Глосарій: ТЛУМАЧЕННЯ ТЕРМІНІВ ПРОЄКТУ

 

 

Скорочення:

 

ЦІП – Цифрова інституційна платформа.

 

ЦПІ – Цифровий поліцентричний інститут.

 

ГПД – Громадянський пасивний дохід.

 

ШІ – Штучний Інтелект.

 

 

 

 

ТЛУМАЧЕННЯ ТЕРМІНІВ ПРОЄКТУ

 

1.     Суверенітет особистості

Правовий принцип, що надає цифровій особі повну автономію у цифровому просторі — самостійне управління ідентичністю, власністю, сигналами участі і правами без зовнішнього примусу. Суверенітет особистості у Цифровій інституційній платформі (ЦІП) має цифрове правове забезпечення через унікальний Цифровий поліцентричний інститут (ЦПІ), що гарантує автономне управління правами, власністю, сервісами та участю в мережевих процесах.

 

 

2.     Цифрове суспільство

Стихійно сформована спільнота цифрових осіб, систем, інститутів та алгоритмів, що функціонує на принципах свободи, рівності, справедливості та самоорганізації. Це не просто технологічна мережа, а цивілізаційна форма соціальної організації, у якій алгоритми, люди та інститути діють у єдиному правовому полі, побудованому на принципах свободи, рівності та справедливості.

 

 

3.     Цивілізм

Модель міжцивілізаційної взаємодії цифрових особистостей у ЦІП, заснована на принципах громадянських прав ("Ius civis"), цифрового суверенітету та технологічної демократії.

 

 

4.     Цивілітарні потоки / відносини

Тип цифрових взаємин, які виникають як самоорганізовані та поліцентричні зв’язки між цифровими особистостями, засновані на вільному обміні і співпраці.

 

 

5.     Поліцентричний інститут (ЦПІ)

Поліцентричний інститут (ЦПІ) або Digital Polycentric Institute (DPI) — це цифровий акаунт-інститут з базовими сервісами у межах ЦІП, що виконує функцію хабу цифрової присутності особистості. ЦПІ є інституційною репрезентацією цифрової особи, її автономії, сервісної активності та прав у поліцентричній екосистемі ЦІП. Має повну автономію у прийнятті рішень, укладанні контрактів та володінні цифровою власністю.

Структурні характеристики:

·        створюється автоматично як базовий акаунт із мінімальним набором сервісів, який передається у безкоштовну власність кожній людині благодійним фондом;

·        цифрова особа може доповнювати ЦПІ власноруч створеними або ліцензованими сервісами;

·        кожна особа володіє принаймні одним унікальним і недоторканим ЦПІ, що є цифровим суверенним інститутом особистості.

Правові особливості:

·        ЦПІ має повну функціональну та юридичну автономію в межах ЦІП;

·        інші поліцентричні інститути можуть створюватися цифровою особою або за її ініціативою і використовуються на підставі ліцензій;

·        ЦПІ є ядром транзакційної, комунікативної та ціннісної взаємодії цифрової особи;

·        будь-яке втручання без згоди цифрової особи є порушенням цифрового суверенітету.

Концептуальна основа:

·        реалізує принципи «поліцентричного управління»  Елінор Остром: множинність інститутів, децентралізоване прийняття рішень, координація замість підпорядкування (Нобелевська лекція: Elinor  Ostrom. Prize lecture, december 8, 2009 by : Beyond Markets and states: Polycentric Governance of complex economic systems. Center for the Study of Institutional Diversity, Arizona State University, Tempe, FZ, U.S.A. – P. 408 – 444. Режим доступу: [https://www.nobelprize.org/uploads/2018/06/ostrom_lecture.pdf ]).

 

 

6.     Коротке визначення «поліцентричного інституту»

Поліцентричний інститут (ЦПІ) — це цифровий інститут особи у ЦІП, який надається у особисту власність кожній людині благодійним фондом як базова цифрова структура, яка забезпечує ідентичність, сервісну взаємодію, отримання базового соціального пасивного доходу та суверенне управління цифровими правами.

 

 

7.     Цифрова нейрополіцентрична інституційна платформа (ЦІП)

Децентралізована система, що об’єднує цифрові інститути, нейроадаптивні алгоритми та цифрове право для організації справедливої взаємодії в мережі. ЦІП — це не лише технологічна система, а й правова архітектура нового типу глобальної взаємодії, що поєднує штучний інтелект, нейроморфологічну архітектуру, цифрове право та інституційне інжинірингове регулювання. Вона є основою для Міжнародного Хабу з управління проєктами сталого розвитку для розгортання ядра нової системи міжнародної безпеки.

 

 

8.     Нейрочейн (Neurochain)

Функціональна одиниця ЦІП, аналог нейрона: фіксує дії, інтерпретує контекст, перевіряє сигнали, легітимізує рішення.

 

 

9.     Крос-сигнал (Cross-signal)

Нейромаркер цифрової ідентичності ЦПІ — вектор довіри чи участі, що слугує знаком легітимності й сприяння між суб’єктами.

 

 

10.  Цифровий контракт (адаптивна функція активації)

Протокол, який є одним із базових сервісів ЦПІ у ЦІП, через який укладаються угоди в реальному часі з урахуванням контексту, стану мережі та цінностей, згідно з принципами UNCITRAL.

 

 

11.  Цифрове право

Нейроморфологічна система правових норм і алгоритмів у ЦІП для забезпечення балансу свободи, рівності та справедливості.

 

 

12.  Цифрова власність

Універсальний інтерпретатор власності різноманітними активами, зокрема, права володіння цифровими активами: даними, кодами, контентом, інтелектом — з можливістю передавання, захисту і контрактування цих активів.

 

 

13.  Цифрова особа

Інституційно самостійний цифровий суб’єкт (особистість ЦПІ) з правами, обов’язками та здатністю діяти у ЦІП.

 

14.  Цифрова валюта ЦІП

Фінансова одиниця для транзакцій у межах цифрового суспільства, яка забезпечена цифровою власністю. Ця валюта не є спекулятивним активом — вона функціонує виключно як інструмент обміну, розподілу Громадянського пасивного доходу (ГПД) і підтримки міжінституційної справедливості в межах ЦІП.

 

 

15.  Цифровий суверенітет

Право цифрової особи контролювати свою цифрову присутність, активи, ідентичність і мережеві відносини.

 

 

16.  Цифрові транзакції

Дії або операції в ЦІП: обмін ресурсами, контрактування, участь у сервісах.

 

 

17.  Патерн

Повторювана модель цифрової поведінки, яка проявляється як результат взаємодії людини, алгоритмів та культурного контексту.

 

 

18.  Позаособистісна примусова дія

Невибіркова поведінкова реакція на зовнішні фактори або вбудовані програми, що формує патерни без зовнішнього впливу.

 

 

19.  Реплікація

Процес відтворення та масштабування патернів, моделей й інститутів у ЦІП для стабільного розвитку мережі.

20.  Автоматизовані системи

Автоматизовані системи  — це цифрові інструменти, включаючи програмно-алгоритмічні конструкції (у формі коду, ботів, інтерфейсів, нейроагентів або моделей ШІ) та інші апаратно-програмні комплекси.

 

Юридично-стилістичне визначення:

a)     Автоматизовані системи не мають правосуб’єктності та не є учасниками цифрових або юридичних відносин.

b)     Уся відповідальність за дії, рішення та наслідки використання таких систем повністю покладається на відповідну цифрову особу, яка:

o   створила, ініціювала або активувала відповідну автоматичну систему.

c)     У випадку, коли дії автоматизованої системи відбулися від імені ЦПІ (навіть без прямого впливу особи), вся юридична та функціональна відповідальність покладається на цифрову особу або групу осіб, яка є або які є власником такого цифрового поліцентричного інституту.

d)     Визначення "автоматизованих систем" включає:

o   як програмні (алгоритмічні) форми: штучний інтелект, ML-моделі, скрипти, нейроагенти;

o   так і фізично реалізовані компоненти: апаратні комплекси, сенсорні модулі, роботизовані елементи тощо.

 

21.  Субплатформи ЦІП

Субплатформа ЦІП – поліцентричний інститут цифрового суспільства, створений на основі отриманої ліцензії для здійснення кооперативної діяльності, реалізації власних або спільних ініціатив у межах Цифрової інституційної платформи (ЦІП) із повним дотриманням принципів свободи, рівності та справедливості.

Ключові ознаки:

·        Правова самостійність: Субплатформа є окремим поліцентричним інститутом із правосуб’єктністю у межах ЦІП;

·        Функціональна взаємодія: Забезпечує кооперацію з іншими цифровими особами, субплатформами або Хабом для виконання конкретних завдань;

·        Ліцензійна легітимність: Діяльність здійснюється на основі публічної або спеціалізованої цифрової ліцензії, що засвідчує прозорість, етичність і технічну відповідність;

·        Адаптивність: Може створювати власні сервіси, контракти, правила взаємодії, що динамічно адаптуються через інструменти ЦІП;

·        Нейроплатформне вбудовування: Працює у нейрополіцентричному середовищі ЦІП з повним доступом до цифрових контрактів, крос-сигналів, нейрочейн-механізмів і цифрової валюти.

Субплатформи ЦІП можуть створюватися цифровими особами або групами осіб як нові ЦПІ-юрисдикції для кооперації. Вони формують правове ядро для динамічного розвитку цифрового бізнесу, соціальних ініціатив, інституційних експериментів і єдності між учасниками.

 

 

22.  Цивілізм

Філософсько-правова концепція устрою цифрового суспільства, заснована на праві кожної цифрової особи на невідчужувану ідеальну частку в спільній цифровій власності, що формується в межах Цифрової інституційної платформи (ЦІП). Це право реалізується через соціальний пасивний дохід, який забезпечує справедливий, децентралізований та інклюзивний розподіл доходів без посередництва держав чи корпорацій.

 

Ключові ознаки Цивілізму в цифровому суспільстві:

a)   Цивілітарна власність: Форма власності, яка не є приватною чи державною, а громадянською (цивілітарною) — невідчужувана ідеальна частка у спільному цифровому надбанні, що належить кожному учаснику цифрового суспільства.

b)   Соціальний пасивний дохід як правовий механізм: Регулярна виплата, яка відображає частку цифрової особи в комерціалізованих продуктах ЦІП (реклама, ліцензії, сервіси, дані, ШІ тощо). Не залежить від трудової активності чи капіталу.

c)   Постсоціалістична трансформація у цифровій формі: Переносить ідеї правової десоціалізації у цифровий вимір — перехід від націоналізованої власності до цифрової спільної власності – джерела пасивного доходу без централізованого розподілу.

d)   Невідчужуваність права: Право на соціальний пасивний дохід не може бути продане, передане, конфісковане або анульоване. Закріплюється за цифровою особою від моменту реєстрації у ЦІП і діє протягом усього життя.

e)   Децентралізований розподіл: Виплати здійснюються без посередництва банків, держав чи корпорацій — напряму через інститути ЦІП, забезпечуючи прозорість, довіру, автоматизацію і рівність.

Цивілізм у цифрову добу — це: Право на дохід із цифрової спільної власності, що надається кожному громадянину цифрового суспільства як персоналізована частка у глобальному цифровому добробуті. Це нова парадигма постсоціалістичної справедливості, що замінює централізоване перерозподілення на технологічну, правову та нейроадаптивну інституціалізацією справедливості.

 

 

23.  Громадянський пасивний дохід (ГПД)

Громадянський пасивний дохід (ГПД)  — це гарантована частка цифрової власності, що нараховується кожній цифровій особі в межах Цифрової інституційної платформи (ЦІП).
Він забезпечує базову економічну стійкість, зменшує соціальні розриви, підтримує єдинозв’язанність цифрового суспільства та підвищує рівень міжнародної безпеки, формуючи практичний вимір справедливості.

 

Громадянський пасивний дохід — це гарантована частка цифрової власності, що нараховується кожній цифровій особі у межах Цифрової інституційної платформи (ЦІП) як форма реалізації цифрової справедливості.

 

Його джерелом є спільна цифрова економіка — продукти, сервіси, дані, інтелектуальні алгоритми, створені учасниками цифрового суспільства.

 

У соціальному вимірі ГПД:

• забезпечує базову стабільність і рівність можливостей;
• підтримує єдинозв’язаність цифрового суспільства через участь усіх у розподілі результатів;
• знижує соціальні та геоекономічні розриви між країнами;
• підвищує міжнародну безпеку, нейтралізуючи причини конфліктів, пов’язаних із нерівністю доступу до ресурсів та геокультурним різноманіттям;

·        формує новий тип міжнародної солідарності — солідарність через цифрову справедливість.

 

 

24.  ЦПІ у ЦІП

ЦПІ у ЦІП — це персоналізований інтелектуальний інтерфейс у межах Цифрової інституційної платформи (ЦІП), який забезпечує цифровій особі можливість інтуїтивного й логічного управління своїми правами, сервісами та ціннісною поведінкою. Функціонал ЦПІ реалізується через нейрополіцентричні механізми, цифрові контракти, крос-сигнали участі та субплатформи, що створюють децентралізоване середовище для кооперативного управління, прийняття рішень і генерації цивілітарної особистої цифрової власності. Кожен ЦПІ у ЦІП має право на створення власних субплатформ співпраці, що утворюють поліцентричні кластери діяльності. Такі кластери є правосуб’єктними одиницями у ЦІП і можуть взаємодіяти між собою без централізованих посередників.

 

 

25.  Цифрова єдинозв’язаність (Digital Connectivity Integrity)

Принцип, що забезпечує безперервність, цілісність і взаємодію всіх елементів цифрового суспільства — осіб, інститутів, контрактів і нейрочейнів.

 

Єдинозв’язаність — це не технічний, а право-цивілізаційний стан, у якому дії кожного суб’єкта узгоджені з базовими цінностями свободи, рівності та справедливості, а система гарантує стійкість і мир у цифровому просторі.

 

 

 

 

Пояснення термінів:

смисли, контекст, інтерпретації

 

У порівнянні з існуючими цифровими рішеннями дана термінологія переводить цифрову взаємодію і цифрові відносини з технічного рівня («токени») на правовий та інституційний рівень: «цифрова власність», «цифрова валюта ЦІП», «цифрові контракти» тощо.

 

Тобто, заміна відбулася у такий спосіб:

 

·        Цифрова власність — розглядається як базове правове й економічне забезпечення (замінює саму ідею «токена» як цінності).

·        Цифрові одиниці (валюта ЦІП) — для транзакцій (раніше це було «токен», тепер це фінансова одиниця, забезпечена цифровою власністю).

·        Цифрові реплікації та алгоритмічні патерни — замість технічних «токенів» у соціальних процесах (наприклад, коли йдеться про поширення правил чи норм).

 

 

Заміна «токенів» у концепції ЦІП та цифрового суспільства

 

Старий термін («технічний»)	Новий термін («правовий / інституційний»)	Пояснення
Токен цінності	Цифрова власність	Кожен токен розглядається як елемент права власності в цифровій формі.
Платіжний токен	Цифрова валюта ЦІП	Фінансова одиниця для транзакцій, забезпечена цифровою власністю.
Utility-токен	Цифровий контракт / цифрова реплікація	Виконує функцію доступу до послуг чи процесів, але закріплюється алгоритмічно та юридично.
Governance-токен	Алгоритмічний патерн / участь у ЦПІ	Механізм колективного управління через поліцентричні інститути, а не просто «право голосу».
NFT	Індивідуалізована цифрова власність	Унікальний об’єкт права власності в цифровому середовищі.
Смарт-токен	Цифровий контракт у нейрочейні	Самовиконуваний правочин, інтегрований у ЦІП.

 

Таким чином, «токени» перестали бути лише технічними елементами блокчейну й трансформувалися у правові та інституційні категорії нейрочейна.

У свою чергу, Крос-сигнали визначаються як новий тип інформаційно-правових маркерів у ЦІП, які виконують роль не «токенів», а алгоритмічних повідомлень / сигналів між поліцентричними інститутами та цифровими особами.

 

Крос-сигнали в концепції ЦІП

 

Старий термін	Новий термін	Суть
Event-токени / службові токени	Крос-сигнали	Це не власність і не валюта, а сигнали-синхронізатори, які передають стан системи чи ініціюють цифрові процеси.
Смарт-сигнали (умовна технічна назва)	Алгоритмічні крос-сигнали	Виконують роль тригерів у нейрочейні: запуск контрактів, повідомлення про зміни, підтвердження транзакцій тощо.
Data tokens	Сигнали цивілітарних процесів	Відображають події соціального рівня (правові, економічні, організаційні), а не лише технічні дані.

 

Важливо:

·        Цифрова власність і валюта — це категорії права та економіки.

·        Крос-сигнали — це категорія комунікації та алгоритмічного управління (право + технологія).

·        Вони дозволяють узгоджувати поліцентричні інститути між собою без централізованого контролю.

 

Нейрочейн

 

Нейрочейн — це базовий інституційно-алгоритмічний механізм цифрового суспільства, який виконує функцію ланцюга взаємопов’язаних процесів, рішень та транзакцій, формованих цифровими особами та цифровими поліцентричними інститутами. Його структура поєднує елементи блокчейну, нейронних мереж і алгоритмічної самоорганізації, забезпечуючи безперервність, стійкість та прозорість у глобальному цифровому просторі.

 

1.     У рамках Цифрової інституційної платформи (ЦІП) нейрочейн виступає як:

Ланцюг взаємодії цифрових осіб, що створюється з використанням штучного інтелекту або без нього, у процесі колективного формування субплатформ для економічних, соціальних і правових завдань. Він забезпечує інституційну єдинозв’язаність та життєздатність цифрового простору.

 

2.     У рамках Цифрових поліцентричних інститутів (ЦПІ) нейрочейн функціонує як:

Алгоритмічний ланцюг прийняття рішень, який може будуватися штучним інтелектом або самими учасниками цифрових процесів. Він забезпечує поліцентричний характер управління, прозорість та колективну верифікацію рішень, замінюючи вертикальні моделі влади горизонтальними.

 

Таким чином, нейрочейн — це «біо-алгоритмічний ланцюг» цифрового суспільства, у якому технологічні та соціальні механізми інтегруються в єдину систему для підтримки самоорганізації, стійкості та нового міжнародного порядку.