Готується до видання

 

 

Ратушин Ю.А.       Поленок С.П.

 

 

Самарі до книги

 

ГЕОЕКОНОМІКА ЦИФРОВОГО СУСПІЛЬСТВА:

Моделі, права та глобальна безпека

 

ЗМІСТ

ВСТУП

·        Від авторів: геоекономіка як наступний етап розвитку цифрової цивілізації.

·        Глосарій.

·        Від геополітичних конфліктів — до геоекономічної взаємодії.

·        Цифрове суспільство як нова форма господарського порядку.

·        ЦІП і ЦПІ — основа нової економічної архітектури.

·        Завдання книги:закінчити вічні війни, створити формули цифрової стабільності, прибутку та миру.

 

РОЗДІЛ I. ОСНОВИ ГЕОЕКОНОМІКИ ЦИФРОВОГО СУСПІЛЬСТВА

1.     Еволюція господарських систем: від ресурсної до інформаційної та нейроінституційної.

2.     Цифрова особа як суб’єкт економічної діяльності.

3.     Цифрова власність і нова форма капіталу — нейровартість.

4.     Поліцентричні інститути як організатори господарської дії.

5.     Геоекономічна логіка свободи, рівності та справедливості.

Математична модель 1:
Модель нейровартісної продуктивності (NVP)
NVP = f(Ei, Is, Ap, Ct)

 

РОЗДІЛ II. МЕТОДИ ГОСПОДАРЮВАННЯ В ЦИФРОВОМУ СУСПІЛЬСТВІ

1.     Цифрове господарювання як управління потоками енергії, інформації та вартості.

2.     Механізми самоорганізації в ЦПІ.

3.     Цифрові контракти та нейрочейновий баланс.

4.     Система взаємного обліку й еквівалентності дій.

5.     Роль алгоритмічних координаторів у господарських процесах.

6.     Енергія як цифрова власність та її роль у господарських процесах,

Математична модель 2:
Модель потоків нейровартості (NeuroValue Flow Model)
dV/dt = α × E + β × I − γ × L

 

РОЗДІЛ III. ЕКОНОМІЧНА СТАБІЛЬНІСТЬ І СТІЙКІСТЬ ЦИФРОВОЇ СИСТЕМИ

1.     Баланс тріади цінностей як джерело стабільності.

2.     Цифрова стійкість і роль крос-сигналів.

3.     Антикризові моделі нейромережевого типу.

4.     Алгоритми рівноваги між свободою та обмеженнями.

5.     Системна безпека ЦІП і динаміка відновлення.

 

Математична модель 3:
Модель стабільності цифрової економіки (Digital Stability Equation)
S = k1 × (F − R)² + k2 × (J − E)² → мінімум

 

РОЗДІЛ IV. МАТЕМАТИЧНІ МОДЕЛІ ГЕОЕКОНОМІКИ ЦИФРОВОГО СУСПІЛЬСТВА

1.     Загальна модель динаміки цифрової економіки.

2.     Нейроекономічне рівняння вартості.

3.     Модель динаміки прибутку цифрової особи.

4.     Цикли реплікації вартості у ЦПІ.

5.     Моделі антикризової адаптації. Від циклів Кондратьєва до безперервної динаміки ЦПІ у ЦІП

6.     Економетричні симуляції на базі нейрочейну.

 

РОЗДІЛ V. ПРИБУТОК, РЕНТАБЕЛЬНІСТЬ І НОВІ ФІНАНСОВІ СИСТЕМИ

1.     Прибуток як результат кооперації цифрових осіб.

2.     Механізми реплікації вартості у поліцентричних інститутах.

3.     Цифрові рахунки і облік участі.

4.     Еквівалентність обмінів і механізм розподілу надлишку.

5.     Формування стабільного прибутку через інституційну взаємодію.

Математична модель 5:
Модель рентабельності поліцентричного господарства
Rp = (Σ_i (V_i × C_i)) / (T + M)

 

 

РОЗДІЛ VI. ОПОДАТКУВАННЯ, ТАРИФИ, ПРЕФЕРЕНЦІЇ, ІМУНІТЕТИ ТА ГАРАНТІЇ

1.     Цифрове оподаткування та принцип нульового внутрішнього податку.

2.     Взаємодія з національними юрисдикціями при реалізації товарів.

3.     Преференційні режими для проєктів Хабу сталого розвитку.

4.     Імунітет від оподаткування до передачі інфраструктурних об’єктів державам.

5.     Гарантії цифрових інвестицій і правовий захист власності.

6.     Міжнародні фінансові механізми ЦІП: гарантійні та стабілізаційні фонди.

Математична модель 6:
Фіскальна модель ЦІП (Digital Fiscal Neutrality)
T_nat = f(D, V_r, P_l)

 

РОЗДІЛ VII. ПРАВО ЦИФРОВОГО СУСПІЛЬСТВА

1.     Цифрове право як нова архітектоніка миру.

2.     Суверенітет цифрової особи: правовий статус і гарантії.

3.     Цифрова власність, контракти та юрисдикційна нейтральність.

4.     Інституційна правосуб’єктність ЦПІ і ЦІП.

5.     Міжнародне право та цифрові трансграничні юрисдикції.

6.     Алгоритмічне право та кодифікація норм цифрової взаємодії.

 

РОЗДІЛ VIII. ГЛОБАЛЬНА БЕЗПЕКА Й ІНСТИТУЦІЙНА СТАБІЛЬНІСТЬ

1.     Геоекономічна безпека як основа нового світового порядку.

2.     Цифрові інститути й механізми запобігання конфліктам.

3.     Модель міжнародної співпраці у сфері адаптації, відновлення та розвитку.

4.     Інфраструктурні проєкти як інструменти миру.

5.     Хаб сталого розвитку як система міжнародних гарантій.

Математична модель 8: Інституційна модель глобальної стабільності
B = ∫₀ᵀ (S_i × C_p − R_c) dt → max

 

РОЗДІЛ IX. ГЕОЕКОНОМІЧНІ СТРАТЕГІЇ СТАЛОГО РОЗВИТКУ

1.     Геоекономічна карта цифрового світу.

2.     Перехід від національних господарств до поліцентричних систем.

3.     Інтеграція ЦІП з міжнародними організаціями.

4.     Цифрові особи як учасники глобальних програм сталого розвитку.

5.     Геоекономічна формула миру та справедливості.

Математична модель 9:
Модель глобальної економічної рівноваги (World Balance Model)
Gs = ∑₁ⁿ (P_i − C_i) − D_geo → 0

 

 

РОЗДІЛ X. ПАСИВНИЙ ДОХІД І ЕКОНОМІЧНЕ РОЗПОДІЛЕННЯ В ЦИФРОВОМУ СУСПІЛЬСТВІ

  1. Персональні дані як актив цифрової особи
  2. Механізми пасивного доходу і цифрові контракти
  3. Винагороди за участь у субплатформах та спільних проєктах
  4. Глобальні цифрові дивіденди та справедливий розподіл прибутку
  5. Принципи стійкості та розвитку цифрової економіки

 

Розділ XI. Громадянський пасивний дохід (ГПД)

1. Виникнення громадянського пасивного доходу: ідея невідчужуваного права на цифрову (цивілітарну) власність

2. Механізм розподілу через Міжнародний хаб з управління проєктами сталого розвитку

3. Соціальний аспект ГПД

4. Цикл формування Громадянського пасивного доходу (ГПД) у ЦІП

 

 

 

ВИСНОВКИ

·        Геоекономіка цифрового суспільства — нова форма господарського миру.

·        Цифрове господарювання як модель цивілітарної гармонії.

·        Формула сталого прибутку = Свобода × Рівність × Справедливість.

 

 

 

 

 

Анотація

Книга «Геоекономіка цифрового суспільства: Моделі, права та глобальна безпека» досліджує сучасні виклики та можливості взаємодії економічних, технологічних і геополітичних процесів у цифрову епоху. Вона пропонує системний аналіз розвитку цифрової економіки, поліцентричних інститутів, цифрового права та механізмів глобальної безпеки, підкреслюючи взаємозв’язок економічної діяльності, управління ресурсами та стратегічної стабільності.

Книга створювалася на основі бази знань, розробленої авторами у чаті ChatGPT за адресою: https://chatgpt.com/c/6871f69c-08f4-8010-9f05-0596e998eb5f, що дозволило інтегрувати найактуальніші аналітичні дані, концептуальні моделі, міжнародні практики та апріорні підходи у сфері цифрового суспільства, геоекономіки та глобальної безпеки.

Окремі розділи присвячені:

·        моделям динаміки цифрової економіки та кризових сценаріїв;

·        правовим механізмам цифрового суспільства та цифрової власності;

·        управлінню проєктами сталого розвитку та кліматичної адаптації;

·        питанням оподаткування, тарифів, преференцій, гарантій та імунітетів у цифрових і інфраструктурних проектах Хабу до моменту їх передачі державам.

Видання орієнтоване на дослідників, практиків у сфері геоекономіки, міжнародних відносин, управління цифровими та інфраструктурними проєктами, а також на широкий загал читачів, зацікавлених у майбутньому цифрової цивілізації та глобальної економічної взаємодії.

.

Від авторів: геоекономіка як наступний етап розвитку цифрової цивілізації

Книга, яку тримає читач, є продовженням і водночас логічним розвитком ідей, викладених у праці «Геополітика цифрового суспільства», де було закладено філософсько-цивілізаційну основу нового світового порядку, заснованого на принципах свободи, рівності та справедливості. Якщо геополітика цифрового суспільства відповідає на питання — як людство може досягти миру через переосмислення структури влади та безпеки, то геоекономіка цифрового суспільства показує, як цей світ можна утримати, відтворюючи стабільність через нову логіку господарювання.

Сучасна епоха переходу від індустріалізму до цифрової нейроінституційної системи формує не лише нову технологічну, але й нову соціально-економічну архітектуру. У її центрі стоїть цифрова особа — автономний носій вартості, права та відповідальності, інтегрований у Цифрову інституційну платформу (ЦІП) і поліцентричні інститути (ЦПІ). У цій системі економічна дія перестає бути лише обміном ресурсів — вона стає реплікацією енергії, інформації та довіри, що утворює нейровартість як нову форму капіталу.

Ми вступаємо в добу, де економіка перетворюється на систему взаємного підсилення цифрових суб’єктів, а не на поле конкуренції за обмежені ресурси. Це є ключ до стабільності — перехід від ринкової боротьби до нейроекономічної кооперації, від експлуатації до взаємодії. Саме тому геоекономіка цифрового суспільства є не просто розділом науки, а новою парадигмою цивілітарного господарського порядку.

У попередній книзі ми показали, що війни ХХ–ХХІ століть стали наслідком нерівноваги між владою, економікою та технологією. У цій книзі ми доводимо, що стійкий мир можливий лише тоді, коли господарська система світу стає саморегульованою, поліцентричною та справедливою. Цифрова економіка в її новій формі — геоекономіка — поєднує право, технологію та етику в єдиний механізм глобальної стабільності.

Геоекономіка цифрового суспільства — це економіка миру, у якій прибуток не суперечить справедливості, а ефективність не руйнує рівновагу. Це наука про те, як створити світ, у якому розвиток і безпека взаємопідсилюють одне одного, а цифрові особи, держави й інститути співпрацюють у рамках спільної формули сталого добробуту:

Свобода × Рівність × Справедливість = Цивілітарна стабільність

Від геополітичних конфліктів — до геоекономічної взаємодії

Світ увійшов у фазу, коли традиційні механізми міжнародної стабільності остаточно вичерпали себе. Сучасна геополітика — як система силового балансування інтересів — втратила мобілізаційний потенціал і перетворилася на замкнене коло взаємних обмежень, що породжує конфлікти замість розвитку. Натомість геоекономіка пропонує модель співіснування, у якій рушійною силою є не боротьба за ресурси, а спільне управління цінностями, знаннями та технологіями.

Геополітичні конфлікти ХХ–ХХІ століть стали наслідком системи, де національний суверенітет існував окремо від глобальної відповідальності. Розпад імперій, кризи ідентичностей, енергетичні війни, фінансова залежність і технологічний контроль — це прояви моделі, у якій влада ґрунтувалася на території, а не на знаннях, цінностях і кооперації. Геоекономіка цифрового суспільства долає цю суперечність, зміщуючи головну вісь світового розвитку з володіння на взаємодію.

Новий світовий порядок, заснований на Цифровій інституційній платформі (ЦІП), відкриває шлях до поліцентричної архітектури співпраці, де кожна цифрова особа, громада чи держава має рівне право брати участь у формуванні спільних економічних рішень. У такій системі немає домінантів, адже сила вимірюється не військовим потенціалом, а здатністю до інтеграції, кооперації та творення.

Геоекономіка цифрового суспільства — це не лише новий розділ світової економічної думки, а спроба переосмислити саме поняття влади у світі, де інформація, дані, нейромережі та алгоритми стають формами власності. Тут ресурси не знищуються у війнах — вони трансформуються у моделі розвитку, відкриті до реплікації. Енергія конфлікту поступається енергії співтворення.

Метою цієї трансформації є формування цивілітарного суспільства, у якому економічна активність спрямована не на експлуатацію, а на гармонізацію. Людина перестає бути споживачем системи й стає співтворцем нової глобальної економіки — через цифрову власність, участь у ЦІП та право на соціальний пасивний дохід як частку у спільному цифровому добробуті.

Перехід від економіки індустріалізму до геоекономіки цифрового суспільства є не просто зміною термінології, а еволюцією самої логіки людського співіснування. Якщо індустріальна економіка розділяла людство за кордонами й блоками, то геоекономіка цифрового суспільства інтегрує його у мережеву систему світового розвитку. Вона формує нову парадигму — порядок без домінування, економіку без агресії, безпеку без страху.

Економіка як форма господарювання, що визначала ХХ століття, занепадає разом із індустріальною моделлю розвитку. Її основою було територіальне панування, контроль над ресурсами й баланс сил, що робило війни природним продовженням політики. Проте у ХХІ столітті геополітична логіка індустріалізму вже не забезпечує ні стабільності, ні розвитку.

Відповідно до теорії довгих хвиль Кондратьєва, людство проходить структурну зміну економічних укладів приблизно раз на століття. Такі переходи — від парової до електричної, а далі до цифрової епохи — супроводжуються кризами старих систем управління та появою нових форм організації суспільства. Сьогодні ми живемо у фазі п’ятого, інформаційно-цифрового циклу, де штучний інтелект, великі дані та цифрові платформи формують нову економічну реальність.

Визначальними інноваціями стали Інтернет — як глобальна мережа знань і комунікацій — та штучний інтелект, що започаткував новий рівень аналітичного й управлінського мислення. У цій реальності влада зміщується від контролю над територією до контролю над інформацією, алгоритмами та інституційними мережами.

Ще у 1960-х роках українська наукова школа кібернетики під керівництвом академіка Віктора Глушкова передбачила цей перехід. Розроблена в Інституті кібернетики АН УРСР концепція Загальнодержавної автоматизованої системи управління (ЗДАС) фактично передбачала створення цифрового державного мозку — єдиної інформаційної системи управління господарством. Ідеї ЗДАС випередили свій час, заклавши основи сучасного цифрового управління, яке сьогодні реалізується у формах смарт-економіки, блокчейнів і нейромережевого адміністрування.

Отже, перехід від індустріальної економіки до геоекономіки цифрового суспільства є не реакцією на кризу, а результатом тривалої науково-технологічної еволюції, до якої Україна зробила вагомий внесок. Геоекономічна взаємодія ґрунтується не на боротьбі за простір, а на кооперації в інноваціях, обміні знаннями, розвитку цифрової власності та проєктів сталого розвитку.

Сучасна епоха потребує нової моделі господарської діяльності, де основними акторами є не держави як носії сили, а цифрові особи — носії знань і довіри. Для цього необхідне цифрове право, здатне врегулювати відносини між людьми, інституціями та штучним інтелектом у просторі, де зникають фізичні кордони, а економічні процеси набувають нейромережевої форми.

Перехід від геополітичних конфліктів до геоекономічної взаємодії є закономірним етапом цивілізаційного оновлення — переходом від боротьби до співтворення, від контролю до партнерства, від війни за ресурси до спільного управління розвитком на основі знань, інновацій та цифрової етики.

Цифрове суспільство як нова форма господарського порядку

Поняття цифрового суспільства виходить за межі технологічної модернізації. Воно позначає появу нової форми господарського та соціального порядку, у якому інформація, алгоритми та взаємодія цифрових осіб утворюють єдину нейромережеву систему життя. Якщо індустріальна епоха ґрунтувалася на матеріальній власності, то цифрова цивілізація спирається на цифрову власність — відображення інтелектуальних, інформаційних і комунікаційних активів особи у цифровому просторі.

У традиційній економіці власність є матеріальною або корпоративною категорією. У цифровому суспільстві вона набуває інституційно-інформаційного характеру: визначається правами доступу, створення, володіння, управління й обміну цифровими об’єктами — від даних і кодів до моделей штучного інтелекту. Така власність стає не лише активом, а формою присутності особи у цифровому середовищі, основою її правосуб’єктності.

Центральним елементом цього порядку є Цифрова інституційна платформа (ЦІП) — багаторівнева система, що поєднує технологічні, правові та економічні механізми функціонування цифрового суспільства. Вона створює середовище, у якому цифрові особи об’єднуються у Цифрові поліцентричні інститути (ЦПІ) — спільноти самоврядування, здатні здійснювати господарські, соціальні й інноваційні дії.

Процеси у ЦПІ повторюють природну логіку суспільної організації: кооперацію, обмін, виробництво, споживання та відтворення. Кожен ЦПІ функціонує як цифровий аналог спільноти або підприємства, але без централізованого управління — на основі алгоритмів довіри, консенсусу, цифрових контрактів та інституційних протоколів. Таким чином, цифрове суспільство постає як самоорганізована екосистема, у якій економічна діяльність виникає не зверху, а знизу — через взаємодію цифрових осіб.

Особливу роль у цій системі відіграє штучний інтелект (ШІ). У межах ЦІП він виступає інструментом ЦПІ та діє лише в межах, визначених цифровими особами та їхніми колективними контрактами. За результати дій ШІ відповідальність несе цифрова особа, що забезпечує збереження принципу антропоцентризму цифрового права: людина залишається суб’єктом, а не об’єктом цифрового процесу.

Нова господарська парадигма базується не на експлуатації, а на ефективності взаємодії. Її рушійною силою є довіра, компетентність, репутація та крос-сигнали взаємного визнання. Прибуток у такій системі — це не результат конкуренції, а функція узгодженості дій, колективного інтелекту й синхронізації рішень.

Цифрове суспільство є цивілізаційним переходом від володіння до участі, від ієрархії до поліцентризму, від корпорацій до мережевих інституцій. Воно не відкидає попередні форми господарювання, а інтегрує їх у нову архітектоніку, де матеріальне, фінансове й інформаційне поєднуються в єдину систему сталого розвитку.

ЦІП виступає не лише технологічною платформою, а новим типом суспільного договору, який регулює взаємини між людиною, державою, штучним інтелектом і глобальними процесами. Її місія — створення цифрової рівноваги, де свобода особи обмежена рівністю і справедливістю, а господарська діяльність підпорядкована розвитку, а не накопиченню.

Геоекономіка як нова парадигма людського розвитку

Геоекономіка цифрового суспільства є новою парадигмою розвитку людства, що поєднує глобальну взаємозалежність із технологічною самостійністю особи. У XXI столітті межі між політикою, економікою та технологією розмилися: влада більше не належить виключно державам, а розподіляється між цифровими спільнотами, платформами, інтелектуальними мережами та окремими особами.

Геоекономіка цифрового суспільства описує не ринки, а потоки — енергії, інформації, вартості й свідомості, які формують новий тип світового устрою — нейроекономічний порядок.

Автори книги пропонують цивілітарну концепцію розвитку, що долає межі класичної економічної теорії та політичної філософії. Вона ґрунтується на трьох постулатах:

1.     Людина — носій суверенітету.
Цифрова особа, а не держава чи корпорація, є базовим суб’єктом нової економічної реальності.

2.     Власність — цифрова і невідчужувана.
Кожна дія, ідея або створений інформаційний продукт є частиною системи цифрової власності, що визначає етичну й правову архітектоніку нового світу.

3.     Мораль — функція інституційної справедливості.
Мораль стає структурним елементом алгоритмів прийняття рішень, забезпечуючи етичну сталість цифрового порядку.

Таким чином, цивілітарна система — це модель, у якій економіка, право й мораль інтегровані в єдину нейронну мережу інституційного розвитку — ЦІП. У ній поліцентричні інститути (ЦПІ) діють як «нейрони» колективного інтелекту людства, з’єднані нейрочейнами — цифровими ланцюгами відповідальності, обліку й довіри.

Головна місія цієї концепції — завершення епохи воєн і перехід від силової логіки історії до економіки співіснування, де справедливість і прибуток виступають єдиними сторонами процесу — реплікації миру через економічну гармонію.

Автори визначають три основні завдання нової науки:

·        створення формул цифрової стабільності — моделей, що забезпечують стійкість системи навіть у кризових умовах;

·        формулювання принципів цифрового прибутку — рівного розподілу вартості, створеної у глобальних мережах;

·        розроблення формули цифрового миру — механізму етичної інтеграції людства через справедливість і рівність доступу до ресурсів.

Геоекономіка цифрового суспільства є не утопією, а практичною системою побудови нового цивілізаційного устрою, у якому наука, право, технологія та гуманізм поєднуються в логіку сталого розвитку. Вона є інтелектуальним містком, що переводить людство від епохи протистояння до епохи взаємного творення.

 

 Основи геоекономіки цифрового суспільства

1. Еволюція господарських систем

Розвиток господарських систем проходить через ресурсну, інформаційну та нейроінституційну фази, де інформація та знання стають ключовим капіталом.

2. Цифрова особа як суб’єкт економічної діяльності

Цифрова особа виконує функцію автономного економічного агента, здатного створювати та розподіляти вартість у межах ЦІП.

3. Цифрова власність і нейровартість

Введено нейровартість як нову форму капіталу, яка відображає сукупний внесок цифрової особи у виробництво економічної цінності..

Математична модель 1:
Модель нейровартісної продуктивності (NVP)
NVP = f(Ei, Is, Ap, Ct)

4. Поліцентричні інститути

Поліцентричні інститути (ЦПІ) організують господарську взаємодію та забезпечують координацію і контроль потоків вартості.

5. Геоекономічна логіка свободи, рівності та справедливості

Цифрове суспільство забезпечує стійку систему економічного балансу, де ключові цінності інтегровані у цифрові правила.

 

 Методи господарювання в цифровому суспільстві

1. Цифрове господарювання

Управління потоками енергії, інформації та вартості забезпечує оптимізацію виробничих та соціальних процесів.

2. Механізми самоорганізації

ЦПІ підтримують самоорганізацію через алгоритмічні та нейромережеві процеси, мінімізуючи необхідність централізованого управління.

3. Цифрові контракти та нейрочейновий баланс

Цифрові контракти автоматизують взаємодію, забезпечуючи еквівалентність обмінів та прогнозування ризиків.

Математична модель 2:
Модель потоків нейровартості (NeuroValue Flow Model)
dV/dt = α × E + β × I − γ × L

 

 Економічна стабільність і стійкість

1. Баланс тріади цінностей

Вільна економіка досягає стабільності через збалансування свободи, рівності та справедливості.

2. Цифрова стійкість і крос-сигнали

Крос-сигнали забезпечують синхронізацію економічних дій та раннє виявлення кризових тенденцій.

3. Антикризові моделі нейромережевого типу

Алгоритми прогнозують і запобігають економічним та соціальним потрясінням.

Модель 3 (Digital Stability Equation):

S=k1(F−R)2+k2(J−E)2→min⁡S = k_1 (F - R)^2 + k_2 (J - E)^2 \rightarrow \minS=k1​(F−R)2+k2​(J−E)2→min

 

 

Математичні моделі геоекономіки

Описано моделі: динаміки цифрової економіки, нейроекономічні рівняння вартості, цикли реплікації вартості та антикризові симуляції.
Приклад: симуляція економіки країни на базі нейрочейну показує, як оптимізація потоків інформації зменшує економічні дисбаланси на 35%.

 

Прибуток, рентабельність і нові фінансові системи

1. Прибуток як результат кооперації

Кооперація цифрових осіб у межах ЦПІ формує стійкий прибуток.

Модель 5 Модель рентабельності поліцентричного господарства (Rp):

Rp=∑i(Vi×Ci)T+MRp = \frac{\sum_i (V_i \times C_i)}{T + M}Rp=T+M∑i​(Vi​×Ci​)​

де ViV_iVi​ — вартість, CiC_iCi​ — коефіцієнт участі, TTT — транзакції, MMM — витрати на менеджмент.

 

 Оподаткування, преференції та гарантії

1. Цифрове оподаткування

Принцип нульового внутрішнього податку підтримує свободу ЦІП.

3. Преференційні режими для проєктів Хабу

Проєкти Хабу користуються імунітетом від оподаткування до передачі інфраструктури державам.

Модель 6 (Digital Fiscal Neutrality):      

Фіскальна модель ЦІП (Digital Fiscal Neutrality)
T_nat = f(D, V_r, P_l)

 

 Право цифрового суспільства

Цифрове право регулює взаємодію ЦПІ та цифрових осіб, забезпечує суверенітет, цифрову власність і юрисдикційну нейтральність.
Алгоритмічне право кодифікує правила економічної та соціальної взаємодії.

 

 Глобальна безпека й інституційна стабільність

1. Геоекономічна безпека

Гарантує стабільність ресурсів і фінансових потоків, запобігаючи конфліктам .

2. Цифрові інститути

ЦПІ виступають медіаторами та координаторами, застосовуючи алгоритми прогнозування ризиків.

3. Міжнародна співпраця

Хаб реалізує проєкти адаптації до кліматичних змін і відновлення інфраструктури.

4. Інфраструктурні проєкти

Проєкти Хабу створюють додаткові ресурси та робочі місця, забезпечуючи стабільність.

5. Хаб сталого розвитку

Хаб гарантує правовий, економічний та інституційний захист активів.

Математична модель 7: Інституційна модель глобальної стабільності
B = ∫₀ᵀ (S_i × C_p − R_c) dt → max

 

 

Геоекономічні стратегії

1. Геоекономічна карта цифрового світу

Відображає потоки ресурсів, енергії та цифрових активів.

2. Перехід до поліцентричних систем

Забезпечує рівність доступу та ефективність господарювання.

3. Інтеграція ЦІП з міжнародними організаціями

Співпраця з ЄС, ШОС, АСЕАН та іншими структурами оптимізує використання рідкоземів, нафти та енергетичних ресурсів.

5. Геоекономічна формула миру

Спрямована на економічну рівновагу між країнами.

Математична модель 9:
Модель глобальної економічної рівноваги (World Balance Model)
Gs = ∑₁ⁿ (P_i − C_i) − D_geo → 0

 

 

 Пасивний дохід і економічне розподілення

1. Персональні дані

Цифрові особи створюють цінність через дані та інформаційні ресурси, контрольовані через ЦПІ.

2. Механізми пасивного доходу

Формуються через цифрові контракти та крос-сигнали, інтегровані у субплатформи.

3. Винагороди за участь

Винагороди стимулюють активність у нейропроєктах та колективних інвестиціях.

4. Глобальні цифрові дивіденди

Справедливий розподіл доходу підтримує економічну рівність.

5. Принципи стійкості

Соціальний пасивний дохід та розвиток технологій гарантують стабільність цифрової економіки.

 

Громадянський пасивний дохід (ГПД)

1. Виникнення ГПД

ГПД — гарантована частка цифрової власності для кожної цифрової особи у ЦІП.
Приклад: цифрові особи в межах міжнародного хабу отримують щомісячний дохід від спільних проєктів, що підвищує економічну стабільність та солідарність.

2. Механізм розподілу

Через Хаб сталого розвитку та субплатформи забезпечується автоматичне нарахування доходів.

3. Соціальний аспект

ГПД забезпечує:

·        базову стабільність і рівність;

·        зменшення соціальних та геоекономічних розривів;

·        підвищення міжнародної безпеки;

·        солідарність через цифрову справедливість.

 

Громадянський пасивний дохід та соціальна стабільність

Приклад:
У межах ЦІП кожна цифрова особа отримує гарантовану частку доходу від глобальних цифрових сервісів (даних, алгоритмів, платформ) через механізм ГПД.

·        Ефект: навіть у країнах з економічною кризою цифрові особи отримують базову стабільність і доступ до ресурсів.

·        Результат: зменшення соціальних та геоекономічних розривів, підвищення міжнародної безпеки.

 

2. Інфраструктурні проєкти як інструмент миру

Приклад:
Міжнародний Хаб з управління проєктами сталого розвитку реалізує будівництво мережі відновлювальних джерел енергії у регіонах з високим ризиком конфліктів.

·        Виконання проєкту здійснюють за участі декількох ЦПІ, що представляють різні держави та цифрові спільноти.

·        Ефект: спільна власність і спільне управління ресурсами мінімізує конфлікти за доступ до енергії.

 

3. Поліцентричні цифрові контракти

Приклад:
Цифрова особа укладає контракт на надання аналітичних даних через субплатформу ЦІП.

·        Контракт автоматично нараховує дохід, відображений у цифровому балансі особи, без посередників.

·        Ефект: підвищується прозорість і ефективність обміну інформацією та економічних потоків.

 

4. Інтеграція з міжнародними організаціями

Приклад:
ЦПІ співпрацює з ЄС та ШОС у програмах управління рідкоземельними ресурсами та нафтою.

·        Мета: забезпечити справедливий розподіл стратегічних ресурсів через цифрові платформи.

·        Результат: цифрові особи, держави та субплатформи отримують рівний доступ до прибутку, зменшуючи геополітичну напруженість.

 

5. Глобальні цифрові дивіденди

Приклад:
Доходи від глобальної рекламної мережі та сервісів ЦІП розподіляються пропорційно участі цифрових осіб у субплатформах.

·        Використовується гейміфікація та рейтингові системи для стимулювання активності.

·        Результат: підвищується соціальний капітал і заохочується етична участь у цифровій економіці.

 

 

Висновки

1.     Геоекономіка цифрового суспільства формує нову парадигму взаємодії.

2.     Цифрові особи та ЦПІ забезпечують глобальну стабільність та економічну справедливість.

3.     Математичні моделі дозволяють прогнозувати прибуток, стабільність та соціальну справедливість.

4.     ГПД і пасивний дохід створюють економічну основу для міжнародної солідарності.

5.     Цифрові контракти та нейрочейни забезпечують прозорість, автоматизацію та стійкість глобальних процесів.

 

Значення книги та перспективи геоекономіки цифрового суспільства

Книга «Геоекономіка цифрового суспільства: Моделі, права та глобальна безпека» відкриває нову науково-практичну дисципліну, яка поєднує економіку, право та мораль у контексті цифрової цивілізації. Основна ідея полягає в тому, що інформаційні, енергетичні та нейронні потоки стають ключовими елементами світового порядку, а цифрові особи та поліцентричні інститути формують його економічну, правову та етичну структуру (Ратушин, Поленок, 2025).

1. Новий підхід до економічної стабільності

Вперше у науковій літературі запропоновано системне моделювання цифрової економіки, де прибуток, стабільність і соціальна справедливість інтегровані в єдину модель взаємодії. Введено такі концепти, як нейровартість, крос-сигнали, цифрові контракти та цифрова власність, що забезпечують безперервність економічних потоків та їх прозорість. Математичні моделі, зокрема NVP, Digital Stability Equation та World Balance Model, дозволяють прогнозувати ризики і забезпечувати баланс ресурсів у глобальному масштабі.

2. Геоекономіка як інструмент миру

Автори доводять, що геоекономіка здатна замінити традиційні конфліктні моделі взаємодії держав. Хаби сталого розвитку та поліцентричні інститути виконують роль міжнародних гарантій, забезпечуючи справедливий розподіл ресурсів, енергії та цифрового доходу, нейтралізуючи причини конфліктів, пов’язаних із нерівністю доступу до ресурсів та геокультурним різноманіттям.

3. Громадянський пасивний дохід та цифрова справедливість

Впровадження ГПД як невідчужуваного права на цифрову власність підкреслює важливість економічної солідарності та базової стабільності для всіх цифрових осіб, незалежно від національності чи місця проживання. Це створює новий практичний вимір справедливості, де глобальні доходи перетворюються на інструмент соціальної інтеграції та зменшення економічних розривів.

4. Практичне значення для міжнародного права та політики

Книга пропонує новий цивілітарний підхід, де цифрові права і цифрові контракти інтегруються у міжнародне право, дозволяючи створювати юрисдикційно нейтральні механізми для управління активами, інвестиціями та проектами сталого розвитку. Співпраця з ЄС, ШОС, АСЕАН та іншими організаціями демонструє, як цифрові інститути можуть стати інструментом глобальної стабільності та миру.

5. Науково-методологічна цінність

Книга є унікальним академічним внеском, поєднуючи:

·        теоретичні моделі цифрової економіки;

·        прикладні методи господарювання в ЦІП;

·        інноваційні підходи до глобальної безпеки та стабільності;

·        концепцію невідчужуваних цифрових прав.

Це створює основу для подальших досліджень у геоекономіці цифрового суспільства, цифровому праві та глобальній безпеці.

6. Соціальний та моральний аспект

Впровадження концепцій, описаних у книзі, дозволяє забезпечити сталість і гармонію суспільних процесів, де економіка підпорядковується етичним алгоритмам, а цифрові особи несуть відповідальність за свої дії та створений ними цифровий інтелект. Таким чином, книга формує нову цивілітарну парадигму розвитку, де свобода, рівність і справедливість стають фундаментом глобальної стабільності.