатися тільки на глобальному рівні - жити треба не за рахунок один одного, жити треба разом за принципом рівної не рівності.

 

Про Китайський авторитаризм. До якої моделі іде авторитаризм використовуючи  демагогію правих і лівих популіських течій демократії. Та як цифрове право може вплинути на вертикальні структури країн.

Демократія створює основні вихідні засади та форми власності, права, державності, ринку тощо — за їх природою та змістом, за ступенем їх соціально-історичної розвиненості.
За оптимістичної оцінки можна сказати, що реформатори демократії загалом успішно і грамотно рухаються в історично відомому напрямку до демократії : від рабства — через феодалізм. У песимістичній редакції це означає, що авторитаризм у демократію не перетворюється, і з першого друге не виходить. Усе це, звісно, ​​погано в'яжеться із над завданням обраного шляху перетворень — здійснити перехід до демократії.
Причина, через яку країни в результаті реформ неминуче опиняємося в докапіталістичній (можна сказати, неофеодальній) ситуації, криється в природі суспільних і політичних відносин, типі власності та права. Ця типологія зумовлена ​​ одержавленням власності, тобто створенням такої власності, яка ще не вільна від державної влади, і такої державної влади, яка ще не вільна від власності. У соціально-історичному вимірі подібна ситуація симбіозу влади та власності характерна для феодальної стадії, коли економічні та політичні явища та відносини через їх нерозвиненість ще не відокремилися одна від одної і не утворили дві різні сфери щодо незалежного, самостійного буття — громадянського суспільства та держави. Авторитарним тенденціям значно легше повернути втрачено владу чим не минуче скористається авторитарний прокомуністичний вплив Китаю особливо коли він від ліберального соціалізму повертається до планової економіки.

На противагу цій конфігурації суспільних відносин переходу від авторитаризму до демократії Цифрове суспільство створює зовсім інший тип власності яким є цифрова індивідуалізована власність і зовсім інші інститути цифрового права(цифрову інституційну платформу, інститут благодійності, інститут проєктів сталого розвитку, та виконавчий механізм Міжнародний Хаб по управлінню проєктами у формі нової міжнародної організації з іншою процедурою прийняття рішень чим в ООН). Тому цивілізм Цифрового суспільства є системою глобального розширення демократії та знімає усі проблеми,тому що влада це просто набір сервісів, які не має вище зазначених проблем.

 

Ми скочуємося до феодалізму. Концепція цивілізму є єдиним виходом з цієї воронки кризи та містить адекватну правову відповідь вимогам мас.

Своєрідність наднової феодальної реальності, що складається у світових системах управління, визначається зупиненням інвестиційної моделі розвитку, не можливостями розширення прав власності та не можливостями процесу формування на цій основі системи економічних, правових і публічно-владних відносин міжнародного рівня. Мається на увазі Веб-простір. Поза особистий розвиток демократії вважаючи на кризу світової економіки іде до світової війни як єдиної форми розширення власності шляхом різних бізнесі, включаючи інвестиції.
Ми скочуємося до феодальної природи вихідного початку права «влада-власник» чи “власник-влада”, що деформує демократію, спрямовує розвиток до авторитаризму .

Концепція цивілізму є єдиним виходом з цієї воронки кризи, дає можливість розширення демократії та містить адекватну правову відповідь вимогам мас.

 

Що нас чекає, неофеодалізм чи цифрове суспільство? Чому потрібна Нова система міжнародної безпеки?

Ця тенденція до неофеодалізації виразно проявляється вже в тому, що неофеодалізм формується кризою економіки яка зупинила свій розвиток (є кошти, але вкладати нікуди) вони вкладаються у владу. Зрозуміло що неофеодалізм формується, внаслідок одержавлення власності різними регіональними особами, що своєю чергою спричинить відсутність міцного внутрішньодержавного суверенітету, дроблення на удільні князівства, зростання сепаратизму, сукупність безлічі один від одного державних утворень, що ми спостерігали після другої світової війни. Причому це не звичайна, характерна для розвиненої держави, децентралізація єдиних державних повноважень та функцій, не їхня часткова передача від центру місцям. Навпаки, у відцентровій ситуації місця самі претендують на роль незалежних центрів. З цим і пов'язана тенденція до формування безлічі самостійних центрів влади-власності, за своєю суттю запрограмованих і орієнтованих на затвердження, в міру можливості, свого суверенітету, на заперечення або хоча б максимальне обмеження суверенітету державного цілого, що їх об'єднує. Це стоється росії, ЄС, Китаю та по суті усіх країн.

Але як запобігти такому майбутньому. Війна?  Тільки створенням Цифрового суспільства на основі цивілізму як інноваційного механізму розвитку, коли цифровий простір цифрових суб'єктів господарювання формує цифрове право на основі. благодійності, справедливості, рівності та свободи. Цивілізм запорука світовою стабільності та Нової системи міжнародної  безпеки.

 

Десуверенізації цілого та суверенізації його складових частин.Що значить перемога росії Суверенітет особистості.

Світ зіштовхується з процесом десуверенізації цілого та суверенізації його складових частин. Розпочинається овласнення державності тобто власність починає виконувати державницькі функції.
У такій ситуації об'єктивно — незалежно від суб'єктивної волі її учасників — міра та простір влади визначають ареал та склад її власності. Своєю чергою, така власність у цій обстановці — необхідна умова та матеріальна основа для затвердження влади на певній території. Що безперечно приводить до неофеодалізму та знищення демократії, війнам які є механізмом укріплення свого суверенітету і це на фоні змін клімату. Влада виступає від імені підвладних які працюють на збільшення її власності. Цей процес знищення демократії прискорюється успіхами росії в Україні, який приводить до влади популіські партії.

Цифрове суспільство навпаки вимагає суверенітет особистості, суверенітет його цифрового простору (аканту) який створює простір  оперування  його цифровою власністю не залежно від географічного розташування, що безпрецедентно розширяє ринок,  створює умови солідарної та соціальної економіки для кожного. Між особисті суперечності які можуть виникати це не війни влади.

 

 

Про функції держави у цифровому суспільстві.

 

Основною функцією держави є захист прав та свобод свої громадян. У цифровому суспільстві цю функцію виконує цифрова інституційна платформа через набір сервісів які  створюють обмеження прав одного індивідууму по відношенню до прав інших. Набір таких сервісів визначають цифрове право.

 

Людина еліти це людина яка займається благодійністю.

 

Інститут благодійності це та фінансова функція яка замінює кредит(борг). Благодійність створює цифровий ринок споживання та розширює моральні функції людського життя, запроваджує сервіси цифрової соціальної та солідарної економіки. Інституту благодійності належить цифрова інституційна платформа сервісів цифрового права (Цифрова інституційна платформа). Хороша людина не та, що віддає кредит, хороша людина, це та людина яка займається благодійністю.

 

Про право країн та інститути Цифрового суспільства, цифрове право.

Сьогодні у світі домінує дух корпоративізму та чиновницьких розсудів, діє безліч встановлених різними країнами та регіональною владою особливих прав-привілеїв, спеціальних правових режимів, різного роду правил - на користь окремих осіб, груп, професій, корпорацій, соціальних верств, територій тощо.

Так, дійсно у сьогоднішньому Веб просторі не має системи цифрового права яка у класичному розумінні, дозволяла б захищати права та свободи своїх учасників. Зрозуміло, що там, де немає єдиної системи права, яка за визначенням, дає об'єктивну реальність людської взаємодії не може бути реального єдиного економічного простору.
Для ситуації, що реально складається, інституціалізація цифрового простору через відповідні сервіси дозволяє забезпечити загальний правопорядок, дотримання загальних правових принципів і норм етики як поведінки людей, так і способів отримання прибутку, відкинути конкуренцію джерел права різних країн, яка тільки зумовлює роздробленість та хаотичність правового регулювання, «станово-цеховий» характер різних правочинів та правових статусів і виробити свої інститути цифрових правовідносин:

 

Суверенітет особистості Це набір сервісів який визначає особистостей у Веб просторі. Це пожитєвий акаунт людини його суверенне право на володіння цифровою власністю.

 

Цифрова власність. Визначається інформаційним наповненням акаута та створеними  сервісісами  реалізаційних можливостей бізнес застосування. Цифрова власність має частку цифрову індивідуалізовану власність яку  має індивід невід’ємне та суверенне   право. Цифрова власність знімає проблематику  Іміграціоної політики яка викладена економічною не стабільністю.

 

Поліцентричні інститути.   Це цифрові форми підприємництва з обусобленою часткої загальної, для цього інституту цифровою власністю.Вони не мають частки цифрову індивідуалізовану власності та займаються підприємницькою діяльністю.

 

Благодійність. Інститут благодійності крім наповнення  фонду з рекламних сервісів, сервісів транзакційних комунікацій,  використання цифрового інтелекту, доходів від реалізації проектів сталого розвитку та адресного розподілення рівної частки індивідуалізованої власності без посередників, він  створює умови розвитку ринку споживання, направляє фінансові потоки у регіони кліматичних катастроф, голоду ітд. Благодійність це вираз свободи, свободи свого самоствердження, самоствердження дарування свободи іншим. Що є найвищим потенціалом людської моралі. Хороша людина яка дарує свободу іншим.

 

Цифрова інституційна платформа. Інститут цифрової інституційної платформи це цифрове середовище практичної дії інститутів цифрового суспільства. Це трьох вимірний, однозв’язаний замкнутий цифровий простір який гомеоморфний світу повсяденної людської діяльності на планетарному рівні. Цифрова інституціальна платформа належить благодійному фонду.

 

Цифрова фінансова-валютна система. Це цифрова платформа цифрової валюти яка забезчена цифровою власністю. Імітентом такої валюти може виступати любий поліцентричний інститут, чим створюється конкуренція валютного цифрового людства та споживач може вибрати найкращу.

 

Цифрове право забезпечує свободу підприємницької діяльності спрямованої на рівність соціальних та солідарних відносин усіх економічних процесів шляхом  підтримання балансу інституційної взаємодії на само організаційному рівні шляхом доступності творити інновації та їх впроваджувати. Цифрове право регулює свободу таким чином, щоб свобода не переростала у свавіллі (своєвольство) .

 

Хто може побудувати правове Цифрове суспільство.

Сьогоднішня обтяженість різних частин і ланок державності, що формується (на всіх рівнях) не в змозі протистояти популіських партійним течіям, ставлячи під загрозу основні принципи демократії здобуті й виражені правом протягом тисячоліття (тут мається на увазі Велика хартія вольності
15 червня 1215). У цей час міжпартійної боротьби, підтримкою електоратом простих рішень на складні питання говорити про нову систему міжнародної безпеки не приходиться. Але тема знищення демократії, здобутих прав та свобод є темою переходу до Цивілізму Цифрового суспільства які стають фундаментом міжцивілізаційної демократії. Цифрове суспільство ні автократія, ні корпорації ніколи не побудуть. Вони завжди апологети знищення рівності, свободи, справедливості. Цифрове суспільство творить свобода суверенітету особистості, благодійні фонди та країни які находяться на лінії зіткнення цивілізацій (Україна, Ізраїль, Норвегія, Швеція, Польша, країни Прибалтики, Індія) які першими відчули міжцивілізаційні загрози знищення свого суверенітету.

 

Потрібно бачити не картинку, а реальність кінця та можливостей вижити.

 

Сьогодні ситуація, що складається з кінцем ери індустріального розвитку та інноваціями пов'язаними з веб простором та діджиталізацією, стала поживним грунтом для соціальних, політичних, національних, релігійних загострень, активізації комуністичних, необільшовицьких, фашистських та інших екстремістських сил рухів лівого і правого спрямування, економічної та всякої іншої злочинності.
В авторитарних режимах посилилась ескалація прав людини, свободи слова, свобода підприємництва та розвинулась тоталітарна репресивна дія за збереження свого режиму.

 

Все це (нерозвиненість відносин власності та права, множення та ускладнення конфліктів, поляризація соціальних верств та груп, і т. д.) посилює розкол та конфронтацію демократичних та приводить до загострення агресії авторитарних систем. У цьому стані світова війна або перехід до нового світового порядку та нової системи міжнародної безпеки. Якщо світова війна спочатку тоді все одно перехід нового світового порядку та нової системи міжнародної безпеки.


Все це свідчить про вкрай назрілу необхідність пошуку Нової форми людського виживання. Без такої нової форми яка повинна прийти на зміну епосі індустріалізму та при спробі реформувати діючі соціальні відносини, воронка кризи тільки посилиться. Потрібно розпочинати новий етап розвитку людства  -Цивілізм Цифрового суспільства.
Нинішній стан справ у суспільстві є неминучим

Об'єктивно-історично необхідний рух до цивілізму було уже обрано інноваційним розвитком Веб простору,  більш справедливим, більш демократичним рухом, рух  який відчула та долучилася  уже більша частина людства. Правове цифрове суспільство на основі його інституціалізації, це єдиний шлях до правового подальшого розвитку людства.


Що можна запропонувати.

Розглядаючи війну з погляду історико-діалектичного розвитку, потрібно зауважити, що росія вибрала час потужної кризи індустріалізму, порушення балансу міжнародної безпеки та високим рівнем політичної не стабільності у демократичних країнах. Це визначено у розрізі Циклів Кондратьєва (30 років до завершення політичних, військових катаклізмів, чотири роки перерви для зміни влади, і приходу за цей час до влади популіскіх урядів, що було розраховано російською наукою школою https://www.youtube.com/watch?v=r7fmUTX06wY&t=224s ).

Ми пропонуємо розпочати роботу з створення Нової системи міжнародної безпеки над якою ми працювали останні роки. Про це у книзі Смітник геополітики та Українська гра впливу на міжнародній шахівниці анонс за посиланням https://c3n.info/biz_site/new/Book_W.pdf. та у цій книзі.

 

Ініціатива України.

Для того, щоб переломити весь комплекс світових негативних тенденцій, якісно покращити стан справ у суспільстві та в Україні, необхідний новий курс перетворень, заснований на стратегії послідовного та неухильного руху до Цифрового суспільство, до його діалектичної форми- цивілізму. Ця цивілітарно націлена стратегія і є в ситуації, що склалася, головний орієнтир і основний критерій для всіх аспектів процесу поступової та цілеспрямованої зміни нинішнюї світової критичної  ситуації, перемогою демократії та справедлим вирішенням війни в Україні.
Тактика та конкретна програма заходів щодо реалізації цивілітарного курсу залежать, зрештою від  ініціативи України яка може очолити цей процес соціально-політичних сил на глобальному рівні  яка уже працює у Веб - просторі. Кількість інтернет-користувачів по всьому світу складає 4,66 млрд осіб, Це 59,5% від населення планети. Соціальними мережами ж користуються 4,2 млрд чоловік або 53,6% від населений.

Які питання будуть винесені у Статут Нової міжнародної організації Міжнароднородного Хабу по управлінню проектами сталого розвитку.

 

Ци опис і конкретна правова дія інститутів  інститутів цифрового суспільства до яких відноситься:

 Цифрова інституційна платформа. Інститут суверенітету особистостей. Цифрова власність. Інститут благодійності. Інститут соціальної та солідарної економіки, та інститут цифрової валюти та платформи фінансових операцій, Інститут трансформації глобального управління безпекою та трансферт цих механізмів у кризові точки планети.

Інститути забезпечують цифрове право відповідно до Пакту майбутнього з метою трансформації глобального управління ООН.

 

Як зняти проблеми міграції?

Віддалена робота безперечно знімає процеси міграцій. Це основний стимул який забезпечує рівний доступ до свого цифрового ресурсу та операцій з ним. Це індивідуалізована цифрова власність, яка надає можливість отримання пасивного доходу кожним учасником цифрового суспільства.

 

Як адаптуватися до змін клімату?

Нова  міжнародна  організації Хабу з управління проектами сталого розвитку надає широкий спектр таких можливостей завдяки благодійності, трансформації глобального управління безпекою у кризових точках планети, залучення інвестицій під міжнародні гарантії, імунітет, преференції. Створення точок розвитку світової економіки у цих регіонах.

 

Інститут трансформації глобального управління безпекою у кризових точках планети.

Забезпечує трасферт правових механізмів, та технологій у кризові точки планети. Метою трансформації глобального управління безпекою є підтримувати міжнародний мир та безпеку, проводити роботи по адаптації планети до кліматичних змін, до попередження і ліквідації екологічних катастроф, для відстоювання прав суверенітету особистості, економічного індивідуалізму, згідно з принципами справедливості та міжнародного права, та з цією метою вживати ефективних  заходів для запобігання та усунення світових загроз на всіх рівнях людського життя у всіх точках земної кулі.

Базові принципи трансформації  глобального управління безпекою Цифрова індивідуалізована власність по праву повинна належати споживачам, а не меншості, в руках якої неправомірно опинилася ця частина чужої власності.

Визначальне значення в цьому плані має та обставина, що сфера послуг об'єктів реклами, трансакцій, штучного інтелекту, загальних сервісів все те, що приносить прибуток та передача кризових регіонів у міжнародне управління розглядається як реальна підстава та необхідна умова трансформації глобального управління безпекою  .

Такий підхід відповідає, хоча й різною мірою і з різних підстав, фундаментальним та довгостроковим інтересам усіх верств населення світового суспільства. Потрібно відмітити, що Створення та реальне функціонування цифрової індивідуалізованої власності кожного — це на користь не лише більшості членів суспільства, які мають законне право отримувати дохід від такої власності. Це нагальна запорука безпеки у процесах трансформації її глобального управління, до того ж    Цифрова індивідуалізована власність поправу належить споживачам, бо вони за неї платять у вартості товару, послуг, а не тієї меншості, в руках якої неправомірно опинилася ця частина чужої власності.

 

Про зміст благодійного фонду Міжнародної безпеки та сталого розвитку.

Шуканий цивілітарний суспільний договір про цифрове суспільство — це насамперед угода про цифрову власність, про реальний зміст благодійного фонду Міжнародної безпеки та сталого розвитку як спільної громадянської цифрової власності, в рамках якої кожен громадянин як співвласник, згідно з викладеною концепцією цивілізму, має рівне право на однакову частку цифрової індивідуалізованої власності та відповідну частину грошових доходів від усіх форм цифрової взаємодії т, що становлять фонд спільної цивільної цифрової власності.

 

 

Про суспільний договір яким є Угода про створення Міжнародного Хабу з управління проєктами сталого розвитку.

Цифрове суспільство формується на основі створення нової міжнародної організації Міжнародного Хабу з управління проєктами сталого розвитку яка  є юридично сформованою на основі договору між Благодійним фондом Міжнародної безпеки та сталого розвитку та урядами країн потенційними її учасники. Фонд представляє власників цифрової власності у цифровому суспільства. Уряди, корпорації, бізнес - є виконавцями проєктів сталого розвитку та суб'єктами  права з підтримання міжнародної системи безпеки в одному ряду з фондом.

 

Які принципи закладаються у Статут Міжнародного Хабу з управління проєктами сталого розвитку.

1. Міжнародний Хаб заснована на принципі рівності всіх її членів;
2. Усі Сторони Угоди та Країни і резиденти інших країн, що приєдналися до проєктів Хабу, та які беруть участь на правах Сторін тільки за такими окремими проектами та Благодійний фонд сумлінно виконують взяті на себе Статутом зобов'язання, щоб забезпечити усім у сукупності права та переваги , що випливають із належності до складу Міжнародного Хабу;
3. Всі вирішують свої міжнародні суперечки мирними засобами таким чином, щоб це не створювало небезпеки миру, безпеці й справедливості;
4. Країни які є сторонами Міжнародного Хабу у міжнародних відносинах від загрози силою або її застосування як проти територіальної недоторканності чи політичної незалежності будь-якої держави, погоджуючи свою діяльність з Благодійним фондом який представляє учасників Цифрового суспільства;
5. Усі країни які є сторонами надають  усесторонню  допомогу у всіх діях спрямованих на впровадження вирішення конфліктів, адаптації до змін клімату, дій по породжених екологічними  катастрофами та ліквідацію їх наслідків, голоду, економічних криз, та порушенням прав людини , що впроваджуються Міжнародним Хабом відповідно до цього Статуту, і утримуються від надання допомоги будь-якій державі, проти яких Міжнародний Хаб робить дії превентивного чи примусового характеру;
6. Міжнародний Хаб забезпечує, щоб держави, які не є її сторонами Угоди та не є сторонами які приєдналися до проектів Хабу, діяли відповідно до цих Принципів, оскільки це може виявитися необхідним для підтримки міжнародного миру та безпеки;
7.Статут Міжнародного Хабу жодною мірою не може надавати права на втручання у справи, що по суті входять до внутрішньої компетенції будь-якої держави, крім розв'язання питань пов'язаних зі захистом прав людини, суверенітетом особистості, відповідно до Загальної декларації прав людини ООН.