Presentation

Управління хаосом – Конституція свободи:

ідеологічне, онтологічне та кібернетичне забезпечення
“стихійного” порядку.

Лідерство в умовах невизначеності та сингулярності

Порядок більш високого рівня,

ніж наше розуміння порядку, ми бачимо як хаос.

Перехід від «раціонального конструктивізму»

до нового світового «стихійного порядку».

· Геополітична та економічна альтернатива – Ноосфера та Цивілізм: нова система безпеки та нова архітектура управління, Цифровий ринок та цифрова інституційна інфраструктура, стійкий ринок споживання та життєздатна економіка.

· Глобальні інститути економічної, кібернетичної та суспільної безпеки. Безпека кризових регіонів.

· Конституювання «ідентичності»: суверенітет особистості, економічний індивідуалізм та поліморфна соціологія.

· Цифрове право, цифрова власність та невідчужуваний соціальний цифровий дохід.

· Цифрова Соціальна та Солідарна Економіка: кожен має право заробляти, створювати власний добробут і забезпечувати безпеку.

· Головні драйвери економічного розвитку: емісія проєктів сталого розвитку, благодійність і суспільне благо.

· ContentNet – нейрополіцентрична платформа з цифровим інтелектом для глобальної економічної взаємодії та управління бізнес-процесами, Цифровим ринком, правовими відносинами і механізмами безпеки в умовах фундаментальної невизначеності, хаотизації та стихійних змін.

Застарілі інститути сьогодні не здатні впоратися зі збільшенням війн, зростаючою радикалізацією та геопланетарними загрозами, із різноманіттям технологій і форм організованостей, а також з віртуалізацією і хаотизацією відносин. Управлінська та світоглядна компетенція старих інститутів не відповідає ані складності Ноосфери (цифрового Веб-простору – світу розуму), ані масштабу глобальних трансформацій, ані характеру екзистенційних геопланетарних загроз.

Найбільш болючими проблемами в суспільстві сьогодні є: a) система міжнародної безпеки та b) Цифровий ринок. Це означає, що потрібні нові глобальні інститути безпеки та розвитку.

Міжнародна безпека не може більше спиратися на національний суверенітет. Суверен сьогодні вже не держава, а Людина – особистість, індивідуум. Людині потрібна безпека та захист прав, інтересів і свобод в умовах економічної нерівності, військових конфліктів та геоекологічних проблем, а також на фоні зростання кіберзлочинності, шахрайства, маніпулювання, фейків, дезінформації та булінгу в цифровому Веб-просторі.

Цифровізація та Штучний Інтелект задають сьогодні безумовні тренди і споживачі очікують інституціалізованого, формалізованого та легітимізованого Цифрового ринку, який би спростив та убезпечив глобальну економічну взаємодію, захистив інвестиції і капітал, а також забезпечив соціальний розвиток, рівність та справедливість.

Однак ані національні уряди, ані міжнародна банківська система, ані корпорації-техногіганти не можуть запропонувати прийнятну модель Цифрового ринку. Цифровому ринку потрібен міжнародний оператор, який створений на міждержавній основі, діє в рамках трансграничної юрисдикції та забезпечує технологічну нейтральність.

Проблеми безпеки, контролю, регулювання та правового забезпечення сьогоднішньої цифровізації і Штучного Інтелекту конче потребують правової системи Цифрового ринку, яка забезпечить глобальне управління стихійним хаосом інновацій та технологій.

Однак сьогоднішні спроби побудувати Цифровий ринок виключно на технологіях викликає численні протиріччя, ускладнення та суспільне несприйняття. Цифровий ринок – це система глобальних цифрових інститутів і глобальний оператор для забезпечення трансграничної взаємодії та арбітражу.

Як приклад, можна привести цифрові валюти, які не мають чіткої моделі впровадження, але безумовно будуть успішними при розгортанні Цифрового ринку та глобальних цифрових інститутів.

Нове покоління та все суспільство загалом хочуть простоти, доступності і безпеки, а також можливостей самореалізації та самовираження. Тому Цифровий ринок – це різноманіття форм організованостей та видів діяльності на основі уніфікації титулу власності (у вигляді цифрової власності), розгортання нових «когнітивних соціальних машин» («соціальних двигунів»), а також стимулів і мотивацій, які базуються на спільних цивілізаційних цінностях і спрямовані на суспільне благо. Це забезпечує поєднання зусиль та мобілізацію ресурсів заради миру, справедливості, сталого розвитку та життєздатного майбутнього.

Перед суспільством сьогодні стоять фундаментальні питання розвитку та концептуального майбутнього – про нову соціальність, новий світовий порядок, економічний індивідуалізм, інституціалізацію Web-простору та перехід до нової суспільної форми – Цивілізму.

Одним із рішень пропонується створення нової міжнародної організації – Міжнародного Хабу з управління проєктами сталого розвитку. Діяльність цієї організації буде спрямована на створення Нової системи міжнародної безпеки, інституціалізацію цифрового простору, розгортання світової системи цифрового права і цифрової Соціальної та Солідарної економіки, а також на поєднання зусиль Глобального Заходу та Глобального Півдня для реалізації Цілей сталого розвитку.

Метою презентації є Проєкт нового світового порядку.

Старий світовий порядок передбачав: гроші та технології – попереду; кредит та фінансові інструменти рухали економіку і управляли обмеженими ресурсами. Питання, які вирішувались у суспільстві – «рівність та справедливість».

Сьогодні попереду стоять «свобода» та знання, які потребують формалізації та інституціалізації, правового забезпечення, контролю та безпеки. Головими інститутами управління стають: a) «суверенітет особистості»; b) власність на нематеріальні активи – «цифрова власність» та c) поліцентричні інститути управління. Нова суспільна форма – Цивілізм.

Практична реалізація нового світового порядку передбачає: a) створення нової міжнародної організації – оператора глобальної економічної взаємодії та поліцентричних інститутів (аналогічно створенню Федеральної резервної системи); b) нової системи міжнародної безпеки (аналогічно фінансовій інфраструктурі Бреттон-Вудської системи); c) впровадження інститутів «цифрової власності» та «цифрового соціального доходу».

- - - 1 - - -

Проблеми глобального управління:

------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

Як управляти економікою, правовідносинами і зберегти владу та державність в умовах хаотизації і непередбачуваності?
Як управляти свободами, інакодумством та інтелектом цифрового Веб-простору?
Як управляти інноваціями, Штучним Інтелектом і технологічною сингулярністю?
Як забезпечити міжнародну безпеку та захистити права, інтереси і свободи в умовах кризи глобального управління?
Як забезпечити сталий розвиток в умовах глобальної кризи та геопланетарних загроз?
Як уникнути протистояння Глобального Заходу та Глобального Півдня?

Рішення:

------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

r Створення нової міжнародної організації – «Міжнародного Хабу з управління проєктами сталого розвитку» зі штаб-квартирою в м. Одеса (Україна):

o емісія проєктів сталого розвитку, проєктів благодійності та суспільного блага;

o надання міжнародних пільг, преференцій, гарантій та імунітету проєктам сталого розвитку;

o солідарні системи фінансування проєктів.

r Розгортання «цифрової інституційної платформи» сталого розвитку:

o “Свобода – рівність – справедливість” = “Право – власність – інститути”;

o Цифрове право, цифрова власність, цифрові інститути та віртуальне семантичне середовище економічної взаємодії: суверенітет особистості, економічний індивідуалізм, трансгранична юрисдикція та глобальне економічне співробітництво;

o Інституціалізація Web-простору.

r Нова система міжнародної безпеки та захисту прав, інтересів і свобод:

o Глобальні інститути управління кризовими регіонами (регіонами війн, стихійних лих, екологічних та кліматичних загроз).

r Позитивний образ майбутнього:

o «когнітивна» парадигма розвитку, Цифрове суспільство, Соціальна та Солідарна Економіка, Цивілізм;

o забезпечення соціальних гарантій і невідчужуваного «соціального базового доходу»;

o запровадження «цифрової власності», перехід до «суспільства власників», нових форм організованостей і нових інститутів;

o «інститут благодійності» та суспільне благо – нові драйвери, стимули і мотивації розвитку.

- - - 2 - - -

Перехід до Ноосфери – формування нового світового порядку:

зміна парадигми, концептуальності та інститутів управління

------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

r Суверенітет особистості: формалізація, інституціалізація та легітимізація економічного індивідуалізму, глобальної економічної взаємодії, а також цифрової ідентичності та цифрової власності.

r Управління в умовах когнітивного різноманіття форм, хаотизації та фундаментальної невизначеності.

r Стихійний порядок: автоформалізація процесів та взаємодії.

r Когнітивна парадигма розвитку.

r Поліцентричні інститути: геокультурне різноманіття, самоорганізація та саморозвиток життєздатних систем.

r Інклюзивна система міжнародної безпеки: інституціалізація кіберпростору та глобальні інститути безпеки кризових регіонів.

r Нові «соціальні машини» і суспільні драйвери, стимули та мотивації – благодійність, суспільне благо та солідарні системи концентрації капіталу.

r Соціальна та Солідарна Економіка.

r Нова інклюзивна архітектура права – «цифрове право».

r Новий світовий порядок і нова структура влади.

- - - 3 - - -

Нова архітектура глобального управління

------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

Правові виміри розвитку:

Глобальний Захід:

r «Руська Правда» – найдавніший правовий кодекс Київської Русі – Україна, 1016 рік;

r «Велика хартія вольностей» (Magna Charta Libertatum – "Great Charter of Freedoms") – Велика Британія,1215 рік.

Глобальний Південь:

r «Велика Яса Чингісхана» – Закон великої влади Орди, 1204 рік.

Потреба геополітичного проєкту розвитку:

r Зростаючий геополітичний хаос, волатильність і непередбачувані зміни міжнародної політики потребують правових відносин. Для цього потрібен геополітичний проєкт розвитку – проєкт розширення системи права в умовах інновацій, цифровізації та штучного інтелекту.

r На початку XX століття впровадження фіатних грошей створило «фінансову інституційну платформу» – Федеральний Резерв та Бреттон-Вудську Систему (Bretton Woods system), що змінило структуру економіки та стало важливим драйвером розвитку. Глобальна емісія кредитних грошей забезпечила зростання виробництва та стійкий ринок споживання.

r Для управління сьогоднішнім різноманіттям та хаотизацією відносин виникає потреба в «інституційній платформі цифрового права», яка розширює Бреттон-Вудську систему і забезпечує емісію нових економічних інститутів і фінансових інструментів – – проєктів сталого розвитку, благодійності та суспільного блага. Це створює стійкий ринок споживання, зростання капіталу, а також нову архітектуру глобального управління.

r Таким правовим геополітичним Проєктом є створення нової міжнародної організації, яка забезпечить розгортання Нової системи міжнародної безпеки, Цифрового ринку та нової архітектури глобального управління.

r Правовою основою створення такої міжнародної організації є «Дорожня карта Генерального секретаря ООН з цифрового співробітництва», «Резолюція Генеральної Асамблеї ООН про зміцнення соціальної, солідарної економіки на користь сталого розвитку», а також «Пакт майбутнього», прийнятий Генеральною Асамблеєю ООН 22 вересня 2024 р.

r «Інституційна платформа цифрового права» означає інституціалізацію Інтернету, перенесення економічної діяльності в мережу (що уже спонтанно масово відбувається), а також створення глобальних інститутів безпеки для управління кризовими регіонами (наприклад, шляхом передачі таких регіонів у міжнародне управління) по іншим процедурам, ніж процедури ООН.

r Крім того, Проєкт забезпечує значно більшу кількість користувачів та облікових записів суб’єктів цифрового бізнесу на європейських серверах, ніж сьогодні є у всіх соціальних мережах, що дозволяє говорити про «цифрове право», яке масово може охопити усі верстви населення. Важливим економічним драйвером є також запровадження «пасивного соціального доходу» у розмірі не менше 1000 доларів на рік, з розширенням його отримання кожним жителем планети від народження до смерті при подальшому глобальному впровадженні.

r Відповідно до міжнародного права, Проєкт передбачає підписання договору про створення нової міжнародної організації – Міжнародного Хабу з управління проєктами сталого розвитку, який можливий у початковому форматі: Великобританія, ЄС, Україна.

r Зацікавленість країн у проєкті Нової системи міжнародної безпеки та створенні Міжнародного Хабу з управління проєктами сталого розвитку підтверджується результатами формальної перевірки штучним інтелектом ChatGPT-4o: Україна 80-90%; Велика Британія 70-80%; США 70-80%; Китай 60-70%; Німеччина 80-90%; Японія 70-80%; Франція 70-80%; Італія 60-70%; Індія 50-60%; Канада 70-80%; Австралія 60-70%; Росія 50-60%.

r Створення нової міжнародної організації здійснюється шляхом проведення міжнародної установчої конференції у відповідності до Віденської конвенції «Про право міжнародних договорів».

Нова архітектура глобального управління:

r Бреттон-Вудська система + Міжнародний Хаб з управління проєктами сталого розвитку.

r Глобальна фінансова система + «Інституційна платформа цифрового права» = Онтологічна платформа економічного індивідуалізму, Цифрового ринку і Цивілізму.

Нова інституційна інфраструктура – стійкість та розвиток:

r Цифрова інституційна платформа – створення та функціонування цифрових поліцентричних інститутів.

r Нові «когнітивні соціальні машини»: емісія проєктів сталого розвитку, проєктів благодійності та суспільного блага, які забезпечені міжнародними пільгами, преференціями, гарантіями та імунітетом.

r Ринок цифрової власності: операції та вартісний облік нематеріальних активів.

r Соціальний базовий дохід – стійкий ринок споживання: розподілення ектраординарного прибутку від інновацій та суспільної доданої вартості.

r Ринок інвестицій у проєкти сталого розвитку, благодійності та суспільного блага: солідарні системи концентрації капіталу та підготовка якісних проєктів, їхнє методологічне, технічне і фінансове забезпечення.

r Віртуальні економічні середовища для забезпечення самоорганізації та глобального економічного співробітництва.

- - - 4 - - -

Благодійний фонд «Міжнародна безпека та сталий розвиток»

-------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

КОЖЕН може зробити свій внесок у створення нової системи міжнародної безпеки та реалізацію проєктів сталого розвитку. Для когось це неактуально, а для когось це може врятувати життя, забезпечити виживання та майбутній розвиток.

Проєкти:

r Створення нової міжнародної організації для управління проєктами сталого розвитку:

o Забезпечення глобального економічного співробітництва з реалізації проєктів сталого розвитку.

o Забезпечення міжнародних пільг, гарантій та імунітету для проєктів сталого розвитку.

r Нова система міжнародної безпеки:

o Глобальні інститути управління безпекою в кризових регіонах та в цифровому просторі.

o Цифрові механізми обмеження свободи принципами рівності та справедливості.

r Цифровий ринок:

o Універсальна інституціалізація активів, відносин та глобального економічного співробітництва на основі цифрової власності, цифрового права та цифрової інституційної платформи.

r Інституційне управління Штучним Інтелектом.

r «Цифровий соціальний дохід» на основі екстраординарних прибутків від інновацій та цифровізації.

r Ринок «суспільного блага» – емісія проєктів благодійності та проєктів сталого розвитку:

o інклюзивне середовище взаємодії «донатів / стимулів / мотивацій / концепцій» з «компетенціями / проєктами / стейкхолдерами» суспільного блага та сталого розвитку.

- - - 5 - - -

Новий світовий порядок:

мир, справедливість, свобода та саморозвиток

-------------------------------------------------------------------------------------------------------------

r Уряди, корпорації та їх бюрократія не спроможні забезпечити перехід до нового світового порядку – вони орієнтовані на збереження свого існуючого статусу.

r Це мають зробити особистості і інститут благодійності, які спрямовані на розвиток і майбутнє.

r Благодійний фонд «Міжнародна безпека та сталий розвиток» ініціював Проєкт створення нової міжнародної організації – Міжнародного Хабу з управління проєктами сталого розвитку, яка забезпечить перехід до нового світового порядку та нового суспільного устрою: Цифрового суспільства та Цивілізму.

r Проєкт Міжнародного Хабу з управління проєктами сталого розвитку базується на наукових розробках та спирається на успішно проведену дослідну експлуатацію із масовим залученням органів виконавчої влади та суб’єктів господарювання до випробування механізмів глобальної економічної взаємодії в рамках цифрової інституційної платформи.

Реквізити Благодійного фонду «Міжнародна безпека та сталий розвиток»:

БЛАГОДІЙНА ОРГАНІЗАЦІЯ "БЛАГОДІЙНИЙ ФОНД "МІЖНАРОДНА БЕЗПЕКА ТА СТАЛИЙ РОЗВИТОК"

Код ЄДРПОУ: 45247330.

E-mail: contentnet.hub@gmail.com.

IBAN: UA693006140000026002500548002

Банк отримувач: АТ "Креді Агріколь Банк"

SWIFT: AGRIUAUK

Joint-Stock Company "CREDIT AGRICOLE BANK"

42/2, Yevhena Chykalenka St., Kyiv, Ukraine, 01024

Валюта рахунку: UAH, USD, EUR

Призначення платежу: Безповоротна благодійна пожертва на статутну діяльність.

Публічна оферта про надання благодійного внеску: https://c3n.info/biz_site/new1/foundation.htm.

- - - 6 - - -

Образ майбутнього

-------------------------------------------------

Еволюція роботи з інформацією:

r Інтернет-сайти – Пошукові системи – Соціальні мережі – Супердодатки, цифрові метаплатформи, VR/AR/XR – Штучний Інтелект – Homo Digital.

Образ майбутнього:

r Протистояння двох концепцій розвитку – «цифрове дисциплінарне суспільство» проти «цифрового суверенітету особистості»:

- «Алгоритмізоване суспільство» – Матриця: безумовне відчуження цифрової ідентичності, цифрової власності, цифрової свободи.

- Ноосфера – Цивілізм: суверенітет особистості, нова система міжнародної безпеки, Цифровий ринок, цифрова власність, глобальне економічне співробітництво, цифрові інститути, цифрове право, трансгранична юрисдикція, соціальний базовий дохід, Соціальна та Солідарна Економіка.

- - - 7 - - -

Ноосфера робить Європу знову великою –

“Noosphere Makes Europe Great Again”

------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

r Ноосфера – глобальна конкуренція: «США впроваджують інновації, Китай копіює, Європа регулює» ("US innovates, China replicates, Europe regulates").

r Новий світовий порядок: інституціалізація та регулювання Ноосфери та перехід до Цифрового суспільства та Цивілізму.

r Лідерство Європи: нова система міжнародної безпеки, нова економіка та цифрове право.

- - - 8 - - -

Новий світовий порядок: лідерство Європи

-----------------------------------------------------------------------------------------------------

r Європа завжди була світовим лідером та авангардом розвитку демократії і вічних цінностей: свободи, рівності, справедливості.

r Створення Європейського Союзу стало цивілізаційним досягненням, яке об’єднало суверенні суспільства на базі єдиних цінностей та системи права.

r Наступним кроком у розвитку ЄС має стати Цифрове суспільство, яке передбачає глобальне економічне співробітництво, впровадження суверенітету особистості, цифрової власності, а також розгортання цифрового права та соціальної і солідарної економіки.

r Будь-яка політична конфігурація побудована на економічній моделі.

r Забезпечити лідерство Європи можливо шляхом створення нової міжнародної організації, яка забезпечить обслуговування та обіг цифрової власності, а також емісію проєктів сталого розвитку та суспільного блага як нових потужних драйверів економічного зростання та соціального розвитку. Це може розблокувати потенціал цифрової економіки для Європи.

- - - 9 - - -

Вихід з сьогоднішнього періоду війн – лідерство Європи

------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

Коли руйнується світовий порядок, сила права поступається місцем праву сильного. Але цей сильний має знову затвердити силу права.

r В умовах технологічної сингулярності виникає новий просторово-часовий континуум, в якому технологічні переваги нівелюються, а лідерство країн визначається системою права, архітектурою управління та інституційною інфраструктурою.

r Виходячи з цього, лідером у побудові нового світового порядку сьогодні має стати Європа, яка має історичні традиції у побудові систем права, глобального економічного співробітництва та захисту суспільних цінностей: свободи, рівності, справедливості.

r Спроби інших країн побудувати світове лідерство на технологічних перевагах, «праві сильного» та підміні правової системи корпоративними сурогатами зазнає нищівної невдачі, збільшуючи хаотизацію, фундаментальну невизначеність, фінансову вразливість, економічну нерівність та радикалізацію суспільства. При цьому відкритим питанням залишається безпечне та стійке функціонування систем, мереж і даних.

r Незважаючи на складність конфліктів, вихід з сьогоднішнього періоду війн можливий за один рік шляхом інституційного розширення економіки, що забезпечить нову архітектуру управління, нову систему міжнародної безпеки та нову економіку на новому фундаменті – фундаменті суверенітету особистості – фундаменті свободи.

- - - 10 - - -

Криза розвитку, самоїдентифікації та життєздатності

-------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

r Технологічна сингулярність (цифровізація, штучний інтелект, нове матеріалознавство, роботизація логістики, малі автоматизовані фабрики, супутникові мережі зв'язку, енергетика нового покоління) руйнує старий світовий порядок.

r Старий світовий порядок базувався на ідеї, що використовуючи правильні підходи та методи, можна забезпечити гармонію та порядок.

r Сьогодні суспільство визнає, що в умовах зростаючої складності, невизначеності, сингулярності та хаотизації смисли речей та подій, що відбуваються, ми пізнати в принципі не можемо. Що істин і смислів багато, і вони різні.

r Інформація сьогодні замістила смисли та цілі. За відсутності смислів зникає потреба в Особистості та сама суб'єктність загалом. Виникають складнощі із самоїдентифікацією.

r Суспільство поступово втрачає стимули та мотивації розвитку, а також стійкість, безпеку та життєздатність.

r Вихід з кризи:

o Перехід до нейроморфологічної архітектури управління на основі поліцентричних інститутів, суверенітету особистості та нових «когнітивних» соціальних машин (індивідуальної цифрової власності, цифрового соціального доходу та емісії проєктів суспільного блага).

- - - 11 - - -

Новий світовий геополітичний проєкт

----------------------------------------------------------------------------------------

Битва за роль і місце в новому світовому порядку – це, по-перше, війна смислів і, тільки по-друге, конкуренція сукупної могутності.

r Проблеми війни, миру, технологічної революції та розвитку лежать у площині нової системи міжнародної безпеки та нової архітектури управління.

r Світова системна криза: «хаос невизначеності» випущений на волю. Щоб приборкати його, потрібна нова система міжнародної безпеки та нові «соціальні машини» для стимулювання розвитку, емісії стабільності та протистояння ризикам та загрозам.

r Світу потрібен новий геополітичний проєкт, щоб перейти від кризи «раціонального конструктивізму» до нової архітектури управління та розвитку – «стихійного порядку».

r Країни, які першими впровадять новий геополітичний проєкт розвитку, стануть світовими лідерами.

- - - 12 - - -

Екзистенційні загрози та нова складність

-----------------------------------------------------------------------------------------------

r Традиційні загрози і нові ризики формують нову складність, що потребує зміни архітектури управління.

r Всесвітній економічний форум (WEF) виділив п’ять ключових короткострокових загроз: збройні конфлікти, екстремальні погодні явища, кібершпигунство та кібервійни, поширення дезінформації, соціальна поляризація.

Всесвітній економічний форум (WEF): глобальні ризики

- - - 13 - - -

Віртуальний простір – нове джерело невизначеності та загроз:

віртуальна геополітика та цифровий тоталітаризм

------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

r Цифровий тоталітаризм: тотальний цифровий контроль та цифрові границі.

r Усунення анонімності користувачів: зникнення поняття «персональні дані» – всі цифрові «сліди» доступні державі, яка виступає основним оператором для входу до цифрових сервісів.

r Зростання кіберзагроз: крадіжка даних перетворюється на крадіжку цифрової ідентичності, цифрового «зліпка» людини та її життя.

- - - 14 - - -

Хаотизація та непередбачуваність світу

--------------------------------------------------------------------------------------------

r Стабільність – це ілюзія, яка залишилася в минулому.

r Світ стає дедалі більш хаотичним, непередбачуваним та вразливим, посилюється геополітична напруга.

r У 2023 році зафіксована рекордна кількість збройних конфліктів – 60, що свідчить про глобальну активізацію насильства і нестабільності. Війна в Україні стала прикладом довготривалих політичних та економічних ризиків.

r Все більш загрозливою стає кіберзброя. Цифрові технології стають засобами ведення інформаційних воєн, поширення фейкових наративів та маніпуляцій.

r Кліматичні зміни створюють нові виклики: 2023 рік став найтеплішим в історії, спричинивши збитки світовій економіці на $320 млрд. Пандемія COVID-19, кліматичні катастрофи й екстремальні погодні явища наголошують на важливості стійкості та швидкої адаптації до криз.

r Ускладнюється регуляторне середовище. Технології розвиваються швидше, ніж законодавство встигає адаптуватися.

r Нові ризики у сферах кібербезпеки, Штучного Інтелекту та цифрових технологій створюють значний тиск на економіку, змушуючи шукати баланс між інноваціями та управлінням непередбачуваними наслідками.

r В умовах сьогоднішньої хаотизації відбувається зниження приватних та корпоративних інвестицій. Задля підтримки економіки починає використовуватися збільшення військових витрат, наслідком чого неминуче стає війна.

r В результаті економіка стає настільки інтегрованою у військову сферу, що перехід до мирної економіки може призвести до серйозних криз, аж до розпаду держав та економічної нестабільності.

- - - 15 - - -

Як закінчити вічні війни?

----------------------------------------------------------

r Періоди пікових значень «великих економічних циклів Кондратьєва» характеризуються затяжними війнами.

r Сьогодні укладання мирних угод, які б забезпечували сталий мир, неможливе під час пікових значень «великих економічних циклів Кондратьєва», коли інвестиції у реальний сектор тотально збиткові внаслідок технологічної сингулярності, а також неефективності економічної моделі «витрати-випуск» в умовах хаотизації та фундаментальної невизначеності.

r Головною умовою для закінчення війн є вихід з періоду пікових значень «великих економічних циклів Кондратьєва», який очікується до 2050 року.

r Вихід з сьогоднішнього періоду війн можливий за рік шляхом інституційного розширення економіки, що забезпечить нову архітектуру управління, нову систему міжнародної безпеки та нову економіку на новому фундаменті – фундаменті суверенітету особистості – фундаменті свободи.

r «Свобода та суверенітет індивідуума» як основа глобальної економічної взаємодії має доповнити суспільну онтологію та систему права, які відстоюють «рівність та справедливість» і за які йшла боротьба в минулому столітті.

- - - 16 - - -

Ноосфера: фрагментація суверенітету

-----------------------------------------------------------------------------------------

r Настає час, коли суверенітет починає змінюватись. Повсюди.

r З формуванням Ноосфери відбулася деідеологізація світу, а з нею – фрагментація, коли різні групи намагаються формувати та утримувати якісь свої позиції.

r В результаті, як приклад, вже сьогодні мусульмани організували у Західній Європі свої анклави та сфери життя, куди держави не мають доступу.

r Будь-яка системність у соціумі намагатиметься творити тоталітарні системи. Це закладено у природі людини.

r У сучасних умовах будувати тоталітарні системи вже неможливо у принципі. Життя вже йде у вільному глобальному мережевому спілкуванні.

r Це означає, що сучасні держави та корпорації втратили монополію на владу, ідеологію та ресурси.

- - - 17 - - -

Ноосфера: самореалізація особистості та прагнення до суспільного блага

------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

r У Ноосфері Людина самореалізується як особистість, а не як колектив.

r У результаті суспільство відходить від колективістських і дисциплінарних форм у бік людиноцентричності – світогляду, який є максимально особистісним та індивідуальним. Цей світогляд перебуває онтологічно «вище» соціальних ієрархічних систем і здатен забезпечувати глобальну економічну взаємодію та сталий розвиток в умовах хаотизації і невизначеност.

r Ноосфера створює нові форми організованостей, які передбачають добровільний та вільний вхід та вихід, визнають суверенітет, права та свободи особистості, а також формальну рівність усіх між собою. Очевидно, що під ці критерії не підпадають сучасні держави та корпорації.

r Вже сформувалися групи (категорії), у яких проступає прагнення до суверенітету особистості людини.

r Так, користувачі Інтернету вважають себе вільними людьми, які не визнають над собою суверенітет держави, а держава не визнає їхньої вільності. Це проявилося у різних формах кібер-анархізму та крипто-анархізму.

r Кібер-анархісти не сидять без діла і виживають як можуть, переходячи до легальних категорій програмістів, Інтернет-підприємців чи крипто-підприємців.

r Це означає, що народ не хоче жити в державній чи корпоративній Матриці, яка нав'язує йому світ фантазій та уявної, а не реальної свободи. Вони вільні і хочуть самі визначати свої цілі та інтереси.

r У Ноосфері в людини починає виявлятися інша властивість – прагнення до благодаті, яке формалізується у благодійності та прагненні до суспільного блага.

- - - 18 - - -

Еволюція свободи: від «онтології формалізації» до «онтології дій»

---------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

r Під свободою сьогодні розуміється звільнення свідомості від догм та стереотипу маленької, нікчемної байдужої людини, яка постійно чекає вказівок.

r В «алгоритмізованому суспільстві» немає діла до людини. Людей немає, є функції: алгоритми, програми, месенджери, соціальні мережі, які визначають поведінку. При цьому за традицією дисциплінарного суспільства заохочується невігластво, щоб народ не звертав увагу на зростаючу свободу та можливості розвитку, а увага концентрується на різноманітних розвагах, маніпуляціях та публікаціях «милих котиків» та гламурного контенту.

r Водночас Веб-простір дає безліч ступенів свободи, доступ до знань, інформації та глобальних комунікацій. Це ставить Людину в центр системи управління, безпеки та розвитку. Людина приймає у володіння Веб-простір, стає відповідальним власником, співвласником та партнером у глобальній взаємодії.

r Це середовище, де формується думка, відбувається активність та створюється майбутнє.

- - - 19 - - -

Людиноцентричність та глобальна взаємодія як нова бізнес-модель

-------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

r Унікальною перевагою нової архітектури управління стає спроможність розвиватися не всупереч, а завдяки викликам.

r Сьогоднішні можливості – у багатовимірній взаємодії та креативності індивідуумів.

r Людиноцентричність стає не стільки соціальним зобов'язанням, скільки логікою нових бізнес-моделей «Human with Human» (HwH).

r Людиноцентричність стає новою нормою як бізнес-модель. Бізнес, комунікація, сервіси – стають персоніфікованими. Тепер драйвером економіки стають не продажі товарів і послуг. Новими драйверами стають залученість, співдія, благодійність і життєздатне майбутнє.

r Саморозвиток суспільства забезпечується механізмом масового створення комʼюніті тих, хто самореалізує себе, здійснюючи корисну роботу та реалізуючи проєкти розвитку та благодійності.

- - - 20 - - -

Інноваційна інфраструктура

------------------------------------------------------------------

r Політична і економічна нестабільність та зміна технологій створюють високі ризики для інвесторів. Це потребує формування інноваційної інфраструктури для забезпечення фінансування та стійких моделей «споживання-виробництво».

r Важливим економічним капіталом сьогодні вважаються контакти, партнерства та експертиза. Накопичення цього ресурсу самостійно часто буває складним процесом, тому необхідно надавати середовище для спрощення взаємодії та співробітництва.

r Інноваційна інфраструктура передбачає створення такого ком’юніті та середовища, яке буде стимулювати співробітництво та нові партнерства, а також автоформалізувати пошук інвесторів, спеціалістів та працівників.

- - - 21 - - -

«Конституція свободи» – Цифрове суспільство

------------------------------------------------------------------------------------------------------------

r Свобода дій є першочерговою потребою людини.

r Свобода – це не значить робити те, що хочеш. Це значить робити те, що можеш (Сартр).

r Свобода – це не цінність, а основа цінності.

r Ніяка система регламентування не забезпечить розвитку. Це може зробити лише режим свободи – дух особистої ініціативи.

r Вихід із кризи лежить не у перебудові суспільства, а у вивільненні індивідів.

r У цифровому просторі (Ноосфері) примус з боку одних людей щодо інших зведений до мінімуму, наскільки це можливо. Це дозволяє говорити про цифрову свободу.

- - - 22 - - -

Цифрове суспільство – спільнота вільних людей

------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

r Технології та інновації принесли дух свободи.

r «Алгоритмізоване суспільство» – це повернення на щабель нижче, ніж той, що дає людині сьогоднішня еволюція розвитку. Прийняття «алгоритмізованого суспільства» – це відмова від духу свободи, повернення до підпорядкованості дисциплінарного суспільства.

r Щоб раб зміг сам стати вільною людиною, йому потрібно пройти процедуру манумісії (акт визволення рабів своїм власником) – визнання іншими свого суверенітету.

r Цифрове суспільство відповідає греко-римській традиції – це співтовариство вільних людей. Це інституційна форма реалізації свободи вільних людей.

r Якщо ви вільна людина і маєте особистий суверенітет, то для вас інституціалізоване Цифрове суспільство – це необхідне благо, необхідна форма буття як вільної людини.

- - - 23 - - -

Нова архітектура управління: Свобода, Ноосфера та Цивілізм

----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

r Інновації, цифровізація та Інтернет здійснили революцію: в суспільстві виникли нові виміри – вимір Свободи і нове середовище – Ноосфера.

r Свобода та Ноосфера формують новий світовий порядок, який спирається на економічний індивідуалізм, самоорганізацію та автоформалізацію відносин, а також на благодійність і суспільне благо як нові драйвери розвитку.

r Це обумовлює формування нової суспільної форми – Цивілізму, який означає інституціалізацію, формалізацію та монетизацію індивідуальної свободи (самореалізації, самоствердження, саморозвитку, самоорганізації), Ноосфери (світу розуму) та суспільного блага.

r Новий світовий порядок (Цивілізм) означає нову архітектуру глобального управління, нову систему міжнародної безпеки, нові інститути, нові форми організованостей, нові стимули, мотивації, концепції, а також нові «соціальні машини» (цифрову власність, сталий розвиток, благодійність, суспільне благо).

r В умовах формування нового світового порядку переможцем стає невелика група країн, які отримують перевагу на декілька тактів розвитку.

===========

r Нова архітектура управління: суверенітет особистості та організований стихійний порядок. Суверенітет особистості: цифрова власність, цифровий пасивний дохід. Організований стихійний порядок: цифрова інституційна платформа, поліцентричні інститути.

- - - 24 - - -

Інтернет – це професія

-----------------------------------------------------

r Все більше людей опановують нову професію – користувач Інтернету. Це декласує суспільство. У людей з'являються нові можливості.

r Свобода, яку дає Інтернет, стає благом та джерелом добробуту.

r Суспільство стоїть на порозі глобальної трансформації: «Технології створили свободу в Інтернеті, тепер лишилося створити вільних суверенних індивідуумів та вільні інститути».

- - - 25 - - -

Цифрова нерівність

------------------------------------------------

r Цифрове життя у дедалі більшій мірі розвивається сьогодні не у бік правових відносин, але у напрямі примусу, підпорядкування і цифрової нерівності.

r Рівність політичних прав на фоні значного розриву цифрових умов оголила «питання цифрової нерівності».

r Сьогодні немає більш сильної нерівності, ніж розвиток у нерівних цифрових умовах.

r В рамках концепції «алгоритмізованого суспільства» сьогодні формується нова олігархія надзвичайного багатства, влади і впливу, яка буквально загрожує всій демократії, основним правам і свободам, а також чесному шансу для кожного на просування вперед.

r Те, що ми бачимо сьогодні в цифровому світі – це розгортання «алгоритмізованого суспільства» BigTech корпораціями і хвиля «кіберанархізму» та інакодумства під знаком технологій.

- - - 26 - - -

«Велика цифрова гра»: Цифровий ринок

----------------------------------------------------------------------------------------------

r Технологічна сингулярність та інновації (цифровізація, штучний інтелект, нове матеріалознавство, роботизація логістики, малі автоматизовані фабрики, супутникові мережі зв'язку, енергетика нового покоління) руйнують старий світовий порядок: виникають фундаментальна невизначеність, непередбачуваність, уразливість та хаотизація відносин.

r Запобіжником хаосу стає створення Цифрового ринку, який забезпечує глобальну економічну взаємодію і формалізує новий світовий порядок.

r Цифровий ринок інституціалізує власність, права та свободи в умовах сьогоднішньої невизначеності, хаотизації та неусвідомленості глобальних трансформацій.

r Цифровий ринок забезпечує суб’єктивізацію складної реальності та стає основою глобальної системи цифрового права, де «національна юрисдикція» поєднується з «трансграничною юрисдикцією» та юрисдикцією віртуальних відносин.

r Цифровий ринок формує середовище, яке забезпечує рівність, справедливість, свободу та безпеку.

r Економічний індивідуалізм та самоорганізація Цифрового ринку визначають новим драйвером розвитку «суспільне благо» – те, що сприяє співжиттю громадян та життєздатності суспільства.

- - - 27 - - -

Цифрова власність

-----------------------------------------------

r Новою «нафтою» економіки, універсальною мірою вартості стає цифрова власність.

r Цифрова власність – новий інститут, який передбачає набір інструментів для формалізації, легітимізації, монетизації та інтерпретації різноманітних активів, відносин, комунікацій та видів взаємодії активів.

r Цифрова власність формує нову архітектуру управління, яка забезпечує нову інституційну інфраструктуру, соціальні гарантії, а також індивідуальні права, інтереси та свободи.

r Цифрова власність забезпечує перехід до більш справедливого суспільства еволюційним шляхом без революційних потрясінь

- - - 28 - - -

Цивілізм – глобальні трансформації

-----------------------------------------------------------------------------------

	Індустріальний період	Цивілізм
Економічний драйвер	Технологічний прогрес	Ноосфера
Забезпечення грошей	Нафта	Цифрова власність
Система управління	Світова фінансова система	Цифрова інституційна платформа для створення поліцентричних інститутів
Найбільш прибуткові інвестиції	Енергетична, автомобільна та ІТ-галузі	Цифровий ринок
Соціальні машини	Фінансові: Кредит, борг, криптовалюти	Когнітивні: емісія цифрової власності, емісія проєктів сталого розвитку, благодійності та суспільного блага

- - - 29 - - -

«Велика цифрова гра» – вибір цифрової доктрини: згасання чи еволюція

------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

r Формування загальносвітової цифрової екосистеми з безліччю сервісів, аналітикою, ринком послуг, супердодатками, Штучним Інтелектом та новими фінансами (криптовалюти, Фінтех) демонструє обмеженість Держапарату та Бюрократичної системи.

r Вибір цифрової доктрини для Держапарату та Бюрократичної системи означає різні перспективи розвитку: або згасання, або еволюцію.

r Концепції цифрового розвитку (цифрові доктрини):

o «Алгоритмізоване суспільство» на основі гегемонії корпорацій, урядів та технологій стеження, маніпулювання та примусу.

o «Цифрове суспільство» на основі суверенітету особистості, інститутів та інклюзивного захисту прав, інтересів та свобод.

- - - 30 - - -

Зміна концептуальності: кібернетичне управління хаосом

-------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

«Світ політиків ніколи не визнавав кібернетику як інструмент управління і тому до смішного невірно до неї поставився».

Стаффорд Бір, британський кібернетик.

r В умовах невизначеності, різноманіття, цифровізації та хаосу потрібна нова модель управління на основі «організованого стихійного хаосу», самоорганізації та саморозвитку.

r Міжнародна безпека, глобальне управління, Цифровий ринок потребують глобальних цифрових інститутів та міжнародного оператора глобальної економічної взаємодії.

r Країнам доведеться «пережити свій період хаосу» і зіткнутися зі значним опором бюрократії при переході до Цифрового суспільства.

r Цифровий простір (Інтернет, супутниковий зв'язок, гаджети):

o виводить активних громадян з-під контролю держави;

o дозволяє отримати повний контроль над держбюрократією та й просто її усунути в перспективі.

- - - 31 - - -

Нові «когнітивні соціальні машини»

----------------------------------------------------------------------------------

r В Ноосфері немає «боротьби за життєвий простір» та концепції «абсолютизації прибутку».

r Технологічна сингулярність знімає ресурсні обмеження та ставить головним завданням глобальну економічну взаємодію та багатосторонню співпрацю стейкхолдерів.

r Фінансові «соціальні машини» (кредит, борг, криптовалюти) не забезпечують сталого розвитку.

r Нові «когнітивні соціальні машини»: емісія цифрової власності, емісія проєктів сталого розвитку, емісія проєктів благодійності, емісія проєктів суспільного блага.

r Цифрова власність – нова універсальна міра та інтерпретатор енергії (фізичної, ментальної, мислимої та ідеальної).

- - - 32 - - -

Нова суспільна реальність

---------------------------------------------------------------

r У сьогоднішньому переході до нового світового порядку виграє той, хто знайде у своєму майбутньому місце для Штучного Інтелекту.

r Сьогоднішні інновації та «хаотизація» економіки потребують нової архітектури управління на основі глобальних інститутів, самоорганізації та суверенітету особистості.

r Цифровий Веб-простір (Ноосфера) не сприймає кібер-диктатури «алгоритмізованого суспільства», що просувається BigTech корпораціями.

r Національна логіка будівництва майбутнього не працює, потрібні глобальні інститути розвитку, управління та права.

r Новим драйвером економіки в умовах економічної непередбачуваності та інновацій замість кредиту стає благодійність – передача активів у соціальну власність для сталого розвитку та безпеки.

- - - 33 - - -

Виграє той, хто знайде у своєму майбутньому місце для Штучного Інтелекту

-------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

r Штучний Інтелект завжди використовувався для скорочення робочих місць та економії витрат (ткацькі верстати, швейна машина, пральна машина, Machine Learning, Generative AI).

=======

r Новий нейроморфологічний Штучний Інтелект базується на об’єднанні інтелектуальних ресурсів Ноосфери та спрямований на глобальне економічне співробітництво, створення продуктивної зайнятості і збільшення доданої вартості.

r Нейроморфологічний Штучний Інтелект забезпечить емісію проєктів сталого розвитку, що сприятиме економічному зростанню, розвитку фінансово-банківської системи та зростанню рівня життя та благополуччя.

r Нейроморфологічний інтелект має переваги керованості централізованих систем і в той же час зберігає масштабованість, гнучкість, відмовостійкість і самоорганізацію мережі, тобто властивість зберігати свою працездатність після відмови однієї або декількох її складових частин.

- - - 34 - - -

Легітимізація «хаосу»: стратегічне переформатування світу та геополітичних процесів

-----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

r Інновації мають потенціал, але не мають суб'єктності. Стратегічно це провал.

r Існує розрив між потужним інтелектуальним потенціалом Веб-простору, який продукує знання, та застарілими інститутами, які не спроможні забезпечити реалізацію цих знань для суспільного розвитку.

r Управління зростаючою складністю, хаосом, інноваціями та безпекою можливо тільки на основі правових інститутів: основою права є власність.

r Знання сьогодні стали активом, який генерує додану вартість та приносить прибуток.

r Цифрова ідентичність людини у Веб просторі реалізується у вигляді акаунтів у приватних цифрових системах.

r Відсутність цифрової власності на нові нематеріальні активи має наслідком безумовне відчуження цифрової ідентичності та персональних цифрових активів (персональних даних, комунікацій, контенту) приватними BigTech корпораціями.

- - - 35 - - -

Протистояння концепцій розвитку:

корпоративна концепція «алгоритмізованого суспільства» vs

Ноосфера індивідуалізму, свободи та спільного блага

------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

r «Алгоритмізоване суспільство» з його грубими технологіями «підміни реальності» протистоїть тонким енергіям свободи, індивідуалізму та творчості, якими наповнений Цифровий простір.

r «Алгоритмізоване суспільство» базується на придушенні особистісного, тоді як цифровий простір розвивається шляхом плекання індивідуальності.

r У цифровому просторі знаходять відображення прояви особистості – свобода, вибір, благодійність.

r Цифровий простір наповнений тонкими енергіями свободи, індивідуалізму, самореалізації та творчості.

r «Алгоритмізоване суспільство» не має суб'єкта, тому його розвиток загрожує глобальною неадекватністю, відходом від людських цінностей. Зокрема – стимулюванням «безпричинних» війн, а також масштабними руйнуваннями світового порядку у вигляді різноманітних «великих обнулень» (Great Reset) та «нових нормальностей», які мають на меті ліквідацію держав, націй, соціальних структур.

- - - 36 - - -

«Алгоритмізоване суспільство» vs Цивілізм: Технології проти Інститутів

----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

	«Алгоритмізоване суспільство»	Цивілізм
Ідеологічна основа	Технології	Інститути
Модель розвитку	Архаїка («технодиктатура»): уповільнення розвитку, розшарування суспільства, примітивізація суспільних відносин	Ноосфера (Світ Розуму): управління, легітимізація та монетизація знань, компетенцій та інновацій
Архітектура глобального управління	Раціональний конструктивізм – Матриця, монополізація ІТ-інфраструктури	«Організований стихійний хаос»: нейроморфологічна архітектура поліцентричних інститутів - цифрова інституційна платформа
Власність	Відчуження цифрової ідентичності цифрової власності, персональних даних, цифрових активів, а також цифрової активності, поведінки, комунікацій	Суверенітет особистості, індивідуальна цифрова власність та індивідуальна невідчужувана громадянська власність
Цінності (права, інтереси і свободи, стимули і мотивації)	Дисциплінарне суспільство, суверенітет держави і корпорації	Індивідуалізм, суверенітет особистості
Безпека	Урядові і приватні системи масового стеження, тотального контролю і впливу	Єдиний операційний простір та арбітраж, суверенітет особистості, цифрове право, цифрові поліцентричні інститути
Соціальні машини	Соціальні мережі, метавсесвіти, соціальний рейтинг, криптоактиви, кредит, борг	Цифрова власність, соціальний базовий дохід, віртуальні економічні та проєктні середовища, проєкти сталого розвитку, проєкти благодійності, індивідуальний контроль і монетизація власних цифрових активів, міжнародні пільги, гарантії та імунітет
Штучний Інтеллект (цифрові інтерпретації реальності)	Системи масового стеження і тотального контролю, фейкова реальність	Глобальне економічне співробітництво, віртуальні середовища взаємодії індивідуального інтелекту
Реалізація	Соціальні мережі, глобальні цифрові платформи, супердодатки та Штучний Інтелект, криптовалюти (криптоанархізм), китайський «Цифровий шовковий шлях» та «метасистема цифрових екосистем»	Нова міжнародна організація «Міжнародний Хаб з управління проєктами сталого розвитку»: цифрова інституційна платформа, цифрова власність, цифрове право, нова система міжнародної інклюзивної безпеки, нові «когнітивні соціальні машини» та соціальний базовий дохід

- - - 37 - - -

Перехід до нової архітектури глобального управління:

-----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

r Політика потребує нових механізмів управління електоратом, якими є «невідчужувана громадянська цифрова власність» та «соціальний цифровий дохід», які утворюються від екстраординарного прибутку від цифрових інновацій.

r Замінником кредиту в економіці сьогодні стає благодійність, яка означає передачу активів у соціальну власність з метою стійкого розвитку та безпеки.

r Для управління кризовими регіонами потрібні глобальні інститути безпеки.

r Структура нової архітектури управління:

o Образ майбутнього;

o Нова система міжнародної безпеки;

o Нова економічна модель;

o Вирішення геопланетарних проблем: адаптація до змін клімату та боротьба с деградацією потенціалу біосфери;

o Регулювання Штучного Інтелекту та інновацій;

o Цифрова ідентичність: цифрові інститути, цифрова власність та цифровий соціальний дохід.

- - - 38 - - -

Куди інвестувати політичний та благодійний капітал?

----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

r Головним напрямком політичного та суспільного розвитку сьогодні є перехід до нової архітектури глобального управління, що передбачає розгортання світової системи «цифрового права» та створення провайдера глобальної економічної взаємодії.

r Система «цифрового права» об‘єднує фізичну реальність з новим просторово-часовим віртуальним континуумом Ноосфери (Веб-простору), що є основою нової архітектури глобального управління.

r Світова система «цифрового права» забезпечить:

- нову систему міжнародної та інклюзивної безпеки;

- глобальне управління безпекою кризових регіонів;

- інституціалізацію Ноосфери;

- розгортання Цифрового ринку, цифрових активів і цифрової власності та цифрового соціального доходу;

- економічне зростання і сталий розвиток.

r Гарантом (оператором) глобального «цифрового права» може бути нова міжнародна організація, яка створена на міждержавному рівні, забезпечує функціонування міжнародних цифрових інститутів, а також виступає емітентом проєктів сталого розвитку та оператором нового глобального ринку цифрової власності.

- - - 39 - - -

Цифрова інституційна платформа:

успішна масштабна дослідна експлуатація

структурування, формалізація, легітимізація та монетизація інформації і взаємодії

------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

Структурні елементи:

r Персональний смарт-аккаунт – для управління інформацією і взаємодією.

r Цифрова власність – персоналізовані акаунти для формалізації, легітимізації та монетизації персональних активів, діяльності та взаємодії.

r Персональний контокорентний банківський аккаунт – для управління транзакціями та цифровою власністю.

r Регістри та репозитарії – для структурування, формалізації, легітимізації та монетизації інформації, діяльності та взаємодії, а також для фіксації правових відносин та арбітражу.

r Цифрова компанія – для формалізації, легітимізації, управління та автоформалізації господарської діяльності.

r Цифровий інститут – для формалізації, легітимізації, регулювання та безпеки економічної взаємодії.

r Цифровий бізнес-інтелект – для автоформалізації взаємодії та бізнес співробітництва.

r Інтелектуальні інформаційні панелі – для відображення даних, моніторингу та прогнозування.

r Віртуальні середовища – для забезпечення взаємодії, співробітництва, реалізації проєктів та когнітивної діяльності.

r Проривні прикладні застосунки (“killer applications”) – системні застосунки-атрактори для залучення інформації, проєктів, учасників та спрощення взаємодії.

- - - 40 - - -

Інститут благодійності

------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

r На заміну індустріальним механізмам розвитку (директивним програмам та банківському кредиту) приходить новий драйвер – «інститут благодійності», який спирається на індивідуума та суверенітет особистості та означає передачу активів у соціальну власність з метою стійкого розвитку та безпеки.

r Інститут благодійності забезпечує стійкий споживчий попит, створює нові концепції, стимули і мотивацїї, а також нові несистемні і недирективні форми організованостей на основі базових людських цінностей: прагнення до свободи, рівності та справедливості.

r Благодійність виступає генератором стійкого попиту, який створюється завдяки тому, що традиційне «задоволення потреб» помножується на багатовимірну «реалізацію здібностей».

- - - 41 - - -

Антропологічна зміна епохи: зміна онтології та ідеології суспільних відносин

r Веб-простір створив нові цифрові засоби виробництва. – Власність на засоби виробництва породжує владу. – Веб-простір стає геополітичним фактором.

r Веб-простір створив масове володіння цифровими активами, цифровими благами та цифровими засобами виробництва. Цифровий простір знімає фізичну і ментальну обмеженість і надає можливість безкінечної реплікації цифрових благ та активів, а також можливість масового використання штучного інтелекту.

r Як результат, суспільство дедалі стає все більше Цифровим суспільством масової (інклюзивної) «цифрової індивідуалізованої власності»: всі користувачі Веб-простору стали власниками нематеріальних активів і віртуальних благ

r Виникає нова форма суспільних відносин – Цивілізм, яка спирається на невідчужуване право кожного на громадянську власність у вигляді індивідуалізованої цифрової власності.

r Пролетаріат та класова боротьба відходять у минуле: інклюзивна цифрова власність усуває класові протиріччя.

r Спроби побудувати авторитарне «алгоритмізоване суспільство» зіштовхуються з автономією і когнітивною свободою цифрових ідентичностей.

r Геополітична боротьба за «життєвий простір» змінюється на «когнітивну» парадигму розвитку, яка потребує нового ідеологічного фундаменту, нового онтологічного забезпечення, нової глобальної архітектури управління та нових інститутів.

- - - 42 - - -

«Алгоритмізоване суспільство»

r «Алгоритмізоване суспільство» представляє собою «цифровий анархо-капіталізм», який призводить до нестабільної системи, що складається з конкурентних приватних асоціацій. Ця система неминуче призводить до виникнення монополістів, а також ігнорує створення інститутів для обмеження зловживань цих монополістів.

r «Цифрова ідентичність» забезпечується акаунтами корпоративних систем, що означає безумовне відчуження та зловживання персональними даними.

r «Алгоритмізоване суспільство» передбачає утворення правлячого класу, який спеціалізується на відстеженні індивідів. Це дає правлячому класу право відстежувати також і його представників, що приводить до несумісності з універсальною етикою і правами людини та до нестабільності самої системи.

- - - 43 - - -

«Криптоанархізм» (кіберанархізм)

r «Криптоанархізм» (кіберанархізм) – набуває все більшої популярності в умовах розширення комп'ютерного стеження за людьми.

r Криптоанархізм – це ідея:

§ суспільства абсолютної свободи та анархії;

§ суспільства, заснованого на довірі, а не на примусі;

§ суспільства без державного контролю, яке засноване на саморегуляції та діловій репутації учасників.

r Криптоанархізм вважає, що «закони математики сильніше людських законів» для захисту прав і свобод людини, а також для забезпечення суверенітету особистості.

r Криптоанархізм вже призвів до створення відповідних напрямків: криптовалюти, Block Chain спільноти, розвиток фріланса, інфобізнеса тощо.

- - - 44 - - -

Цифрове суспільство

r Цифрове суспільство – це розширення прав, свобод і суверенітету. В основі Цифрового суспільства лежить «суверенітет особистості» та цифровий індивідуалізм.

r Цифровий «суверенітет особистості» – це асиметрична альтернатива сьогоднішнім викликам, зростанню соціальної напруженості, економічної невизначеності та хаотизацїї відносин.

r Цифровий «суверенітет особистості» – це антропологічний перехід від колективістського примусу до індивідуалізму як вищого ступеня відповідальності особистості перед суспільством:

o «Чим більше життя людини пронизане колективними нормами, тим більш аморальним є індивід». Карл Юнг.

r Цифрове суспільство втілює споконвічне прагнення людини до свободи, рівності та справедливості:

o Фонтан “Нерівна всім рівність” – Український філософ Григорій Сковорода (1794 р.).

r Цифрове суспільство на геопланетарному рівні бере на себе основну державницьку функцію захисту прав і свобод кожної людини.

r Розбудова Цифрового суспільства може стати геополітичним проєктом, який спроможний об‘єднати Глобальний Захід і Глобальний Південь для сталого розвитку та спільного життєздатного майбутнього.

- - - 45 - - -

Цивілізм – продовження історії

r Інновації Веб-простору та цифровізація відкривають цивілізаційні перспективи та пропонують “когнітивну парадигму” розвитку для переходу до більш справедливого суспільства – Цивілізму.

r Цивілізм як концепція звільняє суспільство від цивілізаційних потрясінь, класових протиріч та історичної “боротьби за життєвий простір”, демонструє шлях до формування суспільних відносин на основі свободи, рівності, справедливості та права.

r Цивілізм з ідеологією свободи, рівності та справедливості, підкріплений благодійністю та спрямований на побудову Цифрового суспільства, стає продовженням історії людства.

- - - 46 - - -

Міжнародний Хаб з управління проєктами сталого розвитку

r Інституційне забезпечення нового світового порядку та створення цифрової платформи для глобальної економічної взаємодії залишається сьогодні відкритим питанням.

r Для інституційного та онтологічного забезпечення нового світового порядку потрібно створення нової міжнародної організації – «Міжнародного Хабу з управління проєктами сталого розвитку» зі штаб-квартирою в м. Одеса (Україна).

r Співзасновником цієї міжнародної організації спільно з урядами зацікавлених країн виступить Благодійний фонд «Міжнародна безпека та сталий розвиток», який забезпечить залучення ресурсів і компетенцій на фоні бюджетних та бюрократичних обмежень урядів.

r Для практичної реалізації нових інституційних та онтологічних механізмів буде використано продукт під торговою маркою ContentNet, який представляє собою «нейрополіцентричну платформу з цифровим інтелектом для глобальної економічної взаємодії та управління бізнес-процесами, Цифровим ринком, правовими відносинами і механізмами безпеки в умовах фундаментальної невизначеності, хаотизації та стихійних змін».